Рішення № 23811714, 07.05.2012, Диканський районний суд Полтавської області

Справа № 1606/363/2012

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 травня 2012 року Диканський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді Новака Д. І

при секретарі Бурлига Н. Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Диканька цивільну справу за позовом Публічного Акціонерного товариства Комерційний банк "Приват Банк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В :

Публічне акціонерне товариство Комерційний Банк "Приват Банк" /далі - ПАТ КБ "Приват Банк"/ звернулося до суду із позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обгрунтування своїх позовних вимог позивач вказав, що 21 січня 2008 року відповідач по справі ОСОБА_2 згідно умов кредитного договору одержав від ПАТ КБ "Приват Банк" кредит в сумі 4 680 грн. з процентною ставкою за користуавння кредитом в розмірі 12 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 21 січня 2010 року.

Вказуючи на те, що відповідач належним чином не виконує своїх зобов'язань за кредитним договором, внаслідок чого станом на 30 грудня 2011 року виникла заборгованість перед позивачем в сумі 23 854 грн. 88 коп., яка складається з заборгованості за кредитом в сумі 819 грн. 50 коп., заборгованості за відсотками за користування кредитом - 442 грн. 98 коп., заборгованості по комісії за користування кредитом - 2 358 грн. 72 коп., пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором - 18 621 грн. 54 коп., а також з фіксованої частини штрафу в сумі 500 грн. 00 коп. та процентної частини в сумі 1112 грн. 14 коп., позивач звернувся до суду із вказаною позовною заявою про стягнення з відповідача ОСОБА_2 суму заборгованості 23 854 грн. 88 коп. та сплачені позивачем судові витрати по справі в сумі 238 грн. 55 коп.

Представник позивача ПАТ КБ "Приват Банк в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задоволити, виходячи з обставин, викладених в позові та у судовому засіданні. При цьому зазначив, що пеня та суми штрафу дійсно є двома видами юридичної відповідальності, а тому не заперечував проти того, що суми нарахованих штрафів з відповідача не будуть стягнуті.

Відповідач ОСОБА_2 повторно в судове засідання не з"явився, хоч належним чином був повідомлений про дату та місце розгляду справи, що стверджується наявною у справі розпискою про одержання ним судової повістки, а тому справа була розглянуту його відсутність відповідно до положень ЦПК України.

Розглянувши і дослідивши матеріали справи та наявні докази, вислухавши пояснення представника позивача, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 21 січня 2008 року відповідач ОСОБА_2 згідно заяви позичальника № PLXRRX3633006 від 21 січня 2008 року та Умов одержав від Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк "Приват Банк" /далі - ПАТ КБ "Приват Банк"/ кредит в сумі 4 680 грн. з процентною ставкою за користування кредитом в розмірі 1 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 21 січня 2010 року. Вищезазначеною заявою позичальника був визначений порядок розрахунку, згідно з яким відповідач повинен вносити обов'язкові щомісячні платежі з 10 до 15 числа кожного місяця.

Крім того, заявою позичальника визначена обов'язкова щомісячна сума для погашення заборгованості за кредитом, відсотків, винагороди, комісії, а також інших витрат згідно з Умовами, що складає 332 грн. 99 коп. При цьому щомісячна винагорода за надання фінансового інструменту становить 112 грн. 32 коп.

З матеріалів справи вбачається, що ПАТ КБ "Приват Банк" було відкрито відповідачу рахунок № 26005420106001, на який перераховані кошти в сумі 3900 грн. Кошти в сумі 780 грн. 00 коп. було списано на рахунок ПАТ КБ "Приват Банку" на сплату одноразової винагороди за надання фінансового інструменту за кредитним договором (заявою) № PLXRRX3633006 від 21 січня 2008 року.

З наявних у справі документів видно, що відповідач ОСОБА_2 свої зобов'язання по договору належним чином не виконував і внаслідок цього позивачем станом на 30.12.2011 року йому нарахована загальна сума заборгованості за вказаним кредитним договором в розмірі 23 854 грн. 88 коп., з яких 819 грн. 50 коп. - заборгованість за основною сумою кредиту, 442 грн. 98 коп. - заборгованість за процентами за користування кредитом, 18 621 грн. 54 коп. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, 500 грн. 00 коп. та 1 112 грн. 14 коп. - штрафи, яку позивач і просить стягнути з відповідача

Згідно Заяви позичальник зобов'язується повернути суму кредиту, відсотків, винагороди відповідно до Умов надання споживчого кредиту фізичним особам.

Згідно п. 1.5 Заява позичальника - це документ, який підписується позичальником та передається ним в Банк для укладення кредитно-заставного договору.

