Рішення № 23843085, 29.02.2012, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 1109/350/2012

Номер провадження 2/1109/1254/2012

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 лютого 2012 року Кіровський районний суд м. Кіровограда у складі :

головуючого судді: Галагана О.В.,

при секретарі : Кульчицькій В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Кіровограді справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Кіровоградської міської ради, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Управління Держкомзему у м. Кіровограді Кіровоградської області про визнання недійсним Державного акту на право приватної власності на землю, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду з позовом до суду до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Кіровоградської міської ради, просила: частково скасувати рішення Кіровоградської міської ради №378, від 12.05.1993р., в частині надання у власність ОСОБА_2 та ОСОБА_4 1/5 частин земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1; визнати недійсним державний акт на право приватної власності на землю серії КР №00000514, який виданий 03.03.1998 року Кіровоградською міською радою ОСОБА_2 та ОСОБА_4, про передачу у приватну власність 1/5 частин земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1; визнати за нею, ОСОБА_1 право власності у порядку спадкування на 1/5 частин земельної ділянки, загальною площею 0,0673га., в межах згідно з планом, на праві спільної часткової власності, за адресою АДРЕСА_1.

Під час розгляду справи ухвалою суду від 29.02.2012 року за заявою позивача було залишено без розгляду позовні вимоги про часткове скасування рішення та про визнання за позивачем права власності на 1/5 частин вказаної земельної ділянки у порядку спадкування.

Остаточно позивач у заяві про збільшення позовних вимог просила визнати недійсним державний акт на право приватної власності на землю серії КР №00000514, який виданий 03.03.1998 року Кіровоградською міською радою ОСОБА_2 та ОСОБА_4, про передачу у приватну власність 1/5 частин земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 та скасувати його державну реєстрацію.

Дану позовну вимогу обґрунтувала вказавши, що 04.09.2000р., нею прийнято у спадщину 13/25 частин житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель, що знаходиться у АДРЕСА_1, які належали її матері ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1.

Також, 04.09.2000р., позивачка ОСОБА_1 прийнята у спадщину, від померлої матері ОСОБА_5, земельну ділянку за вказаною адресою: АДРЕСА_1 площею 0,0673га. в межах згідно з планом на праві спільної часткової власності, 8/25 частин.

Вказані правовстановлюючі документи не були зареєстровані раніше в ОКП «КООБТІ», тільки 14.10.2011р., позивачка їх зареєструвала, а отже набула, із цього часу, у встановленому законом порядку право власності на вказане нерухоме майно та земельну ділянку.

Під час реєстрації вказаних документів в ОКП «КООБТІ» було звернуто увагу на невідповідність частки позивачки у праві власності на нерухоме майно - 13/25 до частки її власності на земельну ділянку - 8/25. Після отримання відповіді із архівного відділу Кіровоградської міської ради, на адвокатський запит, у грудні 2011 року, було з'ясовано, що на підставі рішення Кіровоградської міської ради №378, від 12.05.1993р., 12/25 вказаної земельної ділянки було надано іншому співвласнику будинку ОСОБА_6, та 1/5 (5/25) частин вказаної земельної ділянки надано у власність ОСОБА_2 та ОСОБА_4, які не були на той час співвласниками будинку. Тим самим, порушено вимоги законодавства, а саме ст.377 ЦК України, ст.120 ЗК України.

Також позивачка зазначає, що відповідачем по справі не може виступати ОСОБА_4, так як він помер ІНФОРМАЦІЯ_2., відповідачем по справі є його син ОСОБА_3, який прийняв від нього спадщину та став правонаступником.

В судовому засіданні позивач та її представник позовну вимогу про скасування державного акту на право приватної власності на землю підтримали, та просили задовольнити.

Відповідачі по справі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи, але на засідання суду не з'явились, надали заяви про розгляд справи за їх відсутністю, позовні вимоги визнали.

Ухвалою суду на задоволення клопотання позивача до участі у справі було залучено в якості співвідповідача Управління Держкомзему у м. Кіровограді Кіровоградської області, проте під час розгляду справи представник управління заявила клопотання про зміну статусу з відповідача на третю особу, учасники в справі не заперечували проти задоволення заявленого клопотання, тому судом воно було задоволено.

