Постанова № 238788, 30.06.2006, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

30.06.06р.

Справа № А31/171

За позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю „ЮСтА”, м. Дніпропетровськ

до відповідача

Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача

Комітет земельних відносин Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ

про

оскарженння рішення

Суддя Мороз В.Ф.

При секретарі: Джихур Т.А.

Представники:

Від позивача

Зєнікова М.С., дов. від 03.01.06 р.

Від відповідача

Бондаренко О.А., дов., дов від 27.12.05 р.

Від третьої особи

Бондаренко О.А., дов., дов від 19.12.05 р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся з позовом про скасування рішення Дніпропетровської міської ради №149/18 від 14.07.04 р. „Про втрату чинності рішення міської ради від 26.02.03 р. №149/7 „Про передачу земельних ділянок по вул.. Канатній, 130-Б в оренду та спільну оренду” Товариству з обмеженою відповідальністю „ЮСтА” по фактичному розміщенню механічної мийки та для улаштування проїзду”.

В обґрунтування позову посилається на те, що позивачем 16.02.04 р. було подано заяву про припинення договорів оренди земельних ділянок по вул.. Канатна, 130-б у Дніпропетровську. Разом з тим, оскільки відповідачем з приводу поданої заяви рішення так і не було прийнято, 10.06.04 р. позивач звернувся до відповідача з заявою про відізвання вказаного листа про припинення користування земельною ділянкою, на який не отримав відповіді. Разом з тим, 14.07.04 р. відповідачем було прийнято оскаржуване рішення. Одночасно, договори оренди в установленому законом порядку не розірвані, позивач і на теперішній час продовжує користуватись земельною ділянкою та сплачувати орендну плату. Прийняття оскаржуваного рішення порушує права та інтереси позивача та прийнято відповідачем з перевищенням повноважень.

Відповідач та третя особа згідно відзиву підтвердили обставини наведені позивачем у позові та зазначили, що договір оренди земельної ділянки і на теперішній час є дійсним, припинення користування у державному реєстрі на відбулось, позивач і на теперішній час сплачує орендну плату, а тому ними зроблено висновок, що оскаржуване рішення міської ради не виконано та виконанню не підлягає у зв’язку з його невідповідністю. Отже відповідач та третя особа не заперечує проти задоволенням позовних вимог та просить прийняти рішення у справі у відповідності вимог законодавства.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, суд, -

В С Т А Н О В И В:

Згідно двох договорів оренди земельних ділянок від 01.07.2003 р., укладеного між сторонами у справі, позивачу передано в оренду строком до 26.02.2018 р. земельну ділянку площею 0,3889 га, розташовану за адресою: м. Дніпропетровськ, вул.. Канатна, 130-б для фактичного розміщення механічної мийки, а також частку (5,3%) у користуванні земельною ділянкою загальною площею 0,1387 га за тією ж адресою для улаштування проїзду. Підставою для передачі земельних ділянок в оренду позивачу є рішення Дніпропетровської міської ради від 26.02.2003 р. №149/7.

Згідно листа вих.№11 від 16.02.2004 р. позивач звернувся до відповідача з пропозицією про припинення вказаних договорів оренди. 10.06.2004 р. позивач повідомив відповідача про відкликання вказаного листа щодо припинення користування земельними ділянками по вул.. Канатна, 130-Б.

17.07.04 р. Дніпропетровською міською радою прийнято рішення №149/18, згідно якого вилучено земельну ділянку площею 0,3889 га та частку користування земельною ділянкою 5,3 % або 0,0074 га по вул. Канатній, 130-б у Товариства з обмеженою відповідальністю „ЮСтА” та зараховано їх до земель міста. У відповідності до п. 2 вказаного рішення, рішення міської ради від 26.02.2003 р. №149/7 про передачу земельних ділянок по вул.. Канатній, 130-б в оренду та спільну оренду ТОВ „ЮСтА” та договори оренди земельних ділянок від 01.07.03 р. визнано такими, що втратили чинність, а право ТОВ „ЮСтА” на землю таким, що припинилось.

У відповідності до ст. 31 Закону України „Про оренду землі”, якою визначено загальні підстави припинення договору оренди землі, договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний лише за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Оскільки пропозиція позивача про припинення договорів оренди земельних ділянок не була своєчасно, протягом розумного строку розглянута та прийнята відповідачем, позивач мав право на її відкликання згідно вказаного вище листа від 10.06.2004 р. вих. №58, що узгоджується з положеннями ст. 641 ЦК України.

Таким чином, спірне рішення Дніпропетровської міської ради №149/18 від 14.07.04 р., тобто вже після відкликання відповідної пропозиції позивачем, прийнято про припинення договорів оренди земельних ділянок від 01.07.03 р. в односторонньому порядку, що суперечить наведеним вище приписам ст. 31 Закону України „Про оренду землі”.

За викладеного суд вбачає достатні підстави для задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд:

ПОСТАНОВИВ:

Скасувати рішення Дніпропетровської міської ради №149/18 від 14.07.04 р. „Про втрату чинності рішення міської ради від 26.02.03 р. №149/7 „Про передачу земельних ділянок по вул.. Канатній, 130-Б в оренду та спільну оренду” Товариству з обмеженою відповідальністю „ЮСтА” по фактичному розміщенню механічної мийки та для улаштування проїзду”.

Стягнути з місцевого бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ЮСтА” (49006, м. Дніпропетровськ, вул. Канатна, 130-Б; код ЄДРПОУ 31540718) судовий збір у розмірі 3,40 грн.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції протягом 10 днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається у тому ж порядку протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя В.Ф. Мороз