Ухвала суду № 23882553, 27.03.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2012 р.Справа № 2а-1870/7192/11Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Гуцала М.І.

Суддів: Зеленського В.В. , П'янової Я.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Суминафтотранс" на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 30.11.2011р. по справі № 2а-1870/7192/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Суминафтотранс"

до Сумської міжрайонної державної податкової інспекції

про визнання недійсним та скасування податкрвого повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Суминафтотранс" (далі по справі - позивач) звернулось до суду з позовом до Сумської міжрайонної державної податкової інспекції (далі по справі - відповідач), в якому просило суд:

- визнати недійсним та скасувати у повному обсязі податкове повідомлення-рішення від 13 квітня 2011 року №0000981500, винесене Сумською міжрайонною державною податковою інспекцією Сумської області про визначення TOB «Суминафтотранс» суми грошового зобов'язання за платежем - податок на прибуток приватних підприємств за основним платежем у сумі 73870 грн. та штрафними санкціями в сумі 18468 грн.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 30.11.2011 року відмовлено в задоволені позову .

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, позивач просить постанову Сумського окружного адміністративного суду від 30.11.2011 року скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач, зокрема, посилається на порушення судом першої інстанції приписів Податкового кодексу України.

На підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що листом від 15 березня 2011 року №3371/10/15-042 відповідач запросив директора позивача на 25 березня 2011 року о 10 год. 00 хв. для підписання акту камеральної перевірки правильності нарахування податку на прибуток за 2010 рік (а.с.36).

Вказаний лист 24 березня 2011 року був отриманий ОСОБА_1, який є технічним директором за сумісництвом позивача, вказане отримання підтверджується копією повідомлення про вручення поштовою відправлення та не заперечувалось представником позивача (а.с.37).

25 березня 2011 року відповідачем був складений акт №24/10/15-042/33724199 від 25 березня 2011 року про результати камеральної перевірки платника податку на прибуток. З висновків вказаного акту вбачається, що позивач занизив податкове зобов'язання з податку на прибуток у декларації з податку на прибуток за 2010 рік на 73870 грн. (а.с.9,10).

В цей же день, 25 березня 2011 року, позивачем було подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за 2010 рік.

На підписання вказаного акту перевірки директор позивача впродовж всього дня не з'явився, у зв'язку з чим було складено акт №1/10/15-042 від 25 березня 2011 року про відмову від підпису (а.с.39) та акт про неявку №61/10/15-042 від 25 березня 2011 року (а.с.40).

Акт про результати камеральної перевірки від 25.03.11 року №24/10/15-042/33724199 направлено підприємству поштою 25.03.2011 року. Акт отримано уповноваженою особою ОСОБА_2 29.03.11 р. згідно повідомлення про вручення поштовою відправлення (а.с.38).

На підставі вказаного акту перевірки і було винесене оскаржуване податкове повідомлення-рішення (а.с.8).

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, як платник податків не має права подавати уточнюючий розрахунок до податкової декларації, поданої за період, який на дату подання уточнюючого розрахунку перевіряється відповідним контролюючим органом.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач, оспорюючи вказане податкове повідомлення-рішення, не заперечує щодо порушень викладених в акті перевірки, однак зазначає, що вказані порушення були виявлені позивачем самостійно у зв'язку з чим була подана уточнююча декларація, однак відповідач протиправно її не врахував під час проведення перевірки у зв'язку з чим і виник даний спір

У відповідності до ч. 50.2 ст.50 Податкового кодексу України (в редакції яка діяла на час проведення перевірки), платник податків не має права подавати уточнюючий розрахунок до податкової декларації, поданої за період, який на дату подання уточнюючого розрахунку перевіряється відповідним контролюючим органом.

Відповідно до вказаної норми, позивач був позбавлений права подавати уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за 2010 рік, а тому дії відповідача, щодо його не врахування під час проведення перевірки, є правомірними.

Колегія суддів зазначає, що посилання позивача на норми законодавства, які набрали чинності з 06 серпня 2011 року, є безпідставним, оскільки відповідно до п.1 ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, тобто саме на момент вчинення.

Доводи позивача, щодо безпідставного округлення суми штрафних санкції на 50 коп., також є безпідставними, оскільки відповідно до Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України 22 грудня 2010 року № 985 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 грудня 2010 року за № 1440/18735, сума грошових зобов'язань за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в податкових повідомленнях - рішеннях форми «Р» вказуються в гривнях, без копійок.

Отже, колегія суддів, підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ст.198, 200, п.1 ч.1 с.205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Суминафтотранс" залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 30.11.2011р. по справі № 2а-1870/7192/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Гуцал М.І.Судді Зеленський В.В. Пянова Я.В.