Ухвала суду № 23849444, 13.02.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2012 р.Справа № 2а-10205/11/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Бенедик А.П.

суддів: Курило Л.В.

Калиновського В.А.

за участю секретаря

судового засідання Верман А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду у м. Харкові адміністративну справу за апеляційними скаргами Державної податкової інспекції у Зміївському районі Харківської області, Голови комісії з проведення реорганізації ДПІ у Зміївському районі Харківської області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.11.2011 р. по справі № 2а-10205/11/2070

за позовом Державної податкової інспекції у Зміївському районі Харківської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кронекс-Україна",

Товариства з обмеженою відповідальністю "Побутелектротехніка"

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Державна податкова інспекція у Зміївському районі Харківської області, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кронекс-Україна", Товариства з обмеженою відповідальністю "Побутелектротехніка", в якому після уточнення позовних вимог просив стягнути з ТОВ «Кронекс-Україна»в дохід держави 933299,14 грн. як вартість товару, одержаного за правочинами від 13.09.2010 року №03/09/10 та від 20.10.2010 року №20/10-1, укладеними з ТОВ «Побутелектротехніка»; стягнути з ТОВ «Побутелектротехніка»в дохід держави 811057,75 грн. як кошти, одержані за правочинами від 13.09.2010 року №03/09/10 та від 20.10.2010 року №20/10-1, укладеними з ТОВ «Кронекс-Україна».

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач посилався на те, що на підставі використаних документів та баз даних ДПС в ході проведення перевірки встановлено проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди покупцям підприємства та далі по ланцюгу постачання, з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, з використанням контрагентів, які не виконують свої податкові зобов'язання. Встановити реальність та товарність здійснення операцій по поставці товарів (робіт, послуг) підприємством за перевіряємий період на адресу покупця не має можливості, свідчить про неможливість реального здійснення фінансово-господарських операцій підприємством ТОВ «Побутелектротехніка»та ведення господарської діяльності у порядку, передбаченому приписами діючого законодавства України. Зазначені операції суперечать ч.1 ст.203, 215, п.1 ст.216, ст.228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «Кронекс-Україна»з постачальником ТОВ «Побутелектротехніка»в частині проведення операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей на митній території України.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 09.11.2011 р.

залишено без задоволення адміністративний позов Державної податкової інспекції у Зміївському районі у Харківській області.

Позивач, Державна податкова інспекція у Зміївському районі у Харківській області, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.11.2011р. та прийняти нову постанову, якою задовольнити заявлені позовні вимоги.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, позивач посилається на прийняття оскаржуваної постанови при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також на доводи та обгрунтування, викладені в апеляційній скарзі.

Голова комісії з проведення реорганізації ДПІ у Зміївському районі Харківської області, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.11.2011р. та прийняти нову постанову, якою задовольнити заявлені позовні вимоги.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, апелянт посилається на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також на доводи та обгрунтування, викладені в апеляційній скарзі.

Відповідач не скористався правом подання письмових заперечень на апеляційні скарги.

Сторони в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційних скарг, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ДПІ у Зміївському районі Харківської області на підставі направлень № 30 від 03.02.2011 р., № 53 від 04.03.2011 р. проведено документальну планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Кронекс-Україна»з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 р. по 31.12.2010 р.

За результатами вказаної перевірки складено акт № 260/23/30192967 від 28.03.2011 р., згідно висновків якого перевіркою встановлено порушення ч. 1 ст. 203, 215, п. 1 ст. 216, ст. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «Кронекс-Україна»з постачальником ТОВ «Побутелектротехніка»в частині проведення операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей на митній території України (т. 1, а.с. 40-119).

Також судом встановлено, що ТОВ «Кронекс-Україна»в перевіряємий період мав господарські взаємовідносини з ТОВ «Побутелектротехніка».

Між ТОВ «Кронекс-Україна»та ТОВ «Побутелектротехніка»укладено договори поставки від 13.09.2010 р. за № 03/09/10 та від 20.10.2010 р. за № 20/10-1, предметом яких були зобов'язання постачальника, тобто ТОВ «Побутелектротехніка», поставити та передати у власність покупця, ТОВ «Кронекс-Україна», макулатуру марки МС-1А, МС-2А, МС-ЗА, МС-6Б, МС-7В, МС-8В, МС-9В (ГОСТ 10700-97, т.1, а.с. 120-123).

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що судження суб'єкта владних повноважень щодо нікчемності правочинів - договорів від 13.09.2010 р. № 03/09/10 та від 20.10.2010 р. № 20/10-1, укладених між ТОВ «Кронекс-Україна»та ТОВ «Побутелектротехніка», не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні, базуються лише на припущеннях, що суперечать вимогам ч.3 ст.2 КАС України; акт перевірки від від 28.03.2011р. №260/23/30192967 не містить належних та допустимих доказів вчинення платниками податків нікчемних право чинів.

Суд мотивував своє рішення тим, що виконання зобов'язань між ТОВ «Кронекс-Україна»та ТОВ «Побутелектротехніка»за спірними правочинами підтверджено належними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку; суб'єктом владних повноважень не надано до суду належних та допустимих доказів, які б свідчили про те, що у спірних правовідносинах відповідачі є пов'язаними особами, були обізнані з обставинами організації господарської діяльності один одного, діяли взаємоузгоджено та зловмисно, маючи на меті завдати шкоду інтересам держави або інший матеріальний інтерес, ніж виконання зобов'язань за спірними правочинами, а вчинені правочини об'єктивно не були потрібні для організації господарської діяльності відповідачів та мали протиправний умисел.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Підставою для висновків ДПІ у Зміївському районі Харківської області щодо нікчемності договорів від 13.09.2010 р. № 03/09/10 та від 20.10.2010 р. № 20/10-1, укладених між ТОВ «Кронекс-Україна»та ТОВ «Побутелектротехніка», є результати перевірки ТОВ «Побутелектротехніка», оформлені актом від 09.03.2011 року №717/23-5/24136939 невиїзної документальної позапланової перевірки з питань правильності визначення податку на прибуток та податок на додану вартість за період 01.04.2010 року - 31.01.2011 року.

Так, відповідно до акту ДПІ у Київському м. Харкова №717/23-5/24136939 від 09.03.2011 р., складеного за результатами невиїзної документальної позапланової перевірки ТОВ «Побутелектротехніка»(код ЄДРПОУ 24136939) з питань правильності визначення податку на прибуток та податку на додану вартість за період 01.04.2010 року - 31.01.2011 року, згідно наданих до ДПІ у Київському районі м. Харкова декларацій з податку на прибуток, загальний обсяг реалізованих товарів, послуг в періоді, що перевірявся, складає 76047092 грн., при цьому податковою зроблено висновок, що підприємство не має у достатній кількості основних фондів, складів, на підприємстві відсутні транспортні засоби (як власні так й орендовані, т. 4, а.с.60-88).

Таким чином, ДПІ у Зміївському районі Харківської області на підставі використаних документів та бази даних ДПС в ході проведення перевірки встановлено проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди покупцям підприємства та далі по ланцюгу постачання, з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, з використанням контрагентів, які не виконують свої податкові зобов'язання.

Колегія суддів вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції про безпідставність висновків позивача, викладених в акті перевірки № 260/23/30192967 від 28.03.2011 р. щодо нікчемності правочинів - договорів від 13.09.2010 р. № 03/09/10 та від 20.10.2010 р. № 20/10-1, укладених між ТОВ «Кронекс-Україна»та ТОВ «Побутелектротехніка», оскільки такі висновки суду ґрунтуються на досліджених письмових доказах.

