Постанова № 23858348, 26.04.2012, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2012 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/492/12

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Головка А.Б.,

при секретарі - Ковальові Д.О.,

за участю:

представника позивача - Юренка О.Б.,

представника відповідача - Дем'яненка Д.О., прокурора - Мисик А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

27 січня 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - позивач, ТОВ "Єристівський ГЗК") звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області (далі - відповідач, Кременчуцька ОДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 13.01.2012 року № 0000212301/8.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що не погоджується з висновками Кременчуцької ОДПІ, викладеними в акті перевірки від 28.12.2011 року № 8791/23-309/35713283, щодо завищення позивачем від'ємного значення суми податку на додану вартість (далі - ПДВ) в розмірі 1 139 581 грн. внаслідок неправомірного включення до податкового кредиту сум ПДВ по податкових накладних, оформлених ПП «Укрспецервіс-Нова», ПП «Альбатрос», ТОВ з ІІ «Цеппелін Україна ТОВ» та ТОВ «Техенергохім» із порушеннями (зазначення невірних адрес). На час здійснення господарських операцій продавці позивача були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та мали свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ, господарські операції належним чином підтверджені первинними документами, тому формування податкового кредиту і визначення від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту відбулось у зв'язку із фактичним здійсненням реальних господарських операцій між позивачем та його контрагентами.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити.

Представник відповідача та прокурор заперечували проти позову, просили відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Письмові заперечення обґрунтовані тим, що позивачем неправомірно віднесено до податкового кредиту суми ПДВ по взаємовідносинах із ПП «Укрспецервіс-Нова», ПП «Альбатрос», ТОВ з ІІ «Цеппелін Україна ТОВ» та ТОВ «Техенергохім». Посилався на недоведеність позивачем реальності операцій позивача із зазначеними контрагентами, а також на неправомірне віднесення позивачем до складу податкового кредиту суми ПДВ на підставі податкової накладної, складеної ТОВ «Цеппелін Україна», яка не зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних, та податкових накладних оформлених з порушенням вимог статті 201 Податкового кодексу України. А відтак, спірне податкове повідомлення-рішення вважає правомірним та таким, що не підлягає скасуванню.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини.

ТОВ "Єристівський ГЗК" (код суб'єкта господарювання за ЄДРПОУ 35713283) зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Комсомольської міської ради Полтавської області 14.07.2008 року та перебуває на податковому обліку в Комсомольському відділенні Кременчуцької ОДПІ.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 24.07.2008 року № 100130216, виданого Комсомольським відділенням Кременчуцької ОДПІ, ТОВ "Єристівський ГЗК" є платником ПДВ.

В період з 10.11.2011 року по 21.12.2011 року відповідачем проведена виїзна планова перевірка ТОВ «Єристівський ГЗК" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010 року по 30.09.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 30.09.2011 року.

Результати перевірки оформлені актом від 28.12.2011 року № 8791/23-309/35713283, у якому відображено порушення позивачем, зокрема, підпункту 7.2.1 пункту 7.2, підпункту 7.4.1 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту в розмірі 56 805 грн., а саме: червень 2010 року в сумі 1 038 грн., липень 2010 року - 44 887 грн., серпень 2010 року - 10 880 грн.; пунктів 198.3, 198.4, 198.6 статті 198, пунктів 201.1, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту за вересень 2011 року в розмірі 598 667 грн.; пунктів 198.1, 198.3, 198.4, 198.6 статті 198, пунктів 201.1, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, частин 1, 5 статті 203, частини 1, 2 статті 215, статті 228 Цивільного кодексу України, внаслідок чого завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду з 01.01.2010 року по 30.09.2011 року, за вересень 2011 року в сумі 484 109 грн.

На підставі акту перевірки від 28.12.2011 року № 8791/23-309/35713283 Кременчуцькою ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення від 13.01.2012 року № 0000212301/8, яким платнику податків ТОВ "Єристівський ГЗК" зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ на 1 139 581 грн.

Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся до суду із позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ від 13.01.2012 року № 0000212301/8.

Надаючи правову оцінку спірному податковому повідомленню-рішенню, суд дійшов до наступних висновків.

Із матеріалів справи вбачається, що підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення слугував висновок перевіряючих, викладений у акті перевірки від 28.12.2011 року № 8791/23-309/35713283, про безпідставне включення позивачем до складу податкового кредиту суми ПДВ 1 139 581 грн., в т.ч. червень 2010 року в сумі 1 038 грн., липень 2010 року - 44 887 грн., серпень 2010 року - 10 880 грн. (по взаємовідносинах із ПП «Альбатрос»), січень 2011 року - 63 839 грн. (ПП «Укрспецервіс-Нова», ТОВ «Техенергохім»), серпень 2011 року - 420 270 грн. (ПП «Укрспецервіс-Нова»), вересень 2011 року - 598 667 грн. (ТОВ з ІІ «Цеппелін Україна ТОВ» та ПП «Укрспецервіс-Нова»).

Пунктом 1.7 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (далі - Закон України № 168/97-ВР) встановлено, що податковий кредит -це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Податкова накладна відповідно до підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Підпунктом 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР визначено, що якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Згідно із підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп. 7.2.6).

При цьому підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону № 168/97-ВР передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до пункту 1.1 статті 1 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України ) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 вказаного Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).

Згідно пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна, відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Із системного аналізу вказаних вище правових норм, можливо дійти до висновку, що для отримання права на податковий кредит платник податку на додану вартість повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Крім того, слід зазначити, що за змістом частини 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

В ході розгляду справи судом встановлено, що за результатами фінансово-господарських операцій з ПП "Альбатрос" позивач включив до складу податкового кредиту суму ПДВ у загальному розмірі 56 805 грн., в т.ч. за червень 2010 року в сумі 1 038 грн., липень 2010 року - 44 887 грн., серпень 2010 року - 10 880 грн.

Так, взаємовідносини між позивачем та ПП "Альбатрос" відбувались на підставі договорів поставки від 29.03.2010 року № 74/03-10/06 та від 12.07.2010 року № 197/07-10/06.

За умовами вказаних договорів, які є аналогічними, ПП "Альбатрос" (Постачальник) поставляє і передає у власність Покупцю (ТОВ "Єристівський ГЗК"), а Покупець приймає та оплачує товар. Найменування, асортимент, кількість та загальна вартість товару, узгоджується сторонами в рахунках чи специфікаціях (додатках), які являються невід'ємною частиною даних договорів. Поставка товару здійснюється окремими партіями по заявкам Покупця, транспортом Постачальника, місце поставки товару - склад покупця, що розташований за адресою: вул. Будівельників, 15, м. Комсомольськ.

На виконання умов вищевказаних договорів ПП "Альбатрос" виписано позивачу податкові накладні, видаткові накладні, рахунки-фактури, копії яких наявні у матеріалах справи.

Дослідивши податкові накладні, виписані ПП "Альбатрос", будь-яких порушень щодо їх оформлення судом не встановлено, зауваження до змісту та форми зазначених документів відсутні.

Оплата за придбаний товар здійснювалась позивачем у безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ПП "Альбатрос", згідно платіжних доручень, копії яких містяться в матеріалах справи.

В рамках виконання вказаних договорів позивачем придбано у ПП "Альбатрос" меблі.

Транспортування, придбаних у ПП "Альбатрос", меблів підтверджується товарно-транспортними накладними, пунктом розвантаження придбаного товару в яких зазначено: вул. Будівельників, 15, м. Комсомольськ (копії долучено до матеріалів справи).

На підтвердження використання у своїй господарській діяльності товарно-матеріальних цінностей, придбаних у ПП "Альбатрос", позивачем до матеріалів справи додані: прибуткові ордери, накладні-вимоги на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів та акти приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку, що на підставі податкових накладних, виписаних позивачу ПП "Альбатрос", враховуючи наявність доказів використання придбаного товару у господарській діяльності позивача, останнім правомірно включено суму ПДВ в загальному розмірі 56 805 грн. до складу податкового кредиту за відповідні періоди (червень - серпень 2010 року) та відображено у податкових деклараціях з ПДВ.

Посилання відповідача на порушення ПП "Альбатрос" своїх податкових зобов'язань як на підставу визнання неправомірним формування податкового кредиту ТОВ "Єристівський ГЗК" по контрагенту ПП "Альбатрос", суд оцінює критично, оскільки, Закон України "Про податок на додану вартість" та Податковий кодекс України не ставлять право платника податку на додану вартість на податковий кредит в залежність від дій чи бездіяльності його контрагентів, оскільки, платник податків не може нести відповідальність за не виконання чи неналежне виконання податкових зобов'язань іншими платниками податків, якщо інше прямо не встановлено законом.

Крім того, суд звертає увагу на те, що відповідачем надано копії податкових декларацій з податку на додану вартість за червень 2010 року від 20.07.2010 року, за липень 2010 року від 18.08.2010 року та за серпень 2010 року від 07.09.2010 року, подані до податкового органу ПП "Альбатрос", у яких ПП "Альбатрос" задекларовані податкові зобов'язання по операціям у звітних періодах з платником податку - покупцем ТОВ "Єристівський ГЗК".

При цьому, суду не надано жодних належних доказів наявності між позивачем та його контрагентом при укладенні та виконанні договорів поставки взаємоузгоджених зловмисних дій, не спрямованих на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними. Наявності таких доказів, зокрема вироку суду, постановленого у кримінальній справі стосовно посадових осіб ПП "Альбатрос" та ТОВ "Єристівський ГЗК", судом не встановлено.

