Постанова № 23856342, 22.03.2012, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2270/9914/11 Головуючий у 1-й інстанції: Салюк П.І.

Суддя-доповідач: Курко О. П.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2012 року м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Курка О. П.

суддів: Матохнюка Д.Б. Совгири Д.І.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги державної податкової інспекції у Полонському районі Хмельницької області та товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Канола-Поділля" на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 листопада 2011 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Канола-Поділля" до державної податкової інспекції у Полонському районі Хмельницької області про скасування податкових повідомлень-рішень , -

В С Т А Н О В И В :

У серпні 2011 року товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Канола-Поділля" звернулось до суду з позовом до державної податкової інспекції у Полонському районі Хмельницької області про скасування податкових повідомлень-рішень №0000592301 від 10.05.2011 р., №0000612301 від 10.05.2011 р., №0004202301/2 від 10.05.2011 р., №0000602301 від 10.05.2011 р.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 28.11.2011 року позовні вимоги задоволено частково, а саме, скасовано податкове повідомлення - рішення №0000592301 від 10 травня 2011 року про донарахування по актах перевірок по податку з доходів фізичних осіб та частково скасовано податкове повідомлення-рішення №0000602301 від 10 травня 2011 року про донарахування податку на додану вартість в частині нарахування основного платежу на суму 5000 грн. та штрафних (фінансових) санкцій на суму 2500 грн.. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Позивач частково не погодився з прийнятим рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 28.11.2011 року в частині незадоволених позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю. В апеляційній скарзі позивач вказує на те, що суд першої інстанції неповністю з'ясував обставини, що мають значення для справи, а постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач також оскаржив його в апеляційному порядку, подавши відповідну апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову від 28.11.2011 року в частині задоволених позовних вимог та прийняти в цій частині рішення про відмову в задоволенні позову.

В судове засідання представник відповідача не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно і належним чином. Про причини неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не направляв.

Представник позивача заперечив проти викладених у апеляційній скарзі доводів відповідача та згідно письмової заяви просив апеляційний суд здійснювати розгляд справи у його відсутність.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи, що явка сторін не визнавалась судом обов'язковою, а в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала можливим розглядати справу в порядку письмового провадження.

Перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційних скарг та дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції з 26.10.2010 року по 29.11.2011 р. працівниками Державної податкової інспекції у Полонському районі Хмельницької області проведено планову виїзну перевірку ТОВ "НВП"Канола-Поділля" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 14.11.2008 року по 30.06.2010 року.

За результатами проведеної перевірки складено Акт про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ "НВП"Канола-Поділля" від 22.04.11 № 323/231-36009537, яким встановлено заниження податку на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 377795 грн., у тому числі: за II квартал 2009 року в сумі 6951 грн., за III квартал 2009 року в сумі 5290 грн., за ІУ квартал 2009 року в сумі 283042 грн., за І квартал 2010 року в сумі 42994 грн., за II квартал 2010 року в сумі 39518 грн., заниження податку на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 262495 грн., в тому числі по періодах: березень 2010р. на суму 170756 грн., квітень 2010р. на суму 36292 грн., травень 2010р. на суму 42780 грн., червень 2010р. на суму 12667 грн. та встановлено завищення від'ємного значення (рядок 26 „залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту" декларації по податку на додану вартість) з податку на додану вартість за червень 2010 року на суму 1088 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:

податкове повідомлення-рішення №0004192301/0 від 17.12.2010 р. про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 402674 грн. 50 коп. (осн. платіж - 263583 грн., штрафні (фінансові) санкції - 139091 грн. ;);

податкове повідомлення-рішення №0004202301/0 від 17.12.2010 р. про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на суму 482108 грн. 20 коп. (у т.ч. - основний платіж - 322560 грн., штрафні (фінансові) санкції - 159548 грн. 20 коп.);

податкове повідомлення-рішення №0004182301/0 від 17.12.2010 р. про визначення податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб на суму 58778 грн. 25 коп. (у т.ч. основний платіж - 19335 грн. 15 коп., штрафні (фінансові) санкції - 39423 грн.10 коп.);

податкове повідомлення-рішення №0004182301/0 від 17.12.2010 р. про визначення податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб на суму 5 грн. 09 коп. (у т.ч. - 5 грн. 09 коп. - пені).

