Ухвала суду № 23881047, 15.02.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2012 р.Справа № 2а-10721/11/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Ральченка І.М.

Суддів: Катунова В.В. , Рєзнікової С.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08.11.2011р. по справі № 2а-10721/11/2070

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю Ремонтно- Монтажне підприємство "Максима"

до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова

про скасування податкового повідомленняф - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2011 року з ТОВ «Ремонтно -Монтажне підприємство «Максіма» звернулося до суду із позовом, у якому просило скасувати податкове повідомлення - рішення ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова № 0000341540 від 05.07.2011 року.

Харківський окружний адміністративний суд постановою від 08.11.2011 року позов задовольнив, скасував податкове повідомлення - рішення ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова № 0000341540 від 05.07.2011 року.

Приймаючи зазначене рішення суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова № 0000341540 від 05.07.2011 року прийнято відповідачем без достатніх правових підстав, є незаконним і підлягає скасуванню.

ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову про відмову у задоволенні позову. В обґрунтування скарги зазначила, що порушення, встановлені в ході перевірки позивача, зафіксовані належним чином в акті перевірки, а оскаржувальне податкове повідомлення-рішення прийнято на законних підставах та відповідає чинному законодавству.

У відповідності до положень ст. 197 КАС України, справа розглянута в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено судовим розглядом, фахівцями ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова було проведено невиїзну документальну перевірку позивача з питання правильності та повноти обчислення податку на додану вартість за червень, липень 2010 року.

За результатами перевірки складений акт № 990/15-409/33607543 від 17 червня 2011 р., яким встановлено порушення пп. 7.2.6 п. 7.2. ст. 7 та пп. 7.4.5. п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 18 Порядку заповнення податкової накладної».

На підставі зазначеного акту 05 липня 2011 р. ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова було прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000341540 про стягнення з ТОВ «Ремонтно -Монтажне підприємство «Максіма» 18 461,25 грн., яка складається з суми заниженого податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на суму 14769 грн., суми штрафних санкцій у розмірі 3692, 25 грн.

Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції щодо необґрунтованості прийнятого ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова податкового повідомлення-рішення № 0000341540 від 05.07.2011 року та необхідності його скасування з огляду на наступне.

Згідно з п.1.6, 1.7 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим законом, а податкове зобов'язання - це загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку у звітному (податковому) періоді, що визначена згідно з цим законом.

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Приписами п.п.7.4.5. п.7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що до складу податкового кредиту підлягають включенню суми сплаченого (нарахованого) податку, що підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями. Не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними.

Як вбачається із акту перевірки, твердження податкового органу про порушення позивачем Закону України «Про ПДВ» та Порядку заповнення податкової накладної, ґрунтується невизнанні операцій між позивачем та ПП «ТФ «Агороеліта», які проводились у період з 07 червня 2010 р. по 31 липня 2010 р. пов'язані з роботами по теплоізоляції турпопроводу на ЗАО «Свет Шахтера» та було безпідставно віднесено до суми податкового кредиту 14769 грн., а саме: у червні 2010 р. - 7500 грн., у липні 2010 р. - 7269 грн.

11.05.2010 р. між позивачем та ЗАО «Свет Шахтера» укладений договір підряду № 11/05/1 про виконання ремонтно -монтажних робіт. За наслідками зазначеного договору позивачем були надані ЗАО «Свет Шахтера» податкові накладні № 1063 від 01 червня 2010 р. на загальну суму 45000 грн., в т. ч. ПДВ 7500 грн. та № 14074 від 14 липня 2010 р. на загальну суму 45422,4 грн., в т. ч. ПДВ 7570,4 грн.

Крім того, 07.06.2010 р. між ПП ТФ «Агороєліта» та позивачем був укладений договір субпідряду № 7/06/1-п на виконання робіт по теплоізоляції турбопровода на ЗАО «Світ Шахтаря», складена договірна ціна на виконання зазначених робіт на 2010 р., локальний кошторис № 2-1-1.

Позивачем направлені до ЗАО «Свет Шахтера» наступні листи № 1/31/05 від 31 травня 2010 р. про надання дозволу на ввезення обладнання для виконання договору № 11/05/1 від 11 травня 2010 р.; № 1/10/06 від 10 липня 2010 р. про надання дозволу на ввезення обладнання для виконання договору № 11/05/1 від 11 травня 2010 р.; № 1/31/05 від 31 травня 2010 р. про надання пропуску строком до 31 грудня 2010 р. для виконання робіт на підприємстві.

Виконання робіт підтверджується підписаними сторонами актами приймання виконаних підрядних робіт за червень 2010 р. № 1 за формою № КБ 2в та за липень 2010 р. № 2 за № КБ 2в.

Вартість виконання робіт підтверджується довідками про вартість виконаних підрядних робіт за формою № КБ -3 за червень та липень 2010 р.

Здійснення розрахунків за договором субпідряду, підтверджується реєстром платіжних документів за період з 01 червня 2010 р. по 30 червня 2010 р.

На підставі вищевикладеного, позивачем були отримані від ПП ТФ «Агороєліта» податкові накладні № 19 від 09 червня 2010 р. на суму 45000 грн. в т. ч. ПДВ - 7500 грн., № 21 від 14 липня 2010 р. на суму 43614 грн. в т.ч. ПДВ - 7269 грн.

Колегія суддів зазначає, що зазначені податкові накладні, які за своєю формою та змістом відповідають вимогам, які ставляться до податкових накладних, згідно п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (який діяв на момент спірних правовідносин), оскільки містять всі необхідні реквізити.

Посилання відповідача на порушення позивачем п. 18 Порядку заповнення податкової накладної, який затверджено наказом ДПА України «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення», не знайшло свого підтвердження, оскільки цей пункт Порядку вказує на те, що «Усі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця». Вказані реквізити містяться в усіх спірних податкових накладних.

Відповідно до п.п. 7.2.4 п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Відповідно до пп. 7.2.3, пп. 7.2.6 п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податкова накладна складається в момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках і надається покупцю на його вимогу продавцем товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.2.3. п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Згідно з пп. 7.2.6 п. 7.2. ст. 7 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Стосовно посилань відповідача на нікчемність укладених позивачем угод, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 204 ЦК України встановлено презумпцію правомірності правочину та вважається, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Згідно із ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Під час розгляду справи судом не встановлено фактів, які свідчили б про те, що зміст укладених між позивачем та його контрагентами договорів не відповідає діючому законодавству України, дійсним намірам сторін та що ці наміри спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Податковим органом до суду не надано жодних доказів, які б свідчили про відсутність реального характеру господарських операцій між позивачем та його контрагентами

Крім того, суд не приймає до уваги посилання податкового органу на те, що податкова звітність ПП ТФ «Агороєліта» не визнана, як податкова звітність, оскільки діючим законодавством не передбачено втрати права на формування податкового кредиту при невизнанні як податкова звітність податкових декларацій контрагентів платника податку.

Таким чином, враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова № 0000341540 від 05.07.2011 року прийняте на підставі хибних висновків податкового органу, та є таким, що підлягає скасуванню.

Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що вимоги ТОВ «Ремонтно -Монтажне підприємство «Максіма» обґрунтовані.

За таких обставин, колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08.11.2011 року - без змін.

Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08.11.2011р. по справі № 2а-10721/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Ральченко І.М.Судді Катунов В.В. Рєзнікова С.С.