Рішення № 23863292, 04.05.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

04.05.12 р. Справа № 5006/14/76/2012

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровський автоцентр

МАЗ», ЄДРПОУ 33109363, м.Дніпропетровськ

до відповідача Публічного акціонерного товариства «БУДМАШ», ЄДРПОУ 01374381,

м.Макіївка

про стягнення 12740 грн. 03 коп.

Суддя Левшина Г.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2-по дов.

від відповідача: ОСОБА_3-по дов.

В засіданні суду брали участь:

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровський автоцентр МАЗ», м.Дніпропетровськ, позивач, звернувся до господарського суду з позовною заявою до відповідача, Публічного акціонерного товариства «БУДМАШ», м.Макіївка, про стягнення заборгованості в сумі 11130 грн. 80 коп., у тому числі основний борг в сумі 5000 грн. 00 коп., пеня в сумі 448 грн. 90 коп., штраф в розмірі 5000 грн. 00 коп., 24% річних в сумі 681 грн. 90 коп., а також судовий збір в сумі 1609 грн. 50 коп.

В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на договір купівлі-продажу №43 ДВП від 20.10.2010р., видаткові накладні, розрахунок суми позову.

Відповідач надав письмовий відзив на позов від 10.04.2012р., відповідно до якого позовні вимоги визнав частково, а саме, суму основного боргу в розмірі 5000,00 грн. Нарахування пені, штрафу та 24% річних відповідач вважає неправомірним, внаслідок проведення позивачем невірного розрахунку.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, господарський суд встановив:

20.10.2010р. між сторонами був підписаний договір купівлі-продажу №43ДВП, за умовами якого позивач (продавець) зобов'язався передати у власність відповідача (покупця) товари (запасні частини до транспортних засобів), а відповідач (покупець) - прийняти та сплатити його на умовах даного договору.

Відповідно до п.2.2 договору датою поставки вважається дата підписання представником покупця видаткової накладної на товар, що поставляється.

Пунктом 2.3 договору купівлі-продажу №43ДВП від 20.10.2010р. передбачено, що товар поставляється на умовах оплати згідно п.4.3 статті 4 даного договору.

Як встановлено судом, згідно з наданими до матеріалів справи видатковими накладними №ДА-0001865 від 04.08.2011р., №ДА-0001864 від 04.08.2011р., №ДА-0001920 від 09.08.2011р., №ДА-0001950 від 11.08.2011р. позивачем було поставлено відповідачу товар на суму 5000,00 грн. з урахуванням часткового погашення заборгованості з боку відповідача.

Факт постачання позивачем товару на вказану суму за договором №43ДВП від 20.10.2010р. з боку відповідача підтверджено.

Згідно вимог ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписом ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Пунктом 4.3 договору купівлі-продажу №43 ДВП від 20.10.2010р. передбачено, що оплата товару здійснюється покупцем на підставі даного договору і видаткових накладних до нього шляхом переказу безготівкових грошових коштів на поточний рахунок продавця або шляхом внесення наявних грошових коштів в касу продавця протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з моменту отримання товару.

Таким чином, за висновками суду, відповідач мав сплатити вартість отриманого від позивача товару:

- за накладною №ДА-0001865 від 04.08.2011р. в строк до 18.08.2011р.;

- за накладною №ДА-0001864 від 04.08.2011р. в строк до 18.08.2011р.;

- за накладною №ДА-0001920 від 09.08.2011р. в строк до 23.08.2011р.;

- за накладною №ДА-0001950 від 11.08.2011р. в строк до 25.08.2011р.

Свої зобов`язання щодо своєчасної та повної сплати позивачу грошових коштів в сумі 5000,00 грн. за договором купівлі-продажу №43ДВП від 20.10.2010р. всупереч ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України відповідач не виконав.

Відповідач надав відзив на позов від 10.04.2012р., в якому визнав позов в частині вимог про стягнення основного боргу в сумі 5000,00 грн.

Згідно до ч.5 ст.78 Господарського процесуального кодексу України в разі визнання відповідачем позовних вимог господарський суд приймає рішення про задоволення позову.

Враховуючи, що дії відповідача щодо визнання позову в частині стягнення основного боргу не суперечать законодавству та не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, виходячи з того, що позов в цій частині доведений позивачем та обгрунтований матеріалами справи, вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 5000,00 грн. підлягають задоволенню.

За приписом ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання і на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В п.5.1 договору №43ДВП від 20.10.2010р. сторонами було узгоджено можливість нарахування постачальником 24% річних від простроченої суми протягом всього часу прострочення.

Позивачем на підставі п.5.1 договору №43ДВП від 20.10.2010р. та ст.625 Цивільного кодексу України нараховано та пред'явлено до стягнення з відповідача 24% річних в сумі 681,90 грн.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу Украни судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обгрунтування своїх вимог або заперечень.

