Рішення № 23845699, 23.01.2012, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 2018/2-231/11

н/п 2/2018/78/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" січня 2012 р. Київський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого -судді Губської Я.В.

при секретарі Снісаренко І.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», 3-я особа: ОСОБА_2 про визнання недійсним договору поруки

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 30.07.2008 року. В обґрунтування своїх вимог зазначали, що 30.07.2008 року ОСОБА_2 уклав з ЗАТ КБ «Приватбанк» кредитний договір на суму 10000 доларів США та не виконує належним чином свої зобов'язання. Крім того, вказували, що оскільки в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором ОСОБА_1 уклала з ЗАТ КБ«Приватбанк»30.07.2008 року договір поруки просять стягнути заборгованість з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в солідарному порядку.

10.08.2010 року ОСОБА_1 звернулась до суду з зустрічним позовом до ЗАТ КБ «Приватбанк», ОСОБА_2 про визнання недійсним договору поруки, зазначаючи про те, що про існування договору поруки дізналася тільки з позовної заяви ПАТ КБ «Приватбанк», договору поруки не укладала і даний договір не підписувала.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 01.02.2011 року роз'єднані в самостійні провадження позовні вимоги ПАТ КБ «Приватбанк»до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та позовні вимоги ПАТ КБ «Приватбанк»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором поруки, за зустрічним позовом ОСОБА_1 про визнання недійсним договору поруки.

Під час судового розгляду за заявою представника позивача позовна заява ПАТ КБ «Приватбанк»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором поруки залишена без розгляду згідно ухвали Київського районного суду м. Харкова від 21.03.2011 року.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 доводи позовної заяви про визнання недійсним договору поруки від 30.07.2008 року підтримала, просила її позов до ПАТ КБ «Приватбанк» задовольнити в повному обсязі, претензій до ОСОБА_2 не пред'являє.

Представник ПАТ КБ «Приватбанк»в судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, ніяких заяв до суду не подав, у зв'язку з чим суд розглядає справу у його відсутність.

Залучений в якості третьої особи під час розгляду справи ОСОБА_2 просив вирішити питання на розсуд суду, зазначаючи при цьому, що під час укладання договору поруки присутнім не був, хто підписав цей договір не знає, він тільки оформив документи для укладення кредитного договору.

Суд, вислухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, задовольняє позовні вимоги, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що 30.07.2008 року між ОСОБА_2 та ЗАТ КБ «Приватбанк»був укладений кредитний договір № 241717, за умовами якого ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 10000 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом на рік.

З позовної заяви ЗАТ КБ «Приватбанк», поданої до суду 22.09.2009 року також вбачається, що між ЗАТ КБ «Приватбанк»та ОСОБА_1 укладено 30.07.2008 року договір поруки щодо забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_2 за вищезазначеним кредитним договором.

Згідно наданого суду договору поруки від 30.07.2008 року вбачається, що між Приватбанком в особі керівника відділення «Центр Розвитку Бізнесу №2» Харківського ГРУ Лазурко Є.В. та ОСОБА_1 укладений договір поруки і предметом цього договору є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання ОСОБА_2 зобов'язань за кредитним договором від 30.07.2008 року № 241717. (а.с.223)

Відповідно до ст.202 ЦК України правочином є дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

З положень ч.3 ст.203 ЦК України вбачається, що загальною вимогою дотримання якої необхідно для дійсності правочину є вільне волевиявлення учасника правочину та відповідність його внутрішній волі.

Аналізуючи досліджені в судовому засіданні докази у їх сукупності, суд приходить до висновку про відсутність вільного волевиявлення позивачки ОСОБА_1 на укладення договору поруки від 30.07.2008 року між ЗАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 та відсутність її внутрішньої волі на укладення договору поруки.

У відповідності до ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, передбачених ч.ч.1-3, 5, 6 ст.203 ЦК України.

Обов'язковою умовою правочину -є досягнення сторонами згоди всіх суттєвих вимог договору і дотримання при цьому письмової форми, за умови підписання його сторонами, як передбачено ч.2 ст.207 ЦК України.

Судом достовірно встановлена відсутність волевиявлення позивачки ОСОБА_1 на укладення оспорюваного договору поруки, відповідно й відсутність досягнення згоди на таке укладання.

Відповідно до ст.236 ЦК України оспорюваний правочин є недійсним з моменту його укладення.

Звертаючись до суду, позивач ОСОБА_1 зазначає, що підпис в договорі поруки виконаний не нею, є підробленим і про існування цього договору вона дізналася лише під час розгляду справи в суді та отримання копії позовної заяви з додатками.

За клопотанням позивача судом була призначена судова почеркознавча експертиза для з'ясування справжності підпису поручителя в оспорюваному договорі поруки від 30.07.2008 року.

Відповідно до висновків судово-почеркознавчої експертизи № 11050, складеного 14.12.2011 року експертом Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С.Бокаріуса підпис від імені ОСОБА_1 в договорі поруки від 30.07.2008 року в графі «поручитель»в рядку «підпис» виконано не ОСОБА_1. (а.с. 274-282).

Висновки судово-почеркознавчої експертизи у суду не викликають сумнівів у їх достовірності, оскільки вони не протирічать іншим даним, які встановлені в судовому засіданні під час розгляду даної справи та не спростовані буд-якими іншими доказами, наданими сторонами.

Таким чином, під час судового розгляду встановлено, що підпис в договорі поруки від 30.07.2008 року виконаний не ОСОБА_1, про що свідчить відсутність її волевиявлення на укладення даного договору та невідповідність вимогам ст. 203 ЦК України.

Аналізуючи досліджені в судовому засіданні докази у їх сукупності, суд вважає достатніми підстави для задоволення позову позивача та визнанню договору поруки недійсним.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України на користь позивача стягуються судові витрати, понесені позивачем під час розгляду справи та доведені в судовому засіданні.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.3,5,10,11,58-66,212-215 ЦПК України,ст.202 ЦК України, ст.203 ЦК України,ч.2ст.207 ЦК України, ч.1ст.215 ЦК України, ст.ст. 553-554 ЦК України,ст.555 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати недійсним договір поруки від 30 липня 2008 року, укладений між закритим акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк»та ОСОБА_1 щодо забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_2 за кредитним договором від 30.07.2008 року № 241717.

Стягнути з публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк»на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати по оплаті витрат на ІТЗ, судового збору у розмірі 37 грн. та 8,50 грн. відповідно та витрати по оплаті експертизи у розмірі 3516 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя -