Рішення № 23810570, 04.05.2012, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 2506/1894/2012

Провадження по справі 2506/1894/2012

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04.05.2012 року м. ЧернігівДеснянський районний суд міста Чернігова у складі:

головуючого -судді Требух Н.В.

при секретарі - Рудик Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі та гідності, відшкодування завданої моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

05.04.2012 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просить стягнути з відповідача 100000 грн у відшкодування завданої моральної шкоди. В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на лист відповідача від 20.03.2012 року, який принижує його честь, гідність, а також ділову репутацію фізичної особи.

У судове засідання сторони не з»явились, позивач надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позов підтримує. Відповідач до суду не з»явився, про час та місце розгляду справи сповіщений належним чином і завчасно, про причини неявки суд не повідомив.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

20.03.2012 року відповідач надіслав на адресу Деснянського районного суду м.Чернігова, Управління Служби безпеки України в Чернігівській області, Чернігівській облдержадміністрації, Чернігівській обласній раді, Чернігівській міській раді, прокуратурі Чернігівської області, прокуратурі м.Чернігова, УМВС України в Чернігівській області та іншим лист за № 20-03-12 в якому в тому числі зазначив, що: «… ОСОБА_1 сам себе до складу фізичних осіб не відносить. За невизначеністю цивільного статусу інваліда ВВВ 2 групи ОСОБА_1 розглядати його лист в Деснянському суді немає жодного сенсу… Інвалід ВВВ 2 групи ОСОБА_1 за будь-який умов інвалід, а не адвокат ОСОБА_3 За позовом інваліда ВВВ 2 групи ОСОБА_1 ( а не фізичної особи) до Судового Фінансового Арбітражу Титульного Суверенного Народу України інвалід 2 групи ОСОБА_1 обурений тим, що він ще й досі не людина, що на нього ще й досі не розповсюджується система правосуддя». Даний лист підписано відповідачем як Головою Судового Фінансового Арбітражу Сенатор Сенату Корінного Народу України та скріплений печаткою організації під назвою «Судовий Фінансовий Арбітраж».

Згідно частини 1 статті 270 Цивільного кодексу України фізична особа має право на життя, право на охорону здоров'я, право на безпечне для життя і здоров'я довкілля, право на свободу та особисту недоторканість, право на недоторканість особистого і сімейного життя, право на повагу до гідності та честі, право на таємницю листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції, право на недоторканість житла, право на вільний вибір місця проживання та на свободу пересування, право на свободу літературної, художньої, наукової і технічної творчості. Наведений перелік особистих немайнових прав фізичної особи, які гарантовані Конституцією України, цим Кодексом та іншим законом не є вичерпним.

В силу положень частини 3 статті 273 Кодексу діяльність фізичних та юридичних осіб не може порушувати особисті немайнові права. Фізична особа має право на захист свого особистого немайнового права від протиправних посягань інших осіб (частина 1 статті 275 Кодексу). Недостовірна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного (частина 3 статті 277 Кодексу).

Якщо фізичній особі внаслідок порушення її особистого немайнового право завдано майнової та (або) моральної шкоди, ця шкода підлягає відшкодуванню (стаття 280 Кодексу).

Наведені в листі висловлювання носять образливий характер, принижують честь і гідність позивача, завдають позивачеві моральної шкоди, що полягає у душевних стражданнях завданих образами та невизнанням його немайнових прав. Крім того, вони свідчать про повне ігнорування відповідачем положень Конституції і законів України, які гарантують недоторканість особистих немайнових прав кожній особі, яка перебуває під юрисдикцією держави Україна.

Вирішуючи питання розміру грошової компенсації завданої моральної шкоди суд враховує характер правопорушення; глибину й тривалість душевних страждань; зухвалість дій відповідача, який навіть після звернення позивача до суду продовжує видавати себе за посадову особу неіснуючої в державі установи; у той же час, виходячи із засад розумності та виваженості вважає достатньою компенсацією стягнення на користь позивача 3000 грн.

Керуючись статтями 10, 79, 88, 208, 209, 212 -215, 224-229 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 3000 грн у відшкодування завданої моральної шкоди.

У задоволенні решти вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 214 грн 60 коп., який зарахувати на доходний рахунок № 31211206700003, в УДКС України у м. Чернігові (Державний бюджет), код ЄДРПОУ 38054398, МФО 853592.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено позивачем до апеляційного суду Чернігівської області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя