Рішення № 23801217, 26.04.2012, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32 ______

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.04.12 Справа № 24/5014/460/2012

За позовом Міністерства юстиції України, м. Київ

до 1.Державного підприємства "Донбасантрацит", м. Красний Луч Луганської області

2.Державного відкритого акціонерного товариства "Центральна збагачувальна фабрика "Янівська" Дочірнього підприємства Державної холдингової компанії "Донбасантрацит", смт. Княгинівка, м. Красний Луч Луганської області

3.Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислово-інвестиційна компанія "Інтерком", м. Алчевськ Луганської області

про стягнення збитків в розмірі 42403 грн. 30 коп.

Суддя Рябцева О.В.

в присутності представників сторін:

від позивача -ОСОБА_1 -гол. спеціаліст сектора представництва інтересів держави та органів юстиції в судах України Головного управління юстиції у Луганській області, дов. від 26.04.2012 № 2.8/7/5003;

від І відповідача -не прибув;

від ІІ відповідача -не прибув;

від ІІІ відповідача - не прибув.

в с т а н о в и в:

Позивачем заявлена вимога про стягнення збитків в розмірі 42403 грн. 30 коп., завданих Державному бюджету України.

На обґрунтування заявленої вимоги позивач вказує, що в рамках справи за заявою № 32707/05, поданою ОСОБА_2, та 9 іншими заявами проти України Європейським судом прийнято односторонню декларацію Уряду України щодо врегулювання питань, викладених у заявах № 26810/09, № 55835/07, № 39356/07, які подані ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 Зокрема, Урядом України визнано факт порушення норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод в частині тривалого виконання рішень національного суду у справах зазначених фізичних осіб та з метою досягнення дружнього врегулювання запропоновано сплатити останнім певні суми в якості відшкодування будь-якої матеріальної, моральної шкоди та судових витрат, а також залишок заборгованості за рішеннями Краснолуцького міського суду Луганської області. На виконання взятих Урядом України зобов'язань з Державного бюджету України на особисті рахунки заявниць сплачено всього 42403 грн. 30 коп., а саме: ОСОБА_3 -18957 грн. 12 коп., ОСОБА_4 -8931 грн. 88 коп., ОСОБА_5 -14514 грн. 30 коп. Виплачена за рішенням Європейського суду за заявами № 26810/09, № 55835/07, № 39356/07 з Державного бюджету України сума є збитками Державного бюджету України, тому позивач просить стягнути їх з І відповідача, оскільки тривале невиконання судових рішень з боку відповідача призвело до заподіяння збитків.

І відповідач відзивом від 14.03.2012 № 232 визнав суму збитків у розмірі 14514 грн. 30 коп., яка сплачена ОСОБА_5 в якості компенсації, у задоволенні решти позовних вимог просить відмовити, оскільки позов в цій частині пред'явлено до неналежного відповідача. Зокрема вказує, що ОСОБА_3 працювала на ДВАТ ЦЗФ "Янівська" ДП ДХК "Донбасантрацит", яке є юридичною особою, а ОСОБА_4 працювала на відокремленому підрозділі "ГЗФ "Ізвєстій", правонаступником якого є ТОВ "Промислово-інвестиційна компанія "ІІнтерком".

Ухвалою суду від 27.03.2012 до участі у справі в якості другого та третього відповідачів залучені ДВАТ "ЦЗФ "Янівська" ДП ДХК "Донбасантрацит" та ТОВ "Промислово-інвестиційна компанія "Інтерком".

ІІ відповідач відзив на позовну заяву і витребувані судом документи не надав, у судове засідання не з'явився, причин нез'явлення не повідомив. Ухвала надіслана за його юридичною адресою товариством одержана, що підтверджено повідомленням про вручення поштового відправлення.

ІІІ відповідач відзивом від 11.04.2012 № 223 позовні вимоги визнав на суму 3090 грн. 00 коп., яка стягнута за рішенням Краснолуцького міського суду від 27.01.2003 № 2-46/2003 на користь ОСОБА_4 Що стосується решти позовних вимог на суму 5841 грн. 88 коп., то надати вмотивовані пояснення він не може, оскільки на адресу товариства позовна заява не надходила, тому просить зобов'язати позивача надіслати товариству копію позовної заяви та додані до неї документи для розгляду по суті. Справу просить розглянути без участі представника.

Оцінивши надані докази і доводи сторін, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог з огляду на наступне.

Матеріалами справи підтверджено, що рішеннями Краснолуцького міського суду:

- від 27.01.2003 № 2-46/2003 стягнуто з ДВАТ "ГЗФ "Ізвєстій" ДП ДХК "Донбасантрацит" на користь ОСОБА_4 середній заробіток за час затримки розрахунку в сумі 2439 грн. 00 коп., моральну шкоду в сумі 600 грн. 00 коп., державне мито в сумі 51 грн. 00 коп.;

- від 26.03.2003 № 2-2821 та від 17.05.2005 № 2-3782/05 стягнуто з ДВАТ ЦЗФ "Янівська" ДП ДХК "Донбасантрацит" на користь ОСОБА_3 заборгованість по заробітній платі в загальній сумі 3782 грн. 44 коп., компенсацію втрати частини заробітної плати в сумі 819 грн. 87 коп., державне мито в загальній сумі 102 грн. 00 коп.;

- від 06.06.2001 № 2-4565 стягнуто з шахти "Новопавлівська" на користь ОСОБА_5 заборгованість по вугіллю в кількості 118000 т., державне мито в сумі 8 грн. 50 коп.

У зв'язку з тривалим невиконанням рішень місцевого суду ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 звернулись до Європейського суду з прав людини.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 05.07.2011 у справі за заявою ОСОБА_2 № 32707/05 та 9 інших заяв, прийнято односторонню декларацію Уряду України щодо врегулювання питань, викладених у заявах № 26810/09, № 55835/07, № 39356/07, які подані ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 Зокрема, Урядом України визнано факт порушення норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод в частині тривалого виконання рішень національного суду у справах зазначених фізичних осіб та з метою досягнення дружнього врегулювання запропоновано сплатити останнім певні суми в якості відшкодування будь-якої матеріальної, моральної шкоди та судових витрат, а також залишок заборгованості за рішеннями Краснолуцького міського суду Луганської області.

На виконання взятих Урядом України зобов'язань з Державного бюджету України на особисті рахунки заявниць сплачено всього 42403 грн. 30 коп., а саме: ОСОБА_3 - 14354 грн. 81 коп. (еквівалент 1350,00 євро) та 4602 грн. 31 коп. залишок за рішенням міського суду, всього 18957 грн. 12 коп., ОСОБА_4 -8931 грн. 88 коп. (еквівалент 840,00 євро), ОСОБА_5 -14514 грн. 30 коп. (еквівалент 1365,00 євро), що підтверджується платіжними дорученнями від 06.10.2011 № 1832 на суму 8931 грн. 88 коп., № 1830 на суму 14514 грн. 30 коп. та № 1842 на суму 14354 грн. 81 коп., від 27.10.2011 № 2032 на суму 4602 грн. 31 коп.

Наказом Міністерства палива та енергетики України від 07.03.2003 № 119 "Про реорганізацію ВАТ ДХК "Донбасантрацит" реорганізовано ВАТ ДХК "Донбасантрацит", державні відкриті акціонерні товариства -дочірні підприємства ДХК, зокрема, "ГЗФ "Ізвєстій" та "ЦЗФ "Янівська". Правонаступниками ВАТ ДХК "Донбасантрацит", державних відкритих акціонерних товариств, зокрема, "ГЗФ "Ізвєстій" та "ЦЗФ "Янівська" є Державне підприємство "Донбасантрацит". Наказом Міністерства вугільної промисловості України від 20.03.2007 № 83 "Про ліквідацію ДВАТ "ЦЗФ "Янівська" ДП ДХК "Донбасантрацит" виведено зі складу Державної холдингової компанії "Донбасантрацит" Державне відкрите акціонерне товариство "Центральна збагачувальна фабрика "Янівська", позбавлено його статусу дочірнього підприємства, підпорядковано безпосередньо Міністерству вугільної промисловості України та вирішено припинити діяльність ДВАТ "ЦЗФ "Янівська" ДП ДХК "Донбасантрацит" шляхом ліквідації. Згідно даних Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ДВАТ "ЦЗФ "Янівська" ДП ДХК "Донбасантрацит" на даний час не ліквідовано і знаходиться в стадії припинення. Тобто, на момент прийняття рішення Краснолуцьким міським судом і до теперішнього часу ДВАТ "ЦЗФ "Янівська" ДП ДХК "Донбасантрацит" є юридичною особою і самостійно відповідає по своїх зобов'заннях.