Фактичні обставини справи, наявні в матеріалах справи документи вказують на те, що укладений сторонами договір на підставі заяви позичальника № PLXRRX3633006 від 21 січня 2008 року відповідає загальним вимогам чинності правочину, при підписанні вказаної заяви позичальника всі передбачені чинним законодавством вимоги для укладення договорів були дотримані, заява позичальника та Умови містять усі передбачені чинним законодавством відомості. Крім того, Умови надання кредиту не порушують співвідношення майнових інтересів сторін та не позбавляють заінтересовану особу того, на що вона розраховувала при укладенні договору, оскільки укладаючи кредитний договір, відповідач зобов'язувався повернути позивачу кредит, сплатити відсотки, комісію (одноразову та щомісячну) за користування кредитом.

З цими умовами кредитного договору та настанням відповідальності у разі порушення графіку повернення кредиту був ознайомлений та був згоден з ними відповідач ОСОБА_2, підписавши особисто заяву позичальника на укладення кредитного договору. Проте протягом тривалого часу не виконував умови кредитного договору, що призвело до заборгованості відповідача по сплаті кредиту.

Відповідно до ст. 623 ЦК України боржник, який прострочив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Визначаючи розмір завданих позивачу діями відповідача по неповерненню кредитних коштів збитків, суд виходить із наступного.

Так, із наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором вбачається, що до лютого місяця 2009 року відповідач по справі ОСОБА_2 в повному обсязі виконував зобов'язання за кредитним договором, а з лютого місяця 2009 року відповідач по справі став сплачувати в рахунок погашення заборгованості за кредитом кошти, менші за обов'язкову щомісячну плату, передбачену Заявою позичальника - 332 грн грн. 99 коп.., внаслідок чого банком стали нараховуватися прострочені суми. Крім того, з грудня місяця 2009 року - взагалі не вносив ніяких платежів, спрямованих на погашення кредиту. Останній платіж в рахунок погашення кредиту відповідачем ОСОБА_2 був внесений 16 грудня 2009 року.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитків і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, розмір і порядок виплати яких встановлюється договором.

Згідно заяви позичальника на укладення кредитного договору від 21 січня 2008 року процент за користування кредитом становить 1,0% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом.

Тому суд приходить до висновку, що прямими збитками за прострочення сплати коштів за кредитним договором є заборгованість за тілом кредиту та процентами за користування кредитом і підлягають стягненню з боржника. Крім того, позичальник при підписанні заяви позичальника погоджувався із умовою кредитного договору в частині щомісячної плати комісії (винагороди) в розмірі 112 грн.32 коп., у зв'язку з чим заборгованість по комісії також підлягає обов'язковому стягненню.

Таким чином, заборгованість за кредитом в розмірі 819 грн. 50 коп., заборгованість за відсотками за користування кредитом - 442 грн. 98 коп., заборгованість по комісії за користування кредитом - 2358 грн. 72 коп. є прямими збитками та підлягають стягненню з відповідача ОСОБА_2 в повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо стягнення із відповідача пені та фіксованої і процентної складової штрафу, суд не вбачає підстав для повного задоволення вимог позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 18 621 грн. 54 коп., фіксованої частини штрафу в розмірі 500 грн. 00 коп. та процентної частини штрафу - 1112 грн. 14 коп., виходячи з наступного.

Пунктом 5.1 Умов передбачено, що при порушенні позичальником будь-якого із зобов'язань Банк має право нарахувати, а Позичальник зобов'язується сплатити Банку пеню в розмірі 0,5 % від суми простроченого платежу, але не менше 1 гривні за кожний день прострочки платежу. Сплата пені здійснюється в гривні.

Згідно п. 5.3. вказаних Умов при порушенні Позичальником строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань, передбачених Договором більш, ніж на 30 днів, Позичальник зобов'язаний сплатити Банку штраф у розмірі 500 грн. 00 коп. та штраф в розмірі 5 % від суми заборгованості.

Проте, відповідно до ст. 549 ч.3 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання, і є не чим іншим як пенею.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням чи неналежним виконанням зобов'язання. Проценти на неустойку не нараховуються.

Позивачем - ПАТ КБ «Приват Банк», застосовано до відповідача ОСОБА_2 два види відповідальності за порушення зобов'язання у вигляді пені в розмірі 18 621 грн. 54 коп., та штрафів в розмірі 500 грн. 00 коп. та 1112 грн. 14 коп.

Виходячи з того, що згідно ч. 1 ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, суд приходить до висновку, що позивачем неправомірно застосовано два види відповідальності за порушення умов кредитного договору. Тому вимога ПАТ КБ «Приват Банк» про стягнення із ОСОБА_2 штрафів розміром 500 грн. та 1112 грн. 14 коп. не підлягає задоволенню у зв'язку з її безпідставністю.

Крім того, суд не вбачає підстав для стягнення із відповідача на користь позивача за цим позовом пені в сумі 18 621 грн. 54 коп., так як вважає, що позивач умисно, з метою нарахування якнайбільшої суми пені не скористався положеннями п. а, б, в підпункту 3 пункту 3.3 вказаного договору, в частині вимоги дострокового повернення кредиту, сплати винагороди, комісії й відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за цим договором у повному обсязі шляхом направлення відповідного повідомлення, або розірвання договору у судовому порядку, чи здійснення одностороннього розірвання договору за надсиланням позичальнику відповідного повідомлення.

При цьому позивачем при подачі позову до суду заборгованість за кредитним договором була вирахувана станом на 31.12.2011 року. А позов до суду поданий лише 30.03.2012 року - після спливу двох років та двох місяців після спливу строку дії кредитного договору. Вказані дії позивача суд розцінює як зловживання своїм правом.

Згідно ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Також суд приймає до уваги той факт, що відповідачем по справі ОСОБА_2 згідно кредитного договору від 21 січня 2008 року була отримана від банку незначна сума коштів, а саме в розмірі 4 680 грн. 00 коп., з яких 780 грн. 00 коп. було одночасно перераховано на сплату одноразової винагороди за надання банком фінансового інструменту.

Тому суд вважає необхідним відповідно до положень ч.3 ст. 551 ЦК України зменшити розмір пені, так як вона перевищує розмір прямих збитків, які в сумі складають 3 261 грн. 20 коп., та складаються із заборгованості по тілу кредиту, заборгованості за несплачені відсотки та комісії за користування кредитом, а також з урахуванням незначної початкової суми кредиту, наданої банком відповідачу, та за наявності умисної бездіяльності позивача, щодо прийняття мір до повернення відповідачем грошових коштів, що призвела до нарахування значних сум пені. Пеня в шісь разів перевищує прямі збитки невиконання відповідачем умов кредитного договору.

Разом з тим, суд враховує ту обставину, що відповідач протягом тривалого часу не здійснював погашення заборгованості по кредитному договору, до цього часу не вживши ніяких заходів до її зменшення, а тому вважає необхідним визначити розмір пені за невиконання боржником своїх зобов'язань перед кредитором в сумі 5000 грн. 00 коп.

Таким чином, із відповідача підлягають стягненню такі суми:

- 819 грн. 50 коп. заборгованість за основною сумою кредиту;

- 442 грн. 98 коп. заборгованість за нарахованими відсотками;

- 2358 грн.72 коп заборгованість по комісії за користування кредитом;

- 5000 грн. 00 коп. пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.

Виходячи з вище вказаного, суд приходить до висновку, що загальна сума заборгованості ОСОБА_2, що підлягає стягненню з нього на користь ПАТ КБ "Приват Банк" складає 8 621 грн. 20 коп.

Приймаючи до уваги те, що позов підлягає частковому задоволенню, судові витрати відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України також повинні бути стягнуті з відповідача на користь позивача пропорційно до задоволених позовних вимог.

Так, виходячи з вище вказаного розрахунку пропорційності задоволеним вимогам, сума судового збору, яка підлягає стягненню з відповідача, становить 86 грн. 21 коп.

Однак, згідно із ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 року № 3674-VI, ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати, а 0,2 мінімальної заробітної плати на день подачі позову до суду складав 214 грн. 60 коп.

Тому із відповідача ОСОБА_2 слід стягнути судовий збір в розмірі 214 грн. 60 коп.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 527, 549-551, 610-612, 623, 1048 ЦК України, ст. 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 року № 3764-VI, ст. 61 Конституції України, ст.ст. 10, 11, 88, 208, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк "Приват Банк", р/р 29092829003111, МФО 305299, ЄДРПОУ 14360570, заборгованість по кредитному договору № PLXRRX3633006 від 21 січня 2008 року в сумі 8 621/вісім тисяч шістост двадцять одна/ грн. 20 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк "Приват Банк", р/р 64993919400001, МФО 305299, ЄДРПОУ 14360570, витрати по сплаті судового збору пропорційно задоволеній частині позовних вимог в сумі 214 /двісті чотирнадцять/ грн. 60 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Полтавської області шляхом подачі через Диканський районний суд апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий