Рішення № 23810237, 02.04.2012, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

2-2119/11 2/538/142/2012

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 квітня 2012 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді -Гноєвой С.С.,

при секретарі Ковальовій М.В.,

з участю представника позивача - адвоката ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на нерухоме майно, яке знаходиться в спільній частковій власності та усунення перещкод в здійсненні права користування і розпорядження нерухомим майном,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернулася до Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя з позовом до ОСОБА_3 про визнання права власності на нерухоме майно, яке знаходиться в спільній частковій власності та усунення перещкод в здійсненні права користування і розпорядження нерухомим майном.

В обґрунтування заявлених вимог посилалася на те, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, вона є власником 19/24 частки жилого будинку АДРЕСА_1. Рішенням Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 18 березня 2010 року за нею визнано право власності на 19/24 частки земельної ділянки по АДРЕСА_1. Відповідачка ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, яке до цього часу в БТІ м.Маріуполя не зареєстроване, є власником 5/24 частки вищевказаного домоволодіння. Правовстановллючі документи на відповідну цій частці земельну ділянку, відповідачка після смерті своєї матері ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_3, з невідомих для неї причин не отримала. Таким чином, здійснити переоформлення у вказаних частках державного акту на право приватної власності на землю, немає ні технічної, ні юридичної можливості. На даний час державний акт на вказану земельну ділянку, розміром 0,0647 га оформлений на ім'я померлої ОСОБА_4 Право на спірне нерухоме майно у неї та відповідачки виникло після смерті її чоловіка ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 і матері відповідачки ОСОБА_4 На даний час в спірному домоволодінні зареєстрований батько її померлого чоловіка ОСОБА_6 і його дочка - відповідачка ОСОБА_3, але на правових підставах ніхто не проживає. Батько чоловіка ОСОБА_6 з середини 2010 року проживає в АДРЕСА_2 у своєї співмешканки, а відповідачка з 2001 року разом зі своїм чоловіком і повнолітньою донькою проживає в АДРЕСА_3 більше 10 років в квартирі, яка належить її свекрусі ОСОБА_7. Спірне володіння складається із жилого будинку (літера А-1) з житловою прибудовою (літера А1-1), мансардою (літера А/м), нежилої прибудови (літера А2-1), жилою площею 69,6 кв.м., загальною площею 122,6 кв.м., гаражу (літера Б-1), сараю (літера В-1), огорожі, воріт (№ 1,2), мостіння (І). В зв'язку з тим, що з відповідачкою вони не проживають однією родиною, знаходяться в неприязних відносинах, спільне користування спірним нерухомим майно є неможливим. Домоволодіння АДРЕСА_1 згідно з технічним розміщенням жилих кімнат (прохідних) і допоміжних приміщень є річчю неподільною, виділити в натурі із них 5/24 частки домоволодіння з окремим входом і без порушення норми жилої площі, яка належить кожному із співвласників неможливо, в результаті чого у співвласників немає можливості вирішити питання щодо володіння і порядка користування жилим будинком. Вона сплачує комунальні платежі за всю загальну і жилу площу, при цьому відповідачка своїх обов'язки по сплаті комунальних платежів не виконує. Частка співвласника - відповідачки є незначною, договір про порядок володіння і користування спільним майном між ними відповідно до часток в праві спільній частковій власності не було укладено через неможливість, зокрема, розміру часток і неприязних відносин з відповідачкою. Ринкова вартість спірної долі їй невідома, але якщо відповідачка погодиться із запропонованою нею сумою, то вона може перерахувати на депозитний рахунок суду її вартість, визначену після проведення судової будівельно-технічної екпертизи. Просить суд визнати за нею право власності на нерухоме майно, а саме: на 5/24 частки домоволодіння АДРЕСА_1 і 5/24 частки земельної ділнки, розташованої за цією ж адресою, за умови внесення нею вартості відповідних часток на депозитний рахунок суду або виплати відповідачці цієї вартості в ході розгляду справи, усунути перешкоди в здійсненні нею право користування і розпорядження вищевказаним нерухомим майном та визнати відповідачку такою, що втратила право користування вищевказаним жилим приміщенням, а також стягнути з відповідачки на її користь судові витрати, пов'язані з розглядом справи.

Представник позивача - адвокат ОСОБА_1, в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити. Не заперечує проти винесення заочного рішення.

Відповідачка ОСОБА_3 до судового засідання не з'явилася, за невідомих суду причин, про причини неявки суд не повідомила, про день, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином.