Також встановлено, що відповідно до договору оренди державного майна від 11.05.2010 № 003433/09, укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Луганській області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Промислово-інвестиційна компанія "Інтерком", останньому передано в строкове платне користування цілісний майновий комплекс відокремленого підрозділу "Групова збагачувальна фабрика "Ізвєстій" ДП "Донбасантрацит". Згідно п. 1.5. зазначеного договору ТОВ "Промислово-інвестиційна компанія "Інтерком" виступає правонаступником усіх прав та обов'язків відокремленого підрозділу "Групова збагачувальна фабрика "Ізвєстій" державного підприємства "Донбасантрацит" у частині активів і пасивів останнього, переданих відповідно до розподільчого балансу. Наказом Міністерства вугільної промисловості України від 17.05.2010 № 153 "Про припинення діяльності ВП "ГЗФ "Ізвєстій "ДП "Донбасантрацит" припинено діяльність ВП "Групова збагачувальна фабрика "Ізвєстій" ДП "Донбасантрацит", цілісний майновий комплекс якого передано в оренду, шляхом виділення його зі складу ДП "Донбасантрацит" з наступним приєднанням до орендаря -ТОВ "Промислово-інвестиційна компанія "Інтерком".

Згідно ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Аналогічне положення передбачено ст. 19 Закону України "Про міжнародні договори України".

Відповідно до ст. 14 Закону України "Про міжнародні договори України" міжнародні договори набирають чинності для України після надання нею згоди на обов'язковість міжнародного договору відповідно до цього Закону в порядку та в строки, передбачені договором, або в інший узгоджений сторонами спосіб.

Статтею 15 вказаного Закону встановлено, що чинні міжнародні договори України підлягають сумлінному дотриманню Україною відповідно до норм міжнародного права.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року була підписана від імені України 09.11.1995 та ратифікована Законом України від 17.07.1997 № 475/97-Вр "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції". Законом України від 09.02.06 № 3436-IV до офіційного тексту та назви Конвенції були внесені зміни та застосований новий переклад. Згідно з пунктом 3 статті 59-1 Конвенції для тих держав, які підписали цю Конвенцію і які ратифікуватимуть її після набрання нею чинності, Конвенція набирає чинності з дня здачі на зберігання Генеральному секретарю Ради Європи ратифікаційних грамот. У рішенні Європейського суду від 25.07.02 по справі "Совтрансавто-Холдинг" проти України" 11.09.97 визначено як дату вступу Конвенції в законну силу щодо України.

Згідно ст. 1 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини високі Договірні Сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією, права і свободи, визначені в розділі 1 цієї Конвенції.

Стаття 6 Конвенції гарантує при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов'язків право на справедливий і відкритий розгляд у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Високі Договірні Сторони зобов'язуються виконувати остаточне рішення Європейського суду з прав людини у будь-якій справі, в якій вони є сторонами (ст. 46 Конвенції).

Внаслідок виконання рішення Європейського суду з прав людини від 05.07.2011 у справі № 32707/05 державі заподіяно матеріальні збитки, тому відповідно до ст. 9 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" та ст.ст. 15-17 ЦК України, Міністерство юстиції України, як орган державної влади, звернулося до суду за захистом прав та інтересів держави шляхом відшкодування заподіяних збитків.

Відповідно до ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Статтею 16 ЦК України передбачено, що захист цивільних прав та інтересів здійснюється, зокрема, шляхом стягнення з особи, яка порушила право, завданих збитків.

У відповідності з приписами ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно ст. 1 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" та постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2006 № 784 "Про заходи щодо реалізації Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" органом, відповідальним за забезпечення представництва України в Європейському суді з прав людини та виконання його рішень є Міністерство юстиції України.

Позивачем у справі здійснено виплату грошових коштів на виконання вказаного вище рішення Європейського суду з прав людини.

Згідно ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України, що визначає загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Підставою для цивільно-правової відповідальності за заподіяння шкоди є встановлення судом наступних обставин: наявність вини у діях (бездіяльності) відповідної особи, причинного зв'язку між неправомірними діями чи бездіяльністю та шкодою, наявність реальної шкоди, що може бути обчислена у грошовому еквіваленті.

Матеріалами справи доведено наявність вини І відповідача та ІІ відповідача у понесенні державою в особі позивача збитків, тому позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі за рахунок І відповідача -ДП "Донбасантрацит" на суму 23446 грн. 18 коп., за рахунок ІІ відповідача -ДВАТ "Центральна збагачувальна фабрика "Янівська" ДП ДХК "Донбасантрацит" на суму 18957 грн. 12 коп.

Що стосується вимог до ІІІ відповідача, то слід зазначити, що ним на вимогу суду надано розподільчий баланс, складений згідно наказу Міністерства вугільної промисловості України від 17.05.2010 № 153 "Про припинення діяльності ВП "ГЗФ "Ізвєстій "ДП "Донбасантрацит". Даний баланс складено станом на 31.01.2010. Згідно розділу IV балансу ТОВ "Промислово-інвестиційна компанія "Інтерком" не передавалась кредиторська заборгованість ВП ГЗФ "Ізвєстій", зокрема, з оплати праці, тому у задоволенні вимог до ІІІ відповідача - ТОВ "Промислово-інвестиційна компанія "Інтерком" слід відмовити, стягнувши суму, виплачену в розмірі 8931 грн. 88 коп., з І відповідача.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на І та ІІ відповідачів пропорційно задоволеним вимогам.

У судовому засіданні відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1.Позовні вимоги задоволити у повному обсязі за рахунок І відповідача на суму 23446 грн. 18 коп., за рахунок ІІ відповідача на суму 18957 грн. 12 коп.

2.Стягнути з Державного підприємства "Донбасантрацит", Луганська область, м. Красний Луч, вул. Косіора, 10, ідентифікаційний код 32446546 на користь Міністерства юстиції України, м. Київ, вул. Бастіонна, 6, ідентифікаційний код 37567646 збитки в розмірі 23446 грн. 18 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3.Стягнути з Державного підприємства "Донбасантрацит", Луганська область, м. Красний Луч, вул. Косіора, 10, ідентифікаційний код 32446546 в доход Державного бюджету України на рахунок 31214206783006, банк отримувача - ГУДКСУ у Луганській області, отримувач -УДКСУ у м. Луганську, МФО 804013, код ОКПО - 37991503, код класифікації доходів 22030001 судовий збір в сумі 889 грн. 94 коп., видати наказ Державній податковій інспекції у м. Красний Луч Луганської області Державної податкової служби України після набрання рішенням законної сили.

4.Стягнути з Державного відкритого акціонерного товариства "Центральна збагачувальна фабрика "Янівська" Дочірнього підприємства Державної холдингової компанії "Донбасантрацит", Луганська область, м. Красний Луч, смт. Княгинівка, ідентифікаційний код 00175573 на користь Міністерства юстиції України, м. Київ, вул. Бастіонна, 6, ідентифікаційний код 37567646 збитки в розмірі 18957 грн. 12 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

5.Стягнути з Державного відкритого акціонерного товариства "Центральна збагачувальна фабрика "Янівська" Дочірнього підприємства Державної холдингової компанії "Донбасантрацит", Луганська область, м. Красний Луч, смт. Княгинівка, ідентифікаційний код 00175573 в доход Державного бюджету України на рахунок 31214206783006, банк отримувача - ГУДКСУ у Луганській області, отримувач -УДКСУ у м. Луганську, МФО 804013, код ОКПО - 37991503, код класифікації доходів 22030001 судовий збір в сумі 719 грн. 55 коп., видати наказ Державній податковій інспекції у м. Красний Луч Луганської області Державної податкової служби України після набрання рішенням законної сили.

6.У задоволенні позовних вимог стосовно ІІІ відповідача - ТОВ "Промислово-інвестиційна компанія "Інтерком" відмовити.

7.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

8.Повне рішення складено і підписано - 03.05.2012.

Суддя О.В.Рябцева