В результаті розгляду скарг позивача на вказані вище податкові повідомлення рішення в порядку адміністративного оскарження, податковим органом прийняті наступні податкові повідомлення-рішення, що є предметом оскарження в даній справі:

податкове повідомлення-рішення №0000592301 від 10.05.2011 р. про визначення податкового зобов'язання за платежем "Донарахування по актах перевірок по податку з доходів фізичних осіб" на суму 50464 грн. 79 коп. (у т.ч. - 16584 грн. за основним платежем та 33880 грн. 64 коп. за штрафними санкціями);

податкове повідомлення-рішення №0000612301 від 10.05.2011 р. про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на суму 74300 грн. 50 коп. (у т.ч. - 55235 грн. за основним платежем та 19065 грн. 50 коп. - штрафні санкції);

податкове повідомлення-рішення №0004202301/2 від 10.05.2011 р. про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на суму 482108 грн. 20 коп. (у т.ч. - 322560 грн. за основним платежем т 159548 грн. 20 коп. - за штрафними санкціями);

податкове повідомлення-рішення №0000602301 від 10.05.2011 р. про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 393742 грн. 50 коп. (у т.ч. - 262495 грн. основний платіж та 131247 грн. 50 коп. - за штрафними санкціями).

Суд першої інстанції прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог позивача, а саме, скасування податкового повідомлення - рішення №0000592301 від 10 травня 2011 року про донарахування по актах перевірок по податку з доходів фізичних осіб у зв'язку з неповним дослідженням відповідачем обставин визначення доході вз поворотної фінансової допомоги та часткового скасування податкового повідомлення - рішення №0000602301 від 10 травня 2011 року про донарахування податку на додану вартість в частині нарахування основного платежу на суму 5000 грн. та штрафних (фінансових) санкцій на суму 2500 грн. з тих підстав, що поставка товару не відбулась з вини контрагента позивача і грошові кошти повернуті через судові органи позивачу.

Щодо відмови в задоволенні позовних вимог в решті частини податкового повідомлення - рішення №0000602301 від 10 травня 2011 року, податкового повідомлення-рішення №0000612301 від 10.05.2011 р. про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на суму 74300 грн. 50 коп. (у т.ч. - 55235 грн. за основним платежем та 19065 грн. 50 коп. - штрафні санкції) та податкового повідомлення - рішення №0004202301/2 від 10.05.2011 р. про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на суму 482108 грн. 20 коп. (у т.ч. - 322560 грн. за основним платежем т 159548 грн. 20 коп. - за штрафними санкціями) колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Як випливає із змісту акта перевірки та судового рішення, висновки про порушення позивачем ст.ст. 203, 215, 216, 228 ЦК України за правочинами укладеними з TOB «Зернова торгівельна компанія», TOB «Агроінком», TOB «Будівельна компанія «Шатл», Т'ОВ «Агроінвест плюс ЛТД», TOB ЛТД «Агрохім», TOB «АгроЛЄВ і К», ПП ОСОБА_2, ПП «Борис», TOB КП Компанія «УКРНАФТПОСТАЧ» і TOB «Заліське» було зроблено з огляду на те, що укладені правочини із вказаними контрагентами не були спрямовані на настання реальних правових наслідків, суперечать моральним засадам суспільства, порушують публічний порядок, вочевидь є такими, що укладені з метою, яка суперечить інтересам держави і суспільства, а тому є нікчемними.

Згідно ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до статей 219, 220, 221, 224, 228 ЦК України недійсними, зокрема, є правочини в разі недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення одностороннього правочину, недодержання сторонами вимоги про нотаріальне посвідчення договору, вчинення правочину малолітньою особою за межами її цивільної дієздатності в разі відсутності його схвалення батьками, усиновлювачем чи опікуном, правочин вчинений без дозволу органу опіки та піклування в порядку ст. 71 ЦК України, правочин, що порушує публічний порядок, тобто спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, АРК Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

З аналізу наведених норм вбачається, що відповідно до презумпції правомірності правочину всі укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини).

Окрім того, до перевірки слід надавати лише ті документи, обов'язковість ведення та зберігання яких передбачене правилами податкового обліку (п.п. 5.3.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», чинного на день перевірки), а також документів, пов'язаних зі сплатою податків (зборів), обов'язкових платежів (ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу»).

Зокрема, всі видаткові накладні, акти приймання-передачі виконаних робіт, податкові накладні відповідають вимогам, встановленим Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Первинні документи, не викликають сумнівів щодо їх достовірності та підтверджують фактичне здійснення господарської операції між TOB «НВП «Канола-Поділля» та контрагентами по придбанню товарів (послуг) та виконанню робіт.

Згідно п. 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Відповідно до п. 5.1, пп. 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання їх у власній господарській діяльності; до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень встановлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

До таких обмежень, згідно пп. 5.3.1 вказаного Закону, віднесено включення до валових витрат витрати на потреби, не пов'язанні з веденням господарської діяльності та згідно підпункту 5.3.9 - витрати, не підтвердженні відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до п. 5.11 ст. 5 цього Закону заборонено установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових, крім тих, що зазначені в цьому Законі.

Згідно підпункту 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Витрати з купівлі-продажу товарів (робіт, послуг), які були віднесенні позивачем до складу валових, підтвердженні відповідними документами, а саме, актами здачі-приймання виконаних робіт, рахунками, видатковими накладними, податковими накладними.

Щодо перевірки нарахування та сплати податку на додану вартість, то на момент включення до податкового кредиту позивач на підтвердження сплати податку на додану вартість мав податкові накладні, оформлені відповідно до пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Підпунктом 7.2.1. Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну назву отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку: з» ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; й) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Відповідно до пп. 7.2.4. п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Згідно з пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не дозволяється включати до складу податкового кредиту будь-які витрати по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Таким чином, Законом України "Про податок на додану вартість" передбачено лише єдиний випадок не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку - відсутність податкової накладної. Інших підстав для не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість даний Закон не передбачає.

Щодо взаємовідносин TOB «НВП «Канола - Поділля» з TOB «Зернова торговельна компанія», станом на 01.07.2010 року в підприємства існувала заборгованість перед TOB «Зернова торгівельна компанія» за попередню оплату гірчиці в сумі 55000,00 грн., що підтверджено і податковим інспектором в абзаці 5 сторінки 5 акту перевірки. Оскільки товару (гірчиці) TOB «Зернова торгівельна компанія» поставлено не було, то відповідно за перевіряємий період видаткова накладна на реалізацію продукції не виписувалася. Що стосується податкової накладної на попередню оплату, то вона відповідно включена до податкового зобов'язання липня 2009 року. Документи податкового обліку, а саме податкові накладні на реалізацію товарів, робіт, послуг, де знаходиться вищезазначена податкова накладна та придбання товарів, робіт, послуг при проведенні перевірки надавалися податковому інспектору.

Аналізуючи співпрацю TOB «НВП «Канола - Поділля» з TOB «Агроінком», позивачем отримано зернову продукцію (пшеницю) та паливно-мастильні матеріали згідно видаткових накладних: № РН - 0000046 від 05.10.2009 року 675 тн. на суму 567000,00 грн., бензин А-95 6000л. на суму 36960,00 грн.; № РН - 0000058 від 09.10.2009 року 578,3 тн. на суму 485772,00 грн. Купівля вищезазначеної продукції відбувалася на основі договорі купівлі - продажу №ДГ 09/786 від 01.09.2010 року. Зберігання продукції здійснювалося на підставі договору зберігання №б/н від 01.09.2009 року. В трудових ресурсах при збиранні, перевезенні та зберіганні гірчиці TOB НВП «Канола - Поділля» не було необхідності, оскільки усі роботи (послуги) виконувалися (надавалися) підприємствами за цивільно - правовими договорами: збирання гірчиці - TOB «Агроінком»; перевезення гірчиці - ПП Біленьким; зберігання - у ВСАТ «Новоселицьке». В даному випадку використовувалася лише праця вагаря, що підтверджується реєстрами перевезення зерна гірчиці вагарем.

Господарські взаємовідносини TOB «НВП «Канола - Поділля» з TOB «Будівельна компанія «Шатл» оформлені договором купівлі - продажу паливно - мастильних матеріалів №19 від 09.09.2009 року, видатковою накладною №РН-0000042 від 09.09.2009 року, податковою накладною №41 від 09.09.2009 року, прибутковим касовим ордером № 33 від 09.09.2009 року на суму 25320,00 грн. Було отримано дизельне паливо в кількості 4220 літрів на суму 25320,00 грн. Транспортування здійснювалося продавцем Товару. Паливно - мастильні матеріали були використані при наданні сільськогосподарських послуг ФГ «Лебідь» - пп. 2.2.5. розділ 11 договір №26 від 20.09.2009 року (копія договору додається).