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 12 червня 2009 року, позивачка ОСОБА_2 є спадкоємницею майна свого чоловіка ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4. Спадкове майно складається з 19/24 частини жилого будинку № 10 з відповідною частиною господарчих та побутових будівель і споруд, рощташованих по АДРЕСА_1 на приватизованій ділянці. На земельній ділянці розташовано: жилий будинок, деревонабивний, жилою площею 33,5 кв.м.літ.А-1, жила мансарда літ.А/м, жила прибудова літ.А1-1, нежила прибудова літ.А2-1, гараж літ.Б-1, сарай літ.В-1, огорожа 1,2, мостіння І.

З витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданого міським комунальним підприємством «Маріупольське бюро технічної інвентаризації» видно, що ОСОБА_2 на праві приватної власності належить 19/24 частки будинку АДРЕСА_1

Згідно інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно від 10 червня 2011 року за ОСОБА_2 19 червня 2009 року зареєстроване право власності на нерухоме майно, а саме: 19/24 частки будинку АДРЕСА_1 та 14 березня 2008 року зареєстровано право власності на 5/24 частки вказаного будинку за ОСОБА_4, яка померла.

Як видно з технічного паспорта на житловий будинок АДРЕСА_1, власником його 19/24 частки є ОСОБА_2, а власником 5/24 частки - ОСОБА_4.

Згідно схематичного плану земельної делянки, будинку та експлікації приміщень житлового будинку АДРЕСА_1, спірне домоволодіння складається із жилого будинку (літера А-1) з житловою прибудовою (літера А1-1), мансардою (літера А/м), нежилої прибудови (літера А2-1), жилою площею 69,6 кв.м., загальною площею 122,6 кв.м., гаражу (літера Б-1), сараю (літера В-1), огорожі, воріт (№ 1,2), мостіння (І).

На підставі рішення Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 18 березня 2010 року за ОСОБА_2 в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_5 визнано право власності на 19/24 частки земельної ділянки АДРЕСА_1.

На підставі Державного акту на право приватної власності на землю, виданого 15 квітня 2009 року померлій ОСОБА_4 на праві приватної власності належала земельна ділянка, площею 0,0647 га, яка розташована на території Орджонікідзевського району міста Маріуполя.

Відповідно до ст. 365 ЦК України, право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо:

1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі;

2) річ є неподільною;

3) спільне володіння і користування майном є неможливим;

4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.

Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

Згідно п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок" від 04.10.1991 року із змінами та доповненнями, при неможливості виділу частки будинку в натурі або встановлення порядку користування ним, власнику, що виділяється присуджується за його згодою грошова компенсація. Розмір грошової компенсації визначається за угодою сторін, а при відсутності такої угоди - судом по дійсній вартості будинку на час розгляду справи. Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку він може бути проданий в даному населеному пункті чи місцевості. Для її визначення проводиться експертиза.

По справі проведена будівельно-технічна експертиза, згідно висновку якої від 02 грудня 2011 року, вартість 5/24 частки домоволодіння, розташованого по АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_3 з урахуванням розташування земельної ділянки і фізичного зносу домоволодіння на момент оцінки, складає 51 449 гривень.

Визначена вартість частки відповідача відповідає її дійсній вартості.

За квитанцієї від 30 березня 2012 року публічного акціонерного товариства «БАНК НАЦІОНАЛЬНИЙ КРЕДИТ», ОСОБА_2 сплатила на депозитний рахунок суду 51 449 гривень.

Судом встановлено, що між сторонами по справі, що є співвласниками спірного домоволодіння склались на даний час неприязні відносини. Позивачка ОСОБА_2 фактично розпоряджається належною їй часткою, сплачує комунальні платежі за всю загальну і жилу площу, при цьому відповідачка своїх обов'язки по сплаті комунальних платежів не виконує.

Так як відповідачці ОСОБА_3 належить незначна частка - 5/24 жилого будинку з відповідними будівлями, які не можуть буту виділені в натурі, є неподільними, спільне володіння та користування даним домоволодінням неможливе двома співвласниками, позивачкою виконана умова попереднього внесення вартості належної відповідачці частки на депозитний рахунок суду, тому за позивачкою необхідно визнати право власності на 5/24 частки спірного домоволодіння, а відповідачці припинити право власності на вказану частку із виплатою їй грошової компенсації.

