Рішення № 23817626, 18.04.2012, Старовижівський районний суд Волинської області

Справа № 0315/179/2012

Пр.№ 2/0315/78/2012

19.03.2012р

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.04.2012року Старовижівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого судді - Кошелюк Л.О.

при секретарі - Сулеві Н.С.,

за участю: відповідачів - ОСОБА_1 і ОСОБА_2 (остання і позивач)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Стара Вижівка справу за позовом ПАТ "Банк Демарк" до ОСОБА_1 і ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором і зустрічним позовом ОСОБА_2 до ПАТ " Банк Демарк" про визнання договору поруки недійсним,

в с т а н о в и в :

2.04.2008 року між ВАТ "Банк Демарк" (тепер ПАТ " Банк Демарк") і ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 32-072 згідно якого останній отримав 70 тис. дол .США під 12% річних і щомісячної комісії 0,25% від суми кредиту, строком до 1.04.2013 року.

ОСОБА_1 зобов"язувався щомісячно до 10 числа погашати кредит і відсотки в сумі 1557 дол. США та комісію - 883,75 грв.

Для забезпечення належного виконання цього кредиту тоді ж, 2.04.2008 року між позивачем і ОСОБА_4 укладено договір поруки. Остання взяла на себе солідарне зобов"язання про повне виконання умов кредитного договору.

Відповідач ОСОБА_1 порушив свої зобов"язання, і станом на 31.01.2012 року заборгував : 61881,71 дол. США основного кредиту і 12582,58 дол. США відсотків по кредиту, тобто, 74464,29 дол. США; штраф і пеню ( на підставі п.6.4;3.7.1 договору) з 11.07.2010 р. по 31.01.2012 р. 1140 грв. і 12068 грв.06 коп; та комісію 23861,25 грв., а всього 37069,31 грв.

Позивач просить стягнути з ОСОБА_1 і ОСОБА_2 солідарно 74464,29 дол. США і 37069,31 грв. заборгованості за кредитним договором. а також судові витрати в сумі 3219 грв. судового збору.

За зустрічним позовом ОСОБА_2) просить визнати договір поруки № 32-072/1 від 2.04.2008 року недійсним, бо його не укладала і про нього дізналась з первісного позову.

У судове засідання пр-к позивача ПАТ " Банк Демарк" не з"явився. Є письмова заява, що позов підтримує у повному обсязі. Просить стягнення кредиту і відсотків провести у валюті, тобто, як зазначено в позові.

Справу розглянути у його відсутності. До письмового заперечення на зустрічний позов додав письмові докази з кредитної справи, які ОСОБА_2 надавала банку особисто при укладенні договору поруки.

Відповідачі ОСОБА_1 і ОСОБА_2 зустрічний позов підтримали з наведених вище підстав.

А що стосується первісного позову то ОСОБА_2 його не визнала, покликаючись на те, що договору поруки не укладала і про кредит нічого не знала.

Тоді як відповідач ОСОБА_1 первісний позов визнав частково. Не заперечуючи отримання 70 тис. дол. США і часткове погашення. Однак просив застосувати позовну давність

-2-

щодо штрафних санкцій.

Але у кінці судового розгляду змінив свою думку і позову не визнав та заперечив одержання коштів.

Заслухавши пояснення відповідачів, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 1054ч.1,1050,526,629 ЦК України за кредитним договором банк зобов"язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов"язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов"язаний сплатити суму боргу..., а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Якщо договором встановлений обов"язок позичальника повернути позику частинами (розстроченням) , то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до вимог договору...

Договір є обов"язковим для виконання сторонами.

З пояснень відповідачів, письмового заперечення позивача та письмових доказів ( копій: паспортів відповідачів, їх свідоцтва про розірвання шлюбу 20.05.2011 року; договорів: кредитного - від 2.04.2008р. № 32-072 і поруки - від 2.04.2008 р. № 32 -072/1; заяв на видачу готівки від 8.04.2008 р. і 10.04.2008р.; розрахунку заборгованості за кредитним договором; службового розпорядження № 205/35 від 30.01.2012р. Нацбанку України про офіційний курс валюти; витягу статуту банку і ліцензії про право здійснення валютних операцій; свідоцтва про держреєстрацію фізичної особи- підприємця ОСОБА_4 та про сплату нею єдиного внеску та її звіту, як платника єдиного податку, а також її згоди, нотаріально засвідченої, про надання нерухомого майна " Банку Демарк" в іпотеку) судом з"ясовано таке.

