Постанова № 23801689, 24.04.2012, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.04.2012 № 3/80

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Агрикової О.В.

суддів: Чорногуза М.Г

Жук Г.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючої судді Агрикової О.В. (доповідач по справі),

суддів Жук Г.А.,

Чорногуза М.Г.,

при секретарі судового засідання Марвано А.Т.,

прокурор - Лиховид О.С., посвідчення №210 від 24.06.2010 року,

від позивача - ОСОБА_3, довіреність №3 від 16.03.2012 року,

від відповідача - ОСОБА_4, довіреність №046/10-374 від 25.01.2012 року,

розглянувши апеляційну скаргу Заступника прокурора міста Києва

на рішення господарського суду міста Києва від 21.04.2011 року

у справі №3/80 (суддя Сівакова В.В.)

за позовом товариства з додатковою відповідальністю «Укрліфтсервіс», м. Київ,

до головного управління житлового господарства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), м. Київ,

про стягнення 5724172,66 грн., -

встановив:

У березні 2011 року ТДВ «Укрліфтсервіс» (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до ГУ житлового господарства виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) (далі - відповідач) про стягнення 5724172,66 грн., з яких 2859476,10 грн. пені, 2300429,19 грн. інфляційних втрат та 564267,37 грн. 3% річних за неналежне виконання взятих на себе останнім зобов'язань згідно договору підряду №69 від 23.05.2008 року. Позовні вимоги ґрунтуються на рішенні господарського суду міста Києва від 10.12.2009 року у справі №6/630.

Рішенням господарського суду міста Києва від 21.04.2011 року у справі №3/80 позов ТДВ «Укрліфтсервіс» задоволено частково. Присуджено до стягнення з ГУ житлового господарства виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) на користь ТДВ «Укрліфтсервіс» 2300429,19 грн. збитків від зміни індексу інфляції, 3% річних у розмірі 564267,37 грн., 25500,00 грн. витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині в позові відмовлено повністю. При прийнятті оскаржуваного рішення місцевий господарський суд дійшов до висновку про наявність прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання перед позивачем та правомірність вимог позивача. Також, суд першої інстанції відмовив у стягнення 2859476,10 грн. пені у зв'язку з пропуском строку позовної давності.

Не погодившись із вказаним рішенням, заступник прокурора міста Києва звернувся до апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 21.04.2011 року у справі №3/80 в частині задоволення позовних вимог про стягнення 2300429,19 грн. збитків від зміни індексу інфляції, 564267,37 грн. 3% річних та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю. В обґрунтування вимог апеляційної скарги прокурор посилається на пункти 3.2, 4.1.2 договору та вказує на те, що відповідачем прострочення виконання своїх зобов'язань перед позивачем за вказаним договором не відбулось.

Сторони не скористались своїм правом згідно ч. 1 ст. 96 Господарського процесуального кодексу України та не надали суду відзивів на апеляційну скаргу, що, згідно ч. 2 ст. 96 Господарського процесуального кодексу України, не перешкоджає перегляду рішення місцевого господарського суду.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.06.2011 року у справі №3/80 апеляційну скаргу заступника прокурора міста Києва на рішення господарського суду міста Києва від 21.04.2011 року у справі №3/80 прийнято до провадження та призначено її розгляд на 22.08.2011 року.

Згідно розпорядження В.о. Голови Київського апеляційного господарського суду від 22.08.2011 року у справі №3/80 до складу судової колегії замість судді Сухового В.Г. введено суддю Жук Г.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.08.2011 року провадження у справі №3/80 зупинено до вирішення пов'язаної з нею іншої господарської справи №6/630 за позовом ВАТ «Укрліфтсервіс» до Головного управління житлового господарства виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Київська міська державна адміністрація та Головне управління Державного казначейства у місті Києві, про стягнення 24014920,12 грн.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.04.2012 року провадження у справі №3/80 поновлено та призначено її розгляд на 24.04.2012 року.

В судовому засіданні 24.04.2012 року прокурор та представник відповідач підтримали вимоги апеляційної скарги та просили їх задовольнити. Представник позивача заперечила проти задоволення вимог апеляційної скарги, просила спірне судове рішення залишити без змін.

Статтею 101 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 23.05.2008 року між ГУ житлового господарства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (замовник) та ТДВ «Укрліфтсервіс» (підрядник) було укладено договір №69 (далі - договір), відповідно до п. 1.1 якого його предметом є виконання робіт з заміни та модернізації 263 ліфтів у м. Києві згідно з п. 7.1 та технічних вимог п. 1 тендерної документації, які замовник доручає, а підрядник приймає до виконання за рахунок коштів бюджету, в житлових будинках Деснянського, Дніпровського, Оболоньського, Дарницького та Подільського районів Києва.

Згідно з п. 2.2 договору ціна договору за результатами проведених торгів на закупівлю робіт у 2008 році з заміни та модернізації ліфтів за рахунок бюджету складає 51078160,00 грн.

Спір виник внаслідок того, що позивач вважає, що відповідач прострочив виконання зобов'язань за договором, що підтверджено рішенням господарського суду міста Києва від 10.12.2009 року у справі №6/630, має сплатити позивачу за неналежне виконання зобов'язань пеню в розмірі 2 859 476,10 грн., збитки від зміни індексу інфляції в розмірі 2 300 429,19 та 3% річних в сумі 564 267,37 грн.

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Стаття 854 Цивільного кодексу України визначає, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Умовами п. 3.1 договору передбачено, що розрахунки здійснюються шляхом поетапної оплати:

- 1 етап: замовник перераховує підряднику аванс (згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 09.10.2006 року №1440) на виготовлення обладнання в розмірі 30 відсотків вартості обсягу робіт - 15323448,00 грн., що підлягають виконанню в 2008 року, згідно з п. 2.2 договору. Використання авансу підтверджується підрядником актами передачі обладнання протягом трьох місяців після отримання авансу згідно з наданим реєстром;

- 2 етап: оплата вартості обладнання здійснюється замовником на підставі актів прийому - передачі обладнання в 5 - денний термін та підписання актів і реєстрів замовником з переліком об'єктів (ліфтів), за які здійснюється оплата;

- 3 етап: розрахунки за виконані проектні та будівельно-монтажні, пусконалагоджувальні роботи, роботи з диспетчеризації здійснюються замовником щомісяця на підставі актів форми КБ - 2В.

Згідно з п. 3.2, п. 4.1.2 договору замовник зобов'язаний оплатити виконані підрядником роботи відповідно до актів виконаних робіт протягом 5 банківських днів з дати отримання бюджетних коштів на фінансування робіт на свій реєстраційний рахунок.

Відповідач своє зобов'язання щодо оплати виконаних робіт виконав частково сплативши за період з травня по грудень 2008 року на користь позивача 26304543,93 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Господарським судом міста Києва при вирішенні спору у справі №6/630, визначено боргу відповідача в сумі 24 014 920,12 грн., який виник у період з травня по грудень 2008 року, в зв'язку з чим 10.12.2009 року судом прийнято рішення про задоволення позову та стягнення з Головного управління житлового господарства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на користь ТДВ «Укрліфтсервіс» 24 014 920,12 грн. заборгованості.

Однак, постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.10.2011 року у справі №6/630 було скасовано рішення господарського суду міста Києва від 10.12.2009 року у справі №6/630 та прийнято нове рішення про відмову в задоволенні позову повністю у зв'язку з тим, що відповідачем не було прострочено виконання грошового зобов'язання перед позивачем.

Відтак, на переконання колегії суддів, позовні вимоги у даній справі про стягнення пені в сумі 2 859 476,10 грн., 2 300 429,19 грн. збитків від зміни індексу інфляції та 3% річних в розмірі 564 267,37 грн. за прострочення виконання відповідачем своїх зобов'язань перед позивачем не підлягають задоволенню, оскільки, як встановлено постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.10.2011 року у справі №6/630, відповідачем не було допущено прострочення виконання зобов'язань перед позивачем.

Одночасно, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначені їй вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно з ст. 612 цього кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

На підставі ст. 625 цього кодексу боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Разом з тим, ст. 614 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

За змістом ст. 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, зокрема шляхом звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Як вбачається з матеріалів справи, Головне управління житлового господарства вживало заходів з метою забезпечення повного виконання зобов'язання в частині оплати за договором №69 від 23.05.2008 року. Однак, повна оплата не була здійснена з обставин відсутності бюджетного фінансування, що не залежали від відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Бюджетного кодексу України при здійсненні бюджетного процесу в Україні положення нормативно-правових актів застосовуються лише в частині, в якій вони не суперечать положенням Конституції України, цього Кодексу та закону про Державний бюджет України.