Виплату грошової компенсації не порушує право власності ОСОБА_3, як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п.7 постанови від 22.12.1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» при вирішенні спорів учасників спільної власності щодо розпорядження майном не слід розцінювати як неправомірне позбавлення права власності присудження грошової компенсації за частку в спільній власності, якщо неможливо поділити майно в натурі чи спільно користуватись ним.

Судом встановлено, що згідно довідки від 18.05.2011 року адресно-довідкого бюро ГУМВС України в Донецькій області відповідачка ОСОБА_3 прописана 20 липня 2001 року по АДРЕСА_1 а її донька ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2 зареєстрована з 09 лютого 2008 року по АДРЕСА_4

З домової книги для прописки громадян, які проживають в АДРЕСА_1 видно, що в ньому з 20 липня 2001 року прописана ОСОБА_3

З акту, складеного 21 серпня 2008 року ОСОБА_10, який мешкає по АДРЕСА_5, ОСОБА_11, яка мешкає по АДРЕСА_6 та ОСОБА_12, який мешкає по АДРЕСА_7, видно, що ОСОБА_3 та та її дочка ОСОБА_9 в будинку АДРЕСА_1 не проживають з 2001 року.

Відповідно до ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до змісту ч.1 ст.156 ЖК України, право члена сім'ї власника будинку (квартири) користуватися житлом існує лише за наявності у власника права приватної власності на це майно. Так як, виникнення права членів сім'ї власника будинку (квартири) на користування цим будинком та обсяг цих прав залежить від виникнення у власника будинку права власності на цей будинок, тому припинення права власності особи на будинок припиняє право членів її сімї на користування цим будинком.

В даному випадку відповідачка ОСОБА_3 не є членом сім'ї власника будинку, тому її право користування цим будинком припинилось із зміною його власника. Крім того, відповідачка не проживає спірному будинку з 2001 року, тому підлягає визнанню такою, що втратила право користування ним.

Відповідно зі ст.88 ЦПК України суд стягує з відповідачки на користь позивачки судовий збір в розмірі 265 гривень 50 копійок, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в сумі 120 гривень, що були сплачені останньою при зверненні до суду та витрати за проведення судової будівельно-технічної екпертизи в сумі 1 800 гривень.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.319,365,391 Цивільного кодексу України, ст.156 Житлового кодексу України, ст.ст.10, 11, 60, 88, 209, 212, 214-215, 218 Цивільного-процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на нерухоме майно, яке знаходиться в спільній частковій власності та усунення перещкод в здійсненні права користування і розпорядження нерухомим майном, - задовольнити.

Припинити право власності ОСОБА_3 на 5/24 частки жилого будинку з відповідними господарчими та побутовими будівлями і спорудами, які розташовані по АДРЕСА_1 та право власності на 5/24 частки земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_1

Визнати за ОСОБА_2 право власності на 5/24 частки жилого будинку з відповідними господарчими та побутовими будівлями і спорудами, які розташовані по АДРЕСА_1, Донецької області та право власності на 5/24 частки земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_1, Донецької області.

Виплатити ОСОБА_3 в рахунок вартості 5/24 частки жилого будинку з відповідними господарчими та побутовими будівлями і спорудами та земельної ділянки, які розташовані по АДРЕСА_1 грошову компенсацію в сумі 51 449 (п'ятдесят одна тисяча чотириста сорок дев'ять) гривень із депозитного рахунку суду (37317004001000, ТУ ДСА України в Донецькій області, код отримувача 26288796, банк отримувача -ГУ ДКСУ у Донецькій області, код банку отримувача 834016), внесених ОСОБА_2 згідно квитанції від 30 березняк 2012 року в публічному акціонерному товаристві "БАНК НАЦІОНАЛЬНИЙ КРЕДИТ".

Усунуту перешкоди у здійсненні ОСОБА_2 права користування і розпорядження нерухомим майном, а саме: домоволодінням АДРЕСА_1 та визнати ОСОБА_3 такою, що втратила право користування жилим приміщенням по АДРЕСА_1, Донецької області.

Стягнути із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судові витрати по справі: судовий збір в розмірі 265 (двісті шістдесят п'ять) гривень 50 копійок, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в сумі 120 (сто двадцать) гривень та витрати за проведення судової будівельно-технічної екпертизи в сумі 1 800 (одна тисяча вісімсот) гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів після отримання його копії.

Позивачем рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя Донецької області шляхом подачі в 10-денний строк з дня отримання копії рішення апеляційної скарги.

Суддя Гноєвой С. С.