Рішення № 23801269, 24.04.2012, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" квітня 2012 р. Справа № 5016/442/2012(6/37)

м. Миколаїв

За позовом: Публічного акціонерного товариства "Миколївобленерго", 1. 54017, м.Миколаїв, вул. Громадянська, 40; 2. 54055, м.Миколаїв, вул.Чигрина, 94

До 1-го відповідача: Військової частини № А-0831, 54015, м.Миколаїв, вул. Велика Морська,14

До 2-го відповідача: Квартирно-експлуатаційного відділу м.Миколаєва, м.Миколаїв, пр.Миру, 62-а

про: стягнення з відповідача 1871,24 грн.

Суддя Ткаченко О.В.

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача: ОСОБА_1, дов. № 01/33-36 від 30.12.2011року

Від 1-го відповідача: не з'явився

Від 2-го відповідача: ОСОБА_2, дов. № 3210 від 30.12.2011 року

СУТЬ СПОРУ: Публічне акціонерне товариство "Миколаївобленерго" звернулось до господарського суду з позовними вимогами про стягнення з Військової частини А-0831 та Квартирно-експлуатаційного відділу м.Миколаєва в солідарному порядку 1871,24 грн.

Другий відповідач надав відзив в якому проти позовних вимог заперечує частково зазначає, що заперечує проти наданого позивачем розрахунку інфляційних оскільки терміни прострочення сплати рахунків за отриману електроенергію становить менше ніж місяць, що позбавляє права позивача нараховувати інфляційні та просить відмовити позивачу в стягненні інфляційних в повному обсязі. Вказує, що відповідач є бюджетною організацією яка фінансуються за рахунок держави та просить суд на підставі ст. 83 ГПК України, зменшити розмір пені до 100,00 грн.

Перший відповідач надав суду відзив у якому проти позовних вимог заперечує.

у яком проти позовних вимог заперечує.

У відповідності до вимог ст. 77 ГПК України в судовому засіданні 12.04.2012 року оголошувалась перерва.

Заслухавши представника позивача та 2-го відповідача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

встановив:

21.10.2008 року між ВАТ ЕК "Миколаївобленерго" правонаступником якого є ПАТ "Миколаївобленерго" та Військовою частиною А-0831 укладений договір № 44/1464 про постачання електричної енергії (далі -Договір № 44/1464) у відповідності до умов якого позивач продає електричну енергію 1-му відповідачеві для забезпечення потреб електроустановок 1-го відповідача з приєднаною потужністю 346,6 кВт., а 1-й відповідач оплачує позивачеві вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору № 44/14646(п. 1.1. Договору № 44/1464).

Пунктом 2.1 Договору № 44/1464 зазначено, що при виконанні умов Договору, а також вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим Договором, сторони зобов'язалися керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (ПКЕЕ), затвердженими в установленому порядку.

01.01.2009р. між позивачем та відповідачами було укладено договір поруки № 44/1464-п (далі -Договір поруки) (а.с. 28), згідно якого 2-й відповідач є поручителем по Договору і відповідно до п. 1.1. Договору поруки останній поручається перед позивачем за виконання обов'язку 1-го відповідача щодо оплати електроенергії згідно Договору, починаючи з 01.01. 2009 року.

Згідно п. 2.1 Договору поруки, у разі порушення споживачем зобов'язання, забезпеченого порукою за цим договором, позивач вправі звернутися з позовом про стягнення заборгованості, як до 1-го відповідача так і до 2-го відповідача, які несуть солідарну відповідальність перед кредитором. Підставою зобов'язання, що забезпечується за цим договором є договір про постачання електричної енергії від 21.10.2008 року № 44/1464 (п. 1.4 Договору поруки).

Відповідно до п.п. 2.2.1, 2.2.2. Договору № 44/1464 позивач зобов'язався виконувати умови цього договору, постачати 1-му відповідачу електроенергію, як різновид товару в обсягах визначених цим Договором, забезпечити отримання Відповідачем електричної енергії на рівні дозволеної потужності згідно додатку № 2 «Перелік об'єктів споживача».

Згідно із п.п. 2.3.1, 2.3.2, 2.3.3 Договору № 44/1464 1-й відповідач зобов'язався виконувати умови цього договору, дотримуватись режиму споживання електричної енергії згідно з умовами цього договору, оплачувати Постачальнику вартість електричної енергії, а також здійснювати інші платежі згідно із умовами цього договору.

Пунктом 1 Додатку № 10 «Порядок розрахунків»до Договору № 44/1464 встановлено, що розрахунковим вважається період з 30 числа місяця до такого ж числа наступного місяця. Розрахунки за електричну енергію проводяться Споживачем виключно грошовими коштами на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника.

2-й пункт Додатку № 10 «Порядок розрахунків»до Договору № 44/1464 визначає, що рахунок на оплату за фактично використану за розрахунковий період електричну енергію має бути оплачений споживачем протягом 5 операційних днів з дня отримання.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно п. 4.2.1 Договору № 44/1464 зазначено, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3-2.3.4 цього Договору, з порушенням термінів, визначених Додатком № 10 «Порядок розрахунків», споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, 3% річних та індекс інфляції.

Згідно п. 6 Додатку № 10 до Договору № 44/1464, що є його невід'ємною частиною, у разі несвоєчасної оплати обумовлених даним додатком платежів, постачальник електричної енергії проводить Споживачу нарахування за весь час прострочення: - пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу, що діяла в період за який здійснюються нарахування; - 3 % річних з простроченої суми. При цьому сума боргу за спожиту електроенергію повинна бути сплачена Споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції.

Позивач в позовній заяві зазначає, що в зв'язку з тим, що відповідачі не належним чином виконували умови Договору № 44/1464, а саме несвоєчасно оплачували рахунки по оплаті за активну та реактивну електроенергію. Позивачем згідно наданого до суду розрахунку, за період з 30.11.2011 року по 30.01.2012 року, була нарахована пеня в розмірі 1385,46 грн.

Згідно ч. 3 ст. 83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Враховуючи відсутність негативних наслідків, викликаних простроченням виконання у вигляді заподіяної шкоди, та беручи до уваги не значний період прострочення 1-м відповідачем оплати отриманої електричної енергії та особливий статус 1-го відповідача -військової частини, а також той факт, що відповідачі є установами які незадовільно фінансуються з державного бюджету, суд вважає за можливе зменшити розмір пені яка підлягає солідарному стягненню з відповідачів до 600,00 грн.

Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання за вимогою кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми за весь час прострочення.

Так, згідно наданого до позовної заяви розрахунку позивач просить суд стягнути інфляційні за період з 14.11.2011 року по 30.01.2012 року в розмірі 218,12 грн.

Дослідивши розрахунок інфляційних в розмірі 218,12 грн. суд приходить до висновку, що вказані вимоги підлягають частковому задоволенню оскільки, згідно Роз'яснення Вищого Арбітражного Суду України "Про деякі питання, пов'язані з застосуванням індексу інфляції»№ 02-5/223 від 12.05.1999 року (зі змінами та доповненнями) та Рекомендацій відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ викладених у листі Верховного Суду України № 62-97Р від 03.04.1997 року, індекс інфляції є змінною величиною, позивач, який бажає стягнути збитки з урахуванням цього індексу, повинен у кожному конкретному випадку подати господарському суду обґрунтований розрахунок відповідної суми. При здійсненні розрахунку індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс інфляції розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць. Індекс інфляції (індекс споживчих цін) -це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, а тому прострочка платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що мала місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки. Розрахунки індексу інфляції за квартал, період з початку року і т. п. проводяться "ланцюговим" методом, тобто шляхом множення місячних (квартальних і т.д.) індексів (наказ Держкомстату від 27.07.2007, № 265 "Про затвердження Методики розрахунку базового індексу споживчих цін"). Отже при стягненні інфляційних за прострочення виконання боржником грошового зобов'язання, якщо термін прострочення становить менше ніж місяць, то індекс інфляції при визначенні заборгованості не нараховується, вказана правова позиція також зазначена в Постанові Вищого Господарського Суду України по справі № 29/75-10-1823 від 24.11.2010 року та по справі № 4/54-10-18-18 від 19.01.2011 року.

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача інфляційних за період з 14.11.2011 року по 30.01.2012 року на загальну суму 218,12 грн. задоволенню не підлягають, оскільки терміни прострочення відповідачами грошових зобов'язань по оплаті за спожиту активну електричну енергію є меншими ніж місяць.

За несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті за спожиту активну електричну енергію позивачем, згідно наданого до суду розрахунку, були нараховані 3% річних у сумі 268,16 грн. за період з 14.11.2011 року по 30.01.2012 року, розмір яких є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Частиною 5 ст. 49 ГПК України визначено, що - суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, та оскільки позовні вимоги задоволені частково, то судові витрати підлягають покладенню на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 77, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути солідарно з Військової частини № А-0831 (54015, м.Миколаїв, вул. Велика Морська, 14, р/р 35213002003170 ГУДКУ Миколаївської області, МФО 826013, ЄДРПОУ 24979170), Квартирно-експлуатаційного відділу (м.Миколаєва, м.Миколаїв, пр.Миру, 62а, р/р 35216003002746 в УДК у Миколаївській області, МФО 826013, ЄДРПОУ 08029523) на користь Публічного акціонерного товариства "Миколаївобленерго" (юр. адреса: 54017, м.Миколаїв, вул. Громадянська, 40, поштова адреса: 54055, м.Миколаїв, вул.Чигрина, 94, рахунок № 260383011001 в Державному ощадному банку України, МФО 326461, код 23399393) пені в розмірі 600,00 грн., 3% річних в розмірі 268,16 грн., 1421,94 грн. судового збору.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Повний текст рішення складено 03.05.2012 року.

Суддя О.В.Ткаченко