Також, позивачем віднесено до складу податкового кредиту з ПДВ суму 912 461 грн., а саме: січень 2011 року - 53 626 грн., серпень 2011 року - 420 270 грн., вересень 2011 року - 438 565 грн. по взаємовідносинах із ПП Укрспецсервіс-Нова».

Так, між позивачем та ТОВ "Єристівський ГЗК" (Замовник) укладено договори підряду (від 15.12.2010 року 459/2/12-10/06, від 29.07.2011 року № 282/50110, від 23.08.2011 року за № 314/50110), за умовами яких ПП Укрспецсервіс-Нова» (Підрядник) зобов'язується виконати (Замовнику) роботи по об'єкту ТОВ "Єристівський ГЗК", а саме: розробку, навантаження, перевезення порожньої породи на автосамоскидах.

На виконання умов вищевказаних угод позивачу його контрагентом виписано податкові накладні, рахунки-фактури, сторонами складено акти про виконані роботи, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Порушень в оформленні податкових накладних судом не встановлено, зауваження до їх змісту та форми відсутні.

Розрахунок за отримані роботи здійснено позивачем у безготівковій формі, що підтверджується виписками по особових рахунках, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Судом встановлено, що з метою виконання обсягів робіт, визначених договорами підряду з ТОВ «Єристівський ГЗК», ПП «Укрспецсервіс-Нова» укладалися договори з фізичними особами-підприємцями ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ПП «Інвестшляхбуд-5» на надання послуг автотранспортом та навантажувальною технікою, згідно яких для здійснення робіт були задіяні екскаватори, автосамоскиди та автонавантажувач, експлуатація зазначеного транспорту здійснювалась персоналом субпідрядників за змінним графіком роботи, що підтверджується наявними в матеріалах справи договорами, рахунками-фактурами, актами здачі-приймання робіт, накладними тощо.

Таким чином, позивачем до матеріалів справи в повному обсязі надані документи первинного бухгалтерського обліку, на підставі яких сформований склад податкового кредиту за січень 2011 року, серпень - вересень 2011 року по взаємовідносинах із ПП Укрспецсервіс-Нова», які повністю відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", відповідно до положень статей 1-3, 9 якого дія Закону поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством, при цьому протилежне податковим органом не доводилось.

Посилання відповідача у акті перевірки на те, що податкові накладні, виписані позивачу ПП Укрспецсервіс-Нова», заповнені всупереч вимогам статті 201 Податкового кодексу України, а саме: адреса продавця не відповідає дійсності, суд оцінює критично з огляду на наступне.

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходження ПП Укрспецсервіс-Нова» зазначено вул. Леніна, 43, м. Комсомольськ, Полтавська область, запис про відсутність ПП Укрспецсервіс-Нова» за місцезнаходженням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено 20.10.2011 року, однак 15.11.2011 року внесено запис про підтвердження відомостей про юридичну особу.

Відтак, на момент укладення договорів та складення податкових накладних (січень 2011 року, серпень - вересень 2011 року) ПП Укрспецсервіс-Нова» було включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Крім того, наявність недоліків у податковій накладній не може однозначно свідчити про неправомірність віднесення покупцем понесених ним витрат по сплаті ПДВ до податкового кредиту, оскільки в силу вимог пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України підставою для відповідальності платника податку є саме непідтвердження сум податку, включеного до податкового кредиту, на момент перевірки платника.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку, що на підставі податкових накладних, виписаних позивачу ПП Укрспецсервіс-Нова», позивачем правомірно включено відповідні суми ПДВ до складу податкового кредиту за відповідні періоди (січень 2011 року, серпень - вересень 2011 року) та відображено у податкових деклараціях з ПДВ.

Також, із акту перевірки вбачається, що ТОВ "Єристівський ГЗК" віднесено до складу податкового кредиту за вересень 2011 року суму ПДВ 160 102 грн. по взаємовідносинах із ТОВ з ІІ «Цеппелін Україна ТОВ».

16.12.2009 року між позивачем (Замовник) та ТОВ з ІІ «Цеппелін Україна ТОВ» (Виконавець) укладено контракт про сервісне обслуговування № SR-KR 16-12-2009, за умовами якого Замовник замовляє і оплачує, а Виконавець бере на себе зобов'язання надати послуги з сервісного обслуговування устаткування Замовника, з додатковими угодами, які є невід'ємною частиною контракту.

ТОВ з ІІ «Цеппелін Україна ТОВ» виписано позивачу податкову накладу від 27.09.2011 року № 396/001 на загальну суму 960 610 грн. 24 коп., в т.ч. ПДВ - 160 102 грн.

27.09.2011 року між сторонами складено акт виконаних робіт № KRRN0005123, згідно якого сторони претензій один до одного не мають.

В акті перевірки перевіряючі посилаються на те, що до складу податкового кредиту за вересень 2011 року позивачем включено суму ПДВ 160 102 грн. по податковій накладній, яка не зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вказане спростовується листом Державної податкової служби України від 10.04.2012 року № 5317/5/10-1516/1559, згідно якого за даними Єдиного реєстру податкових накладних на шлюз прийому звітності ДПС України від ТОВ «Цеппелін Україна» надійшла та зареєстрована податкова накладна № 396/001 з датою виписки 27.09.2011 року, реєстраційний номер 9008147318.

Суд звертає увагу на те, що в акті перевірки відсутні посилання на будь-які інші обставини, крім включення суми ПДВ по податковій накладній, яка не зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних, які б свідчили про протиправний характер діяльності позивача та його контрагента - ТОВ з ІІ «Цеппелін Україна ТОВ».

Крім того, Кременчуцькою ОДПІ не встановлено фактів, які б ставили під сумнів наявність господарських операцій між позивачем та ТОВ з ІІ «Цеппелін Україна ТОВ», не виявлено обставин, які б спростовували фактичне здійснення таких господарських операцій, не надано жодного доказу, який би спростовував правильність документального оформлення операцій, за проведення яких позивачем сформований податковий кредит, не доведено відсутність послуг чи об'єктивних можливостей надання ТОВ з ІІ «Цеппелін Україна ТОВ» послуг позивачу.

Як встановлено судом вище, реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ з ІІ «Цеппелін Україна ТОВ» підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності, послуги з сервісного обслуговування устаткування використані позивачем для власних потреб.

З огляду на зазначене, податковий кредит позивачем сформовано на підставі, виписаної ТОВ з ІІ «Цеппелін Україна ТОВ» податкової накладної, отриманої в ході виконання господарських операцій, підтверджених належними первинними документами, що ґрунтується на вимогах Податкового кодексу України.

Доводи відповідача про завищення позивачем податкового кредиту за січень 2011 року на суму 10 213 грн. по взаємовідносинах із ТОВ «Техінпром», суд вважає необґрунтованими з огляду на наступне.

Згідно додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2011 року, поданої позивачем до Кременчуцької ОДПІ 18.02.2011 року №90000502954, господарські операції позивача із ТОВ «Техінпром» (індивідуальний податковий номер 221611608288) на загальну суму 51 066 грн. 67 коп. в т.ч. ПДВ - 10 213,33 грн. відображені ТОВ «Єрестівський ГЗК» в розділі ІІ Податковий кредит «операції з придбання з ПДВ, які не надають права на формування податкового кредиту».

Таким чином, позивачем до складу податкового кредиту з ПДВ за січень 2011 року сума ПДВ - 10 213,33 грн. не включалась.

Суд враховує, що відповідно до пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Пунктом 184.1 статті 184 Податкового кодексу України визначено, що реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку.

Із матеріалів справи вбачається, що на момент здійснення господарських операцій та складення податкових накладних, ПП «Укрспецервіс-Нова», ПП «Альбатрос», ТОВ з ІІ «Цеппелін Україна ТОВ» мали свідоцтво платника ПДВ, які не було анульовано.

Таким чином, оскільки ПП «Укрспецервіс-Нова», ПП «Альбатрос», ТОВ з ІІ «Цеппелін Україна ТОВ» на момент виникнення спірних правовідносин були зареєстровані як платники ПДВ у встановленому кодексом порядку, тому формування позивачем податкового кредиту від цих підприємств є правомірним.

Суд зазначає, що позивач виконав усі необхідні умови, передбачені Податковим кодексом України, які надають йому правові підстави для нарахування податкового кредиту.

Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку, що позивачем правомірно включено до складу податкового кредиту суми ПДВ від ПП «Укрспецервіс-Нова», ПП «Альбатрос», ТОВ з ІІ «Цеппелін Україна ТОВ», а від ТОВ «Техенергохім» до складу податкового кредиту сума ПДВ не включалась, а отже зменшення розміру від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту, суд вважає необґрунтованим.

З огляду на частину 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено факт наявності порушень позивачем підпункту 7.2.1 пункту 7.2, підпункту 7.4.1 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», пунктів 198.3, 198.4, 198.6 статті 198, пунктів 201.1, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ від 13.01.2012 року № 0000212301/8.

Таким чином, позовні вимоги ТОВ «Єрестівський ГЗК» є обґрунтованими, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області від 13.01.2012 року № 0000212301/8.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат" витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 146 грн. (дві тисячі сто сорок шість гривень).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 03 травня 2012 року.

Суддя А.Б. Головко