Постанова № 23811908, 26.04.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 квітня 2012 року Справа № 2а/1270/3035/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді Ушакова Т.С.,

при секретарі Разіній Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби до Державного підприємства «Луганськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Управління інформаційних технологій і виробничо-технологічного зв'язку» про стягнення коштів за податковим боргом з податку на прибуток в сумі 118 084 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

11 квітня 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м.Луганську Луганської області Державної податкової служби до Державного підприємства «Луганськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Управління інформаційних технологій і виробничо-технологічного зв'язку» про стягнення коштів за податковим боргом з податку на прибуток в сумі 118 084 грн..

В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що станом на березень 2012 року відповідач має заборгованість перед бюджетом на загальну суму 118 084 грн. Заборгованість виникла внаслідок самостійного визначення сум податкового зобов'язання з податку на прибуток в податкових деклараціях. Податковим органом відповідачу було направлено податкову вимогу № 341 від 23.02.2011 року, яку було отримано платником податків 03.03.2011 року.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові, просив суд стягнути з розрахункових рахунків відповідача кошти за податковим боргом з податку на прибуток в сумі 118 084 грн.

Представник відповідача в судовому засіданні не заперечував проти задоволення адміністративного позову, надав письмовий відзив на адміністративний позов, в якому відповідач визнав позовні вимоги у повному обсязі. Крім того, представник відповідача в судовому засіданні заявив клопотання про встановлення порядку та способу виконання рішення шляхом розстрочення виконання рішення суду строком на 3 роки з оплатою рівними частинами щомісячно згідно графіку розстрочення. В обґрунтування клопотання представник відповідача зазначив, що ДП «Луганськвугілля» є планово-збитковим підприємством, коштів від реалізації вугільної продукції не вистачає для оплати всіх необхідних видатків, у зв'язку з чим підприємство не має можливості здійснити погашення боргу одним платежем.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, Управління інформаційних технологій і виробничо-технологічного зв'язку є відокремленим підрозділом Державного підприємства «Луганськвугілля» без права юридичної особи та перебуває на податковому обліку в Ленінській МДПІ у м. Луганську.

01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Податкового кодексу України з 01.01.2011 Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та Закон України «Про систему оподаткування» втратили чинність.

Пунктом 20.1.28 ст. 20 Податкового кодексу України визначено, що органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Таким чином, позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу прямо визначені законодавством України.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпунктом 4.1.1 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України № 2755-VІ від 02.12.2010 року зазначено, що кожна особа зобов'язана сплачувати встановлені цим Кодексом, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями цього Кодексу.

Пунктом 16.1.4 статті 16 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з п.54.1 ст. 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Пунктом 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим кодексом для подання податкової декларації.

Судом встановлено, що відповідачем самостійно визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток:

- розрахунок податкових зобов'язань щодо сплати консолідованого податку на прибуток підприємства за 2011 рік № 9016343529 від 28.02.2012 року - 87 477 грн.;

- розрахунок податкових зобов'язань щодо сплати консолідованого податку на прибуток підприємства за три квартали 2011 року (уточнюючий) № 9016343400 від 28.02.2012 року - 29 716 грн. - податкове зобов'язання з податку на прибуток, 891 грн. - сума штрафу при наданні уточнюючого розрахунку.

Таким чином, відповідач має заборгованість зі сплати податку на прибуток в сумі 118 084 грн., що підтверджується розрахунком податкового боргу станом на 26.03.2012 року.

Згідно з п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, 03.03.2011 року бухгалтером відповідача було отримано податкову вимогу № 341 від 23.02.2011 року, що підтверджується корінцем вказаної податкової вимоги, копія якого знаходиться в матеріалах справи.

Відповідно до п. 20.1.18 ст. 20 Податкового кодексу України державна податкова інспекція має право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п.87.2 ст. 87 Податкового кодексу джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Згідно з п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Крім того, в судовому засіданні представником відповідача надано відзив на адміністративний позов, в якому відповідачем визнано позовні вимоги у повному обсязі.

Згідно ч. 3 ст. 112 Кодексу адміністративного судочинства України при повному визнанні відповідачем адміністративного позову і прийнятті його, судом приймається постанова про задоволення адміністративного позову.

Судом встановлено, що дії відповідача не суперечать закону та не порушують нічиїх прав, свобод та інтересів, тому суд приймає визнання відповідачем адміністративного позову.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо клопотання представника відповідача про встановлення порядку та способу виконання рішення шляхом розстрочення виконання рішення суду строком на 3 роки з оплатою рівними частинами щомісячно згідно графіку розстрочення, суд вважає, що воно не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду, що видав виконавчий лист, із поданням, а сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Оскільки відповідачем не надано достатніх доказів наявності обставин, що можуть ускладнити виконання рішення суду по даній справі, та складне фінансове становище підприємства не є винятковою обставиною у розумінні ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України, а також враховуючи те, що позивачем не надано згоди на встановлення способу і порядку виконання судового рішення шляхом розстрочення виконання рішення суду строком на 3 роки, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання представника відповідача про встановлення способу і порядку виконання судового рішення шляхом розстрочення виконання рішення суду строком на 3 роки з оплатою рівними частинами щомісячно згідно графіку розстрочення.

Питання про розподіл судових витрат не вирішується у зв'язку з тим, що відповідно до Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору.

Згідно ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, у якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено представників сторін про те, що постанову у повному обсязі буде виготовлено 03 травня 2012 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 94, 112, 158-163, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м.Луганську Луганської області Державної податкової служби до Державного підприємства «Луганськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Управління інформаційних технологій і виробничо-технологічного зв'язку» про стягнення коштів за податковим боргом з податку на прибуток в сумі 118 084 грн. задовольнити у повному обсязі.

Стягнути кошти Державного підприємства «Луганськвугілля» (код ЄДРПОУ 32473323) - (91055, м. Луганськ, вул. Лермонтова, 1в) в особі відокремленого підрозділу «Управління інформаційних технологій і виробничо-технологічного зв'язку» з рахунків у банках, що його обслуговують, за податковим боргом з податку на прибуток в сумі 118 084 грн. (сто вісімнадцять тисяч вісімдесят чотири гривні) в доход Державного бюджету України.

Відмовити у задоволенні клопотання представника відповідача про встановлення порядку та способу виконання рішення суду шляхом розстрочення його виконання строком на три роки.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 03 травня 2012 року.

СуддяТ.С. Ушаков