Рішення № 23872330, 03.04.2012, Красногвардійський районний суд

Справа № 111/1098/2012

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2012 року смт Красногвардійське

Красногвардійський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого -судді Проскурні С.М.,

секретаря -Грабовенко К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Красногвардійське цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра»в особі філії публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра»Кримського регіонального управління до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, звернення стягнення на предмет застави,

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра»в особі філії публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра»Кримського регіонального управління філії (правонаступник відкритого акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра», надалі -Банк) 24 лютого 2012 року звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 63 337,57 грн. та звернення стягнення на предмет застави -автомобіль марки ВАЗ державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачами належним чином зобов'язань за кредитним договором, порушенням строків оплати кредиту та інших передбачених договором платежів.

Позивач та відповідачка ОСОБА_2, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явилися.

Представник позивача ОСОБА_4, який діє на підставі виданої йому Банком довіреності, просив розглядати справу за його відсутності, надавши відповідну письмову заяву. Позовні вимоги підтримав.

Відповідно до частини 2 статті 158 Цивільного процесуального кодексу України (далі -ЦПК України) особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Заперечень стосовно позовних вимог від відповідачки ОСОБА_2 до суду не надходило.

Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги визнав частково. В обгрунтування своїх заперечень зазначив, що він не отримував від Банку ніякої інформації щодо розміру заборгованості. Погашає кредит в межах своїх матеріальних можливостей.

Вислухавши пояснення відповідача ОСОБА_1, дослідивши письмові докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статтей 10, 11 ЦПК України сторони користуються рівними правами щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи і розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно зі статтею 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до положень статті 1054 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) за кредитним договором банк (кредитодавець) забов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що між Банком та ОСОБА_1 21 березня 2008 року був укладений кредитний договір «Автопакет»№ 805/2008/840-ПК/11/512 (далі - Договір), відповідно до якого відповідач отримав від Банку кредит у розмірі 4 750,00 доларів США строком до 20.03.2013 року з оплатою відсотків у розмірі 12,8 % річних.

Згідно з пп.2.2.1 кредитного договору позичальник зобов'язався повернути кредит та сплачувати щомісячну суму мінімально необхідного платежу в розмірі 108,05 доларів США, а також всі нараховані відсотки, комісії та інші передбачені Договором платежі.

Відповідно до статті 509 ЦК України, в силу зобов'язання одна сторона /боржник/ зобов'язана вчинити на користь другої сторони /кредитора/ певні дії (передати майно, виконати роботу, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до положень статті 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

На підставі розрахунку, наданого позивачем, заборгованість позичальника ОСОБА_1 за кредитним договором станом на 27.01.2012 року складає 7 937,04 доларів США, що в еквіваленті долару США до гривні за курсом Національного банку України (100 доларів США -798,9800 грн.) становить 63 415,36 грн., у тому числі: заборгованість за кредитом у сумі 4736,42 доларів США (37 843,05 грн.), проценти в сумі 2095,51 доларів США (16 742,71 грн.), пеня в сумі 630,11 доларів США (5034,45 грн.), штраф у сумі 475,00 доларів США (3795,16 грн.).

Згідно з положеннями статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, сплата неустойки, відшкодування збитків.

Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до частин 1-3 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Тобто пеня та штраф є різновидами неустойки як юридичної відповідальності, а не окремими видами штрафних санкцій.

Заявлені позивачем вимоги про одночасне стягнення з відповідачів за несвоєчасність виконання зобов'язань за кредитним договором пені у розмірі 630,11 доларів США та штрафу в сумі 475,00 доларів США свідчить про безпідставне намагання кредитора застосувати до боржників (відповідачів) подвійну цивільно-правову відповідальність одного й того ж виду за одне й те ж порушення договірного зобов'язання (прострочення виконання грошового зобов'язання), що суперечить вимогам частини першої статті 61 Конституції України та частини 3 статті 509 ЦК України, згідно з якими ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те ж саме правопорушення, а зобов'язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності і справедливості.

Згідно з положеннями частини 2 статті 1054, частини 2 статті 1050 ЦК України наслідками порушення боржником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право кредитора достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Відповідно до положень частини 1 статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 4.2.5 Договору Банк має право вимагати від позичальника дострокового виконання зобов'язань щодо повернення кредиту, процентів та інших платежів, передбачених цим Договором, якщо позичальник несвоєчасно чи не в повному обсязі сплатив черговий платіж.

В якості забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором та за додатковою угодою Банку у заставу був переданий автомобіль, що передбачено пунктом 3.1.1 кредитного договору.

Згідно зі статтею 20 Закону України «Про заставу», заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Відповідно до пункту 3.1.5 кредитного договору, при порушенні позичальником умов цього Договору щодо строків виконання зобов'язання у Банку виникає право на задоволення вимог, забезпечених заставою, за рахунок предмета застави.

Згідно зі статтею 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодавець) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Позичальником (заставодавцем) ОСОБА_1 належним чином не виконані зобов'язання за кредитним договором у зв'язку з чим у Банка виникло право вимагати дострокового виконання зобов'язання в повному обсязі та звернення стягнення на предмет застави.

Звернення стягнення на рухоме майно, що є предметом застави, регулюється нормами Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень».

Відповідно до положень статті 24 вищезазначеного Закону звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом. Обтяжувач, який ініціює звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов'язаний до початку процедури звернення стягнення зареєструвати в Державному реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет обтяження.

Крім того, відповідно до статті 25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»обтяжувач, який звертається до суду з вимогою звернути стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов'язаний до моменту подання відповідного позову до суду письмово повідомити всіх обтяжувачів, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження цього ж рухомого майна, про початок судового провадження у справі про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження.

Позивачем визначеного Законом України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»порядку звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження судом не дотримано, докази реєстрації в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет обтяження в матеріалах справи відсутні.

Також, в якості забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між Банком та ОСОБА_2 був укладений договір поруки, відповідно до умов якого остання поручилась перед кредитором за належне виконання позичальником ОСОБА_1 зобов'язань з виконання умов кредитного договору у тому ж порядку, що і позичальник.

Відповідно до статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Відповідно до частини 2 цієї ж статті порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Згідно зі статтею 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову відповідальність поручителя. Частиною 2 цієї статті передбачено відповідальність поручителя перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржника, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до пунктів 1.2, 1.3 договору поруки у разі невиконання позичальником взятих на себе зобов'язань за кредитним договором, поручитель несе солідарну відповідальність перед кредитором нарівні з позичальником щодо повернення суми кредиту, процентів, штрафних санкцій.

Згідно з пунктом 1.4. договору поруки поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов'язань у повному об'ємі всім належним йому на праві власності майном та грошовими коштами.

Оцінюючи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідачами порушено право позивача на отримання кредитних коштів та процентів через неналежне виконання позичальником ОСОБА_1 та поручителем ОСОБА_2 зобов'язань за кредитним договором.

З відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Банку підлягає стягненню солідарно заборгованість за кредитним договором «Автопакет»№ 805/2008/840-ПК/11/512 від 21.03.2008р., що утворилась станом на 27.01.2012р., в сумі 59 620,21 грн., що є еквівалентом 7462,04 доларів США, яка складається з заборгованості за кредитом в сумі 37 843,05 грн. (4736,42 доларів США), процентам за користування кредитом в сумі 16 742,71 грн. (2095,51 доларів США), пені за порушення зобов'язання за договором в сумі 5 034,45 грн. (630,11 доларів США).

Позовні вимоги в частині звернення стягнення на предмет застави задоволенню не підлягають.

Згідно зі статтею 88 ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню солідарно понесені судові витрати в розмірі 596,20 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 509, 526, 533, 549, 551, 553, 554, 572, 589, 611, 625, 1048, 1050, 1054 ЦК України, 20 Закону України «Про заставу», 10, 11, 60, 88, 158, 169, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра»в особі філії публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра»Кримського регіонального управління задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра»на рахунок № 29091800003016, ЄДРПОУ 26485822, МФО 384823 заборгованість за кредитним договором «Автопакет»№ 805/2008/840-ПК/11/512 від 21.03.2008р., що утворилась станом на 27.01.2012р., в сумі 59 620,21 грн. (П'ятдесят дев'ять тисяч шістсот двадцять грн. 21 коп.), яка складається з заборгованості за кредитом в сумі 37 843,05 грн., процентам за користування кредитом в сумі 16 742,71 грн., пені за порушення зобов'язання за договором в сумі 5 034,45 грн.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра»на рахунок № 29091800003016, ЄДРПОУ 26485822, МФО 384823 понесені судові витрати в розмірі 596,20 грн. (П'ятсот дев'яносто шість грн. 20 коп.).

В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Красногвардійський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя