Ухвала суду № 23849026, 06.02.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2012 р.Справа № 2а-1870/3258/11

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Бенедик А.П.

суддів: Курило Л.В.

Калиновського В.А.

за участю секретаря

судового засідання Верман А.М.

представника позивача Шевченко Л.Є., Потапенко Н.І.

представника відповідача Коваленко Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду у м. Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою

Сумської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 26.09.2011р. по справі № 2а-1870/3258/11

за позовом Державного підприємства "Сумиспирт"

до Сумської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, державне підприємство «Сумиспирт», звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Сумської міжрайонної державної податкової інспекції, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив визнати незаконними та скасувати податкові повідомлення-рішення №311/23/0000332300, №0000342300/312/23 та №0000392300/313/23 від 16 травня 2011 року в частині встановлення завищення від'ємного значення з ПДВ в розмірі 25709,00 грн.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач посилався на невідповідність вимогам чинного податкового законодавства збільшення за висновками акту перевірки від 28 квітня 2011 року №67/23/00375237/56 валового доходу та зменшення валових витрат ДП «Сумиспирт»по господарських операціях з TOB ВП «Вайт Хаус», оскільки підпунктом 4.1.6 ст.4 Закону України "Про оприбуткування прибутку підприємств" передбачено включення до складу валового доходу сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді. Поняття безповоротної фінансової допомоги передбачено п. 1.22.1 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»і жодним чином не стосується господарських операцій між ДП «Сумиспирт»та TOB ВП «Вайт Хаус». Поняття безоплатно наданих товарів (робіт, послуг) визначено п.1.23 ст.1 цього ж Закону та зумовлює передачу товарів (робіт, послуг) по договорах, які взагалі не передбачають грошової або іншої компенсації вартості таких матеріальних цінностей (робіт, послуг).

Між TOB ВП «Вайт Хаус»та ДП «Сумиспирт»було укладено договір №2 від 01.02.2007 року, у відповідності з яким передбачалось здійснення поставок меляси та інших ТМЦ на користь ДП «Сумиспирт». В кожній накладній вказувалась ціна товару та його вартість. Договором передбачено порядок, форму та суму проведення розрахунків між Постачальником та Покупцем.

Позивач також посилався на безпідставність висновку в акті перевірки стосовно зобов'язання платника податків ДП «Сумиспирт»виключити зі складу валових витрат суму заборгованості перед TOB «Виробниче підприємство «Вайт Хаус», що залишилась нестягнутою після того, як підприємство виключено з ЄДРПОУ в зв'язку з визнанням його банкрутом. Позивач зазначав, що ні в п.5.1, ні в п.п.5.2.1 п.5.2, ст.5, ні в п.п.4.1.6 ст.4, а тим більше в п.п. 11.2.1 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»така вимога не передбачена. Тобто, донарахування податкового зобов'язання по вказаному порушенню є безпідставним.

Донарахування податку на прибуток за рахунок зменшення валових витрат та донарахування податку на додану вартість через зменшення суми податкового кредиту по господарських операціях ДП «Сумиспирт»з TOB «Еталон»також порушує діючі на той час вимоги податкового законодавства. Посилання на порушення підприємством п.5.1, п.5.2.1, п.5.3.9 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та п.7.2.3, п.7.4.1, п.7.4.5, п.7.5.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»позивач вважав необгрунтованими та безпідставними, оскільки відображення господарських операцій ДП «Сумиспирт»з TOB «Еталон»в бухгалтерському та податковому обліку відбувалось на підставі накладних, товарно-транспортних та податкових накладних. Правомірність включення до складу податкового кредиту сум ПДВ по операціях з придбання зерна у TOB «Еталон»підтверджена позаплановою перевіркою, за результатами якої 28.12.2010 року складено акт №237/23/00375237.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 26.09.2011 року

адміністративний позов Державного підприємства "Сумиспирт" задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Сумської

міжрайонної державної податкової інспекції № 0000332300/311/23 від 16 травня 2011 року та

№ 0000342300/312/23 від 16 травня 2011 року.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Сумської міжрайонної державної податкової-інспекції № 0000392300/313/23 від 16 травня 2011 року в частині встановлення завищення від'ємного значення з податку на додану вартість в розмірі 25709,00 грн.

Відповідач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 26.09.2011р. та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач посилається на прийняття оскаржуваної постанови при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також на доводи та обставини, викладені в апеляційній скарзі.

Позивач не скористався правом подання письмових заперечень на апеляційну скаргу.

Представник відповідача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції підтримав апеляційну скаргу, просив задовольнити її, посилаючись на доводи та обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі.

Представники позивача, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просили залишити його без змін, а апеляційну скаргу відповідача - без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, представників

позивача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Сумською МДПІ проведено позапланову виїзну перевірку Державного підприємства «Сумиспирт»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.09 по 30.09.2010 року.

За результати перевірки складено акт №67/23/00375237/56 від 28.04.2011 року, згідно висновків якого встановлено порушення ДП «Сумиспирт»:

- п.п.1.21.1 п.1.21 ст.1, п.1.25 ст.1 п.1.32 ст.1, п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4; п.п. 5.2.1 п.5.2ст. 5, п.5.1 ст.5, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5, п.п.5.6.1 п.5.6 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", ч.1ст. 526 ст. 609, ч.1 ст.629, ст. 610 Цивільного Кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток за 2009 рік у сумі 277612 грн., зменшено від'ємне значення об'єкту оподаткування за 9 місяців 2010 року 141808 грн.;

- п.1 ст.7, п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7; п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7, п.п.7.4.5 п.7.4.ст.7, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість". Зменшено рядок 26 "Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду" в сумі 28653 грн., в т.ч. за вересень 2010 року - 28653 грн. (а.с.22-43).

На підставі зазначеного акту перевірки Сумською МДПІ прийняті:

- податкове повідомлення-рішення №0000332300/311/23 від 16.05.2011 р., яким ДП «Сумиспирт»збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем: 277612 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -69403 грн. (а.с. 8);

- податкове повідомлення-рішення 0000392300/313/23 від 16.01.2011 р., яким ДП «Сумиспирт»визначено розмір від'ємного значення суми ПДВ за вересень 2010 р. на суму 28653 грн. (а.с. 7);

- податкове повідомлення-рішення 0000342300/312/23 від 16.01.2011 р., яким ДП «Сумиспирт»визначено розмір від'ємного значення об'єкта оподаткування на прибуток за 9 місяців 2010 року в розмірі 141808 грн (а.с. 9).

Також встановлено, що TOB ВП «Вайт Хаус»та ДП «Сумиспирт»01.02.2007 року укладено договір №2. В результаті отримання товарно-матеріальних цінностей за вказаною угодою утворилась кредиторська заборгованість ДП «Сумиспирт» перед ТОВ ВП «Вайт Хаус»в сумі 605699,15 грн.

03.03.2010 року між ДП «Сумиспирт»(покупець) та ТОВ «Еталон»(продавець) за результатами проведеного тендеру укладено договір купівлі-продажу №3/3 та 30.04.2010 року укладено додаткову угоду №1 до договору купівлі-продажу №3/3 від 03.03.2010 року; 02.09.2010 року укладено додаткову угоду №3 до вказаного договору купівлі-продажу.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог ДП «Сумиспирт», суд першої

інстанції дійшов висновку про безпідставне збільшення валових доходів ДП «Сумиспирт»на суму кредиторської заборгованості перед ТОВ ВП «Вайт Хаус», оскільки кредиторська заборгованість позивача перед ТОВ ВП «Вайт Хаус»не відповідає жодній з ознак безповоротної фінансової допомоги, визначених у п.п.1.22.1. п.1.22 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а крім того лише 12.09.2011року ухвалою господарського суду Сумської області ТОВ ВП «Вайт Хаус»було виключено зі складу кредиторів у справі про банкрутство ДП «Сумиспирт».

Суд мотивував судове рішення і тим, що податковий кредит по господарських операціях з TOB «Еталон»сформовано позивачем на підставі належно оформлених податкових накладних, виписаних контрагентами позивача, та отриманих в ході виконання господарських операцій, підтверджених належними первинними документами, що ґрунтується на вимогах Закону України "Про податок на додану вартість".

Таким чином суд дійшов висновку про те, що позивач виконав усі необхідні вимоги щодо документального оформлення податкового обліку та в підтвердження правомірності сформованих валових витрат та податкового кредиту під час перевірки надав всі передбачені діючим законодавством України документи.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень -рішень слугували висновки акту перевірки №67/23/00375237/56 від 28.04.2011 року про порушення позивачем вимог податкового законодавства, в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток в сумі 277612 грн., завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування на 141808,00 грн., та завищено податковий кредит з податку на додану вартість, зокрема, на 25708,76 грн.

Так, відповідачем у акті перевірки зазначено, що збільшення валового доходу та зменшення валових витрат ДП «Сумиспирт»відбулося по господарських операціях з TOB ВП «Вайт Хаус»в розмірі 605699,15 грн. та 504749 грн. відповідно.

Як зазначено в акті перевірки, в бухгалтерському обліку позивача ( в картці рахунку № 6310 по TOB «ВП «ВайтХаус») відображено кредитове сальдо в сумі 605699,15 грн. В зв'язку з тим, що ТОВ «ВП «ВайтХаус»ліквідовано в результаті банкрутства, податковий орган, вважаючи вказану суму безповоротною фінансовою допомогою, включив її до складу валового доходу підприємства, а також вважає, що платник податків має одночасно зменшити валові витрати на суму оприбуткованого товару, оскільки ним такі витрати не понесені.

Також податковим органом зменшено позивачу валові витрати в сумі 128543,76 грн. та податковий кредит з податку на додану вартість в сумі 25708,76 грн. по господарських операціях ДП «Сумиспирт»з TOB «Еталон».

За висновками податкового органу, завищення валових витрат та податкового кредиту відбулося за рахунок безпідставного включення до їх складу сум від вартості зернових культур, яка перевищила ціну, визначену тендерною (ціновою) пропозицією та зазначеною в договорі купівлі-продажу від 03.03.2010 р. №3/3.

На думку колегії суддів, суд першої інстанції правомірно вважав безпідставними висновки відповідача, викладені в акті перевірки, про порушення позивачем вимог Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та Закону України „Про податок на додану вартість" у зв'язку з наступним.

Як встановлено судом першої інстанції, і про це свідчать письмові докази, 01.02.2007 року між TOB ВП «Вайт Хаус»та ДП «Сумиспирт»укладено договір № 2, за умовами якого передбачалось здійснення поставок меляси та інших ТМЦ на користь ДП «Сумиспирт»(а.с.18, 25). В результаті отримання товарно-матеріальних цінностей за вказаною угодою утворилась кредиторська заборгованість ДП «Сумиспирт» перед ТОВ ВП «Вайт Хаус»в сумі 605699,15 грн.

Як свідчать письмові докази, 17.07.2007 року господарським судом Сумської області порушено провадження у справі про визнання банкрутом ДП «Сумиспирт»(а.с. 183).

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 04 лютого 2008 року затверджено реєстр вимог кредиторів, до якого включені вимоги TOB ВП «Вайт Хаус»в сумі 605699,15 грн. (а.с.46-47).

Згідно витягу з Єдиного державного реєстр у юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, державну реєстрацію ТОВ ВП «Вайт Хаус»припинено 01.12.2009 року у зв'язку з визнанням банкрутом (а.с.58).

Відповідно до п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валовий дохід - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Підпунктом 4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»визначено, що валовий дохід включає доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді:

- сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоди, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з п. 7.1 ст. 7 цього Закону, та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

Відповідно до п.п.1.22.1. п.1.22 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», безповоротна фінансова допомога - це: сума коштів, передана платнику податку згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами, які не передбачають відповідної компенсації чи повернення таких коштів (за винятком бюджетних дотацій і субсидій), або без укладання таких угод; сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після її списання, якщо така безнадійна заборгованість була попередньо включена до складу валових витрат кредитора; сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності; основна сума кредиту або депозиту, наданих платнику податку без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних); сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.

Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що кредиторська

заборгованість ДП «Сумиспирт»перед ТОВ ВП «Вайт Хаус»не відповідає жодній ознаці безповоротної фінансової допомоги, визначених п.п.1.22.1. п.1.22 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Крім того, як свідчать письмові докази, ухвалою господарського суду Сумської області тільки 12.09.2011 року ТОВ ВП «Вайт Хаус»виключено зі складу кредиторів у справі про банкрутство ДП «Сумиспирт» (а.с.183).

А тому, з урахуванням зазначених обставин, суд першої інстанції правомірно вважав безпідставними висновки відповідача щодо збільшення валових доходів ДП «Сумиспирт»на суму кредиторської заборгованості перед ТОВ ВП «Вайт Хаус».

Відповідно до п.5.1. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п.5.2.1 п. 5.2. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», до складу валових витрат включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до п.п.11.2.1. п. 11.2. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Отже, правомірним є висновок суду першої інстанції про те, що позивач виконав вимоги вказаних норм Закону, при отриманні товарів, віднісши їх вартість до складу валових витрат, враховуючи, що Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств»не містить норми, яка б зобов'язувала позивача у даному випадку корегувати валові витрати.

Крім того, як встановлено судом першої інстанції і про це свідчать письмові докази, між ДП «Сумиспирт»(покупець) та ТОВ «Еталон»(продавець) за результатами проведеного тендеру укладений договір купівлі-продажу № 3/3 від 03.03.2010 р., загальна сума якого складає 3061000,00 грн., в т.ч. ПДВ. (а.с.128-129).

30.04.2010 року між ДП «Сумиспирт»(покупець) та ТОВ «Еталон»(продавець) укладено додаткову угоду №1 до договору купівлі-продажу № 3/3 від 03.03.2010 р., загальна сума якого складає 3245300,00 грн. в т.ч. ПДВ. (а.с. 130).

02.09.2010 року укладено додаткову угоду № 3 до договору купівлі-продажу № 3/3 від 03.03.2010 року, загальна сума якого складає 3276500,00 грн., в т.ч. ПДВ (а.с.131).

Акт перевірки свідчить про те, що відображення господарських операцій ДП «Сумиспирт»з TOB «Еталон»в бухгалтерському та податковому обліку відбувалось на підставі накладних, товарно-транспортних та податкових накладних.

Згідно ч.2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ст.9 вказаного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Тобто, саме первинні документи (накладні, товарно-транспортні накладні, податкові накладні) відображають фактично здійснені господарські операції та є підставою для бухгалтерського обліку та податкового обліку.

Крім того, згідно п.2 ст.9 цього Закону, первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових, або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Аналогічні вимоги до наявності обов'язкових реквізитів на первинних бухгалтерських документах для надання їм юридичної сили закріплено в п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995р. та зареєстрованого Міністерством юстиції України 05.06.1995р. №168/704.

Відповідність первинних документів, що підтверджують господарські операції між позивачем та ТОВ «Еталон», вказаним вище нормам законодавства відповідач не заперечував ні в суді першої, ні в суді апеляційної інстанції, як і не викликає сумнівів у податкового органу необхідність використання зерна в господарській діяльності позивача.

Відповідно до п.п. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платникам податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Суд першої інстанції правомірно вважав, що суми податкового кредиту по господарських операціях з ТОВ «Еталон»підтверджені податковими накладними, складеними у відповідності до вимог п.п.7.2.1 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», що не заперечувалось представником апелянта ні в суді першої, ні в суді апеляційної інстанції.

Згідно пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

При цьому, згідно пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість", не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Тобто, податкова накладна є документом, який підтверджує факт сплати покупцем ПДВ у ціні товару.

Як свідчить акт перевірки, позивач виконав вимоги п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість", сплативши податок на додану вартість в ціні товару, придбаного у ТОВ «Еталон», яке в свою чергу виконавши вимоги п.7.2 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість", видало покупцеві, яким є позивач, належним чином оформлені податкові накладні на визначені та сплачені покупцем суми податку.

Факт повної сплати позивачем ПДВ продавцю в ціні товарів відповідачем не заперечувався ні в суді першої, ні в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», не дозволяється включати до складу податкового кредиту будь-які витрати по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними.

Враховуючи встановлене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що позивач сформував податковий кредит на підставі належно оформлених податкових накладних, виданих йому продавцем, відповідно - суму податкового кредиту позивач сформував правомірно, оскільки ПДВ входить до складу договірної суми, сплаченої продавцеві.

Згідно п.п. 5.3.9. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Судом першої інстанції зроблено правомірний висновок про те, що позивач виконав всі вимоги Закону щодо документального оформлення податкового обліку, а на підтвердження правомірності сформованих валових витрат та податкового кредиту під час перевірки надав всі передбачені діючим законодавством Україні документи.

Суд першої інстанції правомірно не врахував доводи відповідача про порушення позивачем Положення про закупівлю товарів, робіт, послуг за державні кошти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2008 №921, оскільки даний нормативний документ не регулює питань оподаткування.

Крім того, суд першої інстанції правомірно відхилив посилання відповідача на постанову Сумського районного суду від 06.05.11 р. про притягнення головного бухгалтера ДП «Сумиспирт»Харченко Л.Г. до адміністративної відповідальності за порушення порядку ведення податкового обліку, оскільки відповідно до ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній справі не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи. Постанова суду у справі про адміністративний проступок є обов'язковою для адміністративного суду, що розглядає питання про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалена постанова суду лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно саме цією особою.

Тобто, Закон обмежує звільнення від доказування в адміністративному судочинстві випадками, коли в процесі беруть участь ті самі особи щодо яких прийнята відповідна постанова суду та обмежує коло питань, які вважаються вирішеними та не потребують додаткового доказування.

Як свідчать письмові докази, у справі про адміністративне правопорушення має місце інший склад сторін, а саме стороною в процесі виступає не ДП «Сумиспирт», а головний бухгалтер підприємства, як посадова особа (а.с. 51, 177-179).

Предметом судового розгляду у даній справі є законність прийняття податкових повідомлень-рішень стосовно підприємства, що суттєво відрізняється від предмету розгляду справи про адміністративне правопорушення, яким є порушення порядку ведення податкового обліку посадовими особами підприємства.

Стаття 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлює відповідальність посадових осіб підприємств тільки за порушення порядку ведення податкового обліку, не пов'язуючи формальний склад порушення з обов'язковістю настання наслідків у вигляді ненадходження до бюджету відповідних податків, а судом при розгляді справи про адміністративне правопорушення стосовно головного бухгалтера не з»ясовувались питання законності сплати податків підприємством.

Разом з цим, як свідчать письмові докази, підприємство-позивач не погоджувалось з встановленими відповідачем в ході перевірки фактами допущених порушень та подало заперечення до акту перевірки (а.с.18-21).

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи встановлені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що дії податкового органу, пов'язані з прийняттям оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, не кореспондуються з приписами ч.2 ст. 19 Конституції України.

Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в

адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Тобто, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - суб'єкта владних повноважень, який повинен надати докази, які свідчать про правомірність його дій, законність та обґрунтованість прийнятих рішень.

Однак, відповідачем, в порушення приписів ч.2 ст. 71 КАС України, не надано ні до суду першої, ні до суду апеляційної інстанції відповідних належних доказів на підтвердження правомірності, законності та обґрунтованості прийнятих ним (оскаржуваних позивачем) податкових повідомлень-рішень.

Натомість позивач, виконуючи приписи ч.1 ст. 71 КАС України, надав належні та допустимі докази на підтвердження законності та обґрунтованості позовних вимог.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Сумського окружного адміністративного суду від 26.09.2011 р. по справі № 2а-1870/3258/11 відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись із судовим рішенням суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. ст. 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Сумської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 26.09.2011 р. по справі № 2а-1870/3258/11 за позовом Державного підприємства "Сумиспирт" до Сумської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області про скасування податкових повідомлень-рішень залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Бенедик А.П.Судді Курило Л.В. Калиновський В.А.