Постанова № 23839563, 02.12.2011, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 4-1837/11

ПОСТАНОВА

Іменем України

02.12.2011

Сихівський районний суд м.Львова

в складі: головуючого судді Борейка С.В.

при секретарі Бакум О.В.,

з участю прокурора Буфана Н.М.

старшого слідчого СВ ПМ ДПА у Львівській області -Любачівської Б.А.

адвоката ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові справу скаргою адвоката ОСОБА_1 на постанову старшого слідчого СВ ПМ ДПА у Львівській області Любачівської Б.А. про порушення кримінальної справи від 27 жовтня 2011р. відносно гр. ОСОБА_2 за ознаками злочину передбаченого ч.2 ст.212 КК України,-

в с т а н о в и в:

Адвокат ОСОБА_1 звернувся до Сихівського районного суду м. Львова із скаргою на Постанову про порушення кримінальної справи від 27 жовтня 2011р. відносно гр. ОСОБА_2 за ознаками злочину передбаченого ч.2 ст.212 КК України. В об В обґрунтування заявленої скарги покликається на те, що вказана постанова винесена без законних підстав. Вважає, що станом на момент порушення кримінальної справи були відсутні приводи та підстави для її порушення передбачені ч.2 ст.94 КПК України, оскільки податкове зобов'язання нараховане згідно «Акту позапланової виїзної перевірки №88/23-031148163 від 07.10.10 «Про результати позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Львівський автонавантажувач»(ЄДРПОУ 31148163) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2008р. по 31.03.2010р. валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008р. по 31.03.2010р.»є неузгодженим. Просить дану Постанову про порушення кримінальної справи скасувати.

Всудовому засіданні ОСОБА_1 додатково пояснив, що фактично єдиним документом на підставі якого було порушено кримінальну справу став Акт №88/23-0/31148163 від 07.10.10 «Про результати позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Львівський автонавантажувач»(ЄДРПОУ 31148163) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2008р. по 31.03.2010р. валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008р. по 31.03.2010р.), яким ДПІ у Сколівському районі Львівської області було встановлено заниження податку на додану вартість всього на суму 1 137 856 гривень та з податку на прибуток на загальну суму 1 935 431 гривня. Проте станом на момент винесення Постанови про порушення кримінальної справи визначені податкові зобов'язання є неузгодженими.

Заслухавши пояснення представника скаржника, слідчого, прокурора, розглянувши матеріали, які стали підставою для порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 суд при винесенні Постанови виходив з наступного:

Відповідно до ст.236-7 КПК України постанова органу дізнання, слідчого, прокурора про порушення кримінальної справи щодо конкретної особи чи за фактом вчинення злочину може бути оскаржена до місцевого суду за місцем розташування органу або роботи посадової особи, яка винесла постанову, з дотриманням правил підсудності.

З огляду на те, що службова адреса старшого слідчого СВ ПМ ДПА у Львівській області: м. Львів, вул. Стрийська, 35, та територіально знаходиться в межах Сихівського району м. Львова, скаргу має розглядати місцевий суд Сихівського району м. Львова.

Відповідно до ст.236-7 КПК України скарга на постанову органу дізнання, слідчого, прокурора про порушення кримінальної справи щодо особи може бути подана до суду особою, щодо якої було порушено кримінальну справу, її захисником чи законним представником.

Стаття 94 КПК України визначає, що для порушення кримінальної справи на момент її порушення мають буди відповідні приводи та підстави.

Згідно з ч. 2 ст. 94 КПК підставою для порушення кримінальної справи є достатні дані, що вказують на наявність ознак злочину. Підстава для порушення кримінальної справи складається з двох взаємопов'язаних елементів: наявності ознак злочину в події, що стала відомою органу дізнання, слідчому, прокурору і суду; наявності достатніх даних, на базі яких встановлюються ознаки вчиненого злочину або злочину, що готується.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 КК України злочином є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину.

Для порушення кримінальної справи за ознаками злочину передбаченого ч.2 ст.212 КК України, слідчий який приймає рішення про порушення кримінальної справи має на підставі зібраних документів встановити, що конкретною посадовою особою вчинено дії спрямовані на умисне ухилення від сплати податків, вчинене службовою особою підприємства, якщо ці діяння призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у великих розмірах або вчинені за попередньою змовою групою осіб.

Іншими словами умовою кримінального переслідування особи за ст. 212 КК України за ухилення від сплати податків є фактичне ненадходження останніх в бюджет, яке є наслідком умисних дій відповідної посадової особи.

Злочин, передбачений ст. 212, є закінченим з моменту фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів, які мали бути сплачені у строки та в розмірах, передбачених законодавством з питань оподаткування (тобто сум узгоджених податкових зобов'язань, визначених згідно із законом), а саме - з наступного дня після настання строку, до якого мав бути сплачений податок чи збір, що вважається узгодженим і підлягає сплаті.

Тобто лише за умови умисної несплати посадовими (службовими) особами товариства сум узгоджених податкових зобов'язань у великих розмірах може бути порушена кримінальна справа за ч.2 ст.212 КК України.

З огляду на це для прийняття рішення щодо порушення кримінальної справи за ст.212 КК України важливе значення має поняття податкового боргу.

Податковим боргом відповідно до п.1.3. ч.1 ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(надалі -Закон 2181-ІІІ) та вважається - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Відповідно до п.14.1.175. Податкового Кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання;

Податковий борг у платника податків виникає після спливу строків для добровільної сплати узгодженого податкового зобов'язання.

З аналізу ст.4 Закону 2181-ІІІ вбачається, що визначення податкового зобов'язання здійснюється платником податків самостійно, шляхом заповнення та подання відповідної податкової декларації (п.п.4.1.1.-п.п.4.1.7. п.4.1. ст.4 Закону) або шляхом визначення податкового зобов'язання податковим органом (п.п4.2.1.-п.п.4.2.3. п.4.2. ст.4 Закону) в тому числі на підставі даних документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях (п.п.п «б»п.п.4.2.2. п.4.2. ст.4 Закону).

Відповідно до п.5.1. ст.5 Закону 2181-ІІІ податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Слід зауважити, що суми задекларовані ТзОВ «УК «Львівський автонавантажувач»у відповідному періоді, що перевірявся ДПІ у Сколівському районі Львівської області були сплачені до бюджету у строки встановлені законом.

Відповідно до п.п. 5.2.1. п.5.2. ст.5 Закону 2181-ІІІ податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Підпункт 5.2.2. п.5.2. ст.5 Закону 2181-ІІІ та ст.56 Податкового Кодексу України надає право платнику податків оскаржити податкове повідомлення прийняте податковим органом про нарахування суми податкового зобов'язання.

Відповідно до п.п.5.2.3., 5.2.4. п.5.2. ст.5 Закону 2181-ІІІ та змісту п.56.15 Податкового Кодексу України у випадку оскарження платником податку податкового повідомлення-рішення в адміністративному порядку податкове зобов'язання вважається непогодженим до прийняття відповідного рішення.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення, що чітко визначено п.п.5.2.4. п.5.2. ст.5 Закону 2181-ІІІ.

Відповідно до п.56.18 Податкового Кодексу України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Лише після вступу в законну силу рішення відповідного суду податкове зобов'язання вважається таким, що узгоджене та підлягає сплаті до бюджету в десятиденний строк після дати узгодження податкового зобов'язання (п.п.5.3.2. п.5.3. ст.5 Закону 2181-ІІІ).

Відповідно до п.57.3. Податкового Кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

В судовому засіданні встановлено, що станом на момент розгляду скарги на постанову про порушення кримінальної справи ТзОВ «УК «Львівський Автонавантажувач», з нарахованими податковими зобов'язаннями не погодився та оскаржив їх в адміністративному порядку, а в подальшому і до суду. В провадженні Львівського окружного адміністративного суду перебувають справи №2а-6931/11/1370 за позовом ТзОВ «УК «Львівський автонавантажувач»до ДПІ у Сколівському районі Львівської області про скасування податкового повідомлення-рішення від 20 жовтня 2010 р. №0000362351/0, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем -податок на прибуток підприємств у розмірі 3 575 881,00 грн., в тому числі за основним платежем 1 935 432,00 грн. та штрафними санкціями в сумі 1 640 449,00 грн., яка розглядається суддею Крутько О.В. та справа №2а-6930/11/1370 за позовом ТзОВ «УК «Львівський автонавантажувач»до ДПІ у Сколівському районі Львівської області про скасування податкового повідомлення-рішення від 20 жовтня 2010 р. №0000372351/0, визначено суму податкового зобов'язання за платежем -податок на додану вартість у розмірі 1 715 034,00 грн., в тому числі за основним платежем 1 143 356,00 грн. та штрафними санкціями в сумі 571 678,00 грн., яка розглядається суддею Брильовським Р.М. Рішень, про відмову у задоволенні позовних вимог ТзОВ «УК «Львівський автонавантажувач»станом на момент прийняття постанови про порушення кримінальної справи не було.

Постановою суду у даних справах може бути прийнято рішення про задоволення позовних вимог ТзОВ «УК «Львівський автонавантажувач», що в свою чергу засвідчить правильність нарахування та сплати позивачем податків до бюджету та безпідставність та необґрунтованість нарахувань ДПІ у Сколівському районі Львівської області. Суд також може задовольнити позовні вимоги частково або відмовити в їх задоволенні повністю.

В кожному разі лише після набрання законної сили рішенням суду стане відомо чи має місце несплата Товариством податків до бюджету та у якій сумі.

Саме з цього моменту можна стверджувати про виконання чи не виконання посадовою особою покладених на неї державою зобов'язань щодо сплати податків, оцінювати чи мала особа намір здійснити покладений на неї обов'язок чи вирішило умисно ухилитися від його виконання.

Відтак згідно норм Закону 2181-ІІІ та Податкового Кодексу України податкове зобов'язання нараховане ДПІ у Сколівському районі Львівської області не вважається узгодженим. Тому строк його сплати не настав, а податковий борг не виник.

З огляду на це станом на 27 жовтня 2011р. були відсутні приводи та підстави передбачені ст. 94 КПУ України для порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_2 за ознаками злочину передбаченого ч.2 ст.212 КК України.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст.ст. 6, 94, 97, 236-7, 236-8 КПК України, суд,

п о с т а н о в и в:

Скаргу адвоката ОСОБА_1 на Постанову про порушення кримінальної справи від 27 жовтня 2011р. задовольнити.

Скасувати Постанову старшого слідчого СВ ПМ ДПА у Львівській області Любачівської Б.А. від 27 жовтня 2011р. про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ст.212 ч.2 КК України.

На постанову протягом семи діб з дня її винесення може бути подана апеляція до Апеляційного суду Львівської області.

Суддя Борейко С.В.