Рішення № 23832868, 23.01.2012, Київський районний суд м. Сімферополя

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2-3327/2011 2/0109/199/2012р

23.01.2012 року м. Сімферополь

Київський районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді - Кагітіної І.В.,

за участю секретаря судового засідання - Якушевої Г-М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - Страхове товариство з додатковою відповідалністю «Гарантія», про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди у сумі 1040,00 грн. та моральної шкоди у сумі 50 000,00 грн.

16.11.2011 року позивачем було збільшено розмір позовних вимог, він просив стягнути з ОСОБА_2 суму матеріальної шкоди у сумі 5633,60 грн. та моральної шкоди у сумі 70 000,00 грн.. Позовні вимоги мотивовані тим, що 04.11.2010 року внаслідок ДТП, ОСОБА_1 були спричинені тяжкі тілесні ушкодження. Під час розгляду кримінальної справи №1-421/11 за обвинуваченням ОСОБА_2 в здійсненні злочину, передбаченого ст.286 КК України, ОСОБА_1 був заявлений цивільний позов, в межах якого ОСОБА_2 частково сплатив позивачу матеріальну шкоду. У зв'язку з отриманими в наслідок ДТП травмами, позивачу встановлена друга група інвалідності, він переніс сім необхідних для життя операцій і повинен надалі продовжувати лікування, в тому числі стаціонарне. Розмір матеріальних витрат на медикаментозне лікування постійно збільшується, що підтверджено відповідними касовими чеками. На даний час лікування позивача не завершено, він не рухається самостійно, поновлення його здоров'я у повному обсязі неможливе, відчуває моральні страждання та сильний душевний біль.

У судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги з вищенаведених підстав.

Відповідач у судове засідання не з'явився, надав заяву про відкладення розгляду справи, оскільки не отримував ухвалу про відкриття провадження та копію позову. Судом зазначені причини визнані неповажними, а тому справа розглянута на підставі доказів, що містяться у матеріалах справи. При цьому, судом враховано, що відповідач особисто був присутнім під час судового засідання 16.11.2011 року, будь-яких клопотань про не отримання копії позову та ухвали про відкриття провадження не заявляв. Після цього його представник за довіреністю ОСОБА_3 заявила клопотання про відкладення розгляду справи для можливості ознайомитись з матеріалами справи, яке було задоволено та 20.12.2011 року розгляд справи був відкладений. Представник відповідача 22.12.2011 року ознайомився з матеріалами справи у повному обсязі. Заяви про надання копії позову та процесуальний документів від неї не надходило. Тільки 20.01.2012 року за два дні до засідання надійшла заява від відповідача про надання копій документів. На думку суду, це свідчить про затягування розгляду справи.

Матеріалами цивільної справи, показаннями свідків і дослідженими в судовому засіданні доказами судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються статтями 23, 1166, 1167, 1168 ЦК України.

Постановою Київського районного суду м. Сімферополя від 17 серпня 2011 року ОСОБА_2 звільнений від кримінальної відповідальності за ч.2 ст.286 КК України, кримінальна справа провадженням закрита. У постанові дії підсудного кваліфіковані за ч.2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху ОСОБА_2, який керував транспортним засобом, що спричинило потерпілому ОСОБА_1 тяжкі тілесні ушкоджень. Зазначені дії були вчинені 04.11.2010 року (а.с.8).

У наслідок вказаних тілесних ушкоджень ОСОБА_1 28.02.2011 року встановлено безстроково другу групу інвалідності, обмежено фізичне навантаження та ходьба, що підтверджено довідкою №016339 МСЕК (а.с. 50).

З довідки - епікризу лікаря Кулікова І.В. убачається, що ОСОБА_1 проходив тривале стаціонарне та амбулаторне лікування з хірургічним втручанням. Станом на 19.01.2012 року у ОСОБА_1 маються виражені контрактури колінних та гомілкоступних суглобів обох нижніх кінцівок - атрофія м'яз та шкіри кінцівок. Хворий рухається за допомогою ходунків та потребує догляд з боку родичів. На час огляду на лівій кінцівки необхідна лікувальна фізкультура, розробка руху, парафінотерапія, ударно - хвильова терапія, гідротерапія в умовах санаторно - профілактичного реабілітаційного санаторію. На правій кінцівки мається змішана контрактура колінних та гомілкоступних суглобів, до 50% функції яких безповоротно втрачені. У подальшому необхідно ряд операційного втручання з видалення металоконструкцій та реконструкції пошкоджених суглобів - кінцівок (а.с.48).

З показань свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які є матір'ю та дружиною позивача, убачається, що він не ходить більш року, іспитує сильні болі, що супроводжується отьоком кінцівок, застосуванням численних лікарських засобів. Перебуває у постійному стані депресії, позбавлений можливості утримувати свою родину.

Заслухавши пояснення представників позивача, свідків, оцінивши докази, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Відповідно до ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Таке ж положення міститься у ч.1 ст. 60 ЦПК України. Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін ті інших осіб, які беруть участь у справі.

Зі змісту статей 1166, 1167 ЦК України убачається, що для покладення відповідальності на заподіювача шкоди необхідна сукупність таких обов'язкових умов: наявність шкоди, протиправність дій заподіювача шкоди, причинний зв'язок між протиправною поведінкою заподіювача шкоди і шкодою, вина у заподіюванні шкоди.

З огляду на встановлені факти та викладені положення матеріального закону, суд приходить до висновку, що у наслідок противоправних дій, вчинених ОСОБА_2, що встановлено постановою суду від 17.08.2011 року та відповідно до ч. 4 ст. 61 ЦПК України не підлягає доказуванню, ОСОБА_1 завдана матеріальна та моральна шкода.

При визначенні розміру матеріальної шкоди суд приймає до уваги витяги з медичної карти хворого, витяг з історії хвороби №7877, довідку - епікриз, квитанції про купівлю медикаментів на загальну суму 5633,60 гривні. При цьому, суд, оцінюючи зазначені документи у сукупності, приходить до висновку, що надані квитанції підтверджують понесення витрат саме на лікування ОСОБА_1 з урахуванням відомостей у медичних документах (а.с. 2-6, 19-23).

При вирішені позовних вимог про стягнення моральної шкоди, суд приймає до уваги характер фізичних і моральних страждань позивача, їх інтенсивність і довготривалість, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничних стосунках і наслідків, що настали. Зокрема, отримання другої групи інвалідності, обмеження у русі, втрата 50% функції лівої нижньої кінцівки безповоротно, що викликає необхідність додаткових витрат для відновлення та підтримання здоров'я, забезпечення постійного стороннього догляду. У наслідок отриманих пошкоджень позивач не має можливості працювати тривалий час за професією зубного техніка, позбавлений можливості утримувати своїх двох дітей та дружину. ОСОБА_1, якому 39 років, позбавлений, на цей час, повноцінного життя у суспільстві, що, безперечно, завдає йому сильний душевний біль. Виходячи з засад розумності та справедливості розмір моральної шкоди суд оцінює в 50 000 гривень.

Щодо доводів відповідача про те, що його відповідальність застрахована в СТзДВ «Гарантія», то суд вважає, що позивач на підставі викладених вище положень цивільного законодавства має право просити відшкодування шкоди з особи, яка її завдала.

Відповідно до положень статті 214 ЦПК України суд, під час ухвалення рішення вирішує, у тому числі, і питання щодо стягнення судових витрат.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 23, 1166, 1167 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 61, 82, 88, 211 - 215 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

в и р і ш и в :

Позовну заяву ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 5633,60 (п'ять тисяч шістсот тридцять три) гривні 60 копійок та моральну шкоду у розмірі 50 000 (п'ятдесят тисяч) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 у дохід держави судовий збір у розмірі 214,60 (двісті чотирнадцять) гривень 60 копійок на розрахунковий рахунок №31214206700004, отримувач - УДКСУ у м. Сімферополі (Київський район м. Сімферополя АРК), 22030001; код за ЄДРПОУ отримувача - 38040558; банк - Головне управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим, м. Сімферополь; код банку - 824026.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду АРК через Київський районний суд м. Сімферополя АРК шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя