Рішення № 23863418, 25.04.2012, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 4/19/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Запоріжжя

25.04.12 Справа № 5009/940/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький завод кольорових металів", (69076, м. Запоріжжя, вул. Новобудов, буд. 9)

до відповідача Відкритого акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь", (69008, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, буд. 72)

про стягнення 137 412,34 грн. основного борг за договором поставки № 20/2011/607 від 28.03.2011 р., 4 612,95 грн. пені та 3,75 грн. 1 % річних

Суддя Зінченко Н.Г.

За участю представників сторін:

від позивача -ОСОБА_2., довіреність б/н від 03.01.2012 р.;

від відповідача -ОСОБА_3, довіреність № 20-301 від 06.12.2011 р.;

12.03.2012 р. до господарського суду Запорізької області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Запорізький завод кольорових металів", м. Запоріжжя (далі за текстом скорочено -ТОВ "ЗЗКМ") з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь", м. Запоріжжя (ВАТ "ЗМК "Запоріжсталь") про стягнення 137 412,34 грн. основного боргу за договором поставки № 20/2011/607 від 28.03.2011 р., 24 419,11 грн. пені та 1 598,35 грн. 1 % річних.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 12.03.2012 р. порушено провадження у справі № 5009/940/12, справі № 5009/940/12 присвоєно номер провадження справи 4/19/12, судове засідання призначено на 05.04.2012 р., у сторін витребувані документи і докази, необхідні для вирішення спору.

З метою витребування у сторін додаткових документів і доказів, які мають суттєве значення для повного всебічного та об'єктивного вирішення спору по суті, в судовому засіданні, на підставі ст. 77 ГПК України, оголошувалася перерва до 25.04.2012 р.

В судовому засіданні 25.04.2012 р. справу розглянуто, прийнято та оголошено, на підставі ст. 85 ГПК України, вступну та резолютивну частини рішення.

За письмовим клопотанням представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

В судовому засіданні 25.04.2012 р. позивач звернувся до суду з письмовою заявою про зменшення позовних вимог, якою, посилаючись на ст. 22 ГПК України, просить суд прийняти до розгляду зменшені позовні вимоги в частині нарахування штрафних санкцій, що належать до стягнення з відповідача, та стягнути з ВАТ "ЗМК "Запоріжсталь" 4 612,95 грн. пені та 3,75 грн. 1 % річних за неналежне виконання грошових зобов'язань за договором поставки № 20/2011/607 від 28.03.2011 р. Заяву про зменшення позовних вимог позивач мотивує тим, що відповідно до умов п. 5.1 договору поставки № 20/2011/607 від 28.03.2011 р. (в редакції протоколу розбіжностей) розрахунок за фактично поставлену продукцію здійснюються протягом 20-ти банківських днів з моменту поставки та приймання продукції відповідно до розділу 6 Договору на підставі наданих документів, зазначених в п. 4.3 Договору. При відсутності зазначених документів строк розрахунків відраховується з моменту отримання повного пакету документів. Оскільки відповідач заперечує, що при отриманні кожної окремої партії продукції в рамках договору поставки № 20/2011/607 від 28.03.2011 р. ним отримувалися всі документи, що передбачені в п. 4.3 договору, то позивачем зроблений уточнений розрахунок штрафних санкцій, що належать до стягнення з відповідача, виходячи з того, що 05.01.2012 р. позивачем на адресу відповідача був направлений та 06.01.2012 р. відповідачем отриманий повний пакет документів, передбачений умовами договору для здійснення розрахунків. Таким чином, строк оплати по накладним № 4051 від 18.05.2011 р., № 6427 від 01.08.2011 р. і № 8095 від 23.09.2011 р. в будь-якому разі не може бути пізніше ніж 07.02.2012 р.

У відповідності до ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі зменшити розмір позовних вимог.

Розглянувши заяву позивача про зменшення позовних вимог, дослідивши матеріали справи № 5009/940/12, суд вважає, що заява про зменшення позовних вимог подана відповідно до приписів ст. 22 ГПК України, відповідає вимогам чинного законодавства, не суперечить правам та охоронюваним законом інтересам сторін, а тому судом приймається до розгляду.

Таким чином, в судовому засіданні 25.04.2012 р. судом розглянуті та вирішені по суті позовні вимоги про стягнення з ВАТ "ЗМК "Запоріжсталь" 137 412,34 грн. основного боргу за договором поставки № 20/2011/607 від 28.03.2011 р., 4 612,95 грн. пені та 3,75 грн. 1 % річних.

Заявлені позивачем вимоги ґрунтуються на приписах ст., ст. 525, 526, 610, 625, 629, 692 ЦК України, ст., ст. 193, 232 ГК України і полягають в тому, що 28.03.2011 р. сторонами у справі укладений договір поставки № 20/2011/607 (з протоколом розбіжностей до договору), за умовами якого позивач зобов'язався виготовити та поставити, а відповідач зобов'язався на умовах, передбачених договором, прийняти та оплатити продукцію, найменування (асортимент), ціна та орієнтовна кількість якої визначені в специфікації № 1, яка є невід'ємною частиною договору. Відповідно до умов договору сторонами були підписані специфікації № 1 і № 2, якими сторони визначили орієнтовну кількість, якість, ціну та загальну вартість продукції -кабелю і проводу, що поставляється за умовами договору поставки № 20/2011/607 від 28.03.2011 р. Згідно з п. 5.1 договору (в редакції протоколу розбіжностей) розрахунок за фактично поставлену продукцію здійснюються протягом 20-ти банківських днів з моменту поставки та приймання продукції відповідно до розділу 6 договору на підставі наданих документів, зазначених в п. 4.3 договору. При відсутності зазначених документів строк розрахунків відраховується з моменту отримання повного пакету документів. На виконання умов договору на підставі видаткових накладних № 4051 від 18.05.2011 р., № 6427 від 01.08.2011 р. та № 8095 від 23.09.2011 р. позивачем відповідачу була поставлена обумовлена договором продукція на загальну суму 240 549,51 грн. Відповідачем вказана продукція була отримана, про що свідчать довіреності (форма № М-2) серія ЯЖК № 706416/1062 від 11.05.2011 р., серія ЯЖК № 719227/2939 від 01.08.2011 р. і серія ЯЖК № 718621/3559 від 21.09.2011 р. В порушення умов договору відповідач за отриману продукцію розрахувався частково та з порушенням термінів розрахунків, передбачених п. 5.1 договору, перерахувавши всього за поставлену продукцію 103 137,17 грн. Решту суми боргу відповідач не сплатив. Таким чином, відповідач порушив взяті на себе за умовами договору № 20/2011/607 від 28.03.2011 р. зобов'язання та вимоги чинного законодавства. Отже, заборгованість відповідача перед позивачем за поставлену продукцію на час звернення позивача до суду з даним позовом становила 137 412,34 грн. Пунктом 8.4 договору сторони узгодили, що за прострочку оплати згідно п. 5.1 договору відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі 0,1 % за кожний день прострочення від несплаченої суми, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період стягнення пені. Нарахування та стягнення сум неустойки, а також 1 % річних за неправомірне користування чужими грошовими коштами здійснюється за період не більше 6-ти місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Крім того, відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. На виконання умов договору 05.01.2012 р. позивачем повторно на адресу відповідача був направлений та 06.01.2012 р. відповідачем отриманий повний пакет документів, передбачений умовами п. 4.3 договору для здійснення розрахунків. Таким чином, строк оплати по накладним № 4051 від 18.05.2011 р., № 6427 від 01.08.2011 р. і № 8095 від 23.09.2011 р. не може бути пізніше ніж 07.02.2012 р. Враховуючи викладене та норми чинного законодавства, позивач просить суд позов задовольнити та стягнути з ВАТ "ЗМК "Запоріжсталь" 137 412,34 грн. основного боргу за договором поставки № 20/2011/607 від 28.03.2011 р., 4 612,95 грн. пені та 3,75 грн. 1 % річних.

Відповідач позов не визнав, проти заявлених позовних вимог заперечив з тих підстав, що на час вирішення спору судом заборгованість ВАТ "ЗМК "Запоріжсталь" перед ТОВ "ЗЗКМ" за договором поставки № 20/2011/607 від 28.03.2011 р. відсутня, що підтверджується платіжним дорученням № 27133 від 23.03.2012 р. Крім того, відповідач не погоджується з нарахованими позивачем штрафними санкціями. Так, відповідач вважає, що оскільки при отриманні кожної окремої партії продукції в рамках договору поставки № 20/2011/607 від 28.03.2011 р. ним не були отримані всі документи, що передбачені в п. 4.3 договору, то неможливо встановити дату початку перебігу 20-тиденного строку для оплати за поставлену продукції по кожній окремій поставці, а, відтак, відсутнє і порушення строків оплати за поставлену продукцію. Таким чином, відсутні підстави для застосування штрафних санкцій, передбачених договором та чинним законодавством за прострочення виконання грошових зобов'язань.

Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи у їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд -

ВСТАНОВИВ:

28.03.2011 р. ТОВ "ЗЗКМ" (позивачем у справі) та ВАТ "ЗМК "Запоріжсталь" (відповідачем у справі) був укладений договір поставки № 20/2011/607 (з протоколом розбіжностей до договору) з відповідними додатками до нього (далі за текстом -Договір).

За умовами Договору позивач (постачальник) зобов'язався виготовити та поставити, а відповідач (покупець) зобов'язався на умовах, передбачених Договором, прийняти та оплатити продукцію, найменування (асортимент), ціна та орієнтовна кількість якої визначені в специфікації № 1, яка є невід'ємною частиною Договору. Можливе відхилення продукції, що замовляється, та фактично поставленої продукції не повинно перевищувати 5 % як в більшу, так і в меншу сторону. Покупець (відповідач) оплачує фактичну кількість отриманої продукції. (пункт 1.1 Договору).

Відповідно до умов Договору сторонами була підписана Специфікація № 1, якою сторони визначили орієнтовну кількість, якість, ціну та загальну вартість продукції -електродів, що поставляється за умовами Договору поставки № 20/2011/607 від 28.03.2011 р.

Пунктом 1.2 Договору сторони визначили, що дата виготовлення продукції, що поставляється за Договором, не раніше 2011 року.

Згідно з п. 3.1 Договору орієнтовна сума Договору становить 842 638,50 грн. з урахуванням ПДВ. Кінцева сума Договору визначається шляхом складання вартості продукції, зазначеної в замовленнях Покупця.

Відповідно до п. 4.1 Договору позивач відвантажує продукцію на адресу відповідача автотранспортом. Транспортні витрати сплачує позивач.

Пунктом 4.3 Договору сторони узгодили перелік товаросупроводжувальних документів, на підставі яких здійснюється поставка продукції, а саме: накладна, сертифікат якості, протокол випробувань, рахунок, податкова накладна.

Згідно з п. 5.1 Договору (в редакції протоколу розбіжностей) розрахунок за фактично поставлену продукцію здійснюються протягом 20-ти банківських днів з моменту поставки та приймання продукції відповідно до розділу 6 Договору на підставі наданих документів, зазначених в п. 4.3 Договору. При відсутності зазначених документів строк розрахунків відраховується з моменту отримання повного пакету документів.

Як встановлено судом в ході судового вирішення спору та не заперечується сторонами, на виконання умов Договору № 20/2011/607 від 28.03.2011 р. позивачем була поставлена, а відповідачем прийнята продукція (кабельно-провідникова продукція) за наступними видатковими накладними:

- № 4051 від 18.05.2011 р. на суму 157 140,28 грн. з ПДВ;

- № 6427 від 01.08.2011 р. на суму 70898,40 грн. з ПДВ;

- № 8095 від 23.09.2011 р. на суму 12 510,83 грн. з ПДВ,

а всього на загальну суму 240 549,51 грн.

Поставлена продукція була отримана уповноваженою особою відповідача, про що свідчать довіреності на отримання товару (форма № М-2) за спірний період, а саме: серія ЯЖК № 706416/1062 від 11.05.2011 р., серія ЯЖК № 719227/2939 від 01.08.2011 р. і серія ЯЖК № 718621/3559 від 21.09.2011 р. на ім'я ОСОБА_4

Отже, як вбачається з матеріалів справи, факт поставки позивачем відповідачу продукції згідно умов Договору підтверджується видатковими накладними на поставку продукції за спірний період та довіреностями на отримання товару. Зазначені видаткові накладні за спірний період узгоджені сторонами та підтверджують факт прийняття відповідачем продукції без жодних зауважень та претензій, про що свідчить підпис уповноваженої особи відповідача на кожній з вказаних видаткових накладних скріплений відбитком штампу ВАТ "ЗМК "Запоріжсталь". (Оригінали зазначених документів досліджувалися судом в судовому засіданні, належним чином посвідчені копії -залучені до матеріалів справи).

На кожну поставлену партію продукції були оформлені податкові накладні № 450 від 18.05.2011 р., № 1 від 01.08.2011 р. і № 637 від 23.09.2011 р.

На оплату поставленої продукції позивачем відповідачу виставлялися рахунки-фактури № 4051 від 18.05.2011 р., № 6427 від 01.08.2011 р. і № 8095 від 23.09.2011 р.

Таким чином, позивач взяті на себе зобов'язання згідно умов Договору виконав у повному обсязі та належним чином.

Частинами 1, 2 ст. 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати. Покупець зобов'язаний сплатити повну ціну переданого товару.

Матеріали справи свідчать, що в порушення умов Договору відповідач у встановлені строки та в повному обсязі з позивачем не розрахувався. Всього на виконання умов Договору в оплату продукції, поставленої за видатковими накладними № 4051 від 18.05.2011 р., № 6427 від 01.08.2011 р. та № 8095 від 23.09.2011 р., відповідачем було перераховано позивачу 103 137,17 грн.

