Рішення № 23801173, 26.04.2012, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32 ______

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.04.12 Справа № 15/5014/790/2012

За позовом

Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Кремінь», м. Донецьк

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Монтаж обладнання заводів чорної металургії», м. Алчевськ Луганської області

про стягнення 5 209 грн. 62 коп.

Суддя господарського суду Луганської області

Пономаренко Є.Ю.

За участю:

від позивача - ОСОБА_2, представник за довіреністю № б\н від 23.05.2011;

від відповідача - представник не прибув.

До початку слухання справи по суті не заявлено вимогу про фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв'язку з чим відповідно до ст. ст. 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України таке фіксування судом не здійснювалося.

Суть спору: заявлено вимогу про стягнення з відповідача матеріальної шкоди в сумі 5 209 грн. 62 коп.

Представник позивача позов підтримав у повному обсязі.

Відповідач витребувані судом документи не представив, правом на участь свого представника у судовому засіданні не скористався, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином: ухвали суду направлялися за адресою, яка є офіційним місцезнаходженням підприємства та підтверджена спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 N 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Дана відмітка є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Про це Вищим господарським судом України зазначалося і в інформаційних листах від 02.06.2006 N 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" (пункт 4), від 14.08.2007 N 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15), від 18.03.2008 N 01-8/164 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році" (пункт 23).

Ухвала суду від 23.09.2012 отримана відповідачем (його представником), про що свідчить відмітка на повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с. 53). Про дату, час та місце даного судового засідання представник відповідача був повідомлений в минулому судовому засіданні (а.с.57).

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

На підставі викладеного справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд встановив наступне.

Між Закритим акціонерним товариством «Страхова компанія «Кремінь»(у зв'язку з набранням чинності Закону України «Про акціонерні товариства»було перейменований на Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Кремінь»), як страховиком, та ОСОБА_3, як страхувальником, 27.10.2008 укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 1000013-04-02-08 (далі за текстом -договір).

Предметом даного договору є майнові інтереси страхувальника

(ОСОБА_3.), що не суперечать закону і пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням наземним транспортом, вказаним в договорі страхування, а також з додатковими витратами, які можуть виникнути при настанні страхового випадку, якщо вони є застрахованими за цим договором страхування (п. 1.1 договору).

Відповідно до додатку № 1 до договору застрахованим транспортним засобом є Grande Punto, 2006 року випуску, державний № НОМЕР_1, від страхових ризиків:

-викрадення;

-збитки.

За умовами договору безумовна франшиза за ризиком «збитки»складає 1% від страхової суми.

В м. Алчевську Луганської області 02.02.2009 по вул. Леніна сталася дорожньо-транспортна пригода за участю двох транспортних засобів: FIAT Grande Punto, 2006 року випуску, державний № НОМЕР_1, який належить ОСОБА_3, та трактору «Т-156», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, який належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Монтаж обладнання заводів чорної металургії»(на момент ДТП даний транспортний засіб перебував під керуванням ОСОБА_4). Той факт, що вказаний трактор належить юридичній особі відповідача, підтверджено свідоцтвом про реєстрацію машини НОМЕР_3 від 28.11.2005 (а.с. 41 на звороті).

Згідно з довідкою Відділення державної автоінспекції з обслуговування м. Алчевськ та автомобільно-технічної інспекції управління Державтоінспекції УМВС України в Луганській області від 10.02.2009 № 134 дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення ОСОБА_4 пункту 13.1 Правил дорожнього руху України.

Постановою Алчевського міського суду Луганської області від 24.02.2009 по справі № 3-358/09 ОСОБА_4 визнано винним у правопорушенні за статтею 124 КУаАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді сплати штрафу.

Крім того, згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»суди застосовують при розгляді справ Конвенцію (Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року) та практику Суду (Європейського суду з прав людини) як джерело права.

Відповідно до параграфа 72 рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 (рішення чинне з 06.11.2002) в справі «Совтрансавто-Холдінг»проти України»одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів (аналогічний висновок мається також і в рішенні Європейського суду по справі «Брумареску проти Румунії», параграф 61).

Отже, факт вини ОСОБА_4 у дорожньо-транспортній пригоді є встановленим та не піддається сумніву при вирішенні даного господарського спору.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди власнику FIAT Grande Punto була заподіяна матеріальна шкода на суму 7 200 грн. 85 коп.

Позивачем складений страховий акт від 19.03.2009 № 1000013-04-02-08/1/01/09.

Відповідно до висновку експертного автотоварознавчого дослідження № 3966 від 02.02.2009 вартість відновлювального ремонту (без врахування зносу) встановлено у розмірі 8 001 грн. 98 коп.

За даним актом вказана дорожньо-транспортна пригода визнана страховим випадком і визначена сума страхового відшкодування у розмірі 5 209 грн. 62 коп.

Такий розрахунок здійснено виходячи з наступного.

Відповідно до договору страхування від 27.10.2008 № 1000013-04-02-08, за яким страхове відшкодування виплачується в межах страхової суми з врахуванням франшизи, сума страхового відшкодування була розрахована наступним чином:

7 200 грн. 91 коп. (вартість відновлювального ремонту застрахованого об'єкта з урахуванням його фізичного зносу) х 81,14% (коефіцієнт пропорційності між страховою сумою за об'єкт, внесеною під час укладання договору страхування та вартістю об'єкту на момент настання страхового випадку) -633 грн. 20 коп. (розмір франшизи) = 5 209 грн. 62 коп.

Позивачем у справі -Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Кремінь», ОСОБА_3 (власнику) застрахованого автомобіля було виплачено

5 209 грн. 62 коп., що підтверджується видатковим касовим ордером від 29.03.2009

№ 201.

Позивач звернувся до відповідача з вимогою про перерахування сплаченого ОСОБА_3 страхового відшкодування в сумі 5 209 грн. 62 коп., направивши претензію від 24.01.2011 № 204 (а.с. 39-40). Вказана сума не була сплачена відповідачем.

Виходячи з наведених обставин, позивач звернувся з позовом до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступних підстав.

Відповідно до приписів ст. 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічне положення містить і ст. 27 Закону України «Про страхування».

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів при цьому можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Загальна норма, що регламентує відшкодування збитків (шкоди) в Цивільному законодавстві встановлена ст. 22 Цивільного кодексу України «Відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди».

Згідно частини 1 вказаної статті особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи відшкодовується винною особою.

Страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором (ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Під час вищевказаної дорожньо -транспортної пригоди трактором «Т-156»керував ОСОБА_4, якого визнано винною особою у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди.

Положення ст. 1172 Цивільного кодексу України чітко визначають, що стягнення шкоди з юридичною особи можливе лише за умови, що така шкода завдана працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Таким чином, особою, відповідальними за завдані ОСОБА_3 збитки, у даному випадку є Товариство з обмеженою відповідальністю «Монтаж обладнання заводів чорної металургії»та ОСОБА_4 відповідно до вимог ст.ст. 1172 та 1188 Цивільного кодексу України.

Отже, до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Кремінь»як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором

№1000013-04-02-08, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа ОСОБА_3 мала до Товариства з обмеженою відповідальністю «Монтаж обладнання заводів чорної металургії»як до особи, відповідальної за завдані збитки.

Той факт, що ОСОБА_4 під час ДТП працював на підприємстві відповідача трактористом встановлено в постанові Алчевського міського суду від 24.02.2009.

В той же час представник відповідача в минулому судовому засіданні повідомив, що ОСОБА_4 не був працівником підприємства відповідача на час ДТП, про те, доказів на підтвердження вказаних доводів не надав.

Незалежно від того, чи перебував ОСОБА_4 під час скоєння ДТП у трудових відносинах з підприємством відповідача, пред'явлення позову до

ТОВ «Монтаж обладнання заводів чорної металургії» є обґрунтованим.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України, за приписами якої шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Частиною першої вказаної статті надано визначення джерелу підвищеної небезпеки. Так, це діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

В ч. 3 ст. 1187 Цивільного кодексу України зазначено, що особа, яка неправомірно заволоділа транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, завдала шкоди діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, зобов'язана відшкодувати її на загальних підставах.

Разом з тим, представник відповідача (директор товариства відповідно до протоколу №1 зборів засновників від 26.06.2004) повідомив, що ОСОБА_4 керував транспортним засобом, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Монтаж обладнання заводів чорної металургії»за його (директора) дорученням.

Таким чином, особою, відповідальною за завдані ОСОБА_3 збитки, позивачем обґрунтовано визначено Товариство з обмеженою відповідальністю «Монтаж обладнання заводів чорної металургії»відповідно до вимог ст. 1187 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 4-3, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести певними засобами доказування ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди можуть мати місце при наявності складу цивільного правопорушення, який включає до себе протиправну поведінку заподіювача шкоди - відповідача; наявність негативних наслідків (збитків), причинний зв'язок між протиправною поведінкою заподіювача та наслідками (збитками); вину відповідача - заподіювача шкоди.

Відповідно до п.1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майновою шкодою є шкода завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи. Така майнова шкода відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для настання деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення, а саме: наявність шкоди; протиправна поведінка заподіювача шкоди; причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина відповідача - заподіювача шкоди.

Притягнення до цивільно-правової відповідальності можливо лише при наявності певних, передбачених законом умов. Їх сукупність утворює склад цивільного правопорушення, який і є підставою цивільно-правової відповідальності.

Одним з елементів складу цивільного правопорушення, який вимагається законом для настання відповідальності у формі відшкодування шкоди, є об'єктивна сторона, яку утворюють: наявність шкоди (збитків) у майновій сфері кредитора; протиправні дії відповідача; причинний зв'язок між протиправними діями відповідача та шкодою.

Суд визнав доведеними, враховуючи встановлені фактичні обставини справи, всі складові настання відповідальності за завдання шкоди позивачу у заявленому до стягнення розмірі.

Таким чином, позов підлягає задоволенню повністю. З відповідача підлягає стягненню матеріальна шкода у сумі 5 209 грн. 62 коп.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача у складі: 1 609 грн. 50 коп. судового збору.

Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі викладеного, керуючись, ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Кремінь» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Монтаж обладнання заводів чорної металургії»про стягнення 5 209 грн. 62 коп. задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Монтаж обладнання заводів чорної металургії», м. Алчевськ Луганської області,

вул. Тевосяна, б. 2, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 33157710, на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Кремінь»,

м. Донецьк, вул. Університетська, б. 89, офіс 217, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 24559002, матеріальну шкоду в сумі 5 209 грн. 62 коп. та судовий збір в сумі

1 609 грн. 50 коп.

В судовому засіданні 26.04.2012 було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 03.05.2012.

Суддя Є.Ю. Пономаренко