Вирок № 23834508, 24.04.2012, Любомльський районний суд Волинської області

24.04.2012

КРИМІНАЛЬНЕ СУДОЧИНСТВО Справа № 0310/1141/2012

Провадження № 1/0310/45/2012

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Любомль 24 квітня 2012 року

Любомльський районний суд Волинської області в складі головуючого -

судді Мосієвича І.В.,

при секретарі Кузьміній Т.О.,

з участю прокурора Бугайчука В.В.,

потерпілого ОСОБА_1,

підсудного ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Любомль кримінальну справу про обвинувачення:

ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця с. Ставки Турійського району, жителя АДРЕСА_1 із середньою освітою, непрацюючого, одруженого, військовозобов'язаного, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України

встановив:

ОСОБА_2 близько 14 год. 00 хв.15.01.2012 році, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, у будинку ОСОБА_1, що знаходиться в АДРЕСА_1, під час сварки, яка виникла на ґрунті особистих неприязних відносин, навмисно наніс удари руками і ногами по тулубу і різним частинам тіла та один удар ногою по лівому боці потерпілого, спричинивши тілесні ушкодження у вигляді перелому V-VI ребер зліва по передній паховій лінії, садненої рани підборіддя, крововиливу правої параорбітальної ділянки, садини підборіддя, які утворились від дії тупого твердого предмета і згідно висновку СМЕ №7 від 25.01.2012 року відноситься до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості за ознакою тривалості розладу здоров'я.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 винним себе в інкримінованому йому органами досудового слідства обвинуваченні визнав повністю та заявив, що не оспорює і визнає повністю доведеним спосіб, час, місце та мотиви вчинення ним злочину, а його показання відповідають фактичним обставинам справи та інкримінованому йому обвинуваченню.

Потерпілий ОСОБА_1 в судовому засіданні повністю підтвердив покази підсудного, при цьому зазначив, що не має претензій матеріального ні морального характеру до підсудного і просить реально не позбавляти його волі.

За таких обставин, суд, дослідивши докази в порядку ч.3 ст.299 ст. 301-1 КПК України, приходить до висновку, що повністю доведено винуватість ОСОБА_2 в умисних діях, які виразились, в нанесенні потерпілому ОСОБА_1 середньої тяжкості тілесного ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у ст. 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я, тобто вчинив злочин, передбачений ч.1 ст.122 КК України.

Вирішуючи питання про міру покарання, суд враховує, тяжкість вчиненого підсудним злочину, який згідно ст.12 КК України відноситься до злочинів середньої тяжкості, особу підсудного який задовільно характеризуються по місцю проживання, обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.

До пом'якшуючих покарання обставин ОСОБА_2 суд враховує, його щире каяття, та активне сприяння розкриттю злочину. До обтяжуючих слід віднести вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що покарання підсудному слід призначити в межах закону за яким він притягується до кримінальної відповідальності, ближче до мінімальної санкції вказаного закону враховуючи пом'якшуючі їх покарання обставини у виді позбавлення волі.

Оскільки ОСОБА_2 вперше засуджується до покарання у виді позбавлення волі, а за обставинами справи та особи підсудного суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання його можливе без ізоляції його від суспільства, тому останнього слід від відбування основного покарання звільнити на підставі ст.75 КК України з випробовуванням та іспитовим строком на два роки, враховуючи обтяжуючу його покарання обставину та покладенням на нього обов'язків передбачених ст.76 КК України.

Таке призначене покарання підсудному, на думку суду, буде відповідати завданням та загальним засадам призначення покарання, його меті, відповідно до вимог ст.65, 50 КК України.

Цивільний позов Любомльського міжрайонного прокурора в інтересах Територіального медичного об'єднання Любомльського і Шацького районів до підсудного про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину на суму 1913,60 грн. відповідно до вимог ст.93-1 КПК України та ст.1206 ЦК України, підлягає до повного задоволення.

Запобіжний захід підсудному до вступу вироку в закону силу залишити попередній підписку про невиїзд.

Керуючись ст.ст.323-324 КПК України, суд,-

засудив:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України, призначивши покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки;

На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_2 від відбування призначеного судом основного покарання, якщо він протягом двох років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки передбачені ст.76 КК України, зокрема не виїжджати за межі України на постійне місце проживання, повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з'являтися у вказану інспекцію для реєстрації.

Стягнути з засудженого ОСОБА_2 в користь ТМО Любомльського та Шацького районів витрати медичного закладу на стаціонарне лікування потерпілого від злочину в розмірі 1913 (одна тисяча дев'ятсот тринадцять) гривень 60 копійок, (код ЄДРПОУ: 37271416, р/р 35428002007939, ГУДКУ у Волинській області, МФО 803014).

Запобіжний захід, засудженому ОСОБА_2 до вступу вироку в закону силу, залишити попередній підписку про невиїзд.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Волинської області на протязі 15 діб з часу його проголошення через Любомльський районний суд.

Головуючий: суддя І.В.МОСІЄВИЧ