Ухвала суду № 23881393, 23.02.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2012 р.Справа № 2а-12188/11/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Гуцала М.І.

Суддів: Зеленського В.В. , П'янової Я.В.

за участю секретаря судового засідання Білоус А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ТПП"Прогрестехноком" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.11.2011р. по справі № 2а-12188/11/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТПП"Прогрестехноком"

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова

третя особа Державна податкова служба в Харківській області

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ТПП"Прогрестехноком", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова , в якому просив суд скасувати податкове повідомлення - рішення відповідача від 16 серпня 2011 року № 0005582301, яким ТОВ "ТПП "Прогрестехноком" визначено штрафні (фінансові) санкції в розмірі 30625,50 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 14.11.2011 р. в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ТПП "Прогрестехноком" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова про скасування податкового повідомлення - рішення - відмовлено у повному обсязі.

Не погодившись з прийнятою постановою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити, вважаючи, що рішення суду є безпідставним та незаконним, винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 31.01.2012 року залучено до участі в справі Державну податкову адміністрацію в Харківській області в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

23 лютого 2012 року ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду здійснено заміну третьої особи - Державної податкової адміністрації в Харківській області на її правонаступника - Державну податкову службу в Харківській області.

В судовому засіданні представники позивача повністю підтримали вимоги апеляційної скарги та просили їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, був повідомлений належним чином про дату, час та місце слухання справи.

Представник третьої особи заперечував проти задоволення вимог апеляційної скарги та просив постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ "ТПП "Прогрестехноком" є діючою юридичною особою, зареєстрованою з 28.03.2007 року виконавчим комітетом Харківської міської ради, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України №3577 (а. с. 40).

Фахівцями Державної податкової адміністрації у Харківській області була проведена фактична перевірка за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій господарського об'єкту ТОВ "ТПП "Прогрестехноком", що розташований за адресою: м. Харків, вул. Греківська, 77.

За результатами вказаної перевірки складено акт №4457/20/40/23/34952959 від 29.07.2011 року, яким встановлені порушення позивачем п. 12 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зі змінами та доповненнями, а саме реалізація та зберігання не облікованого в установленому законодавством порядку обліку товару за місцем реалізації та зберігання на суму 15312,75 грн. (а. с. 29-30).

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення - рішення від 16 серпня 2011 року № 0005582301, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в сумі 30625,50 грн. (а. с. 38).

Відмовляючи в задоволенні позову в повному обсязі, суд першої інстанції виходив з того, що висновки акту перевірки щодо порушення позивачем п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» є правомірними та обґрунтованими, а тому позовні вимоги щодо скасування податкового повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова від 16 серпня 2011 року № 0005582301 про застосування штрафних (фінансових) санкцій є такими, що не підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з огляду на таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Положеннями статей 8, 9, 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" визначені функції органів державної податкової служби, до яких належать, зокрема здійснення контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому порядку.

Відповідно до п.п. 20.1.29 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право здійснювати контроль за додержанням норм законодавства з питань регулювання обігу готівки (крім банків) та порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), за наявністю документа, що підтверджує державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відповідно до закону, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, які видали ці документи, наявністю торгових патентів.

З аналізу вищезазначеної норми законодавства вбачається, що перевірки з питань здійснення контролю за дотриманням суб'єктами господарювання встановленого порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, проводяться відповідно до повноважень органів державної податкової служби, визначених Податковим кодексом України.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" державні податкові адміністрації в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції виконують функції, передбачені ст. 8 цього Закону, крім функцій, зазначених у п.2, 3, 8, 11, 12, 13, 16, а також у пункті 15 цієї статті у частині забезпечення виготовлення марок акцизного збору.

Пунктом 1 ст. 8 вищевказаного Закону передбачено, що ДПА України здійснює такі функції: виконує безпосередньо, а також організовує роботу ДПА та ДПІ, пов'язану із здійсненням контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, а також контролю за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності та ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів.

Тобто, законом закріплено за Державними податковими адміністраціями в областях функцію контролю за додержанням суб'єктами господарювання порядку проведення готівкових розрахунків, реалізація вказаної функції здійснюється шляхом проведення перевірок.

Згідно з ст. 15 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Відповідно до п.п. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється органом державної податкової служби щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності документа, що підтверджує державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відповідно до закону, ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Статтею 80 Податкового кодексу України передбачений порядок проведення фактичної перевірки, відповідно до якого фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи) (п. 80.1); фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника органу податкової служби, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності, у тому числі письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування (п. 80.2.3); фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами органу державної податкової служби у присутності посадових осіб суб'єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції (п. 80.7).

Відповідно до п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України посадові особи органу державної податкової служби мають право приступити до проведення фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (об'єкта), перевірка якого проводиться (прізвище, ім'я, по-батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється), мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку, направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника органу державної податкової служби або його заступника, що скріплений печаткою органу державної податкової служби; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Пунктом 82.3 ст. 82 Податкового кодексу України передбачений строк проведення фактичних перевірок, який не повинен перевищувати 10 діб. Продовження строку таких перевірок здійснюється за рішенням керівника органу державної податкової служби не більш як на 5 діб. Підставами для подовження строку перевірки є: заява суб'єкта господарювання (у разі необхідності подання ним документів, які стосуються питань перевірки); змінний режим роботи бо підсумований облік робочого часу суб'єкта господарювання та/або його господарських об'єктів.

