Рішення № 23877936, 24.04.2012, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 2-2074/12

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

12 квітня 2012 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді -Бурлаки О.В.,

за участю секретаря - Сіроштан О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Київенерго»в особі структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»до ОСОБА_1 про стягнення боргу за спожиту електроенергію, -

ВСТАНОВИВ:

В лютому 2012 року позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому просить стягнути на його користь з ОСОБА_1 заборгованість за спожиту електроенергію в розмірі -1 294,64 грн. з урахуванням індексу інфляції та 3% річних, посилаючись на те, що відповідач є споживачем електричної енергії, яку постачає позивач на відплатній основі відповідно до чинного законодавства, та якою внаслідок невиконання боржником належним чином своїх зобов'язань щодо оплати спожитої електричної енергії утворена зазначена заборгованість.

Оскільки відповідач в добровільному порядку не сплачує заборгованість за спожиту електричну енергію, то позивач змушений звернутися до суду з позовом, в якому просить стягнути на його користь з відповідача суму вказаної заборгованості.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, але від нього через канцелярію суду надійшла заява, відповідно до якої позивач позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти заочного розгляду справи -не заперечує та просить розглянути справу за їх відсутності (а.с. 34).

Відповідач в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить конверт, що повернувся на адресу суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання», який міститься в матеріалах справи (а.с. 33), про причини неявки суду не відомо, а тому суд у відповідності до статті 224 ЦПК України ухвалив проводити заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 25.03.2002 року на ОСОБА_1 відкрито особовий рахунок одержувача електроенергії № НОМЕР_1 (а.с. 10-12).

Відповідно до ч. 2 ст. 638 ЦК України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно ч. 2 ст. 642 ЦК України встановлено, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (сплатила суму грошей або ін.), що засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції.

Тобто постачання електричної енергії споживачеві, електроспоживання, надання рахунків на його оплату та їх оплата у встановленому порядку підтверджують правовідносини між споживачем і енергопостачальною організацією.

Відповідно до ч. 1 ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Відповідно до пунктів 19, 21 Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1357 від 26.07.1999 року, розрахунки населення за спожиту електричну енергію здійснюються за діючими тарифами (цінами) для населення на підставі показань приладів обліку. Знімання показань приладів обліку провадиться споживачем щомісяця. Енергопостачальник має право контролювати правильність знімання показань приладів обліку та оформлення платіжних документів споживачем. Іншими словами, кількість спожитої енергії має щомісяця визначатися самостійно відповідачем за фактичними показаннями приладу обліку електроенергії.

Вартість електроенергії визначається як добуток обсягу споживання електроенергії на тариф, що діяв у періоді, за який здійснюється оплата.

Згідно пункту 48 Правил користування електричною енергією для населення споживач несе відповідальність за прострочення терміну внесення платежів за електричну енергію.

Відповідно до п. 28 Правил у разі відсутності у споживача коштів на оплату заборгованості він повинен звернутися до енергопостачальника із заявою про складання графіка погашення заборгованості або відстрочення терміну оплати та надати довідки, що підтверджують його неплатоспроможність.

Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Судом встановлено, що станом на 01 січня 2011 року заборгованість ОСОБА_1 за спожиту електроенергію перед позивачем становить 1 195,47 грн., що свідчить про неналежне виконання боржником своїх зобов'язань, а сума боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних становить 1 294,64 грн. Наявність заборгованості підтверджується даними розрахунку заборгованості, наданим позивачем (а.с. 6).

П. 53 Правил визначено, що якщо між споживачем і енергопостачальником не досягнуто згоди про користування електричною енергією, її оплату, збереження приладів обліку тощо, спірні питання вирішуються в установленому законодавством порядку.

Оскільки, незважаючи на попередження про необхідність сплати заборгованості за спожиту електричну енергію, боржник не виконує та відмовляється в добровільному порядку погасити заборгованість, то порушене право позивача, на стягнення боргу, за надання цих послуг підлягає захисту.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Керуючись Постановою Кабінету Міністрів України №1357 від 26.07.1999 року «Про затвердження Правил користування електричною енергією для населення», ст.ст. 509, 526, 625, 714 ЦК України, ст.ст. 10, 60, 88, 208, 212-215, 218, 223, 224-226, 294 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Київенерго»в особі структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»до ОСОБА_1 про стягнення боргу за спожиту електроенергію -задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго»( рахунок із спеціальним режимом використання №26038301201 у ГУ по м. Києву та Київській області ВАТ «Ощадбанк», МФО 322669, код ЄДРПОУ 00131305) суму боргу за спожиту електроенергію в розмірі 1 195 (однієї тисячі сто дев'яносто п'ять) грн. 47 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго»( поточний рахунок СВП «Енергозбут»ПАТ «КИЇВЕНЕРГО»26008013002300 у АТ «СБЕРБАНК РОСІЇ», МФО: 320627, код ЄДРПОУ: 26187763) 3% річних та інфляційну складову боргу в розмірі 99 (дев'яносто дев'ять) грн. 17 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго»( поточний рахунок СВП «Енергозбут»ПАТ «КИЇВЕНЕРГО»26008013002300 у АТ «СБЕРБАНК РОСІЇ», МФО: 320627, код ЄДРПОУ: 26187763) 214,60 грн. судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду м. Києва через районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя Солом'янського

районного суду м. Києва О.В. Бурлака