Представники Кіровоградської міської ради та Управління Держкомзему у м.Кіровограді Кіровоградської області проти задоволення позову про визнання недійсним державного акту на право приватної власності на землю та його скасування не заперечували.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оглянувши у судовому засіданні інвентарну справу, суд вважає, що позов підлягає задоволенню із наступних підстав.

Так, позивачкою ОСОБА_1, 04.09.2000р. дійсно прийнято у спадщину 13/25 частин житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель, що знаходиться у АДРЕСА_1, які належали спадкодавцю ОСОБА_5, матері позивачки, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1.

Зазначені обставини підтверджується дублікатом свідоцтва про право на спадщину за законом ВРМ №034242, від 14.10.2011р. який виданий державним нотаріусом Другої Кіровоградської державної нотаріальної контори Буліч Н.В. та зареєстрований у реєстрі за №4-336 (спадкова справа №695, р.номер оригіналу №4-883, від 04.09.2000р.).

Також, 04.09.2000р., позивачкою ОСОБА_1 прийнята у спадщину, від померлої матері ОСОБА_5, земельна ділянка за вказаною адресою: АДРЕСА_1, площею 0,0673га. в межах згідно з планом на праві спільної часткової власності, 8/25 частин.

Підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом АВН №639937, від 04.09.2000р., яке видане державним нотаріусом Другої Кіровоградської державної нотаріальної контори Літвіновою Л.В., зареєстроване у реєстрі за №4-885 (спадкова справа №695), а також державним актом на право приватної власності на землю серії КР №00000635, який виданий 24.02.1998р. спадкодавцю ОСОБА_5 Кіровоградською міською радою та зареєстрований у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №5745.

Вказані правовстановлюючі документи не були раніше зареєстровані в ОКП «КООБТІ», тільки 14.10.2011р., позивачка їх зареєструвала, що видно із реєстраційних штампів на вказаних документах.

Отже про порушення свого права позивачка дізналась у жовтні 2011р. під час реєстрації правовстановлюючих документів в ОКП «КООБТІ».

Після дослідження вказаних документів вбачається невідповідність частки позивачки у праві власності на нерухоме майно - 13/25 до частки її власності на земельну ділянку - 8/25.

Судом з'ясовано після дослідження інвентарної справи, що на підставі рішення виконкому Кіровоградської міської ради №378, від 12.05.1993р., 12/25 вказаної земельної ділянки було надано ОСОБА_6, яка є теж співвласницею будинку, а також 1/5 (5/25) частин присадибної земельної ділянки надано у власність ОСОБА_2 та ОСОБА_4, які на час видачі спірного державного акту на право приватної власності на землю серії КР №00000514, від 03.03.1998 року не були співвласниками будинку АДРЕСА_1

Таким чином, 1/5 (5/25) частин присадибної земельної ділянки домоволодіння АДРЕСА_1 надано у власність стороннім особам, тим самим порушено право власності позивачки.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Частиною 1 ст. 317 ЦК України передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ст. 3 Земельного Кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативи правовими актами.

Статтею 152 Земельного Кодексу України передбачено, що держава забезпечує громадянам рівні умови захисту прав власності на землю. Землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Згідно ст. 155 Земельного Кодексу України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Крім цього, відповідно до ст. 120 ЗК України при набутті права власності на жилий будинок , будівлю або споруду , що перебувають у власності, користуванні іншої особи припиняється право власності, право користування земельною ділянкою , на якій розташовані ці об»єкти . До особи, яка набула право власності на жилий будинок , будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці , що перебуває у власності іншої особи , переходить право власності на земельну ділянку або її частину , на якій вони розміщені , без зміни її цільового призначення.

Згідно з п.27 Порядку ведення Поземельної книги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.09. 2009 року № 1021 , запис у поземельній книзі скасовується посадовою особою на підставі рішення суду в установленому законом порядку.

За наведених обставин позов для відновлення порушеного права позивача як власника позов підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10,11,60,88,212-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати недійсним державний акт на право приватної власності на землю серії КР №00000514, який виданий 03.03.1998 року Кіровоградською міською радою ОСОБА_2 та ОСОБА_4, про передачу у приватну власність 1/5 частин земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 та скасувати його державну реєстрацію.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя Кіровського районного суду м.Кіровограда О. В. Галаган