Постанова № 23858269, 17.04.2012, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2012 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/1541/12

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Удовіченка С.О.,

при секретарі - Авдєєнку Є.В.,

за участю:

представника позивача - Савічева О.О.,

представника відповідача - Василевської Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Спецбудкомплект" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

20 березня 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Спецбудкомплект" (по тексту - позивач) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби (по тексту - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень №0001432301/236 від 02.02.2012 та № 0001442301/237 від 02.02.2012

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на безпідставність донарахування відповідачем грошових зобов'язань з податку на прибуток та податку на додану вартість з підстав здійснення позивачем господарської операції із Приватним підприємством "Кремнафтогазтрейд", адже в позивача наявні всі документи первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують фактичне здійснення і виконання господарської операції, постачання і перевезення товару, придбаного у Приватного підприємства "Кремнафтогазтрейд" та його використання у власній господарській діяльності.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог, посилаючись на правомірність донарахування податку на прибуток та податку на додану вартість у зв'язку з відсутністю доказів фактичного виконання операції з продажу товарів від продавця - Приватного підприємства "Кремнафтогазтрейд" до покупця - Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Спецбудкомплект".

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши інші докази у їх сукупності, суд встановив такі обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Спецбудкомплект" (далі по тексту - ТОВ з ІІ "Спецбудкомплект") (код 251630805) зареєстроване 11.02.1998 виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області.

Як платник податків, зборів (обов'язкових платежів) ТОВ з ІІ "Спецбудкомплект" знаходиться на обліку з 12.02.1998 за № 3960 у Кременчуцькій об'єднаній державній податковій інспекції Полтавської області (далі по тексту - Кременчуцька ОДПІ).

В період з 04.01.2012 по 11.01.2012 Кременчуцькою ОДПІ проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ з ІІ "Спецбудкомплект" з питань взаємовідносин з Приватним підприємством "Кремнафтогазтрейд" (код 34852564) за грудень 2010 року у зв'язку із ненаданням пояснення та документального підтвердження ТОВ з ІІ "Спецбудкомплект" на запит Кременчуцької ОДПІ від 10.11.2011 № 43875/10.

Правомірність підстав та порядок проведення перевірки позивачем не оспорюється.

Результати перевірки оформлені актом від 18.01.2012 № 274/23-209/25163080 (по тексту - акт перевірки), у якому відображено порушення ТОВ з ІІ "Спецбудкомплект" :

- підпункту 4.1.6, пункту 4.1 статті 4., пункту 5.1. підпункту 5.2.1 пункту 5.2., статті 5 Закону України "Про оподаткуванню прибутку підприємств" в результаті чого занижено податок на прибуток за 2010 рік всього в сумі 72922,00 грн. в тому числі за 4 квартал 2010 року -72 922,00 грн.;

- підпункту 7.4.1 та підпункту 7.4.4. пункту 7.4. статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" в результаті чого занижено податок на додану вартість (далі по тексту -ПДВ) за грудень 2010 року всього в сумі 26 517,00 грн.

За висновками акту перевірки податковим органом 02.02.2012 прийнято податкові повідомлення-рішення форми "Р":

№ 0001432301 яким ТОВ з ІІ "Спецбудкомплект" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток приватних підприємств на суму 91152,50 грн. в тому числі за основним платежем -72 922,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -18 230,50 грн.

№ 0001442301 яким ТОВ з ІІ "Спецбудкомплект" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість на суму 33 146,25 грн. в тому числі за основним платежем -26 517,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -6629,25 грн.

Позивач не погодився із зазначеними податковими повідомленнями -рішеннями у зв'язку із чим оскаржив їх до суду.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено);5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку податковим повідомленням-рішенням Кременчуцької ОДПІ від 02.02.2012 №0001432301/236 та № 0001442301/237 суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 1.32 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 № 334/94-ВР (в редакції яка була чинна на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 334/94-ВР) господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Згідно пункту 5.1 статті 5 Закону № 334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Пунктом 5.2 статті 5 Закону № 334/94-ВР визначено, що до складу валових витрат включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

В підпункті 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону № 334/94-ВР визначено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Пунктом 1.7 статті 1 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (чинного на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон №168/97-ВР) визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону №168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно підпункту 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону №168/97-ВР якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону №168/97-ВР встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону №168/97-ВР підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

З огляду на наведені положення Закону №168/97-ВР та Закону № 334/94-ВР для отримання права на формування податкового кредиту із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), та права на віднесення витрат по його придбанню до складу валових витрат платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Крім того, слід зазначити, що за змістом частини другої статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Як встановлено в ході судового розгляду справи, а також відображено в акті перевірки 02.08.2010 між ТОВ з ІІ "Спецбудкомплект" та ПП "Кремнафтогазтрейд" укладений договір купівлі-продажу №43 (з відстрочкою платежу).

Згідно умов вказаного договору постачальник (ПП "Кремнафтогазтрейд") зобов'язується поставити, а покупець (ТОВ з ІІ "Спецбудкомплект") прийняти й оплатити прилади та комплектуючі (товар), номенклатура, кількість та ціна якого зазначена в рахунках - фактурах, які є невід'ємною частиною договору.

В рамках виконання вказаного договору згідно із рахунком № 251-1 від 03.12.2010 та накладною № 251-1 від 03.12.2010 позивачем у ПП "Кремнафтогазтрейд" придбані прилади та комплектуючі: манометричний термометр; вакуумметр теплоелектричний; перетворювач до вакуумметр; прилад ПВ 10.1Є; пристрій регулюючий; мембранний блок; пневмореле; дифтрансформаторна система; перочистки; двигун; обігрівач; уравнометр "Сапфир"; привід прямоходивий; блок живлення; датчик тиску; електроконтактний манометр; секція наргівальна на загальну суму 159 102,00 грн., в тому числі ПДВ - 26517,00 грн.

За наслідками здійснення господарської операції із ПП "Кремнафтогазтрейд", останнім виписано позивачу податкову накладну від 03.12.2010 за № 03121, всього на загальну суму 159102 грн., в тому числі ПДВ 26517 грн.

Зазначена податкова накладна підписана та скріплена печаткою ПП "Кремнафтогазтрейд" , яке на момент її видачі було зареєстроване як юридична особа та мало статус платника ПДВ, що підтверджується наявними у справі документами. Анульовано реєстрацію платника ПДВ -ПП "Кремнафтогазтрейд" за ініціативою податкової тільки 24.06.2011.

При цьому, дослідивши вказану вище накладну, суд дійшов висновку, що накладна відповідає вимогам оформлення первинних документів бухгалтерської та податкової звітності, а саме, податкова накладна містить адресу місцезнаходження покупця та продавця, одиниці виміру товару, кількість проданого товарів, ціну продажу. До того ж, будь-яких порушень щодо оформлення податкової накладної не встановлено і під час перевірки, зауваження до змісту та форми зазначеного документу у податкового органу відсутні.

Твердження представника відповідача про відсутність ПП "Нафта-капітал" за юридичною адресою не приймається судом до уваги з огляду на те, що акт обстеження №169 від 24.12.2010 складений майже через місяць після виконання господарських зобов'язань між позивачем та ПП "Кремнафтогазтрейд".

Суми податку на додану вартість за зазначеною податковою накладною включено по податкового кредиту відповідного періоду, відображено у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають додатку № 5 до декларації з ПДВ та даним декларації з ПДВ за грудень 2010 року.

Відповідно до пункту 2 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996 № 99 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12.06.1996 за № 293/1318, сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів.

На підставі наданого позивачем витягу з журналу реєстрації видачі довіреностей судом встановлено, що придбані у ПП "Кремнафтогазтрейд" прилади ти комплектуючі: позивачем були отримані уповноваженою особою ТОВ з ІІ "Спецбудкомплект" ОСОБА_3 на підставі довіреності № 297 від 03.12.2008, підпис якого мається у видатковій накладній від 03.12.2010 № 251-1.

Закон України "Про автомобільний транспорт" та Правила перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні (далі - Правила), затверджені наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20.02.98 за № 128/2568, визначають товарно-транспортні накладні обов'язковим документом, що повинен оформлюватися при перевезенні вантажів автомобільним транспортом.

Відповідно до пункту 11.1 Правил товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля є основними документами на перевезення вантажів.

Товарно-транспортна накладна - це єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їхнього переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи (пункт 1 Правил).

У відповідності до представлених позивачем доказів та наданих пояснень, з'ясовано, що транспортування придбаного у ПП "Кремнафтогазтрейд" товару здійснювалося позивачем самовивозом, що підтверджується товарно-транспортною накладною № 63 від 03.12.2010 та подорожнім листом вантажного автомобіля № 69 від 03.12.2010.

Суд вважає, що документи (рахунок, видаткова та податкова накладна, товарно-транспортна накладна, подорожній лист) щодо операцій між позивачем та ТПП "Кремнафтогазтрейд" мають всі обов'язкові реквізити визначені законодавством, з них можливо встановити які саме товари придбавалися, у яких обсягах, розмежувати їх вартість, з'ясувати, яким чином формувалася їх вартість, а відтак є первинними документами бухгалтерського та податкового обліку та відображають фактично здійснені позивачем господарські операції.

Крім того, позивач в ході судового розгляду справи надав пояснення, що придбаний у ПП "Кремнафтогазтрейд" товар в подальшому реалізовано покупцям: ПАТ "Укртатнафта", ТОВ НПО " Інкор і К", ПП "Кіровоградська нафтова компанія", в підтвердження чого надав первинні документи: договори, платіжні доручення видаткові накладні, податкові накладні, довіреності.

При цьому, суд відмічає, що факт подальшої реалізації позивачем переліченим особам товару податковим органом як в ході перевірки так і в ході судового розгляду справи не заперечувався, разом із тим за висновками відповідача ПП "Кремнафтогазтрейд" за відсутності необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів не могло бути продавцем товару вказаного у документах. Крім того правочин між позивачем та вказаним контрагентом є нікчемним.

Вказані посилання відповідача на те, що контрагент позивача - ПП "Кремнафтогазтрейд", не має трудових ресурсів, виробничого обладнання, суд до уваги не приймає, оскільки контрагент позивача міг використовувати залучені трудові ресурси та орендовані основні засоби тощо.

Хоча слід наголосити, що відповідач невірно ставить правомірність віднесення витрат на придбання товару позивачем в залежність від результатів фінансово-господарської діяльності контрагента ПП "Кремнафтогазтрейд" оскільки таке законом не передбачено.

Суд звертає увагу на те, що основним критерієм для того, аби вважати правочин нікчемним, є його недійсність, встановлена законом, а не актом податкової перевірки. Тобто відповідач вийшов за межі своїх повноважень і самостійно, поза судовою процедурою визнав договір позивача з ПП "Кремнафтогазтрейд" нікчемним.

При цьому, варто зазначити, що на підставі даних податкових декларацій, звітів, даних актів перевірок, не може бути встановлено, відсутність господарської операції, відсутність об'єкту оподаткування ПДВ та економічної обґрунтованості здійснення фінансово-господарської операції, фактичних обставин, які б спростовували реальність проведення господарських операцій та наявність підстав для визнання правочину нікчемним.

В ході розгляду справи судом не встановлено обставин, які б вказували на укладення між позивачем та ПП "Кремнафтогазтрейд" договорів з метою, спрямованою на незаконне заволодіння майном держави або з іншими протиправними цілями. Відповідачем не представлено суду доказів, які б свідчили про те, що умови договору купівлі - продажу, укладених між позивачем та його контрагентом, ними порушені.

Відносно посилання в акті перевірки позивача на акт № 11/15/34852564 від 18.03.2011 камеральної перевірки податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2011 року ПП "Кремнафтогазтрейд", в якому встановлено порушення підпунктів 7.2.4,7.2.6., пункту 7.2, підпункту 7.4.1, 7.4.5., пункту. 7.4, 7.5. статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" що призвело до зменшення податкового кредиту в сумі 1618222 грн. та податкових зобов'язань в сумі1618222 грн., суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а тому позивач не повинен нести відповідальність за господарську діяльність своїх контрагентів.

Крім того, податковим органом не надано суду прийнятих за наслідками проведеної перевірки ПП "Кремнафтогазтрейд" податкових повідомлень-рішень, якими б вказаному підприємству були визначені податкові зобов'язання чи застосовані штрафні (фінансові) санкції за наслідками здійснення господарської операції з позивачем у справі.

Крім того, суд вважає за необхідне відмітити, що в пункті 1.3 статті 3 Закону №168/97-ВР платника податку визначено як особу, яка згідно із цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особу, яка імпортує товари на митну територію України.

Згідно з підпунктом 10.2 статті 10 Закону №168/97-ВР платники податку, визначені у підпунктах "а", "в", "г", "д" підпункту 10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту і своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Із наведеного випливає, що сама по собі несплата податку продавцем в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування.

Вимога пункту 1.8 статті 1 Закону №168/97-ВР щодо надмірної сплати податку на додану вартість як необхідної умови повернення з бюджету сум цього податку його платникові стосується саме цього платника і сплати саме ним податку у ціні придбання товарів (послуг) їх постачальникам, оскільки податкове зобов'язання (обов'язок сплати до бюджету) виникає саме у продавця товарів (послуг) з одночасним виникненням права на податковий кредит у покупця товарів (послуг) з можливістю подальшого відшкодування із бюджету.

Таким чином, в ході судового розгляду не встановлено порушення позивачем вказаних вище правових норм при обліку господарських операцій з ПП "Кремнафтогазтрейд", а тому донарахування відповідачем податку на прибуток у розмірі 91152,50 грн. та податку на додану вартість в розмірі 33146,25 грн. є неправомірним.

Відтак, позов ТОВ з ІІ "Спецбудкомплект" підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Отже, понесені позивачем витрати у вигляді сплати судового збору (в розмірі 32,19 грн.), які згідно з статтею 87 вказаного Кодексу відносяться до судових витрат, підлягають стягненню на його користь.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 94, 86,159, 160-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Спецбудкомплект" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області №0001432301/236 від 2 лютого 2012 року та № 0001442301/237 від 2 лютого 2012 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Спецбудкомплект" судові витрати, понесені у зв'язку зі сплатою судового збору у розмірі 1242 грн. 99 грн.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 23 квітня 2012 року.

Суддя С.О. Удовіченко