При заявлені позовних вимог за змістом п.3 ст.63 Господарського процесуального кодексу України позивачем до матеріалів справи повинно бути надано обгрунтований розрахунок стягуваємої суми.

Виходячи зі змісту викладеного позивачем у позові розрахунку 24% річних останні нараховані позивачем за період з 29.08.2011р. по 20.02.2012р. за 212 днів. Проте, період з 29.08.2011р. по 20.02.2012р. становить 176 днів. При цьому, нарахування 24% річних взагалі здійснено позивачем за 208 днів невідомо за який період.

За таких обставин, враховуючи необгрунтованість та невизначеність періоду, за який позивачем нараховано та пред'явлено до стягнення 24% річних, позов в частині вимог про стягнення з відповідача 24% річних в сумі 681,90 грн. підлягає залишенню без задоволення.

Статтею 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Стаття 611 Цивільного кодексу України встановлює такий правовий наслідок порушення зобов'язання як сплата неустойки.

Згідно ч.ч.1 і 3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п.5.1 договору №43ДВП від 20.10.2010р. у разі порушення термінів оплати товару покупець, в першу чергу, зобов'язаний сплатити продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожний календарний день прострочення протягом всього часу прострочення.

На підставі п.5.1 договору купівлі-продажу №43ДВП від 20.10.2010р. позивачем нарахована та пред'явлена до стягнення з відповідача пеня в сумі 448,90 грн. за період з 29.08.2011р. по 20.02.2012р.

Проте, як вже вказувалось вище, період з 29.08.2011р. по 20.02.2012р. становить 176 днів.

Крім цього, нарахування пені проведено позивачем неправомірно без врахування вимог п.6 ст.232 Господарського кодексу України, починаючи з 29.08.2011р. від всієї суми заборгованості, в той час, як порушення виконання відповідачем своїх зобов'язань розпочиналось в різні дні на різні суми в залежності від дати постачання товару.

Враховуючи викладене, позов в частині вимог про стягнення пені в сумі 448,90 грн. також підлягає залишенню без задоволення.

Пунктом 5.1 договору №43ДВП від 20.10.2010р. встановлено, що у разі прострочення платежу терміном понад 14 (чотирнадцять) календарних днів, покупець зобов'язаний сплатити додатково штраф у розмірі 100% від простроченої суми.

Відповідно до ст.ст.627, 629 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч.2 ст.67, ч.4 ст.179 Господарського кодексу України сторони вільні у виборі предмету договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України. При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі, зокрема, вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Таким чином, за висновками суду, сторонами за власним волевиявленням в договорі поставки №43ДВП від 20.10.2010р. було узгоджено можливість застосування таких видів господарських санкцій як і пеня, і штраф.

Одночасно, згідно з п.3 ч.1 ст.83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право, зокрема, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Відповідно до ч.3 ст.551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Виходячи з приписів вказаних норм та п.3.17.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», враховуючи той факт, що відповідачем частково погашувалась заборгованість за накладними та було заявлене усне клопотання про зменшення розміру штрафу, суд дійшов висновку про можливість зменшення розміру штрафу, який підлягає стягненню з ПАТ «БУДМАШ».

Зокрема, приймаючи до уваги занадто значний розмір заявленого до стягнення з відповідача штрафу порівняно з сумою основного боргу, останній підлягає зменшенню до 2500,00 грн., а позов в цій частині вимог - частковому задоволенню.

Судовий збір покладається на відповідача повністю, враховуючи, що, за висновками суду, спір по справі виник внаслідок неправильних дій останнього.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4-3, 33, 44, 49, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровський автоцентр МАЗ», м.Дніпропетровськ до Публічного акціонерного товариства «БУДМАШ», м.Макіївка про стягнення заборгованості в сумі 11130 грн. 08 коп., у тому числі основний борг в сумі 5000 грн. 00 коп., пеня в сумі 448 грн. 90 коп., штраф в розмірі 5000 грн. 00 коп., 24% річних в сумі 681 грн. 90 коп., задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «БУДМАШ» (86183 Донецька обл., м.Макіївка, вул.Вавіліна, 18, ЄДРПОУ 01374381, банківські реквізити не визначені) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровський автоцентр МАЗ» (49000 м.Дніпропетровськ, вул.Висоцького, 4, ЄДРПОУ 33109363, п/р 26004050401012 в ПАТ КБ «ПриватБанк», м.Дніпропетровськ, МФО 305299) основний борг в сумі 5000 грн. 00 коп., штраф в розмірі 2500 грн. 00 коп., всього заборгованість в сумі 7500 грн. 00 коп., судовий збір в сумі 1609 грн. 50 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні решти позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровський автоцентр МАЗ», м.Дніпропетровськ до Публічного акціонерного товариства «БУДМАШ», м.Макіївка відмовити.

В судовому засіданні 04.05.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписано 07.05.2012р.

Суддя Левшина Г.В.