Решту суми боргу станом на час порушення провадження у даній справі відповідач не погасив.

Таким чином, відповідач порушив взяті на себе за умовами Договору № 20/2011/607 від 28.03.2011 р. зобов'язання та вимоги чинного законодавства, у зв'язку із чим станом на час звернення позивача до суду з даним позовом за ним рахувалася заборгованість за отриману продукцію в сумі 137 412,34 грн.

Глава 50 ЦК України передбачає підстави та умови припинення зобов'язання, зокрема, статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Отже, зобов'язання відповідача оплатити отриману продукцію не припинено.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Норми права аналогічного змісту містить ст. 526 ЦК України.

У відповідності до приписів ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання є недопустимою, якщо інше не встановлено договором або законом.

У зв'язку із погашенням відповідачем основного боргу за Договором поставки № 20/2011/607 від 28.03.2011 р. за поставлену продукцію за видатковими накладними № 4051 від 18.05.2011 р., № 6427 від 01.08.2011 р. та № 8095 від 23.09.2011 р. в сумі 137 412,34 грн. після звернення позивача до суду з позовною заявою у справі № 5009/940/12, що підтверджується платіжним дорученням № 27133 від 23.03.2012 р. (оригінал зазначеного платіжного документу долучений до матеріалів справи), провадження у справі № 5009/940/12 в частині стягнення основного боргу в сумі 137 412,34 грн. слід припинити на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України у зв'язку із відсутністю предмету спору в цій частині позовних вимог.

На виконання умов Договору 05.01.2012 р. позивачем повторно на адресу відповідача був направлений повний пакет документів, передбачений умовами п. 4.3 Договору для здійснення розрахунків, а саме видаткові накладні за спірний період, рахунки-фактури. Податкові накладні, дублікати протоколів випробувань та дублікати сертифікатів.

Відповідачем вказані документи були отримані 06.01.2012 р., про що свідчить підпис уповноваженої особи відповідача на повідомленні про вручення рекомендованого поштового відправлення (штрих-код 6907602905818).

Таким чином, строк оплати продукції, поставленої відповідачу по видатковим накладним № 4051 від 18.05.2011 р., № 6427 від 01.08.2011 р. і № 8095 від 23.09.2011 р., виходячи з умов п. 5.1 Договору, -не пізніше ніж 07.02.2012 р.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Пунктом 2 ст. 193 ГК України, встановлено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГК України, іншими законами або договором.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, що передбачено ч. 6 ст. 232 ГК України.

Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" № 543/96-ВР від 22.11.1996 р. (з наступними змінами та доповненнями) розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на період, за який сплачується пеня (стаття 3).

Відповідно до п. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Вимоги щодо стягнення пені позивач обґрунтовує п. 8.4 Договору, який передбачає, що за прострочку оплати згідно п. 5.1 Договору відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі 0,1 % за кожний день прострочення від несплаченої суми, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період стягнення пені.

Позивачем пред'явлена до стягнення за прострочку оплати продукції, поставленої по видатковій накладній № 4051 від 18.05.2011 р., пеня в розмірі 1 811,69 грн., яка розрахована за період з 07.02.2012 р. по 25.04.2012 р., по видатковій накладній № 6427 від 01.08.2011 р. пеня в розмірі 2 381,55 грн., яка розрахована за період з 07.02.2012 р. по 25.04.2012 р., по видатковій накладній № 8095 від 23.09.2011 р. пеня в розмірі 419,71 грн., яка розрахована за період з 07.02.2012 р. по 25.04.2012 р., а всього 4 612,95 грн. пені.

Даний розрахунок судом перевірений та встановлено, що розрахунок пені за неналежне виконання грошових зобов'язань за Договором № 20/2011/607 від 28.03.2011 р. позивачем виконаний не вірно, оскільки позивачем допущені арифметичні помилки при розрахунку пені.

З урахуванням викладеного, стягненню з відповідача підлягає: по видатковій накладній № 4051 від 18.05.2011 р. пеня в розмірі 1 806,74 грн., по видатковій накладній № 6427 від 01.08.2011 р. пеня в розмірі 2 371,99 грн., по видатковій накладній № 8095 від 23.09.2011 р. пеня в розмірі 418,57 грн., а всього 4 597,30 грн. пені.

Таким чином, вимога про стягнення з відповідача пені за несвоєчасну оплату поставленої продукції є обґрунтованою та підлягає задоволенню частково в сумі 4 597,30 грн. В іншій частині вимог про стягнення пені судом відмовляється в задоволенні позову.