Крім того, співпраця TOB «НВП «Канола - Поділля» з TOB «Агроінвест плюс ЛТД" оформлена договором купівлі - продажу № АІ 250503 від 25.05.2010 року, видатковою накладною №АІ-0000187 від 02.06.2010 року, податковою накладною № 188 від 02.06.2010 року, платіжним дорученням №356 від 02.06.2010 року на перерахування коштів. Було отримано гербіцид „Раундап" в кількості 850 літрів на суму 50000,00 грн.

Відповідно до видаткової накладної №TD-0000050 від 18.05.2010 року, податкової накладної №49 від 18.05.2010 року, платіжного доручення № 342 від 18.05.2010 року на перерахування коштів в сумі 61138,00 грн., було отримано гербіцид „Імпакт" в кількості 350 літрів на суму 61138,00 грн., що підтверджує господарські взаємовідносини TOB «НВП «Канола - Поділля» з TOB «ТД «Агрохім». Даний гербіцид було використано на полях №2, №3, №4, №8, №10, №11, №5, №6 згідно актів про використання мінеральних, органічних і бактеріальних добрив та засобів хімічного захисту рослин №5 та №6 від 31 травня 2010 року. Послуги по внесенню гербіциду надавало ФГ «Лебідь» згідно договору №6 від 19.04.2010 року.

Взаємовідносини TOB «НВП «Канола - Поділля» з TOB „АгроЛЄВ і К" оформлені договором купівлі - продажу №17/03/10 від 17.03.2010 року, видатковою накладною №-0000013 від 25.03.2010 року, податковою накладною №20 від 18.03.2010 року, платіжним дорученням №261 від 18.03.2010 року на перерахування коштів в сумі 200000,00 грн. Було отримано мінеральні добрива - аміачну селітру в кількості 89,29 тн.

Також, згідно договору купівлі - продажу №1/10 від 31.03.2010 року, видатковою накладною №5/21 від 01.04.2010 року, платіжним дорученням №285 від 02.04.2010 року на перерахування коштів в сумі 33600,00 грн. було отримано аміачну селітру в кількості 15 тн. на суму 33600,00 грн. Дані добрива були внесені під урожай 2010 року згідно акта прийомки - здачі виконаних авіаційних робіт від 01 квітня 2010 року. Транспортування мінеральних добрив здійснювалося продавцем (СГД ПП ОСОБА_2.).

Щодо взаємовідносин з ПП «Борис», договором купівлі - продажу паливно - мастильних матеріалів №11 від 19.03.2010 року, видатковою накладною №РН-3515 від 13.05.2010 року, податковою накладною №3515 від 13.05.2010 року, платіжним дорученням №337 від 12.05.2010 року на перерахування коштів в сумі 31908,50 грн., було отримано дизельне паливо в кількості 4909 літрів на суму 31908,50 грн. Що стосується податкової накладної, то вона відповідно у документах податкового обліку, а саме податкові накладні на реалізацію товарів, робіт, послуг та податкові накладні на придбання товарів, робіт, послуг, де знаходиться вищезазначена податкова накладна при проведенні перевірки надавалися податковому інспектору.

Господарська співпраця позивача з TOB «Укрнафтопостач» оформлена договором поставки №2605/3 від 26.05.2009 року, видатковими накладними №РН-0000448 від 27.05.2009 року, №РН-0000455 від 28.05.2009 року, №РН-0000456 від 28.05.2009 року, податковими накладними №458 від 27.05.2009 року, №465 від 28.05.2009 року, №466 від 28.05.2009 року, платіжним дорученням №92 від 26.05.2009 року на перерахування коштів в сумі 29917,20 грн., №93 від 27.05.2009 року в сумі 2589,40 грн. Було отримано дизельне паливо в кількості 7595 літрів на суму 32506,60 грн.

Відповідно до матеріалів справи, взаємовідносини TOB «НВП «Канола - Поділля» з TOB «Заліське» оформлені усним договором, податковою накладною №8 від 25.02.2009 року, платіжним дорученням №27 від 25.02.2009 року на попередню оплату сої в сумі 30000,00 грн.. В зв'язку з тим, що TOB «Заліське» не здійснило постачання сої, за яку було здійснено передоплату, 05.10.2010 року TOB «НВП «Канола - Поділля» звернулося до господарського суду Черкаської області з позовною заявою про стягнення заборгованості. Рішенням господарського суду Черкаської області від 11.01.2011 року задоволено позов TOB «НВП «Канола -Поділля» і стягнено з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Корсунь» (Черкаська область, м. Корсунь-Шевченківський, вул. Симоненка, буд. 42, ідентифікаційний код 32012939) як правонаступника TOB «Заліське» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Науково - виробниче підприємство «Канола - Поділля» 30 000,00 грн. боргу та 536,00 грн. судових витрат. Наказ господарського суду Черкаської області №09/2086 26.01.2011 року було пред'явлено до виконання у відділ державної виконавчої служби і на сьогоднішній день наказ перебуває на виконанні у відділі ДВС Корсунь - Шевченківського районного управління юстиції

З огляду на проаналізоване, всі видаткові накладні, акти приймання-передачі виконаних робіт, податкові накладні відповідають вимогам, встановленим Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Первинні документи, не викликають сумнівів щодо їх достовірності та підтверджують фактичне здійснення господарської операції між TOB «НВП «Канола-Поділля» та контрагентами по придбанню товарів (послуг) та виконанню робіт .

На підставі викладеного, колегія суддів прийшла до висновку про безпідставність прийняття відповідачем податкових повідомлень-рішень №0000612301 від 10.05.2011 р., №0004202301/2 від 10.05.2011 р., №0000602301 від 10.05.2011 р. та хибність висновку суду першої інстанції про відсутність підстав для їх скасування.

Що ж до податкового повідомлення-рішення №0000592301 від 10.05.2011 р. про визначення податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 50464 грн. 79 коп., то суд першої інстанції правильно виходив, що дохід, згідно із Законом України від 22.05.2003 р. №889 "Про податок з доходів фізичних осіб" це сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, чи набутих незаконним шляхом у випадках, визначених підпунктом 4.2.12 п.4.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами.

З огляду на зазначене поворотна фінансова допомога не є доходом згідно п.п.4.2.12 п.4.2 ст.4 Закону, оскільки це є поворотна позика гр. ОСОБА_4, яка не передбачає одержання позивачем у власність або нарахованих на його користь доходів, тим більше що строк звернення до суду із позовом про повернення коштів за договором позики від 18.11.2008р. не сплинув. Таким чином в суду існували підстави для скасування податкового повідомлення-рішення №0000592301 від 10.05.2011р.

Разом з тим, колегія суддів апеляційного суду зауважує, що скасовуючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0000602301 від 10 травня 2011 року частково, судом першої інстанції порушено норми процесуального права. До такого висновку колегія суддів прийшла виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.

Наслідком встановлення судом невідповідності частини рішення суб"єкта владних повноважень вимогам чинного законодавства є визнання такого акта частково протиправним, при умові, що цю частину може бути ідентифіковано (відокремлено, названо) та що без неї оспорюваний акт в іншій частині (частинах) не втрачає свою цілісність, значення. Рішення, в якому недійсну частину не можна відокремити, ідентифікувати, є недійсним в цілому.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 28.11.2011 року вказане рішення податкового органу скасовано частково, а саме в частині донарахування податку на додану вартість в частині нарахування основного платежу на суму 5000 грн. та штрафних (фінансових) санкцій на суму 2500 грн.

Проте, скасовуючи частково рішення податкового органу, суд першої інстанції не взяв до уваги, що податкові повідомлення рішення не може бути скасовано частково, оскільки в такому разі вони втрачають свою цілісність.

Відповідно до статті 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, та невідповідність висновків суду обставинам справи призвели до помилкового висновку, в зв'язку з чим постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Полонському районі Хмельницької області залишити без задоволення, а апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Канола-Поділля" задовольнити.

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 листопада 2011 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Канола-Поділля" до державної податкової інспекції у Полонському районі Хмельницької області про скасування податкових повідомлень-рішень у частині відмови в задоволенні позову, - скасувати.

Прийняти в цій частині нову постанову.

Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Канола-Поділля" задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Полонському районі Хмельницької області №0000612301 від 10.05.2011 р., №0004202301/2 від 10.05.2011 р., №0000602301 від 10.05.2011 р.

В іншій частині постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 листопада 2011 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі "27" березня 2012 р.

Головуючий /підпис/ Курко О. П.

Судді /підпис/ Матохнюк Д.Б.

/підпис/ Совгира Д. І.

З оригіналом згідно: секретар