Рішення № 23863209, 04.05.2012, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26.04.12р. Справа № 17/5005/2865/2012За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Александр", м. Запоріжжя

до Приватного акціонерного товариства "Дніпропромліт", смт. Ювілейне Дніпропетровського району Дніпропетровської області

про стягнення 10 465,75 грн.

Суддя Суховаров А.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, довір. № 7/1-125 від 13.02.12р.;

від відповідача: не з'явився.

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Александр" (далі - позивач) звернулось до господарського суду з позовом, у якому просить стягнути з Приватного акціонерного товариства "Дніпропромліт" (далі - відповідач) суму 9 339,12 грн. основного боргу, 928,63 грн. пені, 126,82 грн. 3% річних, 71,18 грн. інфляційних, а всього 10 465,75 грн. заборгованості за порушення виконання грошових зобов'язань по договору поставки № 7042-1-2/1 від 01.07.11р.

Відповідач у судове засідання не з'явився. В той же час, останній належним чином повідомлений про місце, час та дату розгляду справи (повідомлення про отримання кореспонденції господарського суду під розпис), але не скористався своїми правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, і не направив свого представника у призначене судове засідання.

Зважаючи на те, що відповідач мав всі можливості надати докази на підтвердження своїх заперечень за їх наявності, суд вважає можливим розглянути спір по суті за відсутності представника відповідача, згідно ст. 75 ГПК України, оскільки останній повідомлений про слухання спору належно, а в матеріалах справи достатньо документів необхідних господарському суду для прийняття правомірного та обґрунтованого рішення.

В порядку ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

встановив:

01.07.2011 року між позивачем (постачальником) та відповідачем (покупцем) було укладено договір поставки № 7042-1-2/1 (далі - Договір), згідно з умовами якого постачальник в строк та у відповідності із специфікацією № 7 від 18.10.11р. до цієї угоди передав покупцю товар на загальну вартість в розмірі 17 282,52 грн., що підтверджується двохсторонньою видатковою накладною № 2/2-8752 та довіреністю № 2830 на отримання матеріальних цінностей, які є в матеріалах справи.

Відносини, що виникли між сторонами на підставі зазначеного договору поставки, є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно положень ст.ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України).

За умовами викладеними у п. 3.2 Договору та передбаченими приписами у специфікації № 7 покупець зобов'язаний оплатити вартість отриманого товару на протязі 10-ти банківських днів, з моменту поставки продукції.

Згідно до приписів ст.ст. 525, 526, ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Проведений аналіз матеріалів справи не відображає належного виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань в частині повноти та строків сплати повної вартості отриманої спірної продукції.

Позивач стверджує про те, що відповідач за поставлений товар розрахувався частково, у зв'язку із чим виникла основна заборгованість в розмірі 9 339,12 грн., яка підтверджується матеріалами справи та визнається господарським судом такою, що підлягає стягненню.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання, а ст. 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

В силу положень ст.ст. 4, 16, 258, 549-551, 611, 625 Цивільного кодексу України та ст.ст. 20, 216-220, 224-226 та 230 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку передбачених Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими законами і договором, а держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі, відшкодування збитків та застосування штрафних санкцій.

З дотриманням умов п. 9.4 Договору позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, розмір якої за період з 02.11.11р. по 01.03.12р. складає суму 928,63 грн.

Також, на підставі положень ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, відповідно до якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановлено індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, позивач нарахував відповідачу за період з листопада 2011 року по лютий 2012 року інфляційні на суму 71,18 грн., а також за період з 02.11.11р. по 01.03.12р. розмір 3% річних на суму 126,82 грн.

Однак, перевіривши здійсненні позивачем нарахування розміру пені, інфляційних та 3% річних, за допомогою нормативно-довідкових таблиць системи «Законодавство», господарський суд визнає їх обґрунтованими частково та задовольняє за періоди взяті для нарахування позивачем пеню у сумі 650,95 грн., інфляційні у сумі 71,18 грн., 3% річних у сумі 125,98 грн., тоді як в решті нарахувань відмовляє за безпідставністю.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ч. 1 ст. 625 ЦК України).

Відповідно до вимог частин 1 і 7 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів; одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається крім випадків, передбачених законом.

В силу положень ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі та застосування штрафних санкцій.

Викладене є підставою для часткового задоволення позовних вимог.

Згідно ст. 49 ГПК України, сплата судового збору покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43, 45, 49, 75, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Дніпропромліт" (52005, смт. Ювілейне Дніпропетровського району Дніпропетровської області, вул. Виробнича, 13; ЄДРПОУ 21866376) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Александр" (69002, м. Запоріжжя, вул. Леніна, 63; ЄДРПОУ 13639821) суму 9 339,12 грн. (дев'ять тисяч триста тридцять дев'ять грн. 12 коп.) основного боргу, 650,95 грн. (шістсот п'ятдесят грн. 95 коп.) пені, 125,98 грн. (сто двадцять п'ять грн. 98 коп.) 3% річних, 71,18 грн. (сімдесят одна грн. 18 коп.) інфляційних, 1 566,66 грн. (одна тисяча п'ятсот шістдесят шість грн. 66 коп.) судового збору.

В решті позовних вимог -відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя А.В. Суховаров