Станом на 2.04.2008 року відповідачі перебували у зареєстованому шлюбі, який розірвали 20.05.2011 року. Як ствердили суду, раніше кожен брав кредит і виступав один в одного поручителем. ОСОБА_2 свої кредити погасила, а ОСОБА_1 має борги попередніх кредитів. Даний кредит - останній, який він брав. Кошти від нього використав для реконструкції нерухомого майна.

Останній внесок у погашення кредитного боргу по " Банку Демарк" зробив 26.08.2011 р. Про що суду надав копію квитанції.

Тоді як з кредитного договору № 32-072 від 2.04.2008 року слідує, що отримав 70 тис. дол. двома траншами: 8.04. і 10.04.2008 р., відповідно, 13 тис. дол. і 57 тис.дол. Про що свідчать заяви на їх видачу; під 12% річних і комісії 0,25% від суми кредиту за користування коштами.

Погашення мав здійснювати щомісячно, не пізніше 10 числа в сумі 1557 дол. кредиту і відсотків та 883,75 грв. комісії.

У разі порушення цього строку банк, з отриманих від позичальника коштів, у першу чергу проводив погашення штрафу, прострочені проценти, комісію, а після цього - основний кредит.

Наведене міститься у п.п.3,5,1; 3.7,1; 3.7.2; 3.5.2; 6.4;3.6.2 кредитного договору.

Крім цього, передбачені штрафи - 30 грв. за одне порушення, а в разі 3 і більше разів - подвійна сума штрафу. А також право вимоги дострокового повернення кредиту і належних відсотків у разі несплати протягом 3-х і більше місяців.

Позивач останній внесок провів 26.08.11року в сумі 5 тис. дол. І станом на 31.01.2012 року повернув: основного кредиту - лише 8118,29 дол.; комісії - у жовтні 2009 р. і її борг з 1.11.09р. складає 23861,25 грв.; відсотків - у травні 2010р., і борг з 1.06.2010р. складає 12582,58 дол.

Згідно ст. 549,550 ЦК України за неналежне виконання зобов"язань банк має право на стягнення неустойки ( штрафу, пені); яку нарахував з 11.07.2010 року по 31.01.2012 року - 1140 грв. штрафу.

Згідно п.3.8.1 кредитного договору забезпеченням зобов"язання є іпотека, застава та

-3-

договір поруки.

Відповідно до ст. 553,554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника і відповідає з останнім солідарно.

Про що значиться і в п.1.1 договору поруки, укладеному з ОСОБА_4; а п. 4.1.1 цього договору передбачено, що він є чинним до повної сплати боргу.

Укладення договору поруки між ОСОБА_2 і ПАТ " Банк Демарк" доводиться такими письмовими доказами: самим договором поруки, який підписаний обома сторонами ( дані відповідачки ідентифікують її особу ( у самому договорі) паспортними даними, ідентифікаційним кодом); копією паспорта з фотографіями; документами про підприємницьку діяльність і як платника податку ( на цих документах є відмітки податкового органу і державного реєстратора з печатками і датами видачі ( 1.01.2008р. та 4.01.2008р. і 30.01.2008р., тобто, до укладення поруки), а також нотаріально засвідченою її заявою про згоду чоловікові надати в іпотеку ВАТ " Банк Демарк" нежитлові приміщення і земельну ділянку, набуті з ним за час шлюбу.

Сам ОСОБА_1 ствердив, що по спірному кредиту є ще ця іпотека.

Підписи на вищезгаданих документах (останні згідно ст.ст. 57-59 ЦПК України, є належними і допустимими доказами) ідентичні , і відповідні підписам, зробленим на заяві ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення і зустрічному позові, в т.ч.. дорученні на представництво бувшому чоловікові її прав у суді. Лише в окремих з останніх (після зміни прізвища) іноді ставила букву "Ч" попереду підпису. Обоє відмовилися вказати причину розірвання шлюбу. ОСОБА_1 продовжує піклуватися бувшою дружиною щодо цього позову. Обоє кореспонденцію судову отримували за однією адресою. Хоча після розлучення в 2011 році знялися з реєстрації, і ОСОБА_1 проживає без неї по даний час.

