Рішення № 23854515, 03.05.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.05.12 Справа№ 5015/663/12

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Ельпласт-Львів", м. Городок Львівської області

до відповідача: Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, м. Городок Львівської області

про: стягнення 52 373,80 грн.

Суддя Деркач Ю.Б.

Представники:

від позивача ОСОБА_2 -представник (довіреність № 520 від 18.11.2011 р.)

від відповідача ОСОБА_3 -представник (довіреність б/н від 16.01.2012 р.)

Представникам сторін роз'яснено їх права та обов'язки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. У судовому засіданні 10.04.2012 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю „Ельпласт-Львів", м. Городок Львівської області звернулося до господарського суду з позовною заявою до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, м. Городок Львівської області про стягнення 52 373,80 грн., з яких: 47 336,96 грн. -основний борг, 3 853,42 грн. -інфляційні втрати, 1 183,42 грн. -3% річних та судових витрат.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідачем неоплачено товар, що поставлений позивачем за видатковими накладними на умовах договору купівлі-продажу № 4-11 від 25.01.2011 року. Відтак позивач просить стягнути з відповідача суму основного боргу за поставлений товар у розмірі 47 336,96 грн. та окрім того, в якості відповідальності за неоплату товару в термін передбачений договором 1 183,42 грн. -3% річних та 3 853,42 грн. інфляційних нарахувань.

Ухвалою суду від 22.02.2012 року прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 13.03.2012 року.

13.03.2012 року відповідачем через канцелярію суду подано відзив від 12.03.2012 року на позовну заяву.

В судовому засіданні 13.03.2012 року оголошувалась перерва до 03.04.2012 року. У зв'язку з хворобою судді Деркача Ю.Б. судове засідання, призначене на 03.04.2012 року, не відбулося. Ухвалою суду від 09.04.2012 року розгляд справи призначався на 19.04.2012 року.

19.04.2012 року позивачем через канцелярю суду подано заяву від 18.04.2012 року про збільшення розміру позовних вимог. За заявою про збільшення розміру позовних вимог позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 94 673,92 грн., яка включає в себе основний борг за поставлений товар розрахований відповідно до п. 11.3. договору купівлі-продажу № 4-11 від 25.01.2011 року, який перебачає щомісячний подальший ріст ціни неоплаченого товару, кожен раз на 20% аж до подвоєння ціни своєчасно неоплаченого товару. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 2 579,94 грн. інфляційних нарахувань та 1 538,45 грн. -3% річних за період з лютого 2011 року по березень 2012 року, а всього грошові кошти у розмірі 98 792,31 грн.

В судовому засіданні 19.04.2012 року оголошувалась перерва до 03.05.2012 року.

26.04.2012 р. відповідачем через канцелярію суду подано письмові пояснення по суті спору.

Представник позивача в судове засідання з'явився, подав уточнений розрахунок інфляційних нарахувань і 3% річних відповідно до терміну настання у відповідача зобов'язання зі сплати грошових коштів за отриманий товар, а саме інфляційні втрати становлять суму у розмірі 331,35 грн., 3% річних становлять суму у розмірі 355,02 грн.

Представник відповідача в судое засідання з'явився, проти задоволення позову заперечує з підстав зазначених у відзиві на позовну заяву від 12.03.2012 року та в письмових поясненнях від 26.04.2012 року. Зокрема, зазначає, що позивачем не доведено постачання товару відповідачеві саме на умовах договору купівлі-продажу № 4-11 від 25.01.2011 року та не доведено допустимими доказами пред'явлення вимоги відповідачеві про оплату товару поставленого за видатковими накладними.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне:

25.01.2011 року між сторонами укладено договір купівлі-продажу № 4-11 (далі по тексту -договір), згідно умов якого позивач зобов'язався виготовити та передав у власність відповідача товар, а відповідач зобов'язався прийняти товар на умовах цього договору та оплатити його вартість.

Згідно з видатковими накладними № РН-00057 від 28.01.2011 р., № РН-00065 від 31.01.2011 р., № РН-00085 від 03.02.2011 р., № РН-00122 від 14.02.2011 р. позивач відвантажив товар відповідачу на загальну суму 117 336,96 грн.

Позивач у позовній заяві зазначає, що за товар відповідач розрахувався частково в сумі 70 000,00 грн., у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 47 336,96 грн.

17.11.2011 р., в порядку досудового врегулювання спору, позивачем надіслано відповідачу вимогу, згідно якої просив в 7-ми денний термін із дня отримання цієї вимоги оплатити заборгованість в сумі 47 336,96 грн. Факт направлення вимоги відповідачу підтверджується фіскальним чеком від 17.11.2011 р., копія якого міститься у матеріалах справи.

Відповідач у відзиві на позовну заяву та письмових поясненнях по суті спору не заперечує отримання товару по видаткових накладних та не заперечує суми основного боргу з оплати за поставлений товар в розмірі 47 336,96 грн. Вказане знайшло своє підтвердження матеріалами справи та не простовано відповідачем.

Що стосується вимоги позивача про стягнення подвоєної ціни неоплаченого товару (п. 11.3. договору), 3% річних та інфляційних втрат за період прострочення, який на думку позивача за умовами п. 4.1. договору мав би настати з лютого 2011 року, слід зазначити наступне.

Із долучених до матеріалів справи позивачем видаткових накладних, вбачається, що позивач заповнюючи і видаючи покупцю зазначені накладні, умовою поставки, як форму цивільно-правового договору не вказував, не покликався на договір купівлі-продажу № 4-11 від 25.01.2011 року.

Як вбачається з довідки відділення ПАТ „Креді агріколь банк" у м. Городок № 55 від 23.04.2012 р., здійснені відповідачем проплати свідчать, що останній здійснював платежі не у відповідності до умов п. 3.3. договору купівлі-продажу № 4-11 від 25.01.2011 року, а згідно видаткової накладної, що наявна в матеріалах справи, тобто вказував в призначенні платежу накладну № РН-00122 від 14.02.2011 р. та рахунок № СФ-49 від 25.01.2011 р. без покликання на спірний договір.

Крім того, накладна № РН-00122 від 14.02.2011 р., як і рахунок № СФ-49 від 25.01.2011 р. теж без покликання на спірний договір, а також в графі „Замовлення" останнього, зазначено „Без замовлення", що свідчить, що господарсько-матеріальна операція на підставі цього рахунку також здійснювалася, як позадоговірна.

Позивачем прийняті здійснені відповідачем проплати в сумі 70 000,00 грн., як платежі за отриманий ним товар згідно представлених в матеріали справи видаткових накладних. Доказів пред'явлення відповідачу будь-яких претензій чи зауважень з цього приводу позивачем не подано.

Таким чином, поставка товару по накладних, які містяться в матеріалах справи і якими позивач обгрунтовує свої вимоги, була здійснена не у відповідності до умов договору купівлі-продажу № 4-11 від 25.01.2011 р., а свідчить про те, що поставка товару була позадоговірною і до правовідносин сторін положення договору купівлі-продажу № 4-11 від 25.01.2011 р. не підлягають застосуванню.

Враховуючи наведене при врішенні вказаного спору слід керуватись положеннями ч. 2 ст. 530 ЦК України за якими, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'яок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Представником позивача подано уточнений розрахунок 3% річних та інфляційних втрат з врахуванням положень вищевказаної норми права за період січень -березень 2012 р. відповідно до яких до стягнення підлягають інфляційні втрати у розмірі 331,35 грн. та 3% річних у розмірі 355,02 грн.

Заперечення відповідача, стосовно того, що фіскальний чек поштового відділення від 17.11.2011 р. на ім'я ОСОБА_1, копія якого долучена до матеріалів позовної заяви, а оригінал якого оглянуто в судовому засіданні, не може слугувати належним та допустимим доказом настання у відповідача грошового зобов'язання з оплати поставленого товару, не заслуговують на увагу так як обов'язком позивача в даному випадку є лише доведення факту пред'явлення до відповідача вимоги про сплату боргу, що і підтверджено матеріалами справи.

Відтак, до стягнення підлягає сума основного боргу у розмірі 47 336,96 грн. за неоплачений товар, що поставлений позивачем відповідачу за накладними № РН-00057 від 28.01.2011 р., № РН-00065 від 31.01.2011 р., № РН-00085 від 03.02.2011 р., № РН-00122 від 14.02.2011 р., неоплата за який була підставою подання позову та інфляційні втрати у розмірі 331,35 грн. і 3% річних у розмірі 355,02 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги обгрунтовані, підставні та такі, що підлягають до задоволення частково.

Судові витрати у відповідності до ст. 49 ГПК України слід покласти на обидві сторони пропорційно до задоволених позовних вимог.

З огляду на викладене, керуючись Конституцією України, ст. 530 Цивільного кодексу України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити частково.

2. Судові витрати покласти на обидві сторони пропорційно до задоволених позовних вимог.

3. Стягнути з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Ельпласт-Львів", м. Городок, вул. Заводська, 4, Львівська область (код ЄДРПОУ 23957545) 47 336 грн. 96 коп. основного боргу, 331 грн. 35 коп. інфляційних втрат, 355 грн. 02 коп. - 3% річних та 960 грн. 46 коп. судового збору.

4. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

5. У решті частин позовних вимог у задоволенні позову відмовити.

6. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю „Ельпласт-Львів" 134,16 грн. судового збору, як зайво сплаченого.

Суддя Деркач Ю.Б.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 07.05.2012 р.