Рішення № 23814476, 07.05.2012, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа №2-4834/11

РІШЕННЯ

Іменем України

20 квітня 2012 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого -судді Холода Р.С.,

при секретарі Луньовій С.С.,

за участю позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, цивільну справу №2-4834/11 за позовом ОСОБА_1 до Заводського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції про зняття з-під арешту нерухомого майна та зняття заборони на відчуження нерухомого майна, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила вилучити квартиру АДРЕСА_1, з акту опису арештованого майна та зобов'язати Заводський відділ державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції зняти заборону на відчуження вказаної квартири, посилаючись на те, що державним виконавцем Заводського ВДВС ЗМУЮ 08.08.2009 року винесено постанову про арешт майна боржника ОСОБА_2 та оголошено заборону на відчуження спірної квартири в межах суми боргу. На підставі рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 21.06.2007 року право власності на спірну квартиру було визнано за нею в порядку спадкування за законом. Таким чином, оскільки накладений арешт на квартиру перешкоджає їй як власнику розпоряджатися своєю власністю, тому вона змушена звернутися до суду за захистом своїх порушених прав.

В судовому засіданні позивач позов підтримала та просила суд його задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи був повідомлений своєчасно та належним чином, надав суду заяву, в якій просив розглянути справу без його участі, вирішення позову поклав на розсуд суду. Відповідно до вимог ст.169 Цивільно-процесуального кодексу України його неявка в судове засідання не перешкоджає розгляду справи.

Суд, вислухавши пояснення позивача, вивчивши матеріали справи та дослідивши письмові докази, приходить до наступних висновків

За вимогами ч.3 ст.10 Цивільно-процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч.1 ст.11 Цивільно-процесуального кодексу України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб та в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст.60 Цивільно-процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

На підставі ст.57 Цивільно-процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 18.08.2008 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 стягнуто заборгованість в розмірі 102400 гривень, моральну шкоду в розмірі 5000 гривень, витрати на оплату послуг адвоката в розмірі 3000 гривень, а також понесені витрати на оплату державного мита у розмірі 1074 гривень та витрати, пов'язані з оплатою інформаційно-технічного забезпеченні розгляду справи, в сумі 30 гривень. На підставі вказаного рішення 11.09.2008 року Заводським районним судом м.Запоріжжя видано виконавчий лист.

Постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 08.08.2009 року старшим державним виконавцем Заводського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції накладено арешт на нерухоме майно боржника ОСОБА_2 -квартиру АДРЕСА_1, та заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику лише в межах суми боргу.

Відповідно до витягу №34235951 від 14.12.2011 року з Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна на квартиру АДРЕСА_1, власником якої є ОСОБА_2, накладено обтяження у вигляді арешту нерухомого майна (а.с.2).

На підставі інформації вих.№7155 від 13.04.2012 року, наданої керівником інформаційно-юридичної групи Запорізького міжміського бюро технічної інвентаризації, право власності на квартиру АДРЕСА_1, зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі рішення Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 31.01.2006 року.

Згідно рішення Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 21.06.2007 року, що набуло законної сили 03.07.2007 року, за ОСОБА_1 визнано в порядку спадкування за законом право власності на квартиру АДРЕСА_1, договір купівлі-продажу від 25.04.2006 року вказаної квартири, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_4, визнано недійсним, сторони повернуто у первісний стан, реєстрацію права власності ОСОБА_2 на спірну квартиру в ОП «ЗМБТІ»анульовано (а.с.3-4).

Відповідно до вироку Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 04.05.2011 року ОСОБА_2 було визнано винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.190 КК України. Зазначеним вироком суду було встановлено, що ОСОБА_2, діючи за попередньою домовленістю з іншими особами, шляхом обману, заволоділа квартирою АДРЕСА_1

Згідно до ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Відповідно до ст.319 Цивільного кодексу України власник володіє користується, розпоряджається своїм майно на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

На підставі ст.321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності, або обмежене в його здійснені лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст.391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно ч.5 ст.60 Закону України «Про виконавче провадження»у випадку незавершеного виконавчого провадження арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду.

Відповідно до ч.1 ст.60 Закону України «Про виконавче провадження»особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Частина друга ст.60 Закону України «Про виконавче провадження»зазначає, що у разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника.

Відповідно до п.2.1 Положення про Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №85/5 від 18.08.2004 року «Про внесення змін та доповнень до деяких нормативно-правових актів Міністерства юстиції України»підставами для внесення до Реєстру заборон відомостей про накладення (зняття) заборони та арештів на об'єкти нерухомого майна є, зокрема, заява про реєстрацію (вилучення) обтяження об'єкта нерухомого майна, що подається судами у зв'язку з накладенням ними арешту на об'єкти нерухомого майна (звільненням з-під арешту) та постанови органів державної виконавчої служби про арешт (звільнення з-під арешту) майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, складені відповідно до Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №74/5 від 15.12.1999 року.

Згідно п.2.2 Положення про Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №85/5 від 18.08.2004 року «Про внесення змін та доповнень до деяких нормативно-правових актів Міністерства юстиції України»органи та посадові особи, зазначені в пункту 2.1 положення, надсилають Реєстратору в день накладення (зняття) заборони (арешту) заяву встановленого положенням зразка або постанову про арешт (звільнення з-під арешту) майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Судом встановлено, що позивачу на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1, а накладений арешт та заборона на її відчуження не дозволяє позивачу у повному обсязі на власний розсуд користуватися належною їй квартирою та порушує її права як власника.

Зважаючи на те, що внесення запису до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо заборони відчуження квартири АДРЕСА_1, було здійснено Заводським відділом державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції, суд приходить до висновку, що саме на відповідача необхідно покласти обов'язок зняти арешт на квартиру та вчинити відповідну відмітку в Єдиному реєстрі.

Таким чином, у зв'язку із викладеним, аналізуючи зібрані у справі докази та вимоги чинного законодавства, приймаючи до уваги положення ст.11 Цивільно-процесуального кодексу України щодо розгляду справ в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, суд вважає за можливе задовольнити позов повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст.41 Конституції України, ст.ст. 319, 321, 391 Цивільного кодексу України, ст.60 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 10, 11, 57, 60, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Заводського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції про зняття з-під арешту нерухомого майна та зняття заборони на відчуження нерухомого майна -задовольнити повністю.

Зняти арешт, накладений Заводським відділом державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції, на нерухоме майно, що належить на праві приватної власності ОСОБА_1 та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна обтяження у вигляді арешту нерухомого майна, а саме: квартири АДРЕСА_1.

Копію рішення направити для виконання до Заводського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції та для відома ОСОБА_1.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Запорізької області через Комунарський районний суд м. Запоріжжя.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя Р.С. Холод