Вищезгадані документи надані банком, як значиться в письмовому запереченні, з кредитної справи.

Відповідачі, крім усного заперечення договору поруки, інших доказів суду не надали. Натомість ствердили, що у них єдиний доказ буде - лише наявність висновку почеркознавчої експертизи, який спростує підпис у договорі поруки.

Однак після відхилення їхнього клопотання про призначення цієї експертизи і ОСОБА_1 став заперечувати свій підпис на кредитному договорі, а згодом, і не отримання кредиту. Хоч попередньо надавав копію квитанції про погашення 26.08.2011 року 5 тис. дол. за цим же кредитом.

Таку поведінку відповідачів суд розцінює. як намагання уникнути виконання зобов"язання по кредиту і всіляке відтягування прийняття судом рішення по суті спору.

З врахуванням викладеного суд вбачає підстави для задоволення позову.

Відповідно до ст.ст. 192,533,1054 ЦК України, ст. 47,49 Закону України " Про банки і банківську діяльність"; ст.5 Декрету КМ України " Про систему валютного регулювання" і валютного контролю" ПАТ " Банк Демарк" має право на повернення кредиту і відсотків у такому грошовому виразі, як надавав його бо має відповідну ліцензію на здійснення валютних операцій.

Однак згідно вимог ст.ст. 258,261 ЦК України стягнення пені, штрафу має проводитися в межах позовної давності ( 1 рік), що починається зі спливом строку виконання .( Останній платіж мав місце 26.08.2011р.)

Отже, в межах цього строку ( з 18.04.2012р. по 19.04.2011 року ) пеня буде 8980,48 грв. А штраф за несплату відсотків слід зменшити до 600 грв.

Разом з тим, згідно ст. 554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором солідарно у разі порушення боржником зобов"язання.

Але у п.2.1 договору поруки передбачено, що у разі несплати позичальником суми кредиту, процентів і комісії у встановлений строк згідно умов кредитного договору банк про настання такого факту направляє поручителю повідомлення.

Як з"ясовано з пояснень відповідачки ОСОБА_2 такого повідомлення їй позивач не направляв.

-4-

Тоді як з розрахунку боргу вбачається, що ОСОБА_1 відсотки по кредиту сплачені повністю по 31.05.2010 року, а комісія - по 31.10.2009 року.

З врахуванням викладеного суд вважає, що банк має право вимоги до поручителя лише по заборгованості кредиту, що складає 61881,71 дол.США.

Таким чином, позов ПАТ " Банк Демарк" підлягає до часткового задоволення, а зустрічний позов є безпідставним бо усупереч вимог ст.60 ЦПК України ОСОБА_2 недоведено тих обставин на які вона покликалася як на підставу своїх вимог.

Судові витрати підлягають відшкодуванню банку пропорційно сумі задоволеного позову ( ст. 88 ЦПК України) - 3 тис. грв.

Керуючись ст. ст. 10, 60, 212-213ЦПК України, ст.ст. 1054, 1050,526,629,549,550,533,554 ЦК України

суд,

в и р і ш и в :

Позов ПАТ " Банк Демарк" задовольнити частково.

Стягнути: 1) з ОСОБА_1 і ОСОБА_2 солідарно у користь ПАТ " Банк Демарк" (р/р № 290958007, код 19357516, МФО 353575, м. Чернігів вул. Комсомольська,28, інд. 14000) 61881, 71 дол. США кредитної заборгованості; 2) та ще з ОСОБА_1 12582,58 дол. США відсотків по кредиту; 23861,25 грв. комісії і 8986,48 грв. пені та штрафу 600 грв..

Стягнути з ОСОБА_1 і ОСОБА_2 судові витрати по 1500 грв., з кожного, у користь ПАТ " Банк Демарк" (рахунок аналогічний).

У решті позову ПАТ " Банк Дем арк" відмовити.

У зустрічному позові ОСОБА_2 до ПАТ " Банк Демарк" про визнання договору поруки недійсним, відмовити.

Рішення набирає законної сили через 10 днів з дня проголошення, якщо протягом цього часу не поступить апеляційна скарга до апеляційного суду Волинської області через Старовижівський райсуд.

.

Суддя: Л. О. Кошелюк