Рішення № 23869899, 24.04.2012, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа № 1490/1740/12 24.04.2012 24.04.2012

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22ц/1490/1196/12 Головуючий у 1-й інстанції Висоцька Г.А.

Категорія 30 Доповідач апеляційної інстанції Самчишина Н.В.

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

24 квітня 2012 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючої - Шолох З.Л.,

суддів: Локтіонової О.В., Самчишиної Н.В.,

при секретарі судового засідання - Дубовій К.В.,

за участю: відповідача - ОСОБА_2, його представника - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою

Товариства з додатковою відповідальністю «страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус» на рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 27 лютого 2012 року за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус» (далі - ТзДВ «СТзДВ «Глобус») до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу,

встановила:

03 листопада 2011 року ТзДВ «СТзДВ «Глобус» пред'явило зазначений позов, який обґрунтувало наступним.

31 березня 2010 року за полісом № ВЕ/ 3324423 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, ОСОБА_2 застрахував цивільно-правову відповідальність водія автомобіля VOLKSWAGEN CARAVELLE, реєстраційний номер НОМЕР_1, строком до 31 березня 2011 року.

25 липня 2010 року в м. Вознесенську по вул. Жовтневої революції сталася дорожньо-транспортна пригода за участю зазначеного автомобіля під керуванням ОСОБА_2, який в порушення п. 13.1 Правил дорожнього руху, під час руху не дотримався безпечної дистанції та допустив зіткнення з автомобілем марки «АЗЛК - 2141», реєстраційний номер НОМЕР_5, що призвело до зіткнення автомобілів «Mitsubishi gallant», реєстраційний номер НОМЕР_2, «Honda accord», реєстраційний номер НОМЕР_3, «Мercedes benz», реєстраційний номер НОМЕР_4. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілі зазнали технічні пошкодження.

Постановою Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 09 серпня 2010 року винним у дорожньо-транспортній пригоді за правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП було визнано водія ОСОБА_2

ТзДВ «СТзДВ «Глобус» сплатило власникам пошкоджених автомобілів страхове відшкодування на загальну суму 37 500 грн.

Проте, згідно постанови Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 01 листопада 2010 року було встановлено, що водій ОСОБА_2 під час дорожньо-транспортної пригоди керував автомобілем в стані алкогольного сп'яніння та від проходження медичного огляду на стан сп'яніння відмовився.

Посилаючись на порушення відповідачем підп. 38.1.1. п. 38.1 ст. 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", позивач просив стягнути з нього 37 500 грн. матеріальних збитків у порядку регресу.

Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що під час дорожньо-транспортної пригоди він керував транспортним засобом в тверезому стані.

Рішенням Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 27 лютого 2012 року відмовлено у задоволені позову.

ТзДВ «СТзДВ «Глобус» подало на це рішення апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи, неправильне застосування ним норм матеріального та процесуального права, просив його скасувати та ухвалити нове про задоволення позову.

Заслухавши доповідь судді, пояснення відповідача, його представника, дослідивши матеріали справи, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи із наступного.

Відмовляючи у задоволені позову, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем не надано доказів того, що під час скоєння дорожньо-транспортної пригоди, відповідач керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, а медичний висновок та інформація № 8655542 не можуть розглядатися, як належні докази вини відповідача.

Проте, з такими висновками суду першої інстанції погодитись неможна.

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Положеннями підп. 38.1.1 п. 38.1 ст. 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (в редакції, яка діяла під час виникнення спірних правовідносин) передбачено право страховика після виплати страхового відшкодування подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він керував транспортним засобом у стані сп'яніння під впливом алкоголю.

Як вбачається з матеріалів справи, 25 липня 2010 року біля 23 годин 40 хвилин в м. Вознесенську по вул. Жовтневої революції сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля VOLKSWAGEN CARAVELLE, реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 та автомобілів марки «АЗЛК - 2141», реєстраційний номер НОМЕР_5, під керуванням ОСОБА_4, «Mitsubishi gallant», реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_5, «Honda accord», реєстраційний номер НОМЕР_3, ОСОБА_6, «Мercedes benz», реєстраційний номер НОМЕР_4. Внаслідок цієї пригоди вказані автомобілі зазнали технічні пошкодження.

Згідно постанови Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 09 серпня 2010 року, винним в дорожньо-транспортній пригоді визнано водія ОСОБА_2 (а.с.17)

Крім того, водій ОСОБА_2 притягувався до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП за те, що 25 липня 2010 року біля 23 годин 40 хвилин (під час дорожньо-транспортної пригоди) керував автомобілем з явними ознаками алкогольного сп'яніння, але від проходження в установленому порядку медичного огляду на стан сп'яніння відмовився.

Згідно постанови Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 01 листопада 2010 року, яка набрала законної сили 11 листопада 2010 року і ним не оскаржувалась, у зв'язку із закінченням строків накладання адміністративного стягнення провадження у справі відносно ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 130 КУпАП було закрите (а.с.113,155).

Відмова відповідача від проходження медичного огляду на стан сп'яніння підтверджується й висновком № 23, а також наданою довідкою Вознесенської центральної районної лікарні № 901/06 від 20 квітня 2012 року за запитом апеляційного суду. Зі змісту цієї довідки вбачається, що ОСОБА_2 після дорожньо-транспортної пригоди був доставлений в приймальне відділення Вознесенської ЦРЛ 26 липня 2010 року о 01 год. 25 хв. з метою проведення огляду на стан сп'яніння, але відмовився від обстеження (а.с.18, 144).

Згідно ч. 4 ст. 61 ЦПК України, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

На зазначені обставини суд першої інстанції не звернув уваги та в порушення вимог ст.ст. 212, 57-59 ЦПК України не дав належної оцінки.

Таким чином, закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення з підстав закінченням строків накладання адміністративного стягнення, не виключає цивільно-правову відповідальність.

Згідно поліса № ВЕ/3324423 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 31 березня 2010 року, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 застрахована в ТзДВ «СТзДВ «Глобус», строком до 31 березня 2011 року (а.с.4).

Комісією ТзДВ «СТзДВ «Глобус» визнано вказану дорожньо-транспортну пригоду страховим випадком та виплачені страхові відшкодування за платіжними дорученнями № 3845 від 31 серпня 2010 року, № 606-204961 від 31 серпня 2010 року, № 4136 від 20 вересня 2010 року відповідно ОСОБА_5 - 15 000 грн., ОСОБА_6 - 15 000 грн., ОСОБА_4 - 7 500 грн. (а.с. 9-16, 152-154).

Виходячи з наведеного, колегія вважає, що позивачем доведено, що відповідач, з вини якого скоєна дорожньо-транспортна пригода, керував транспортним засобом у стані сп'яніння під впливом алкоголю.

За такого, виплачені позивачем суми страхового відшкодування підлягають стягненню у регресному порядку з ОСОБА_2

Оскільки суд відмовив у задоволені позову, то рішення суду першої інстанції у відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 309 ЦПК України слід скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення позову, з розподіленням судових витрат.

У відповідності до ст. 88 ЦПК України з ОСОБА_2 на користь ТзДВ «СТзДВ «Глобус» підлягають стягненню 375 грн. судових витрат та 187 грн. 50 коп. судового збору за подачу апеляційної скарги.

Керуючись статтями 303, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

вирішила:

Апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю «страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус» задовольнити.

Рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 27 лютого 2012 року скасувати і ухвалити нове рішення.

Позов Товариства з додатковою відповідальністю «страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус» до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди у порядку регресу задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з додатковою відповідальністю «страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус» 37 500 (тридцять сім тисяч п'ятсот) грн. відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу та 562 грн. 50 коп. судових витрат.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуюча Судді