Постанова № 23864402, 08.05.2012, Овруцький районний суд Житомирської області

Овруцький районний суд Житомирської області

Справа № 617/4978/12

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2012 року

Суддя Овруцького районного суду Якухно О. М. , розглянувши у скороченому провадженні в місті Овруч справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Корольовської районної ради м.Житомир, Житомирського обласного військового комісаріату, про нарахування та виплату коштів відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" , -

В С Т А Н О В И В:

Позивач просить (з урахуванням уточнюючої заяви) зобов'язати Житомирський обласний військовий комісаріат провести перерахунок та виплату їй коштів, що передбачені ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон) за період з 1 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року та передати розрахункові документи до УПСЗН Корольовської районної ради м.Житомир, зобов'язати УПСЗН Корольовської районної ради м.Житомир прийняти від Житомирського обласного військового комісаріату платіжні документи та провести виплату коштів мотивуючи тим, що вона працює в Овруцькому об'єднаному міському військовому комісаріаті. За період роботи їй виплачувались компенсація та доплати, що встановлені в Законі, не в кратному відношенні до мінімальної заробітної плати, а згідно постанови КМ України № 836 від 26.07.96, що призвело до порушення її прав.

Ухвалою від 13.04.2012 року визнано причину пропуску строку звернення до суду за період з 1 січня 2009 року по 31 серпня 2009 року поважною.

Відповідач Житомирський обласний військовий комісаріат надіслав заперечення, в яких з вимогами не погоджується.

Інший відповідач заперечень не подав.

Суд вважає, що позов підлягає частково з наступних підстав.

Згідно довідки позивач працювала в Овруцькому об'єднаному міському військовому комісаріаті.

Переліком населених пунктів Житомирської і Київської областей, віднесених до зони радіоактивного забруднення внаслідок катастрофи, затвердженого постановою КМ України № 106 від 23.07.91 та розпорядженням КМ України № 17 від 12.01.93, м.Овруч Овруцького району Житомирської області віднесено до зони гарантованого добровільного відселення.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.

Відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачені слідуючи виплати :

- ст.39 Закону - громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата у зоні гарантованого добровільного відселення - 2 мінімальні заробітні плати.

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" дія ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", в частині, що стосується виплат в залежності від розміру мінімальної заробітної плати, була зупинена.

Відповідно до ст.101 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" надати право Кабінету Міністрів України у 2007 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.

9.07.07 Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп (справа про соціальні гарантії громадян) п.30 ст.71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" визнано таким, що не відповідає Конституції України.

Відповідно до ст.73 Закону України "Про Конституційний Суд України" та п.3 резолютивної частини даного Рішення Суду вищевказаний п.30 ст.71 Закону, що стосується неможливості застосування мінімальної заробітної плати, оголошений не чинним і втратив чинність від дня прийняття Конституційним Судом України рішення про її неконституційність.

Пунктом 28 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" було внесено зміни до ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", які викладені в новій редакції :

"Ст.39 Закону - громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України».

Рішенням Конституційного Суду України №10-рп від 22.05.2008 року визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення статті 67 розділу І, пунктів 2-4, 6-8, 10-18, підпункту 7 пункту 19, пунктів 20-22, 24-34 підпунктів 1-6, 8-12 пункту 35, пунктів 36-100 розділу ІІ „Внесення змін до деяких законодавчих актів України" та пункту 3 розділу ІІІ „Прикінцеві положення" Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".

Положення Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнаних неконституційними.

Постановою КМУ № 836 від 26.07.1996 року усупереч Закону № 796-ХІІ, який визначив кратність одноразової компенсації в залежності від розміру мінімальної заробітної плати, яка визначається Законом, встановлено конкретні розміри таких компенсацій і, зокрема :

- для доплати громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення у зоні гарантованого добровільного відселення - 1050 тис.крб. (10,5 грн. за гр.реф.).

Розмір мінімальної заробітної плати в Україні становив: з 1 січня 2008 року - 515 грн., з 1 квітня 2008 року - 525 грн., з 1 жовтня 2008 року - 545 грн., з 1 грудня 2008 року - 605 грн., з 1 квітня 2009 року - 625 грн., з 1 липня 2009 року - 630 грн., з 1 жовтня 2009 року - 650 грн., з 1 листопада 2009 року - 744 грн., з 1 січня 2010 року - 869 грн..

Законом України «Про Державний бюджет ЦУкраїни на 2010 рік» також встановлено, що розміри державних соціальних гарантій, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.

Рішенням Конституційного Суду України від 25.01.2012 року № 3-рп/2012 визначено, що в аспекті конституційного подання положення частини другої статті 96, пунктів 2, 3, 6 статті 116 Конституції України треба розуміти так, що повноваження Кабінету Міністрів України щодо розробки проекту закону про Державний бюджет України та забезпечення виконання відповідного закону пов'язані з його функціями, в тому числі щодо реалізації політики у сфері соціального захисту та в інших сферах. Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України.

В аспекті конституційного подання положення частини другої статті 95, частини другої статті 124, частини першої статті 129 Конституції України, пункту 5 частини першої статті 4 Бюджетного кодексу України та пункту 2 частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України в системному зв'язку з положеннями статті 6, частини другої статті 19, частини першої статті 117 Конституції України треба розуміти так, що суди під час вирішення справ про соціальний захист громадян керуються, зокрема, принципом законності. Цей принцип передбачає застосування судами законів України, а також нормативно-правових актів відповідних органів державної влади, виданих на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, в тому числі нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, виданих у межах його компетенції‚ на основі і на виконання Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України на відповідний рік та інших законів України.

Із змісту п.3 та п.4 мотивувальної частини рішення вбачається, що право Кабінету Міністрів України встановлювати у випадках, передбачених законом, порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України може бути надано Верховною Радою України. Отже, Кабінет Міністрів України видає нормативно правові акти у сфері соціального захисту, керуючись, зокрема, Законами України, якими він на це уповноважується.

Відповідно до ст.58 Конституції України закони та ніші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Оскільки в 2009 бюджетному році Кабінетом Міністрів України не приймалося постанов про визначення розмірів спірних коштів виходячи з можливостей бюджету на відповідний рік, а в 2008 році рішенням Конституційного Суду України делеговане Кабінету Міністрів України таке повноваження визнано неконституційним, то суд вважає неможливим застосування постанов Кабінету Міністрів України, що прийняті до 2009 року та прийнятих в 2008 році.

Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначено вказані виплати в кратному розмірі від мінімальної заробітної плати в Україні. Даним Законом (статті 62 та 67) Кабінету Міністрів надано право проводити лише роз'яснення порядку застосування цього Закону, якими є постанови КМ № 987 від 20.06.2000 року, №936 від 20.09.2005 року, та підвищувати розміри доплат, пенсій і компенсацій, передбачених цим Законом, відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати, але не зменшення їх та встановлення їх у твердій сумі, яка не відповідає Закону.

Частиною 4 ст.9 КАС України визначено, що у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

За таких обставин, коли підзаконний нормативний акт суперечить Закону, обмежуючи права громадян визначені останнім, застосування зазначеної постанови неможливе.

Пунктом 7 статті 3 КАС України визначено, що суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Статтею 62 даного Закону визначено, що роз'яснення порядку застосування цього Закону провадиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов'язковими для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади України, місцевими органами державної виконавчої влади, всіма суб'єктами господарювання незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності.

Згідно п.п. 5,6 Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою КМ України № 936 від 20.09.2005 року (далі - Порядок), нарахування та виплата коштів за ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" проводиться за місцем основної роботи (служби) громадян підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності без утворення юридичної особи, установами, організаціями та військовими частинами відповідно до розрахункових даних, поданих до уповноваженого органу за формою, затвердженою Мінпраці, а тому підприємства, установи, організації та фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності виступають в даних правовідносинах як суб'єкти владних повноважень на основі законодавства.

Керівники підприємств несуть персональну відповідальність за несвоєчасність подання розрахункових документів до уповноваженого органу та правильність призначення і нарахування компенсаційних виплат та допомоги певних видів.

Уповноважений орган перевіряє, реєструє, обліковує розрахунки та подає органам Державного казначейства платіжні документи для здійснення відповідних видатків, що проводяться в установленому законодавством порядку, а тому виходячи з викладеного, Житомирський обласний військовий комісаріат є належним відповідачем по виплатах, що стосуються нарахування коштів за ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

На підставі викладеного, розмір нарахованої відповідачем доплати не відповідає кратному розміру мінімальної заробітної плати, а тому вимога про її нарахування та виплату в розмірах, визначених Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", підлягає задоволенню.

Рішення суду повинно бути законне і обґрунтоване.

Із змісту ст.ст.2, 6 КАС України вбачається, що суд розглядає справи про захист прав, свобод чи інтересів осіб, а тому вимога про зобов'язання УПСЗН Корольовської районної ради м.Житомир прийняти платіжні документи є передчасною і задоволенню не підлягає, оскільки на даний час розмір коштів не перерахований іншим відповідачем, платіжні документи не подавалися до УПСЗН Корольовської районної ради м.Житомир і спору між відповідачами, які є юридичними особами, не існує.

З урахуванням вимог п.5 Порядку УПСЗН Корольовської районної ради м.Житомир не може проводити виплату коштів за ст.39 Закону безпосередньо громадянину, а лише здійснює перерахування коштів на рахунок підприємства, де останній працює, а тому вимога до УПСЗН Корольовської районної ради м.Житомир про виплату коштів позивачу є безпідставною.

Від сплати судового збору позивач звільнена згідно п.18 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито".

Керуючись ст.ст. 8-11, 18, 71, 160, 161, 162, 183-2 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Позов задовольнити частково.

Зобов'язати Житомирський обласний військовий комісаріат провести перерахунок ОСОБА_1 доплати громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, за період з 1 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року в розмірі, визначеному ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що дорівнює двом мінімальним заробітним платам, встановленим Законом України "Про Державний бюджет України на 2009 рік", щомісячно, пропорційно відпрацьованому часу, і подати розрахункові документи до управління праці та соціального захисту населення Корольовської районної ради м.Житомир.

В задоволенні вимог до управління праці та соціального захисту населення Корольовської районної ради м.Житомир відмовити за безпідставністю.

Апеляційна скарга на постанову може бути подана через Овруцький районний суд в Житомирський апеляційний адміністративний суду протягом 10 днів з дня отримання копії цієї постанови.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: О. М. Якухно