Згідно вимог ч. 1 ст. 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення.

Відповідно до ч. 5 ст. 51 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та провадять видатки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами.

Згідно вимог п. 6 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України бюджетна установа - орган, установа чи організація, визначена Конституцією України, а також установа чи організація, створена у встановленому порядку органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим чи органи місцевого самоврядування, яка повністю утримується за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевих бюджетів. Бюджетні установи є неприбутковими.

Відповідно до п. 36 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів - бюджетні установи в особі їх керівників, уповноважені на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов'язань та здійснення видатків з бюджету.

Згідно вимог п. І, п. 2 ч. 1 ст. 48, ст. 78 Бюджетного кодексу України в Україні застосовується казначейська форма обслуговування Державного бюджету України, яка передбачає здійснення Державним казначейством України операцій з коштами державного бюджету та розрахунково-касового обслуговування розпорядників бюджетних коштів.

Отже, Головне управління житлового господарства, як розпорядник бюджетних коштів, не є безпосереднім користувачем бюджетних коштів та не має прямого доступу до бюджету, оскільки одержує бюджетні кошти шляхом їх перерахування на рахунки управління в органах Державного казначейства України у встановленому законом порядку.

Таким чином, нездійснення перерахування бюджетних коштів на рахунки Головного управління житлового господарства у певний період беззаперечно позбавляє управління можливості розпоряджатися в такий період бюджетними коштами та здійснювати відповідні платежі за виконані роботи.

Обов'язковою передумовою виникнення у Головного управління житлового господарства обов'язку щодо оплати за виконані роботи за договором протягом 5 банківських днів з урахуванням вищезазначених вимог законодавства та положень договору є наявність на реєстраційному рахунку Головного управління житлового господарства коштів, перерахованих на його рахунки у встановленому законом порядку.

Згідно п. 2.11. Порядку казначейського обслуговування місцевих бюджетів, затвердженого наказом Державного казначейства України від 04.11.2002 року №205, після затвердження місцевих бюджетів фінансові органи та/або міські (міст районного значення), сільські, селищні ради або їх виконавчі органи складають річний розпис доходів місцевих бюджетів та помісячний розпис доходів загального фонду місцевих бюджетів, розпис фінансування місцевих бюджетів та помісячний розпис фінансування загального фонду місцевих бюджетів, розпис асигнувань місцевих бюджетів та помісячний розпис асигнувань загального фонду місцевих бюджетів за формами згідно з додатками 1, 2 і на паперових та електронних носіях направляють органам Державного казначейства України у визначені чинним законодавством терміни.

Статтею 22 Бюджетного кодексу України, передбачено що для здійснення програм та заходів, які реалізуються за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. За обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.

Підпунктами 2, 3 ч. 2 ст. 22 Бюджетного кодексу України, зокрема зазначено, що головними розпорядниками бюджетних коштів можуть бути виключно - за бюджетними призначеннями, визначеними рішенням про бюджет Автономної Республіки Крим, - уповноважені юридичні особи (бюджетні установи), що забезпечують діяльність Верховної Ради Автономної Республіки Крим та Ради міністрів Автономної Республіки Крим, а також міністерства та інші органи влади Автономної Республіки Крим в особі їх керівників; за бюджетними призначеннями, визначеними іншими рішеннями про місцеві бюджети, - місцеві державні адміністрації, виконавчі органи та апарати місцевих рад (секретаріат Київської міської ради), головні управління, управління, відділи та інші самостійні структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів місцевих рад в особі їх керівників.

Згідно з ч. 4 ст. 22 Бюджетного кодексу України головні розпорядники коштів місцевих бюджетів визначаються рішенням про місцевий бюджет відповідно до пунктів 2 і 3 частини другої цієї статті.

Відповідно до ч. 5 ст. 22 Бюджетного кодексу України головний розпорядник бюджетних коштів, зокрема:

1) розробляє плани діяльності на плановий та наступні за плановим два бюджетні періоди (включаючи заходи щодо реалізації інвестиційних програм (проектів);

2) організовує та забезпечує на підставі плану діяльності та індикативних прогнозних показників бюджету на наступні за плановим два бюджетні періоди складання проекту кошторису та бюджетного запиту і подає їх Міністерству фінансів України (місцевому фінансовому органу);

3) отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у законі про Державний бюджет України (рішенні про місцевий бюджет); приймає рішення щодо делегування повноважень на виконання бюджетної програми розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та/або одержувачами бюджетних коштів, розподіляє та доводить до них у встановленому порядку обсяги бюджетних асигнувань;

4) затверджує кошториси розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня (плани використання бюджетних коштів одержувачів бюджетних коштів), якщо інше не передбачено законодавством.

До завдань Головного управління Державного казначейства України у м. Києві у відповідності до його Положення відноситься забезпечення казначейського обслуговування державного та місцевого бюджетів на основі ведення єдиного казначейського рахунка, що передбачає: розрахунково-касове обслуговування розпорядників і одержувачів бюджетних коштів; контроль за здійсненням бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень, прийнятті зобов'язань та проведенні платежів за цими зобов'язаннями; у межах своїх повноважень контроль за дотриманням учасниками бюджетного процесу бюджетного законодавства.

Пунктом. 2.2. Порядку казначейського обслуговування місцевих бюджетів, зокрема, зазначено, що у процесі казначейського обслуговування місцевих бюджетів органи Державного казначейства України здійснюють такі функції:

- обслуговують місцеві бюджети за доходами, видатками, кредитуванням та фінансуванням дефіциту бюджету;

- установлюють порядок відкриття та відкривають рахунки в органах Державного казначейства України:

- формують розрахункові документи і проводять повернення помилково та/або надмірно зарахованих до місцевих бюджетів платежів на підставі відповідних документів органів, за якими згідно із законодавством закріплено контроль за справлянням (стягненням) платежів до бюджету, погоджених з відповідними місцевими фінансовими органами. За умови надходження до органів Державного казначейства України судових рішень про повернення коштів з відповідного місцевого бюджету органи Державного казначейства України виконують ці рішення відповідно до вимог законодавства;

- здійснюють операції щодо виконання платіжних доручень розпорядників та одержувачів бюджетних коштів на підставі підтвердних документів, зареєстрованих зобов'язань, відповідно до розпису місцевих бюджетів і кошторисів, планів асигнувань із загального фонду місцевих бюджетів (далі - план асигнувань) розпорядників бюджетних коштів та/або відповідно до планів використання бюджетних коштів одержувачів бюджетних коштів.

Згідно з п. 24 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року №845, виконання рішень про стягнення коштів з рахунків боржника, відкритих в органах Казначейства, здійснює державний виконавець у порядку та на підставі виконавчих документів.

За таких обставин, відсутність бюджетних коштів на рахунках Головного управління житлового господарства, а відтак і відсутність у відповідача можливості оплатити кошти за виконані роботи, спричинені іншими обставинами незалежними від волевиявлення Головного управління житлового господарства, що згідно вимог вищезазначених законодавчих норм та умов договору звільняє управління від обов'язку оплати у строки, визначені договором. Відтак, факт порушення умов договору з боку Головного управління житлового господарства відсутній.

Підсумовуючи зазначене, колегія суддів, керуючись ст. ст. 103, 104 Господарського процесуального кодексу України, скасовує рішення господарського суду міста Києва від 21.04.2011 року у справі №3/80 та приймає нове рішення суду про відмову в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції розподіляє судові витрати.

Керуючись статями 33, 34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

постановив:

1. Апеляційну скаргу Заступника прокурора міста Києва на рішення господарського суду міста Києва від 21.04.2011 року у справі №3/80 задовольнити.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 21.04.2011 року у справі №3/80 скасувати повністю.

3. Прийняти нове рішення суду, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

4. Стягнути з товариства з додатковою відповідальністю «Укрліфтсервіс» (м. Київ, вул. Бориспільська, 24-А, код ЄДРПОУ 05472637) в дохід Державного бюджету 12750,00 грн. державного мита за подання апеляційної скарги.

5. Доручити господарському суду міста Києва видати наказ.

6. Справу №3/80 повернути до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Агрикова О.В.

Судді Чорногуз М.Г

Жук Г.А.

03.05.12 (відправлено)