Ухвала суду № 23850086, 26.03.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2012 р.Справа № 2а-1670/7395/11

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді - Шевцової Н.В.,

суддів - Мінаєвої О.М. , Макаренко Я.М.

за участю секретаря судового засідання Антоненко Н.В.

представників позивача Ставенко С.В., Ступи Н.І., Пирлик Ю.М.

представника відповідача Сластьоненко С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду в м. Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Полтаві на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 02.11.2011р. по справі № 2а-1670/7395/11

за позовом Публічного акціонерного товариства "Полтавський алмазний інструмент"

до Державної податкової інспекції у м. Полтаві

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

09 вересня 2011 року Публічне акціонерне товариство "Полтавський алмазний інструмент" (далі за текстом-позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві (далі за текстом-відповідач), в якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві №0000462305 від 31.03.2011 року.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 02.11.2011р. адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві від 31 березня 2011 року №0000462305.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволення позовних вимог.

В обгрунутування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення відповідачем норм матеріального та процесуального права, а саме: пункту 1.3, пункту 1.8 статті 1, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4, підпунктів 7.7.1, 7.7.10 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та ст.86, 159 КАС України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Закрите акціонерне товариство "Полтавський алмазний інструмент" зареєстроване Виконавчим комітетом Полтавської міської ради згідно свідоцтва про державну реєстрацію від 26.04.2011 року серії А00 № 791757 та взяте на податковий облік в ДПІ у м. Полтаві 06.05.2006 року за №695/29-017.

21.03.2011 року старшим державним податковим ревізором-інспектором відділу контролю за відшкодуванням ПДВ управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ у м. Полтаві Вербицькою І.Г., на підставі наказу № 1337 від 21.03.2011р. проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПАТ "Полтавський алмазний інструмент" з питань правильності заявлених до бюджетного відшкодування сум податку на додану вартість за квітень 2009 року, березень, червень, липень, вересень, жовтень, грудень 2010 року.

За результатами перевірки складено акт №2379/23-8/33804724 від 21.03.2011 року, за висновками якого, на порушення:

- пункту 1.3, пункту 1.8 статті 1, підпункту 7.7.10 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" позивачем завищено суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню на 791857,14 грн., в тому числі: 2968,14 грн.за квітень 2009 року, 75060,00 грн. за березень 2010 року, 13551,00 грн. за червень 2010 року, 3227,00 грн. за липень 2010 року, 31790,00 грн. за вересень 2010 року, 7301,00 грн. за жовтень 2010 року, 07960,00 грн. за грудень 2010 року;

- пункту 1.3, пункту 1.8 статті 1, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4, підпунктів 7.7.1, 7.7.10 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" позивачем занижено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 26 податкової декларації з ПДВ) на 791857,14 грн., в тому числі: 2968,14 грн. за квітень 2009 року, 75060,00 грн. за березень 2010 року, 13551,00 грн. за червень 2010 року, 3227,00 грн. за липень 2010 року, 31790,00 грн. за вересень 2010 року, 7301,00 грн. за жовтень 2010 року, 07960,00 грн. за грудень 2010 року.

ПАТ "Полтавський алмазний інструмент" подав заперечення на акт перевірки. За наслідками розгляду заперечень, ДПІ у м. Полтаві висновки акту перевірки залишені без змін.

У зв'язку із встановленням, в ході проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, порушення вимог податкового законодавства, ДПІ у м. Полтаві було винесене податкове повідомлення-рішення від 31.03.2011 року №0000462305 яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість в розмірі 791857,14 грн.

ПАТ "Полтавський алмазний інструмент" оскаржив податкове повідомлення-рішення від 31.03.2011 року №0000462305 в адміністративному порядку за наслідками якого скарги підприємства залишені без задоволення, податкове повідомлення-рішення - без змін.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з неправомірності дій відповідача щодо прийняття податкового повідомлення-рішення про зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем до ДПІ у м. Полтаві подані податкові декларації з податку на додану вартість із розрахунками суми бюджетного відшкодування, відповідно до яких сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, складає:

- квітень 2009 року - 277678,00 грн. (№99104 від 19.05.2009 року),

- березень 2010 року - 175060,00 грн. (№9001122889 від 19.04.2010 року),

- червень 2010 року - 213551,00 грн. (№131891 від 19.07.2010 року),

- липень 2010 року - 43227,00 грн. (№131891 від 19.07.2010 року),

- вересень 2010 року - 131790,00 грн. (№9004314282 від 18.10.2010 року),

- жовтень 2010 року - 97301,00 грн. (№9005242920 від 19.11.2010 року),

- грудень 2010 року - 107960,00 грн.(№9006089389 від 17.01.2011 року).

За період квітень 2009 року, березень, червень, липень, вересень, жовтень, грудень 2010 року, позивачем заявлено до бюджетного відшкодування 791857,14 грн.

Матеріалами справи підтверджено, що постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 25.02.2010 року по справі 2а-47414/09 за позовом ПАТ "Полтавський алмазний інструмент" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві, Головного управління Державного казначейства України в Полтавській області про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за період листопад-грудень 2007 року, січень-грудень 2008 року, січень-липень 2009 року в розмірі 2765703,00 грн., якою адміністративний позов ПАТ "Полтавський алмазний інструмент" задоволено, стягнуто з Державного бюджету України бюджетну заборгованість з податку на додану вартість в сумі 2765703,00 грн. (а.с.53-59)

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2010 року по справі №2-а-47414/09, постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2010 року залишено - без змін.

Таким чином, зазначеними судовими рішеннями підтверджено, що позивачем правомірно визначено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню за квітень 2009 року в розмірі 22968,14 грн.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 25.11.2010 року по справі 2а-5330/10/1670 за позовом ПАТ "Полтавський алмазний інструмент" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві, Головного управління Державного казначейства України в Полтавській області про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за період березень-липень 2010 року в розмірі 718128,00 грн., якою адміністративний позов ПАТ "Полтавський алмазний інструмент" задоволено, стягнуто з Державного бюджету України бюджетну заборгованість з податку на додану вартість в сумі 718128,00 грн.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2011 року по справі №2а-5330/10/1670 постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2010 року залишено без змін.

Таким чином, зазначеними судовими рішеннями підтверджено, що позивачем правомірно визначено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку за березень 2010 року в розмірі 175060,00 грн., червень 2010 року в розмірі 213551,00 грн., липень 2010 року в розмірі 43227,00 грн.

Щодо правомірності декларування позивачем бюджетного відшкодування за період вересень, жовтень, грудень 2010 року, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п.п. 7.4.5 п. 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем підтверджено правомірність формування податкового кредиту за період квітень 2009 року, березень, червень, липень, вересень, жовтень, грудень 2010 року копіями податкових накладних, виписаних на його адресу контрагентами.

Використання придбаних товарів та реальність здійснених позивачем угод перевіряючи ми не заперечувалась.

Відповідно до п.п. 7.7.1 п.7.1 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно п.п. 7.7.2 п.7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

На підтвердження оплати податку на додану вартість у ціні товару позивачем надано до суду копії реєстрів платіжних доручень ПГРУ «ПриватБанку».

Таким чином, позивачем виконано вимоги чинного законодавства та правомірно було задекларовано суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 791857,14 грн.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що підставою для зменшення суми бюджетного відшкодування стало встановлення відповідачем в ході перевірки декларування позивачем згідно поданих ним декларацій до сплати до Державного бюджету податку на прибуток у 2009 році у розмірі 0,00 грн. та за 2010 рік у розмірі 947,00 грн.

Задекларовані позивачем суми значно менші за суму бюджетного відшкодування, яка заявлена платником до відшкодування, тому, на думку відповідача, підприємство декларує до відшкодування суми, які фактично не були ним сплачені до бюджету, чим порушено пункт 1.3, пункт 1.8 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" та п.п.7.7.10 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Колегія суддів не погоджується з такими доводами відповідача з огляду на таке.

Відповідно до підпункту 7.7.10 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі бюджетного боргу) є загальні доходи Державного бюджету України. Забороняється обумовлювати або обмежувати виплату бюджетного відшкодування наявністю або відсутністю доходів, отриманих від цього податку в окремих регіонах України.

Таким чином, зазначена норма лише встановлює, що джерелом сплати сум бюджетного відшкодування є Державний бюджет України та не ставить в залежність від сплати платником до бюджету сум податкового зобов'язання з податку на прибуток можливість формування платником податку податкового кредиту та декларування бюджетного відшкодування.

Згідно з ч.2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних стравах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів вважає, що відповідачем не доведено правомірність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про неправомірність податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві №0000462305 від 31.03.2011 року.

Таким чином, колегія суддів, підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 160, 195, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві - залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 02.11.2011р. по справі № 2а-1670/7395/11 -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Шевцова Н.В.Судді Мінаєва О.М. Макаренко Я.М.

Повний текст ухвали виготовлений 02.04.2012 р.