Постанова № 23811907, 23.04.2012, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Копія Справа № 1170/2а-386/12

Категорія статобліку 8

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2012 року м. Кіровоград

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Флоренка О. Ю.,

при секретарі - Галушко О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою «Фірми «БСМ»у формі товариства з обмеженою відповідальністю до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

03 лютого 2012 року «Фірма «БСМ»у формі товариства з обмеженою відповідальністю звернулась до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції, в якій просить: визнати протиправними дії відповідача, які полягають в незаконному проведенні 06.01.2012 року документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за січень -лютий 2011 року; визнати протиправними дії відповідача, які полягають в незаконному визначенні правочинів, укладених позивачем такими, що не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені позивачем по правочинах; визнати протиправними дії відповідача, які полягають в незаконному виключені позивачем зі складу податкового кредиту з податку на додану вартість в січні 2011 року на загальну суму 1 720 000,00 грн., в лютому 2011 року 2 203 333,33 грн.; визнати протиправними дії відповідача, які полягають в незаконному виключенні податкового зобов'язання позивача з податку на додану вартість в січні 2011 року 1 746 684,00 грн., у лютому 2011 року 2 399 316,50 грн.; зобов'язати відповідача врахувати податковий кредит позивача в січня 2011 року на загальну суму 1 720 000,00 грн., в лютому 2011 року 2 203 333,33 грн. при розрахунках податків, що підлягають сплаті до бюджету; зобов'язати відповідача врахувати податкове зобов'язання позивача на загальну суму в січні 2011 року 1 746 684,00 грн., у лютому 2011 року 2 399 316,50 грн., при розрахунках податків, що підлягають сплаті до бюджету.

13.04.2012 року у судовому засіданні, на підставі проголошеної ухвали, судом було здійснено заміну первісного відповідача, яким є Кіровоградська об'єднана державна податкова інспекція на її правонаступника - Кіровоградську об'єднану державну податкову інспекцію Кіровоградської області Державної податкової служби, у відповідності до ст. 55 КАС України.

Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що 12.01.2012 року позивачем було отримано від відповідача акт від 10.01.2012 року №12/1520/20631062 про неможливість проведення зустрічної звірки позивача щодо підтвердження господарських правовідносин із ПП «Нафто Агро Трейд»за січень -лютий 2011 року.

Позивач зауважує, що в акті містяться висновки про порушення ним п. 3 ст. 5, ст.. 7 Господарського кодексу України, п.2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.185.1 ст.185, п.п. а ) п. 187.1 ст. 197, п.188.1 ст. 188 Податкового кодексу України, п.1 ст.9 ,п.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України», п.п. 198.2 ,198.3, 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України, ч.1 ст.203, ст..215, п.1 ст.216, ст.228 Цивільного Кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених позивачем, як наслідок не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже -мають ознаки нікчемності та є нікчемними по ланцюгу до «вигодонабувача». Також в акті перевірки зазначено, що підприємствами -покупцями позивача безпідставно сформовано податковий кредит за рахунок сум ПДВ, згідно податкових накладних, виписаних позивачем на загальну суму в січні 2011 року 1 746 684,00 грн., у лютому 2011 року 2 399 316,50 грн. Підприємствами -постачальниками позивачем, безпідставно сформовано податкові зобов'язання в січні 2011 року на загальну суму 1 720 000,00 грн. в лютому 2011 року 2 203 333,33 грн.

Позивач не погоджується з висновками, наведеними в акті перевірки та вважає, що зазначені в акті перевірки порушення не підтверджені належними доказами, які б доводили протиправність діяльності позивача та фіктивність укладених правочинів та є такими, що порушують право позивача на податковий кредит, що передбачено нормами Податкового кодексу України та право на вільне здійснення цивільних і господарських прав, що передбачені ст.12 ЦКУ та ст. 6 Господарського кодексу України.

У судовому засіданні представники позивача Кноблох І.В., Дрібіна Г.Є. позовні вимоги підтримали в повному обсязі, пославшись на обставини, викладені в позовній заяві та просили суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача Панасенко І.Б. просила суд відмовити в задоволенні адміністративного позову, пославшись на доводи, зазначені у письмових запереченнях на позов (а.с. 30).

