Рішення № 23804447, 24.04.2012, Святошинський районний суд міста Києва

ун. № 2608/1327/12

пр. № 2/2608/2620/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2012 року

У.н.2608/1327/11

№Пр. 2/2608/2620/12

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 квітня 2012 року Святошинський районний суд міста Києва в складі

головуючого-судді Мазур І.В.

при секретарі Сіряченко Я.В.

представника позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення боргу. Позивач в ході судового засідання кілька разів уточнював позовні вимоги, остаточно уточнив позовні вимоги і просив стягнути з відповідача ОСОБА_2 на його користь борг в розмірі 14000грн. (чотирнадцять тисяч грн.). В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що вони з відповідачем товаришували. 29 серпня 2008р. відповідач ОСОБА_2 взяв у нього в борг 14000грн., що підтверджується розпискою від 29.08.2008р., виданою йому відповідачем. Гроші відповідач взяв на розвиток свого бізнесу -будівельні підряди заміських будинків. Гроші обіцяв повернути до 29 вересня 2008 року, але потім попросив відстрочити йому виплату на один рік,т.б. до 29 вересня 2009року, посилаючись на затримки у розрахунках від своїх замовників. Оскільки вони товаришували, він повторно розписки від відповідача не взяв, домовленість була усна. В подальшому відповідач повернув йому 5000грн. (п'ять тисяч грн.), а інші кошти не повернув. Він неодноразово звертався до відповідача з проханням повернути йому гроші, відповідач постійно обіцяв повернути йому ці кошти, але так їх і не повернув. У зв'язку з чим він вимушений був звернутися до суду з даним позовом.

Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що він дійсно 29.08.2008р. взяв у позивача в борг гроші в розмірі 14000грн. (чотирнадцять тисяч грн..), про що написав розписку. Своєчасно дані гроші не повернув, але вважає, що він повернув в подальшому борг шляхом проведення монтажних робіт в будинку позивача, проведення опалення та інших робіт. Просив застосувати строк позовної давності.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню за наступних підстав.

Як вбачається із розписки, наданої відповідачем ОСОБА_2, він позичив у позивача ОСОБА_1 29.08.2008року гроші в розмірі 14000грн. (чотирнадцять тисяч грн.) на один місяць./а.с.5/ Зазначені кошти зобов'язався повернути в строк.

Відповідач засвідчив своїм підписом, що умови по угоді на цей період з позивачем ОСОБА_1 погоджені.

У відповідності із ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) у власність грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно ч.2 ст.1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

В судовому засіданні відповідач не заперечував того факту, що у встановлений термін гроші позивачу він не повернув.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на те, що гроші позивачу він повернув шляхом проведення ремонтних робіт в будинку позивача частково за свої матеріали, оскільки будь-яких доказів на підтвердження цього відповідач суду не надав . В судовому засіданні відповідач не заперечував того факту, що будь-яких письмових підтверджень на предмет повернення позивачу грошей шляхом доставки позивачу матеріалів за рахунок яких проводилися роботи в будинку позивача у нього немає.

В той же час позивач підтвердив той факт, що відповідач дійсно надав йому двох працівників, які проводили роботи в його будинку, але при цьому він з ними розрахувався. Ніяких робіт, які б покрили борг відповідач не проводив. Позивач не заперечував також того факту, що 5000грн. (п'ять тисяч грн.) відповідач йому передав в погашення боргу.

Згідно ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Згідно ч.3 доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

В судовому засіданні представник відповідача просив застосувати строк позовної давності, посилаючись на те, що позивач пропустив строк подачі позову до суду.

Позивач посилався на те, що відповідач з ним товаришував і відповідно оскільки в них були приятельські стосунки він погодився на відстрочку боргу на один рік, який відповідач зобов'язувався повернути до 29 вересня 2008року, але не зміг повернути.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 також не заперечував того факту, що з позивачем вони товаришували. Відповідно не заперечував і того факту, що борг він не зміг повернути своєчасно у зв'язку з тим, що з ним своєчасно не розрахувалися замовники по його роботі. Тобто пояснення позивача про те, що він погодився продовжити строк повернення відповідачем боргу на один рік, т.б. до 29 вересня 2009року фактично знайшли своє підтвердження.

В той же час , оскільки відсутні письмові докази на підтвердження продовження строку повернення боргу, суд керуючись вимогами ч.5 ст.267 ЦК України, з урахуванням вищевикладеного, вважає поважними причини пропуску строку позовної давності і вважає, що порушене право позивача підлягає захисту.

Згідно вимог ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Судом встановлено, що відповідач свої зобов'язання перед позивачем не виконав. В той же час суд враховує, що відповідач ОСОБА_2 повернув позивачу ОСОБА_1 частково борг в розмірі 5000 (п'ять тисяч) грн.

У зв'язку з чим суд вважає необхідним частково задовольнити позовні вимоги та стягнути з відповідача на користь позивача борг в розмірі 9000 (дев'ять тисяч грн.) -(14000-5000=9000).

Також на підставі ст.88 ЦПК України суд з урахуванням того, що позивач був звільнений від сплати судового збору як інвалід другої групи, вважає необхідним стягнути з відповідача на користь держави судові витрати по справі судовий збір у розмірі 214грн.60коп. (двісті чотирнадцять грн.60коп.).

Враховуючи викладене, керуючись ч.1 ст.625, ст.ст.1046, 1047 ЦК України, ст.ст.3, 88, 209, 212, 213, 214, 215, 218, 292, 294 ЦПК України, суд-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1р.н. на користь ОСОБА_1 борг в розмірі 9000 (дев'ять тисяч грн.) .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави в особі УДКСУ у Святошинському районі м.Києва (ЕДРПОУ 37962074 ГУ ДКСУ у м.Києві МФО 820019 р/р 31212206700009 код платежу 22030001) судовий збір в розмірі 214грн.60коп. (двісті чотирнадцять грн.60коп.).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя