Постанова № 23858166, 26.04.2012, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 квітня 2012 р. № 2а-1377/12/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Дем`яновського Г.С.

при секретарі судового засідання Бугарі Д.Р.

розглянувши у відкритому судовому з асіданні у м. Львові адміністративну справу за позовною заявою Прокурора Личаківського району м. Львова в інтересах держави до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафних (фінансових) санкцій

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Личаківського району м. Львова звернувся до суду з позовною заявою в інтересах держави в особі Територіального органу Держспоживстандарту Львівської області -управління у справах захисту прав споживачів до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та просить з підстав, наведених у ній, стягнути з відповідача штрафні (фінансові) санкцій в сумі 1700 грн.

Ухвалою від 19.03.2012 року в якості позивача до справи залучено прокурора Личаківського районі м.Львова.

В судовому засіданні прокурор позовні вимоги підтримав.

Відповідач позов не визнав,хоча пояснив,що реклама дійсно ним виставлена без дозволу відповідних органів..

Вислухавши пояснення сторін ,перевіривши інші докази ,зібрані у справі,суд приходить до висновку,що позов Прокурора Личаківського району м. Львова в інтересах держави до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафних (фінансових) санкцій підлягає до задоволення з наступних підстав.

Прокуратурою Личаківського району м. Львова перевіркою спільно із територіальним органом Держспоживстандарту у Львівській області - Управлінням у справах захисту прав споживачів виявлено порушення вимог чинного законодавства про рекламу.

Проведеною перевіркою встановлено, що Департаментом економічної політики Львівської міської ради виявлено самовільне встановлення спеціальної конструкції зовнішньої реклами за адресою: м. Львів, вул. Винниченка, 4 , розмірами площини рекламної конструкції 3,0:0,6 м., яка належить ФОП ОСОБА_1, на що 18.07.2011 року директором Департаменту економічної політики Львівської міської ради на адресу ФОП ОСОБА_1 скеровано вимогу з пропозицією в термін до 02.08.2011 року демонтувати вказану рекламну конструкцію.

18.08.2011 року директором Департаменту економічної політики Львівської міської ради на адресу територіального органу Держспоживстандарту у Львівській області - Управління у справах захисту прав споживачів у Львівській області внесено подання за №23/Р-9-2831 про порушення ФОП ОСОБА_1 Закону України «Про рекламу». За результатами розгляду вказаного подання головним спеціалістом Управління у справах захисту прав споживачів у Львівській області складено протокол від 24.11.2011 року за №0436 про порушення законодавства про рекламу, а саме самовільне встановлення спеціальної конструкції зовнішньої реклами за адресою: м. Львів, вул. Винниченка, 4, без погодження з органом місцевого самоврядування.Про всі дії інформувався відповідач ,про що свідчать надані позивачем рекомендовані листи.

07.12.2011 року в.о. начальника Управління у справах захисту прав споживачів у Львівській області прийнято рішення № 0406 про початок розгляду справи про порушення ФОП ОСОБА_1 законодавства про рекламу. За результатами розгляду цієї справи в.о. начальника Управління у справах захисту прав споживачів у Львівській області прийнято рішення № 0331 від 13.12.2011 року про накладення на ФОП ОСОБА_1 штрафу в розмірі 1700 грн. за самовільне встановлення спеціальної конструкції зовнішньої реклами на за адресою: м. Львів, вул. Винниченка, 4, без погодження з органом місцевого самоврядування. Відповідач заявив в судовому засіданні ,що означене рішення отримав,однак не оскаржівав.

Відповідно до ст. 16 п. 1 Закону України «Про рекламу», розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, та в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. При видачі дозволів на розміщення зовнішньої реклами втручання у форму та зміст зовнішньої реклами забороняється.

Згідно зі ст. 27 вказаного Закону, відповідальність за порушення законодавства про рекламу несуть рекламодавці, винні у порушенні порядку розповсюдження реклами, якщо реклама розповсюджується ними самостійно.

Як встановлено ч.6 ст. 27 вказаного Закону, за неподання або подання завідомо недостовірної інформації щодо вартості розповсюдженої реклами та/або виготовлення реклами та/або вартості розповсюдження реклами спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальним органам, необхідної для здійснення ними передбачених цим Законом повноважень, на рекламодавців, виробників реклами та розповсюджувачів реклами накладається штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Суд погоджується з думкою позивача про те, оскільки ФОП ОСОБА_1 не сплатив в добровільному порядку суму фінансової санкції в розмірі 1700 грн., накладеної згідно рішення в.о. начальника Управління у справах захисту прав споживачів у Львівській області за № 0331 від 13.12.2011 року, такі кошти в розмірі 1700 грн. підлягають стягненню із відповідача в судовому порядку.

Згідно ст.121 Конституції України на прокуратуру покладається право представництва інтересів держави в суді. Право на звернення прокурора або його заступника до адміністративного суду в інтересах держави передбачено ст. 20 п. 6, ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру»та ст. 60 п.2 КАС України. Пунктом 4 мотивувальної та п.1 ч.2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999р. передбачено, що інтереси держави є оціночним поняттям і лише прокурор або його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Відповідно до п. 1 Положення про Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики, затвердженого Указом Президента України від 18.03.2003 року № 225/2003, Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики (Держспоживстандарт України) є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Держспоживстандарт України є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів, стандартизації, метрології, підтвердження відповідності. Згідно з п.10. вказаного Положення, Держспоживстандарт України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку свої територіальні органи.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судом встановлено, що вжиті заходи щодо сплати відповідачем фінансової санкції, передбачені чинним законодавством, не мали результатів, сума штрафу не сплачена у передбачений законом строк.

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Аналізуючи чинне законодавство та обставини справи суд приходить до висновку, що позивач, як суб'єкт владних повноважень надав суду достатні та беззаперечні докази в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються позов. Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтовані та підставні до задоволення, в зв'язку з чим позов слід задовольнити.

Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтовані та підставні до задоволення, в зв'язку з чим позов слід задовольнити.

Керуючись ст. ст. 7- 14, 49, 51, 71, 143, 158, 160, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 1700 (одна тисяча сімсот) грн. штрафних (фінансових) санкцій до Державного бюджету \ЗКПО 23949066,банк одержувача : ГУДК у Львівській області ,р\р 31110106700002,МФО 825014,код платежу 21081100 \.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду в порядку та в строки, передбачені ст.186 КАС України та набуває законної сили в порядку, передбаченому ст.254 КАС України.

Суддя Дем'яновський Г.С.