Так, встановленим є факт, що між ТОВ «Кронекс-Україна»та ТОВ «Побутелектротехніка»13.09.2010 р. укладено договір постачання № 03/09/10 та 20.10.2010 р. укладено договір постачання № 20/10-1, предметом яких були зобов'язання постачальника, ТОВ «Побутелектротехніка», поставити та передати у власність покупця, ТОВ «Кронекс-Україна», макулатуру марки МС-1А, МС-2А, МС-ЗА, МС-6Б, МС-7В, МС-8В, МС-9В (ГОСТ 10700-97, т.1, а.с.120-123).

Відповідно до п. 6.1 вказаних договорів, вони набувають чинності з моменту їх підписання сторонами і діють до 31.12.2011 р.

Згідно Специфікації № 1 від 13.09.2010 р. до договору постачання № 03/09/10 від 13.09.2010 р., мало здійснюватися постачання макулатури марки МС-2А за ціною 2650 грн. за 1 тону товару, в т.ч. ПДВ (т.1, а.с.121-зворот); згідно Специфікації № 1 від 20.10.2011 р. до договору постачання № 20/10-1 від 20.10.2010 р. - макулатура МС-1А за ціною 4800 грн. за 1 тону, в т.ч. ПДВ, макулатура МС-2А за ціною 3000 грн. за 1 тону, в т.ч. ПДВ, макулатура МС-ЗА за ціною 1600 грн. за 1 тону, в т.ч. ПДВ, макулатура МС-5Б за ціною 1600 грн. за 1 тону, в т.ч. ПДВ, макулатура МС-6Б біла без печатки за ціною 2200 грн. за 1 тону, в т.ч. ПДВ, макулатура МС-6Б сіра за ціною 1100 грн. за 1 тону, в т.ч. ПДВ, макулатура МС-7Б за ціною 1600 грн. за 1 тону, в т.ч. ПДВ, макулатура МС-8В за ціною 2000 грн. за 1 тону, в т.ч. ПДВ, макулатура МС-9В за ціною 1500 грн. за 1 тону, в т.ч. ПДВ, заглушки втулки за ціною 0,45 грн. за 1 шт., в тому числі ПДВ (т.1, а.с.123-зворот).

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Частиною 2 статті 9 Закону передбачено, що первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

На виконання умов договорів постачання № 03/09/10 від 13.09.2010 р. та № 20/10-1 від 20.10.2010 р., ТОВ «Побутелектротехніка»передано ТОВ «Кронекс-Україна»макулатуру, що підтверджується видатковими накладними (т.2, а.с.10-107).

Факт сплати ТОВ «Кронекс-Україна»за отриману макулатуру підтверджується платіжними дорученнями про перерахування грошових коштів на поточний рахунок ТОВ «Побутелектротехніка»(т.3, а.с.18-58).

ТОВ «Побутелектротехніка»виписано на користь ТОВ «Кронекс-Україна»податкові накладні, які підтверджують сплату позивачем податку на додану вартість у ціні придбаного ним за вищевказаними договорами товару (т.1, а.с.130-б - 176, т.2, а.с.108-205).

Матеріали справи містять реєстр отриманих та виданих податкових накладних (т.2, а.с.206-249, т.3, а.с.1-17).

Зміст акту перевірки свідчить про те, що вказані податкові накладні були предметом дослідження під час проведення перевірки та порушень у їх оформленні перевіряючими не встановлено.

Перевезення товару зі складів ТОВ «Побутелектротехніка»здійснювалось власними силами ТОВ «Кронекс-Україна», про що свідчать подорожні листи вантажних автомобілів та товарно - транспортні накладні (т.3, а.с.60-243, т.4, а.с.198-250, т.5, а.с.1-46).

ТОВ "Кронекс-Україна" надано відомості та їх документальне підтвердження щодо наявності у нього власних та орендованих транспортних засобів (т.4, а.с.116-120).

Придбана ТОВ «Кронекс-Україна»макулатура була використана у власному виробництві для виготовлення картону й паперу,які в подальшому реалізовувались, про що свідчать письмові докази (т.4, а.с.1-50, 146-194).

