Постанова № 23858190, 20.04.2012, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2012 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/1969/12

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Шевякова І.С.,

при секретарі Ємець Я.М.,

за участю:

представника позивача - Черчатий Є.О.,

представника відповідача - Камуз О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби до Київського відділу державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції про скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

09 квітня 2012 року Державна податкова інспекція у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Київського відділу державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції про скасування постанови та зобов'язання вчинити дії.

Позивач просив:

- скасувати постанову головного державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції (надалі Київський ВДВС Полтавського МУЮ) про повернення виконавчого документа стягувачеві від 16.03.2012 року;

- зобовязати Київський ВДВС Полтавського МУЮ провести виконавчі дії щодо стягнення з ПП «Будінвестсервіспроект»податкового боргу на загальну суму 15 699,14 грн. на підставі виконавчого листа № 2а-1670/5905/11 від 02.09.2011 року.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що оскаржуваною постановою головного державного виконавця Київського ВДВС Полтавського МУЮ від 16.03.2012 року, було повернуто виконавчий лист № 2а-1670/5905/11 про примусове виконання постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 25.07.2011 року, якою прийнято рішення про стягнення податкового боргу з ПП "Будінвестсервіспроект" на загальну суму 15 699,14 грн. Вказана постанова, як на думку позивача, підлягає скасуванню. Так, дана постанова винесена з підстав відсутності виявленого державним виконавцем майна, на яке можливо було б звернути стягнення. Позивач стверджував, що державним виконавцем не вжито усіх заходів, які передбачені Законом України "Про виконавче провадження", зокрема, не звернуто стягнення на кошти боржника, що маються на його відкритих розрахункових рахунках у банківських установах, а таких рахунків, за твердженням стягувача, мається чотири. Крім того, позивач стверджував про наявність майна боржника, що перебуває у податковій заставі (багатофункціональний пристрій «Кonica Minolta»). Оскільки, як на думку позивача (стягувача) державним виконавцем не вжито заходів для звернення стягнення на вказані активи, то постанова про повернення виконавчого документу стягувача у звязку із відсутністю у боржника майна, є передчасною.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити. Надав пояснення, за змістом ідентичне обґрунтуванню позову. До цього пояснив, що представники ДПІ у м.Полтаві не знайомилися жодного разу з матеріалами виконавчого провадження та висновки про невчинення державним виконавцем вказаних вище дій щодо розрахункових рахунків та майна, яке перебуває в податковій заставі, є їх припущенням. Крім цього, на питання суду пояснив, що податковим органом не надавалися державному виконавцю відомості щодо майна боржника, яке перебувало в податковій заставі.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти позову, стверджуючи, що державним виконавцем були виконані усі дії, що передбачені Законом України "Про виконавче провадження" для виконання рішення зобовязального характеру, однак вони не призвели до виявлення майна боржника, на яке можливо було б звернути стягнення. На підтвердження цього надав для огляду матеріали виконавчого провадження, з посиланням на матеріали якого пояснив, що ним було вжито усі заходи для звернення стягнення на кошти, що перебувають на розрахункових рахунках. З них вдалося стягнути лише незначну суму коштів, яка була перерахована на погашення іншого боргу, оскільки виконавче провадження є зведеним. Крім того, ним неодноразово здійснювалися виходи за адресою місцезнаходження підприємства боржника, при цьому майна не було виявлено.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.

25 липня 2011 року Полтавським окружним адміністративним судом винесено постанову по справі № 2а-1670/5905/11 про стягнення податкового боргу з ПП "Будінвестсервіспроект" на загальну суму 15 699,14 грн.

02 вересня 2011 року Полтавським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист № 2а-1670/5905/11 на виконання постанови від 25 липня 2011 року про стягнення з Приватного підприємства "Будінвестсервіспроект" податкового боргу з:

- єдиного податку з юридичних осіб в сумі 1788,00 (одна тисяча сімсот вісімдесят вісім) гривень на р/р 31512969700002 код бюджетної класифікації платежу 18050300 одержувач УДК у місті Полтаві, ЗКПО 34698804, банк одержувача: ГУДКУ у Полтавській області МФО 831019.

- податку на додану вартість в сумі 13605,78 гривень (тринадцять тисяч шістсот п'ять гривень 78 коп.) р/р 31117029700002 код бюджетної класифікації платежу 14010100, одержувач УДК у місті Полтаві, ЗКПО 34698804, банк одержувача: ГУДКУ у Полтавській області МФО 831019.

- податку на доходи фізичних осіб в сумі 300,00 (триста) гривень на р/р 33215800700002 код бюджетної класифікації платежу 11010100 одержувач УДК у місті Полтаві, ЗКПО 34698804, банк одержувача: ГУДКУ у Полтавській області МФО 831019.

ДПІ у м. Полтаві виконавчий лист № 2а-1670/5905/11, виданий 02 вересня 2011 року Полтавським окружним адміністративним судом, направлено до Київського ВДВС Полтавського МУЮ для примусового виконання рішення про стягнення.

16 березня 2012 року головним державним виконавцем Київського ВДВС Полтавського МУЮ Камузом О.В. за наслідками примусового виконання виконавчого листа, виданого 02 вересня 2011 року Полтавським окружним адміністративним судом у справі № 2а-1670/5905/11 щодо стягнення податкового боргу з ПП "Будінвестсервіспроект" на загальну суму 15 699, 14 грн., винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві, у зв'язку із тим, що в результаті вжитих державним виконавцем заходів примусового виконання, не виявлено майно боржника, на яке б можливо було б провести стягнення.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіряючи оскаржувану постанову на предмет її відповідності вищезазначеним критеріям, суд приходить до висновку про її передчасність.

Необхідний спосіб дій державного виконавця в даному разі описується ст. 50 Закону України "Про виконавче провадження": стягнення за виконавчим документом в першу чергу звертається на кошти боржника в гривнях та іноземній валюті, інші цінності, в тому числі кошти на рахунках та вкладах боржника в установах банків та інших кредитних організаціях, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів. Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються. За наявності даних про кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах та на зберіганні в банках чи інших кредитних організаціях, на них накладається арешт. У разі відсутності у боржника коштів та цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржникові інше майно, за винятком майна, на яке згідно з законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на грошові кошти боржника. Боржник має право вказати ті види майна чи предмети, на які необхідно звернути стягнення в першу чергу. Остаточно черговість стягнення на кошти та інше майно боржника визначається державним виконавцем. Якщо у виконавчому документі про стягнення грошових коштів не вказано певного номера рахунка, з якого мають бути стягнені грошові кошти, то в разі відсутності в боржника коштів та цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, державний виконавець не пізніше місячного строку з дня відкриття виконавчого провадження зобов'язаний винести постанову про звернення стягнення на майно боржника, яку не пізніше трьох днів надсилає сторонам. Якщо у виконавчому документі про стягнення грошових коштів указаний певний номер рахунка, з якого мають бути стягнені грошові кошти, то в разі відсутності коштів на цьому рахунку державний виконавець не пізніше місячного строку з дня відкриття виконавчого провадження звертається до органу, який видав виконавчий документ, з клопотанням про заміну способу та порядку виконання рішення шляхом звернення стягнення на майно боржника або встановлення іншого способу та порядку виконання рішення. Стягнення на майно боржника звертається в розмірах і обсягах, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням витрат на виконання та стягнення виконавчого збору. У випадках, коли боржник володіє майном спільно з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням державного виконавця.

За наслідками вивчення матеріалів зведеного виконавчого провадження суд приходить до висновку, що державний виконавець виконав усі дії, що були можливі для нього, виходячи з наявних у нього даних.

Зокрема, державним виконавцем у ході пояснень, матеріалами зведеного виконавчого провадження спростовано твердження позивача про невжиття заходів для звернення стягнення на кошти боржника, що перебувають на його розрахункових рахунках усі рахунки, про які вказував позивач, були державним виконавцем виявлені, заарештовані та направлені до банківських установ платіжні вимоги. Кошти з розрахункових рахунків були стягнуті, однак стягнутої суми не було достатньо для погашення усіх заборгованостей, що стягувалися за зведеним виконавчим провадженням. Також державним виконавцем вжито усіх інших дій, спрямованих на виявлення майна боржника, на яке можливо було б звернути стягнення, у тому числі, в матеріалах виконавчого провадження маються акти про неодноразові виходи державного виконавця за місцезнаходженням боржника, однак майна не було виявлено.

Таким чином судом не встановлено неправомірних дій чи бездіяльності державного виконавця в даному разі.

Єдиною підставою для висновку про передчасність прийнятого рішення про повернення виконавчого документа стягувачеві є наявність майна боржника, що перебуває у податковій заставі і яке слід розцінювати як майно, на яке можливо звернути стягнення.

Так, згідно копії Акту опису активів, на які поширюється право податкової застави від 24 листопада 2010 року № 26077/10/24-135, до податкової застави було внесено багатофунціональний пристрій Konica Minolta (а.с. 9).

Даний документ було надано позивачем до матеріалів адміністративної справи та сторонами пояснено, що до матеріалів виконавчого провадження цього документу не було долучено.

Суд враховує, що за вказаних обставин державний виконавець не міг знати про існування цього майна, однак докази наявності у боржника такого майна вказують на необхідність проведення виконавчих дій, спрямованих на звернення стягнення саме на це майно або ж на необхідність реагування уповноважених державних органів на порушення порядку зберігання майна, що перебуває у податковій заставі.

З урахуванням викладених обставин оскаржувана постанова державного виконавця є передчасною, а тому підлягає скасуванню.

Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача провести виконавчі дії, суд виходить з положень ст. 51 Закону України "Про виконавче провадження", згідно з якою, у разі, якщо постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або керівником відповідного органу державної виконавчої служби або якщо до державного виконавця надійшло рішення суду про скасування заходів до забезпечення позову, а також у разі повернення виконавчого документа з іншого відділу державної виконавчої служби, виконавче провадження підлягає відновленню протягом трьох робочих днів з дня надходження рішення суду, виконавчого документа чи постанови керівника відповідного органу державної виконавчої служби.

Таким чином, порядок відновлення виконавчого провадження врегульований зазначеним Законом, як і обовязок державного виконавця вчиняти відповідні виконавчі дії та не потребує на це додаткової вказівки суду, тому в цій частині у задоволенні адміністративного позову необхідно відмовити.

Відповідно до частини першої статті 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частиною першою статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Позивач довів перед судом обґрунтованість вимоги про скасування постанови про повернення виконавчого документу стягувачеві.

Суд перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Постанову про повернення виконавчого документу стягувачеві ВП № 28921162 від 16.03.2012 року скасувати.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 25 квітня 2012 року.

Суддя І.С. Шевяков