Рішення № 23837519, 06.04.2012, Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 2-1387/11

Провадження № 2/0915/278/12

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 квітня 2012 року м. Івано-Франківськ

Тисменицький районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Струтинського Р.Р.,

секретаря Кожуховської О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Тисменицького районного суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до дитячого садочку «Малятко» про поновлення на роботі та виплату коштів за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди, -

встановив:

Позивач звернувся з позовом до відповідача про поновлення на роботі та виплату коштів за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди. Зменшивши свої позовні вимоги, позов обгрунтував тим, що з 2002 року по 2011 року він безперервно в період опалювального сезону працював на посаді оператора котельні дитячого садка «Малятко» с. Старий Лисець СВ № 20563314. 08.04.2011 року він відкрив у Обласній клінічній лікарні м. Івано-Франківськ листок тимчасової не працездатності у зв'язку з захворювання ротоглотки. 14.04.2011 року у зв'язку із подальшим направлення на лікування у Обласний онкологічний диспансер листок тимчасової не працездатності було закрито. Щоб не переривати лікування у зв'язку з вихідними днями, лікар сказав йому прибути 18.04.2011 року для подальшого лікування в відділення пухлин голови та шиї в умовах стаціонару. Прибувши 18 квітня 2011 року в Обласний онкологічний диспансер йому було відкрито тимчасовий листок непрацездатності з діагнозом С-ч рото глотки Т2 N2 M0, ІІІ стадія (ракова пухлина рото глотки ІІІ стадія). У даній установі він лікувався з 18 квітня по 30 травня 2011 року. Після цього його було направлено на лікування до лікаря онколога в Лисецьку Центральну Районну лікарню. В подальшому з 31.05.2011 року продовжував лікування як, в Лисецькій ЦРЛ (з 31 травня по 20 червня 2011 року та з 11 липня по 17 липня 2011 року) так і в Обласному онкологічному диспансері ( з 20 червня по 10 липня 2011 року). 18.07.2011 року Івано-Франківською міжрайонною медико-соціальною експертизою йому було видано довідку про інвалідність ІІ групи. 19.07.2011 року він зі всіма своїми лікарнями направився у бухгалтерію, щоб отримати заробітну плату за період тимчасової непрацездатності. Там йому повідомили, що за період тимчасової непрацездатності з 08 квітня по 14 квітня 2011 року заробітну плату виплатять. Проте за період з 18 квітня по 17 липня 2011 року заробітну плату виплачувати не будуть, оскільки його з 15 квітня 2011 року звільнено з посади оператора котельні дитячого садка «Малятко» с. Старий Лисець за п. 1 ст. 36 КЗпП України. Про звільнення йому не було відомо і з наказом ніхто не ознайомлював, що підтверджується випискою з наказу №59 по ДНЗ «Малятко» від 15 квітня 2011 року, де в графі ознайомлені відсутній його підпис про ознайомлення з наказом. А також цього дня йому було повернуто трудову книжку з відповідними записами про звільнення мене з посади. 06.09.2011 року ним була написана заява про ознайомлення з наказом і 06.09.2011 року йому надали виписку з наказу про звільнення мене з роботи. Отже, відповідач звільнив його з займаної посади немаючи на те жодних підстав. Також він зазнав і моральних страждань, які виразилися у тому, що він постійно перебуває у стані морального пригнічення, оскільки у нього з дружиною виникають сварки, відчуває психологічний дискомфорт розуміючи про можливі проблеми, які можуть виникнути у нього при наступному працевлаштуванні на інше місце роботи, та будучі на сьогодні безробітним, вимушений за захистом та відновленням своїх прав постійно їздити за межі місця свого проживання. Завдану Моральну шкоду оцінює у 5000 грн.

Представник відповідача в судовому засіданні представник відповідача позов визнав частково та суду пояснив, що дійсно позивача звільнено з роботи під час його перебування на лікарняному, проте проти стягнення моральної шкоди заперечував.

Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд приходить до переконання, що позов підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Судом встановлено, що в період з 2002 року по 2011 року позивач безперервно в період опалювального сезону працював на посаді оператора котельні дитячого садка «Малятко» с. Старий Лисець СВ № 20563314. З 08 квітня 2011 року по 14 квітня 2011 року останній відкрив у Обласній клінічній лікарні м. Івано-Франківськ листок тимчасової не працездатності у зв'язку з захворювання ротоглотки. 18 квітня 2011 року в Обласному онкологічному диспансері позивачу було відкрито тимчасовий листок непрацездатності з діагнозом С-ч рото глотки Т2 N2 M0, ІІІ стадія (ракова пухлина рото глотки ІІІ стадія). У даній установі лікувався з 18 квітня по 30 травня 2011 року. В подальшому з 31 травня 2011 року продовжував лікування як, в Лисецькій ЦРЛ (з 31 травня по 20 червня 2011 року та з 11 липня по 17 липня 2011 року) так і в Обласному онкологічному диспансері ( з 20 червня по 10 липня 2011 року). 19 липня 2011 року він зі всіма лікарнями листками звернувся у бухгалтерію відповідача, щоб отримати заробітну плату за період тимчасової не працездатності, де йому повідомили, що за період з 08 квітня по 14 квітня 2011 року заробітну плату виплатять. Проте за період з 18 квітня по 17 липня 2011 року заробітну плату виплачувати не будуть, оскільки позивача з 15 квітня 2011 року звільнено з посади оператора котельні дитячого садка «Малятко» с. Старий Лисець за п. 1 ст. 36 КЗпП України.

Про звільнення з посади останнього не повідомлено і з наказом не ознайомлено, що підтверджується випискою з наказу №59 по ДНЗ «Малятко» від 15 квітня 2011 року, де в графі ознайомлені відсутній підпис позивача про ознайомлення з наказом, яку він отримав тільки 06.09.2011 року (а.с.8)

Відповідно до п. 2.4. Інструкції «Про порядок ведення трудових книжок працівників» затвердженої наказом Міністерства праці України № 58 від 29.07.1993р., усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Пункт 2.5. даної інструкції вказує, що з кожним записом, що заноситься до трудової книжки на підставі наказу (розпорядження) про призначення на роботу, переведення і звільнення власник або уповноважений ним орган зобов'язаний ознайомити працівника під розписку в особистій картці, в якій має повторюватися відповідний запис з трудової книжки (вкладиша).

Відповідно до ст. 21 КЗпП України, трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

У відповідності до ст. 116 цього ж Кодексу, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Згідно ст. 117 КЗпП, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Постанова Пленуму ВСУ «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.995 р. № 4 зазначає, що відповідно до ст. 237-1 КЗпП, якщо наявні порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконне звільнення або переведення, невиплата належних йому грошових сум тощо), які призвели до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і потребують від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок відшкодувати моральну (немайнову) шкоду покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності.

Здобутими та перевіреними в судовому засіданні доказами встановлено, що в результаті неправомірних дій відповідача позивач зазнав значних душевних страждань, оскільки втратив можливість утримувати свою сім»ю, що призвело до пригінеченого стану останнього. Також, суд враховує, що відповідач для відновлення свого порушеного права був змушениз звертатися до суду.

Однак, беручи до уваги тяжкість, глибину та тривалість моральних страждань позивача, враховуючи вимоги розумності і справедливості суд вважає, що позов в цій частині слід задоволити частково.

Крім того, з відповідача в користь держави слід стягнути судові витрати.

На підставі вище наведеного, відповідно до ст. ст.36, 116, 117, 235, 237-1 КЗпП України, ст.23 ЦК України, ст. 3,16, 21, 22 Закону України «Про оплату праці» та керуючись ст. ст. 213-215, ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позов задоволити.

Стягнути з дитячого садочку «Малятко» в користь ОСОБА_1 невиплачену заробітну плату за період з 15 квітня 2011 року по 17.07.2011 року.

Стягнути з дитячого садочку «Малятко» в користь ОСОБА_1 1000 (одна тисяча) грн. спричиненої останньому моральної шкоди.

Стягнути з дитячого садочку «Малятко» в користь держави 321 (триста двадцять один) грн. 50 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду до Апеляційного суду Івано-Франківської області подається протягом десяти днів з дня його проголошення через Тисменицький районний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя Р.Р.Струтинський