У відповідності до положень чинного законодавства захист цивільних прав здійснюється, зокрема, шляхом стягнення з особи, яка порушила право, завданих збитків, а у випадках передбачених законодавством або договором, неустойки (штрафу, пені), а також інших засобів передбачених законодавством.

До інших засобів захисту цивільних прав, у відповідності до ст. 625 ЦК України, відносяться втрати від інфляції та 3 % річних.

Статтю 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 8.4 Договору сторони домовилися, що нарахування та стягнення сум неустойки, а також 1 % річних за неправомірне користування чужими грошовими коштами здійснюється за період не більше шести місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Отже, наведеним пунктом Договору № 20/2011/607 від 28.03.2011 р. сторонами передбачена можливість нарахування 1 % річних за неправомірне користування чужими коштами, тобто встановлений інший розмір процентів, ніж передбачений ст. 625 ЦК України.

Позивачем заявлені вимоги про стягнення 3,75 грн. 1 % річних, які розраховані наступним чином: за прострочку оплати продукції, поставленої по видатковій накладній № 4051 від 18.05.2011 р. 1,47 грн. 1 % річних, які розраховані за період з 07.02.2012 р. по 25.04.2012 р., по видатковій накладній № 6427 від 01.08.2011 р. 1,94 грн. 1 % річних, які розраховані за період з 07.02.2012 р. по 25.04.2012 р., по видатковій накладній № 8095 від 23.09.2011 р. 0,34 грн. 1 % річних, які розраховані за період з 07.02.2012 р. по 25.04.2012 р.

Даний розрахунок судом перевірений та встановлено, що розрахунок 1 % річних за несвоєчасну оплату поставленої продукції позивачем виконаний не вірно. Стягненню з відповідача підлягає за прострочку оплати продукції, поставленої по видатковій накладній № 4051 від 18.05.2011 р. 116,56 грн., по видатковій накладній № 6427 від 01.08.2011 р. 153,03 грн. 1 % річних, по видатковій накладній № 8095 від 23.09.2011 р. 27,00 грн. 1 % річних, які розраховані за загальний період з 07.02.2012 р. по 25.04.2012 р., а всього 296,59 грн. 1 % річних. Однак, оскільки судом спір вирішується в межах заявлених позовних вимог, а позивачем заявлено до стягнення 3,75 грн. 1 % річних, то судом позовні вимоги в цій частині задовольняються в межах суми, заявленої позивачем.

Отже, вимога про стягнення з відповідача 1 % річних підлягає задоволенню в заявленій позивачем сумі 3,75 грн.

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

Доводи відповідача, в обґрунтування наданих ним заперечень, суд визнав хибними.

На підставі викладеного, суд вважає заявлені позовні вимоги документально підтвердженими, обґрунтованими, заснованими на законі та такими, що підлягають задоволенню частково в частині стягнення з ВАТ "ЗМК "Запоріжсталь" на користь ТОВ "ЗЗКМ" 4 597,30 грн. пені та 3,75 грн. 1 % річних. В задоволенні позовних вимог про стягнення 15,65 грн. пені відмовляється.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, враховуючи міру та ступінь вини кожної із сторін у доведені спору до суду, судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст., ст. 193, 230-232 ГК України, ст., ст. 525, 526, 549, 599, 611, 625, 655, 692, 712 ЦК України, ст., ст. 22, 33, 44, 47, 49, 82-85, п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький завод кольорових металів", м. Запоріжжя до Відкритого акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь", м. Запоріжжя про стягнення 137 412,34 грн. основного боргу за договором поставки № 20/2011/607 від 28.03.2011 р., 4 612,94 грн. пені та 3,75 грн. 1 % річних задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь", (69008, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, буд. 72, код ЄДРПОУ 00191230) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький завод кольорових металів", (69076, м. Запоріжжя, вул. Новобудов, буд. 9, код ЄДРПОУ 36911851) 4 597 (чотири тисячі п'ятсот дев'яносто сім) грн. 30 коп. пені, 3 (три) грн. 75 коп. 1 % річних та 2 840 (дві тисячі вісімсот сорок) грн. 27коп. судового збору. Видати наказ.

3. В частині позовних вимог про стягнення з Відкритого акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь", м. Запоріжжя на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький завод кольорових металів", м. Запоріжжя 137 412,34 грн. основного боргу за договором поставки № 20/2011/607 від 28.03.2011 р. провадження у справі припинити.

4. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 84, 85 ГПК України "03" травня 2012 р.

Суддя Н.Г.Зінченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.