Рішення № 238387, 27.09.2006, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27.09.06р.

Справа № 7/193

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровська торгово-промислова асоціація", м. Херсон

До Закритого акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк", м. Дніпропетровськ

Про стягнення 42 242, 47 грн.

Суддя Коваль Л.А.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача: представник Світлична О.І., дов. № б/н від 04.09.2006р.;

Від відповідача: юрисконсульт Борисенко І.В., дов. № 1549 від 09.06.2006р., начальник відділу Каримова Н.С., дов. № 3848-П_П від 01.09.2005 р.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Дніпровська торгово-промислова асоціація” (м. Херсон) просить стягнути з Закритого акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк” (м. Дніпропетровськ) на свою користь безпідставно отриману суму процентів по кредитному договору № 222872/4 від 18.11.2003р. з додатком № 1 від 14.01.2004р. 42 242, 47 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до додаткової угоди № 1 від 14.01.2004р. до договору № 222872/4 про надання овердрафтового кредитування, укладеного 18.11.2003р. з Закритим акціонерним товариством комерційним банком “ПриватБанк”, позивач у випадку непогашення кредиту по закінченню 30-ти днів з дати початку періоду безперервного користування кредитом, починаючи з 31-го дня, сплачує проценти за користування кредитом в розмірі 19% річних. Фактично відповідач за період з 14.01.2004р. по 20.01.2005р. безпідставно списав з позивача проценти за ставкою 38% річних, що призвело до безпідставного отримання відповідачем 42 242, 47 грн.

Відповідач проти позову заперечує. Відповідач посилається на ті обставини, що додаткова угода № 1 від 14.01.2004р. укладена в зв’язку з набранням чинності Цивільним кодексом України. З укладенням додаткової угоди фінансові умови кредитних правовідносин не змінилися. Відповідач вважає, що додатковою угодою № 2 від 14.01.2004р. розмір процентів у випадку непогашення кредиту по закінченню 30-ти днів з дати початку періоду безперервного користування кредитом, починаючи з 31-го дня, встановлено в підвищеному розмірі –38% від залишку несплаченої заборгованості по кредиту. Про відсотки за користування кредитними коштами у розмірі 38% річних мова йде в договорі застави від 30.12.2003р. Причиною виникнення спору є технічна помилка по тексту п. 4.2. додаткової угоди № 1 від 14.01.2004р. Відсотки за користування кредитними коштами сплачувалися позивачем самостійно.

Розгляд справи відкладався з 15.08.2006р. на 05.09.2006р, з 05.09.2006р. на 27.09.2006р.

Відповідно до ухвали господарського суду від 05.09.2006р., винесеної заступником голови суду Камша Н.М., строк вирішення спору продовжено на один місяць.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши доводи представників сторін, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

18.11.2003р. між Закритим акціонерним товариством комерційний банк "ПриватБанк" (м. Дніпропетровськ) в особі Херсонської філії банку (надалі –Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Дніпровська торгово-промислова асоціація” (м. Херсон) (надалі –Товариство) укладено договір № 222872/4 про надання овердрафтового кредитування.

Відповідно до п.1.1. договору Банк при наявності вільних грошових ресурсів зобов’язується здійснювати овердрафтове обслуговування Товариства, яке полягає в проведенні його платежів, в тому числі по погашенню відсотків за цим договором, понад залишок коштів на поточному рахунку Товариства, за рахунок кредитних коштів в межах встановленого ліміту.

Кредит надається в обмін на зобов’язання Товариства по поверненню кредиту, сплаті відсотків та комісійної винагороди в обумовлені договором строки (п.1.2. договору).

Ліміт становить 1 600 000, 00 грн. (п.1.3. договору).

За користування кредитом Товариство сплачує проценти, виходячи із процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом та встановлений в Додатку № 1 до договору (п.4.1. договору).

Додаток № 1 до договору визначає процентні ставки за користування кредитом в залежності від строку користування кредитом: протягом 1-3 днів, протягом 4-7 днів, протягом 8-15 днів, протягом 16-30 днів. Відповідно до п.2.5. Додатку № 1, у випадку непогашення кредиту по закінченню 30-ти днів з дати початку періоду безперервного користування кредитом, починаючи з 31-го дня, встановлюється підвищена процентна ставка , визначена п.4.2. договору.

Відповідно до п.4.2. договору встановлена процентна ставка 38% річних від суми залишку заборгованості.

14.01.2004р. позивач та відповідач уклали додаткову угоду № 1 до договору № 222872/4 від 18.11.2003р. –виклали договір в новій редакції. Тобто, додатковою угодою № 1 змінені умови договору за згодою сторін, що узгоджується з приписами ч.1 ст. 651 ЦК України.

Пункт 4.1. договору в редакції додаткової угоди № 1 з питання розміру процентної ставки за користування кредитом відсилає до Додатку № 1.

Додаток № 1 до договору викладено в новій редакції додатковою угодою № 2 від 14.01.2004р. до договору, тобто умови додатку № 1 до договору також змінені сторонами за їх згодою.

Додаток № 1 в редакції додаткової угоди № 2 також визначає процентні ставки за користування кредитом в залежності від строку користування кредитом. Відповідно до п.2.4. Додатку № 1 в редакції додаткової угоди № 2, у випадку непогашення кредиту по закінченню 30-ти днів з дати початку періоду безперервного користування кредитом, починаючи з 31-го дня, встановлюється підвищена процентна ставка , визначена п.4.2. договору.

Відповідно до п.4.2. договору в редакції додаткової угоди № 1 встановлена процентна ставка 19% річних від суми залишку заборгованості.

Позивачем за період з 14.01.2004р. (дати укладення додаткової угоди № 1 до договору) по 20.01.2005р. (дати укладення додаткової угоди від 20.01.2005р. до договору) у випадках непогашення кредиту по закінченню 30-ти днів з дати початку періоду безперервного користування кредитом, починаючи з 31-го дня, сплачені відповідачу проценти в загальному розмірі 82 874, 99 грн., що розраховані за ставкою 38% річних від суми залишку заборгованості.

Позивач вважає що застосування в названий період ставки 38% річних не відповідає умовам договору в редакції додаткової угоди № 1, що і є причиною спору.

Стаття 627 ЦК України закріплює принцип свободи договору.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Як зазначалося вище, п.4.2. договору в редакції додаткової угоди № 1 встановив, починаючи з 31-го дня безперервного користування кредитом, процентну ставка в розмірі 19% річних від суми залишку заборгованості.

Отже, названа умова договору є для сторін обов’язковою.

Сума процентів, виходячи із ставки 38% річних, отримана відповідачем безпідставно.

Проценти мали сплачуватися за ставкою 19% річних і їх загальний розмір становить 41 437, 50 грн.

Про повернення коштів, саме як безпідставно отриманих, заявлено позов.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

З огляду на викладене, є правомірними та підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача безпідставно отриманих коштів в сумі 41 437, 49 грн.

Суд відхиляє доводи відповідача з приводу того, що з укладенням додаткової угоди № 1 фінансові умови кредитних правовідносин не змінилися, оскільки ці доводи не спростовують обставину внесення до договору змін та застосування в подальшому договору з внесеними змінами.

Суд відхиляє доводи відповідача про те, що додатковою угодою № 2 передбачалися підвищені проценти за користування кредитом, а саме за ставкою 38% річних. Додаткова угода № 2 не визначає ставки процентів, а відсилає до договору. Кожні наступні зміни до договору можуть вноситися до тієї редакції договору, що діє на час внесення цих змін. 20.01.2005р. до договору також внесені зміни шляхом укладення додаткової угоди. В додатковій угоді зазначено, що зміни вносяться до договору від 18.11.2003р., але фактично мало місце змін договору від 18.11.2003р. з урахуванням його подальших змін.

Посилання в договорі застави на 38% річних не покладає на позивача обов’язок сплачувати проценти саме в цьому розмірі, якщо інший розмір процентів встановлений договором кредитування. Спірні правовідносини пов’язані з виконанням умов договору саме кредитування.

Самостійна оплата позивачем процентів за користування кредитом за ставкою 38% річних не спростовує безпідставність набуття коштів відповідачем в сумі 41 437, 49 грн. та обов’язок їх повернути, закріплений ст. 1212 ЦК України.

При вирішенні спору суд бере до уваги посилання відповідача щодо технічної помилки при визначенні у п.4.2. договору в редакції від 14.01.2004р. процентної ставки, однак допущена помилка не надає права застосовувати при виконанні договору умови іншими, ніж він встановлює, навіть якщо такі умови є наслідком технічної помилки.

Не підлягає задоволенню решта вимог позивача, оскільки матеріалами справи не підтверджується безпідставне перерахування відповідачу коштів в сумі більшій, ніж задоволено позов.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 1, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, ідентифікаційний номер 21281150, кор./рах 39017004011001 в обл. упр. НБУ, МФО 305299) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Дніпровська торгово-промислова асоціація” (73002, м. Херсон, вул. Перекопська, 159-а, ідентифікаційний номер 24946710, п/р № 26008303000471 в філії „Херсон-Трансбанк”, МФО 352822) 41 437 (сорок одну тисячу чотириста тридцять сім) грн. 49 коп., витрати на оплату державного мита в сумі 414 (чотириста чотирнадцять) грн. 37 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 115 (сто п’ятнадцять) грн. 75 коп.,

про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті позовних вимог –відмовити.

Суддя Л.А.Коваль

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до вимог ст. 84 ГПК України, - 06.11.2006р.