З матеріалів справи вбачається, що фактична перевірка господарського об'єкту позивача була проведена фахівцями Державної податкової адміністрації у Харківській області на підставі Наказу від 30 червня 2011 року № 202, копію якого було врученого директору ТОВ "ТПП Прогрестехноком" Абакумовій Л.П. 29.07.2011 року, та направлень на перевірку № 6978, № 6960, № 6977, № 6959 від 25.07.2011 року, які відповідають п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України (а. с. 34-37).

Фактична перевірка проводилась на підставі п.п. 80.2.3 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України у присутності директора ТОВ "ТПП "Прогрестехноком" Абакумової Л.П., в межах строку, передбаченого п. 82.3 ст. 82 вказаного Кодексу.

Складений за результатами проведеної фактичної перевірки акт №4457/20/40/23/34952959 від 29.07.2011 року було направлено до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова для розгляду та вирішення питання щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій (вхідний №567/20/30/23/34952959 від 05.08.2011 року).

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про те, що перевірка позивача проведена в межах повноважень органів державної податкової служби України та у визначений законодавством спосіб.

Посилання позивача в апеляційній скарзі на порушення ОДПС порядку проведення фактичної перевірки, а саме - не зазначення в направленні на проведення перевірки підстав для її проведення, колегією суддів апеляційної інстанції не приймаються до уваги, оскільки, по-перше, в направленні зазначено, що перевірка проводилась на підставі пп. 80.2.3 п.80.2 ст.80 Податкового кодексу України, а по-друге, відповідно до п.81.1 ст.81 вказаного Кодексу, пред'явлення направлення на проведення перевірки, що оформлене з порушенням вимог, встановлених ПКУ, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення фактичної перевірки та, відповідно, не може слугувати підставою для визнання податкового повідомлення-рішення недійсним.

Відповідно до п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Статтею 6 вказаного Закону визначено, що облік товарних запасів фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.

Зі змісту вказаної статті вбачається, що облік товарних запасів фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва, а юридичною особою - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку

Як свідчать матеріали справи, позивач не перебуває на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності, а тому не належить до суб'єктів малого підприємництва та повинен здійснювати облік товарних запасів у порядку, визначеному чинним законодавством.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-ХІУ від 16.07.1999 р. із змінами та доповненнями (далі - Закон № 996- XIV).

Відповідно до п.2 ст. 3 Закону №996-ХІУ бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно з п. 1, 3 і 5 статті 9 вказаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

До документів, що є підставою для оприбуткування товару, як правило, належать накладні, товарно-транспортні накладні. Такі документи водночас є підставою для внесення записів до облікових бухгалтерських реєстрів. Відсутність відповідних первинних документів, які підтверджують рух товарно-матеріальних цінностей, є порушенням встановленого порядку ведення бухгалтерського обліку.

З висновків акту перевірки, що стали підставою для прийняття оскаржуваного рішення, вбачається, що позивачем здійснювалась реалізація та зберігання не облікованого в установленому законодавством порядку обліку товару за місцем реалізації та зберігання.

Згідно з п. 85.2 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам органів податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать до предмета перевірки або пов'язані з ним. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено при розгляді справи в суді апеляційної інстанції, що під час проведення перевірки господарського об'єкту ТОВ «ТПП «Прогрестехноком», позивачем перевіряючим не було надано копій накладних, у зв'язку з чим фахівцями ДПА було встановлено відсутність первинних документів на місці здійснення господарських операцій. Факт відсутності первинних документів щодо товарів на суму 15312,75 грн. зафіксовано в відомості, яка є додатком до акту перевірки та підписана директором ТОВ «ТПП «Прогрестехноком» без зауважень.

Посилання позивача на ведення ним відповідного бухгалтерського обліку доходів і витрат (наявність відповідних накладних) не спростовує висновки акту перевірки про відсутність саме на момент здійснення за місцем реалізації товару відповідних накладних на нього.

Надання позивачем вже після перевірки до податкового органу копій накладних (які знаходилися не за місцем реалізації товару) не спростовує факт порушення позивачем вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо забезпечення наявності на час реалізації та зберігання товару за місцем реалізації відповідних первинних документів бухгалтерського обліку (відповідних накладних).

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості не облікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Виходячи з вищезазначеного, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про те, що висновки акту перевірки щодо порушення позивачем п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» є правомірними та обґрунтованими, а тому позовні вимоги щодо скасування податкового повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова від 16 серпня 2011 року № 0005582301 про застосування штрафних (фінансових) санкцій є такими, що не підлягають задоволенню.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують з підстав, наведених вище.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції підтверджує, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТПП"Прогрестехноком" залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.11.2011р. по справі № 2а-12188/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Гуцал М.І.Судді(підпис) (підпис) Зеленський В.В. Пянова Я.В. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Пянова Я.В.

Повний текст ухвали виготовлений 28.02.2012 р.