Рішення № 23801532, 27.04.2012, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 квітня 2012 р. Справа № 5024/445/2012

Господарський суд Херсонської області у складі судді Немченко Л.М. при секретарі Шульженко Г.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Приватного підприємства "Інтерзнак", м. Херсон

до Приватного підприємства "Інтерзнак", м. Херсон

до відповідача-1: Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", м. Полтава

відповідача-2: приватного підприємства "Комплектавтодор", м. Херсон

про стягнення 26825 грн. 23 коп.

за участю представників сторін:

від позивача - директор Мокренко М. Г. пас. НОМЕР_1 виданий Комсомольським РВ ХМУ УМВС України в Херсонській області, протокол № 1 від 15.06.2009 р.

від відповідача -1: не прибув

від відповідача -2: не прибув

Приватне підприємство "Інтерзнак" (позивач) звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з приватного підприємства "Комплектавтодор" (відповідач-2) заборгованість в сумі 3000 грн., також стягнути з дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (відповідач-1) 19456 грн. основного боргу, 3851 грн. 16 коп. інфляційних нарахувань, 1649 грн. 23 коп. пені та 1868 грн. 84 коп. три відсотки річних.

Позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач-1 в судове засідання повторно не прибув, про причини неявки суд не повідомив, витребувані судом документи не надав, хоча відповідно до ст. ст. 64, 77 ГПК України був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Відповідач-2 також повторно в судове засідання не прибув, в попереднє судове засідання надіслав відзив на позов, в якому зазначив, що позовні вимоги визнає та просить суд розглянути справу без участі його уповноваженого представника.

Справа розглядається у відповідності до ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Після закінчення розгляду справи в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд

в с т а н о в и в:

Між ПП "Інтерзнак" та філією "Автодорсервіс" ДП "Полтавський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" 01 жовтня 2009р. був укладений договір купівлі-продажу №20, згідно якого ПП "Інтерзнак" зобов'язувалось на умовах, які визначені цим договором, виготовити та передати у власність філії "Автодорсервіс" ДП "Полтавський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" у відповідності до специфікації, а філія зобов'язалась сплатити за товар.

Відповідно до п. 2.1 договору №20 загальна вартість товару за цим договором складає 99456 грн.

З метою забезпечення виконання зобов'язань по укладеному договору між ПП "Інтерзнак" (кредитор) та ПП "Комплектавтодор" (поручитель) був укладений договір поруки №2 від 05.10.2009р., відповідно до якого поручитель (надалі відповідач-2) зобов'язався частково відповідати перед кредитором (позивач) за виконання зобов'язань боржника (відповідач-1). Відповідно до п. 1.2 договору обсяг відповідальності поручителя (відповідача-2) в разі невиконання боржником взятих на себе зобов'язань становить 3000 грн.

Оглянувши умови договору купівлі-продажу №20, суд дійшов висновку, суд дійшов висновку, що сторони взяли на себе відповідні зобов'язання, зокрема: позивач зобов'язався виготовити та поставити відповідачу-1 товар, а саме дорожні знаки та кріплення для дорожніх знаків (п. 1.1 договору) загальною вартістю 99456 грн., а відповідач-1 за умовами п. 6.2 договору проводити оплату за товар протягом 30-ти календарних днів з дати отримання цього товару.

Положення ст. ст. 173, 193, 198, 199 Господарського кодексу України визначають, що господарськими зобов'язаннями, включаючи виконання грошових зобов'язань, визначаються зобов'язання, що виникають між суб'єктами господарювання та іншими учасниками відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, які можуть виникати безпосередньо із закону, іншого нормативно-правового акту, що регулює господарську діяльність договору. При цьому, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, у встановлений строк, відповідно до закону, інших правових актів, статуту, Цивільного кодексу України. Відповідно до ст. ст. 509, 510, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язанням з правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор. Загальними умовами зобов'язання є те, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, статуту товариства, Закону України "Про господарські товариства", інших законодавчих актів.

За статтями 525, 625 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання

Судом встановлено, що свої зобов'язання позивач виконав належним чином, на підставі видаткової накладної №К0000000583 від 23.10.2009р. позивач передав відповідачу дорожні знаки та кріплення на загальну суму 99456 грн., товар був отриманий представником відповідача-1, що підтверджено довіреністю №244 від 22.10.2009р., на підставі видаткової накладної №К0000000583 від 23.10.2009р. позивач передав відповідачу зі свого складу дорожні знаки і кріплення на суму 82880 грн., відповідачу була видана податкова накладна №К0000000767 від 23.10.2009р. і рахунок №К0000000599 від 16.10.2009р.

Суд дійшов до висновку, що з урахуванням умов п.6.2 договору поставки, грошові зобов"язання у відповідача-1 виникають з 23.11.09.

Відповідач-1 в порушення умов договору №20 та вищезазначених норм законодавства, свої зобов'язання належним чином не виконав, внаслідок чого у відповідача-1 перед позивачем виникла заборгованість в період з 24.10.2009р. до 23.11.2009р. в сумі 99456 грн. В подальшому відповідачем частково було здійснено сплату боргу в сумі 80000 грн. станом на 01.02.2012р. залишок боргу склав 19456 грн.

В зв'язку з невиконанням відповідачем-1 зобов'язань за договором №20, суд задовольняє позовні вимоги до відповідача-2 в повному обсязі у сумі 3000 грн. та до відповідача-1 в розмірі суми основної заборгованості у сумі 19456 грн.16 коп.

Згідно зі ст.625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми.

На підставі вищезазначеної правової норми позивач нарахував відповідачу інфляційні в сумі 3851 грн. 16 коп. та 3% річних в сумі 1868 грн. 84 коп. Судом перевірено розрахунок суми інфляційних втрат та суми 3 % річних та в цій частині позовні вимоги задовольняються.

Згідно з п. 8.3 договору, в разі затримки оплати за товар, відповідач сплачує позивачу неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день затримки. Позивач нарахував відповідачу пеню в сумі 1649 грн. 23 коп.

Відповідно до ч.ч.І-З ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повиненпередати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Крім того, при прийнятті рішення судом першої інстанції враховано, що частиною 4 ст.232 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Згідно з ч.ч.І, 2 ст.551 Цивільного кодексу України, предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст.З Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, встановлений за згодою сторін, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 6 ст.232 Господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Проте, у п.8.3. Договору сторонами встановлено, що сторони домовились про те, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань за даним договором здійснюється без обмеження строку.

Відповідно до ст.223 ГК України при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені Цивільним кодексом України, якщо інші строки не встановлено цим Кодексом

У зв"язку з цим, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення пені заявлені позивачем поза межами річного строку позовної давності, визначеної ст.258 ЦК України , тому відмовляє у задоволені позовних вимог у цій частині.

Понесені позивачем витрати зі сплати судового збору відшкодовуються йому за рахунок відповідачів, пропорційно задоволеним сумам.

Керуючись ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовольнити частково у сумі 25176 грн.

2. Стягнути з приватного підприємства "Комплектавтодор" (73034 м. Херсон, Миколаївське шосе, 5 км, ЄДРПОУ 14113570) на користь приватного підприємства "Інтерзнак" (73034 м. Херсон, Миколаївське шосе, 5 км, ЄДРПОУ 36505526) суму боргу 3000 грн. та 180 грн. в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору.

3. Стягнути з дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (36024 м. Полтава, 22а, вул. Куйбишева,22а, ЄДРПОУ 32017261) заборгованості в сумі 19456 грн., інфляційних нарахувань в сумі 3851 грн. 16 коп., 3% річних в сумі 1868 грн. 84 коп., а також 1429 грн. 50 коп. в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору. В задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені відмовити.

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Л.М. Немченко

Дата підписання рішення

відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 03.05.2012р.