Представник відповідача, заперечуючи проти задоволення адміністративного позову у своїх письмових запереченнях на позов зазначила, що податковим органом проводилась невиїзна документальна перевірка позивача на підставі ст. 75,78,79 Податкового кодексу України, які надають право проводити безпосередньо саме такі перевірки, з урахуванням прав органів державної податкової служби, визначених ст. 20 ПК України. Також зазначено, що на підставі акта перевірки не виносились будь -які рішення, які б зобов'язували платника сплачувати відповідну суму грошового зобов'язання до бюджету, тобто правові наслідки для позивача після складання посадовими особами відповідача акта перевірки відсутні.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши у судовому засіданні подані суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що слід відмовити у задоволенні адміністративного позову з наступних підстав.

Судом встановлено, що 23.03.2011 року листом -запитом відповідача вих. №6568/10/1520 позивача було запрошено до Кіровоградської ОДПІ для надання пояснень та їх документального підтвердження для усунення розбіжностей між податковим кредитом та податковими зобов'язаннями (а.с. 33). 08.04.2011 року позивачем надано до відповідача завіренні копії податкових накладних за січень 2011 року по сформованому податковому кредиту за контрагентом ПП «Нафта агро трейд»(а.с. 34).

Позивачу направлено лист -запит відповідача від 08.04.2011 року вих. 10911/10/1520 щодо формування податкового кредиту за лютий 2011 року (а.с. 126). Даний запит позивач отримав 15.04.2011 року, що підтверджується зворотнім поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 127). Відповідь на запит позивачем надана не була.

13.12.2011 року разом із супровідним листом вих. №68313/7/23-Р (а.с. 128) Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі м. Києва до Кіровоградській ОДПІ було направлено по електроній пошті акт від 13.12.2011 року №129/2307 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ПП «Нафта Агро Трейд»за період з 01.01.2011 року по 28.02.2011 року (а.с. 129 -131).

В ході перевірки встановлено, що у ПП «Нафта Агро Трейд»відсутні трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь - якого виду діяльності, а тому вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, у зв'язку з чим вони не мають реального товарного характеру.

Враховуючи те, що у ПП «Нафта Агро Трейд»відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, згідно до частини 1,5 ст.203, п.1,2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України, правочини між позивачем та ПП «Нафта Агро Трейд»мають ознаки нікчемності.

10.01.2012 року державним податковим інспектором відділу адміністрування податку на додану вартість управління оподаткування юридичних осіб Решетняк Оленою Сергіївною на підставі наказу від 06.01.2012 року №24 (а.с. 11) та повідомлення від 06.01.2012 року №352/10/1520 (а.с. 9) проведено зустрічну звірку суб'єкта господарювання «Фірми «БСМ»у формі ТОВ щодо підтвердження господарських взаємовідносин із ПП «Нафта Агро Трейд»за січень -лютий 2011 року. В результаті проведення перевірки складено відповідний акт перевірки від 10.01.2012 року №12/1520/20631062 (а.с. 12 -18) (далі - акт перевірки).

В ході перевірки встановлено, що позивачем порушено вимоги: - п.3 ст.5, ст7 Господарського кодексу України від 16.10.2003 року №436-IV, п.2 ст. 3 Закону України від 16.07.1999 року №996 -XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.185.1 ст. 185, п.п. а) п.187.1 ст. 187 п.188.1 ст. 188 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755 - VI;

- п.1 ст. 9, п.2 ст.3 Закону України від 16.07.1999 року №996 -XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 198.2 ст. 198, п.193 ст. 198, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755 - VI;

- ч.1 ст. 203, ст.215, п.1 ст.216, ст.228 Цивільного кодексу України №435 -IV від 16.01.2003 року, в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовленні ними по правочинах, здійснених «Фірмою «БСМ»у формі ТОВ, а тому як наслідок вони не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже вони мають ознаки нікчемності та є нікчемними по ланцюгу до «вигодонабувача».

Підприємствами -покупцями, які були контрагентами позивача, безпідставно сформовано податковий кредит за рахунок сум ПДВ, згідно податкових накладних, виписаних позивачем на загальну суму в січні 2011 року 1 746 684,00 грн., у лютому 2011 року 2 399 316, 50 грн.