Наведене свідчить про те, що правочини, укладені ТОВ «Кронекс-Україна»з ТОВ «Побутелектротехніка»мали реальний характер, оскільки письмові докази засвідчують факт виконання відповідачами зобов'язань по поставці товарів та оплаті вартості товарів шляхом перерахування безготівкових грошових коштів.

Враховуючи приписи Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" та Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом", суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що операції суб'єктів права з перерахування саме безготівкових грошових коштів є прозорими для контролю з боку Держави, оскільки здійснюються виключно у встановлений самою ж Державою спосіб - через банківські установи. Наявні у справі документи засвідчують, що безготівкові кошти були списані з рахунків ТОВ «Кронекс-Україна», тобто вибули з його власності.

Доказів повернення цих коштів до ТОВ «Кронекс-Україна»та наявності у відповідачів спільного інтересу щодо їх отримання (що могло б мати місце в разі пов'язаності цих осіб) позивачем не надано ні до суду першої, ні до суду апеляційної інстанції .

З огляду на викладене, колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції про те, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій ТОВ «Кронекс-Україна»з ТОВ «Побутелектротехніка»є належні первинні документи, які містять всі необхідні реквізити та відповідають вимогам, встановленим чинним законодавством для первинних документів, які фіксують факт здійснення господарської операції.

При цьому суд першої інстанції правомірно зазначив, що податковим органом в ході перевірки не досліджувались фактичні обставини щодо постачання товару, зміст та умови договорів, зобов'язання сторін за договорами, документи, складені на виконання договорів, про що свідчить акт перевірки(т.1, а.с.40-119).

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Як свідчать письмові докази, ТОВ «Кронекс-Україна»зареєстровано Зміївською районною державною адміністрацією Харківської області 09.10.1998 р. за № 14581200000000231. Код суб'єкта господарювання за ЄДРПОУ: 30192967. Місцезнаходження юридичної особи: 63402, Харківська область, Зміївський район, м. Зміїв, вул. Фабрична, б. 11, що підтверджується довідкою та витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Статус відомостей про юридичну особу підтверджено. Як платник податку на додану вартість ТОВ «Кронекс-Україна»зареєстровано в ДПІ у Зміївському районі Харківської області від 29.10.1998 р., має свідоцтво платника ПДВ № 27777608. Індивідуальний податковий номер 301929620091 (т. 1, а.с.10-39).

ТОВ «Побутелектротехніка»зареєстровано Управлінням державної реєстрації юридичних осіб та фізичнх осіб-підприємців Харківської міської ради народних депутатів від 12.02.1196 року №1480100000010239. Код суб'єкта господарювання за ЄДРПОУ: 24136939. Місцезнаходження юридичної особи: м. Харків, вул. Ольминського, 17, кв.2, що підтверджується довідкою та витягом л з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Статус відомостей про юридичну особу підтверджено (т.4, а.с.130-138).

За змістом ст. ст. 80, 91, 92 Цивільного кодексу України, юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю. Цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення. Юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

ТОВ «Кронекс-Україна»та ТОВ «Побутелектротехніка»наділені правоздатністю та дієздатністю для вчинення правочинів, мали статус платників податку на додану вартість.

Суд першої інстанції правомірно відхилив посилання податкового органу, як на одну з підстав обґрунтованості позову, на відсутність у ТОВ «Побутелектротехніка»транспортних засобів, які б свідчили про транспортування торвано-матеріальних цінностей, на відсутність будь-якої інформації про наявні складські приміщення, про наявність автомобільного чи іншого транспорту, устаткування, що необхідне для фінансово-господарської діяльності, достатньої кількості основних фондів, виробничого та торгівельного обладнання для здійснення основного виду діяльності, оскільки позивачем не обґрунтовано як нормативно, так і документально обов'язковість наявності у юридичної особи для здійснення фінансово-господарської діяльності зазначених вище складових матеріально-технічної бази, а також жодним чином не обгрунтовано їх обов'язковий вид та кількість.

Натомість, статтею 44 Господарського кодексу України визначено принципи підприємницької діяльності, згідно яких підприємництво здійснюється на основі: вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності; самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону; вільного найму підприємцем працівників; комерційного розрахунку та власного комерційного ризику; вільного розпорядження прибутком, що залишається у підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом.

Зазначена норма кореспондується з приписами статей 43 та 19 Господарського кодексу України, відповідно до яких підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом; суб'єкти господарювання мають право без обмежень самостійно здійснювати господарську діяльність, що не суперечить законодавству. Незаконне втручання та перешкоджання господарській діяльності суб'єктів господарювання з боку органів державної влади, їх посадових осіб при здійсненні ними державного контролю та нагляду забороняються.

Таким чином, вирішення питань щодо залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів для здійснення фінансово-господарської діяльності відноситься до виключної компетенції суб'єкта господарювання (в даному випадку ТОВ «Побутелектротехніка»).

Крім того, як свідчать письмові докази, постановою Харківського окружного адміністративного суду від 17.05.2011 року по справі №2а-3961/11/2070 за позовом ТОВ «Побутелектротехніка»до ДПІ у Київському районі м. Харкова про зобов'язання вчинити певні дії встановлено, що рішення про проведення перевірки прийнято ДПІ у Київському районі м. Харкова за відсутності передбачених законом підстав, а саме: 1) за відсутності факту отримання платником податків письмового запиту податкового органу, 2) за відсутності факту спливу 10 робочих днів з дня отримання запиту.Спірна перевірка проведена виключно на підставі даних, зазначених у інформаційних базах та в документах обов'язкової податкової звітності (т.4, а.с.113).

Відповідно ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

З урахуванням положень зазначених актів законодавства, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про те, що станом на дату складання позивачем у спірних правовідносинах акту перевірки (28.03.2011 року) податкові органи не були наділені законодавцем ані повноваженням на визнання правочинів нікчемними або такими, що не відповідають закону, ані повноваженнями на оцінку відповідності будь-якого правочину вимогам ст.ст. 202, 203, 215, 216, 228 Цивільного кодексу України.

Згідно ч.1 ст.228 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Відповідно до ч.2 ст.228 Цивільного кодексу України, нікчемним є правочин, який порушує публічний порядок; у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави (ч.3 ст.228 ЦК України).

Тобто, приписи ст.228 Цивільного кодексу України свідчать про те, що законодавець з 01.01.2011р. виключив правочини, які були укладені з метою суперечною інтересам держави та суспільства, з кола нікчемних правочинів і відніс такі правочини до оспорюваних.

З 01.01.2011р. повноваження на встановлення законності правочину, за яким платником податків було сформовано валові витрати обігу та виробництва та (або) податковий кредит з ПДВ, зменшено суму отриманого в межах звітного податкового періоду доходу, належать до виключного прерогативи судових органів.

Однак, суб'єктом владних повноважень не враховано приписи ч.3 ст.228 ЦК України, спірні правочини не оскаржені в судовому порядку, до суду не подано таких, що набули законної сили судових рішень про визнання спірних правочинів недійсними.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів вважає, що позивач, податковий орган, у спірних правовідносинах діяв всупереч приписам ч.2 ст. 19 Конституції України.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 09.11.2011 р. відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянтів у справі.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись із судовим рішенням суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційних скарг, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. ст. 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Зміївському районі Харківської області та апеляційну скаргу Голови комісії з проведення реорганізації ДПІ у Зміївському районі Харківської області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.11.2011 р. по справі № 2а-10205/11/2070 за позовом Державної податкової інспекції у Зміївському районі Харківської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кронекс-Україна", Товариства з обмеженою відповідальністю "Побутелектротехніка" про стягнення заборгованості залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Бенедик А.П.Судді(підпис) (підпис) Курило Л.В. Калиновський В.А. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Бенедик А.П.