Постанова № 23857920, 26.04.2012, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2012 року 16:45 Справа № 0870/1880/12

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Недашківської К.М., при секретарі судового засідання Луговському І.О., за участю представника позивача - не прибув, відповідача - ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_1, виданий 20 січня 1996 року), розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Донецького міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення суми незаконно отриманої допомоги по безробіттю.

01 березня 2012 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Донецького міського центру зайнятості (далі іменується - позивач) до ОСОБА_1 (далі іменується - відповідач), в якому позивач просить стягнути на його користь суму в розмірі 2577 грн. 33 коп.

Заявлені позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач порушив вимоги Закону України «Про зайнятість населення» від 01.03.1991 №803-XII (далі іменується - Закон України №803-XII), а тому не мав права на отамання статусу безробітного і як наслідок, на отримання відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 №1533-III (далі іменується - Закон України №1533-III) допомоги по безробіттю.

Ухвалою судді від 22.03.2012 відкрито провадження в адміністративній справі.

26.04.2012 в судове засідання прибув відповідач та заперечив проти адміністративного позову.

Представник позивача, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, в судове засідання не прибув, не повідомив суд про причини неприбуття та не надіслав суду будь-яких заяв та заперечень проти позову.

За таких обставин суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника позивача.

Оскільки, матеріали справи містять докази, які в своїй сукупності повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, а завданням адміністративного судочинства України згідно з ч.1 ст.2 КАС України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і неухильне дотримання судом вимог даної норми процесуального закону є обов'язковим в кожній адміністративній справі, то спір підлягає вирішенню на підставі наявних у справі документів.

Згідно ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових та речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.

На підставі ст. 160 КАС України вступна та резолютивна частини рішення проголошені в судовому засіданні 26.04.2012.

Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

13.07.2007 до Донецького міського центру зайнятості за сприянням у працевлаштуванні звернувся ОСОБА_1 і був зареєстрований як такий, що шукає роботу.

Відповідно до ст. 2 Закону України №803-XII безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу. Реєстрація громадян проводиться при пред'явленні паспорта і трудової книжки.

У разі відсутності підходящої роботи рішення про надання громадянам статусу безробітних приймається службою зайнятості за їх особистими заявами з восьмого дня після реєстрації у центрі зайнятості за місцем проживання як таких, що шукають роботу.

20.07.2007 відповідачу надано статус безробітного та призначено виплату допомоги по безробіттю відповідно до частини 1 ст. 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття». Відповідач знятий з обліку 17.10.2007.

В заяві про надання статусу безробітного відповідач вказав, що на момент реєстрації в центрі зайнятості не зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається та пенсію не отримує, тобто вказав, що не належить до зайнятого населення, про що свідчить особистий підпис ОСОБА_1 в заяві.

На підставі проведеної звірки даних з Державним реєстратором та відповідно наданої Довідки та Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців встановлено, що відповідач в період перебування на обліку в центрі зайнятості як безробітний був зареєстрований фізичною особою - підприємцем, що вбачається з Довідки Серії НОМЕР_2 та Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Серії НОМЕР_3.

Результати оформлені актом розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним від 15.12.2011 №1280.

За період з 20.07.2007 по 16.10.2007 відповідач отримав допомогу по безробіттю в розмірі 2577 грн. 33 коп.

Згідно ст. 7 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» видами забезпечення є: допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітним підприємницької діяльності; допомога по частковому безробіттю; матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного; допомога на поховання у разі смерті безробітного або особи, яка перебувала на його утриманні.

Видами соціальних послуг є: професійна підготовка або перепідготовка, підвищення кваліфікації у професійно-технічних та вищих навчальних закладах, у тому числі в навчальних закладах державної служби зайнятості, на підприємствах, в установах, організаціях; профорієнтація; пошук підходящої роботи та сприяння у працевлаштуванні, у тому числі шляхом надання роботодавцю дотації на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних; фінансування організації оплачуваних громадських робіт для безробітних у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; інформаційні та консультаційні послуги, пов'язані з працевлаштуванням.

Згідно вимог ч. 2,3 ст. 36 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови: виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Суми виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно п. 6 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.03.2009 за №232/16248, у разі встановлення центрами зайнятості належності безробітної особи до категорії зайнятих, така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законом порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості надання соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплат матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.

У зв'язку з тим, що відповідач під час надання йому статусу безробітного та перебування на обліку в Донецькому МЦЗ не повідомив про обставин, що впливають на умови виплати допомоги по безробіттю, а саме про те, що він був фізичною особою - підприємцем, він повинен повернути незаконно отриману допомогу по безробіттю.

Судом також встановлено, що 16.12.2011 директором Донецького МЦЗ прийнято рішення про повернення коштів громадянином ОСОБА_1, яке оформлене наказом №562 та направлена претензія щодо добровільного відшкодування суми наданих спеціальних послуг центром зайнятості. Претензія отримана відповідачем 20.12.2011, що підтверджується поштовим повідомлення про вручення, копія якого знаходиться в матеріалах справи.

Судом встановлено, що 25.11.2010 була проведена реєстраційна дія включення відомостей про фізичну особу - підприємця, цією ж датою проведена державна реєстрація змін до відомостей про фізичну особу - підприємця. 29.11.2010 проведена реєстраційна дія зняття з обліку. 07.12.2010 проведена реєстраційна дія взяття на облік. 14.06.2011 проведена реєстраційна дія внесення рішення фізичної особи - підприємця про припинення підприємницької діяльності і тільки 07.09.2011 проведена державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем за її рішенням.

Відповідно до п.17 ст.47 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем є датою державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем.

Отже, оскільки державна реєстрація припинення підприємницької діяльності ОСОБА_1 була проведена 07.09.2011 на момент звернення до Донецького МЦЗ та в період отримання допомоги по безробіттю ОСОБА_1 був зареєстрований в якості суб'єкта підприємницької діяльності.

Таким чином, твердження відповідача про те, що він не був обізнаний про всю процедуру державної реєстрації припинення підприємницької діяльності та вважав, що довідки про зняття з обліку платника збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, довідки про зняття з обліку з Калінінського районного центру зайнятості м. Донецька, довідки про зняття з обліку платників податків буде достатньо для припинення його підприємницької діяльності є помилковими, оскільки законом чітко визначено момент припинення такої діяльності, яким є дата внесення до ЄДР відповідних відомостей.

В п.6 Порядку №60/62 зазначено, що в разі встановлення центром зайнятості належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно п. 1 ст. 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття створюється для управління страхуванням на випадок безробіття, провадження збору та акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно із Законом.

Відповідно до п. 2 ст. 12 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду покладаються на центр зайнятості Автономної Республіки Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські, районні, міськрайонні, міські та районні у містах центри зайнятості.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до приписів п. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 2, 4, 7 - 12, 14, 86, 158 - 163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) на користь Донецького міського центру зайнятості суму незаконно отриманої допомоги по безробіттю в розмірі 2577 (дві тисячі п'ятсот сімдесят сім) грн. 33 (тридцять три) коп., яку зарахувати на р/р37176002002327, МФО 834016, код ЄДРПОУ 25671511, УДКС України у м. Донецьку Донецької області.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя К.М.Недашківська