Підприємствами -постачальниками, які були контрагентами позивача, безпідставно сформовано податкові зобов'язання в січні 2011 року на загальну суму 1 720 000, 00 грн., в лютому 2011 року 2 203 333,33 грн.

Позивачем до матеріалів справи подані податкові накладні щодо його взаємовідносин з ПП «Нафта агро Трейд» (а.с. 105 -125), видаткові накладні (а.с. 84 -104), але в судові засідання представник позивача не змогла надати договори поставки та товарно -транспортні накладні, на підтвердження поставки олії соняшникової.

Також представник позивача пояснила, що надані нею у судове засідання, на підтвердження господарських взаємовідносин позивача з ПП «Нафта агро Трейд», первинні фінансово -бухгалтерські документи, у тому числі податкові накладні з печаткою ПП «Нафта агро Трейд», були відновлені позивачем вже після проведення відповідачем податкової перевірки.

Суд вважає, що фактично підставою для звернення з позовом до суду стали висновки перевіряючих осіб, які викладені в акті перевірки та які зводяться до того, що позивачем укладалися правочини, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені цими правочинами, у зв'язку з чим податковим органом зроблено висновки про завищення підприємством податкових зобов'язань та податкового кредиту. Оскільки висновок про визнання нікчемними правочинів, укладених позивачем з його контрагентами, міститься в акті перевірки, то всі позовні вимоги пов'язані саме зі складанням відповідачем акта перевірки.

Відповідно до ч. 2 п. 3 Р.І «Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 року №984 та зареєстрованого в Мін'юсті 12.01.2011 року за №34/18772 (далі -Порядок), акт -це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Згідно п. 1 Р. ІІ даного Порядку, акт (довідка) документальної перевірки складається з чотирьох частин: вступної, загальних положень, описової частини та висновку.

У відповідності до п. 7 Р. ІV Порядку, за результатами розгляду керівником органу державної податкової служби (його заступником) акта перевірки, заперечень посадових осіб платника податків або його законних представників та інших матеріалів перевірки, у терміни та порядку, встановлені Кодексом, приймаються відповідні податкові повідомлення-рішення.

Як вбачається з системного аналізу норм Порядку, акт перевірки є лише засобом документування перевірочних дій і не встановлює відповідальності для осіб, які допустили недоліки або порушення, встановлені під час проведення перевірки, а тому не може бути об'єктом оскарження в суді. Об'єктом оскарження є юридичні наслідки, що безпосередньо випливають з результатів перевірки, зокрема, прийняті за її результатами рішення.

Заявляючи вимоги у такий спосіб, на думку суду, позивач фактично просить визнати протиправними доводи (позицію) податкового органу з приводу аналізу встановлених результатів перевірки. При цьому позивач не врахував, що захисту підлягають порушенні або оспорюванні права особи. Між тим, самі висновки перевіряючих осіб, які викладено в акті перевірки, не призводять та не можуть призвести до порушення прав та охоронюваних інтересів особи. Зроблені в акті перевірки висновки можуть, в подальшому, стати підставою для прийняття рішення (вчинення дій) податковим органом, які, в свою чергу, і можуть бути предметом оскарження, і саме під час встановлення правомірності та обґрунтованості такого рішення (вчинення дій) має бути надано правову оцінку тим висновкам (доводам), які стали підставою для прийняття рішення (вчинення дій) суб'єктом владних повноважень.

З огляду на те, що сам по собі акт перевірки не має для платників податків ніяких наслідків, які настають у зв'язку з прийняттям податковим органом на підставі акта перевірки відповідного рішення, суд вважає, що акти податкових перевірок не можуть бути предметом спору в суді, оскільки ці документи не мають обов'язкового характеру, викладені в них обставини можуть бути лише підставою для застосування керівником податкового органу чи його заступником відповідних заходів, а тому суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

У відповідності до ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Відповідачем під час розгляду даної адміністративної справи свідки не залучалися, судові експертизи не проводилися, а тому ним не понесені судові витрати, які підлягають відшкодуванню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2, 71, 94, 158 -163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі, протягом десяти днів з дня отримання копії постанови суду, апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 23.04.2012 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 28.04.2012 р., про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 2 ст. 167 КАС України.

Суддя (підпис) О.Ю. Флоренко

Згідно з оригіналом:

Суддя О.Ю. Флоренко