Ухвала суду № 23801125, 19.04.2012, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

88000, м.Ужгород, вул.Коцюбинського, 2-а

___________________________

УХВАЛА

19.04.2012 Справа № 5008/943/2011

Суддя господарського суду Ушак І.Г., розглянув матеріали скарги відділу капітального будівництва Ужгородської міської ради, м. Ужгород (далі -боржник, скаржник, ВКБ Ужгородської міськради) на дії відділу державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції (далі -орган ДВС) по виконанню рішення господарського суду Закарпатської області від 19.10.11 по даній справі за позовом фермерського господарства „КАРАСЬ", м. Ужгород (далі -стягувач) за участю товариства з обмеженою відповідальністю „Пластком", м. Ужгород як третьої особи на стороні позивача без самостійних вимог на предмет спору до заявника та Головного управління Державного казначейства України в Закарпатській області, м. Ужгород про стягнення заборгованості на суму 275961,60 грн.

представники сторін:

заявника -не з"явився;

органу ДВС -Венжега М.Р., заступник начальника відділу

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 19.10.11 у справі № 5008/943/2011 присуджено до стягнення з відділлу капітального будівництва Ужгородської міської ради на користь фермерського господарства „КАРАСЬ" суму 275961,60 грн. та у відшкодування судових витрат -2995,61 грн. Рішення набрало законної сили 17.01.12 з прийняттям постанови Львівського апеляційного господарського суду України, на його примусове виконання господарським судом Закарпатської області 13.02.12 видано наказ, який пред'явлено органу ДВС для виконання.

Боржник оскаржує постанову органу ДВС від 2.03.12, відповідно до якої у межах виконавчого провадження по примусовому виконанню зазначеного наказу з боржника стягнуто виконавчий збір на суму 27895,72 грн., вважаючи, що орган ДВС з прийняттям оскаржуваної постанови порушив його право на добровільне виконання рішення суду, оскільки постанова про відкриття виконавчого провадження від 22.02.12р. із зазначенням строку на добровільне виконання рішення суду до 29.02.12 надіслана та отримана боржником лише 24.02.12. Крім того, посилається на відсутність у бюджеті сум для відшкодування судових витрат присуджених у даній справі.

Боржник, належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду справи, не забезпечив участі у ньому уповноваженого представника.

Орган ДВС письмово та представник його у ході судового засідання усними поясненнями заперечує проти скарги, вважаючи її безпідставною.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника органу ДВС, керуючись законом, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні скарги.

При цьому суд виходив з наступного.

Матеріалами справи встановлено, що органом ДВС у межах виконавчого провадження по примусовому виконанню наказу господарського суду від 13.02.12 у справі № 5008/943/2011 здійснено наступні дії:

- 22.02.12 відкрито виконавче провадження (постанова від 22.02.12); запропоновано боржнику у строк до 29.02.12 добровільно виконати рішення суду та зазначено, що у випадку невиконання у зазначений строк рішення, останнє буде виконано у примусовому порядку зі стягненням з боржника виконавчого збору на суму 27895,72 грн.;

- 1.03.12 винесено постанову про арешт майна боржника та оголошено заборону відчуження майна боржника;

- 2.03.12 винесено постанову про стягнення з боржника судового збору.

7.03.12 боржник перерахував на рахунки стягувача присуджену суму 275961,60 грн., про що стягувач 22.03.12 повідомив орган ДВС.

Наведене не спростовано боржником.

Дії органів ДВС по примусовому виконанню рішень судів провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених Законом України „Про виконавче провадження" (далі - Закон), іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Так, за змістом ст. 25 Закону державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби; державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова. Копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.

Приписами ст.ст. 27, 28 Закону передбачено, що у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення. У разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У цьому ж розмірі виконавчий збір стягується з боржника також у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів

безпосередньо на рахунок стягувача.

З огляду на встановлені у ході судового розгляду фактичні обставини справи, суд констатує, що дії органу ДВС по примусовому виконанню рішення суду у даній справі, в тому числі, щодо стягнення з боржника виконавчого збору оспорюваною постановою від 2.03.12 є правомірними та повністю відповідають наведеним приписам законодавства, оскільки боржник, отримавши 24.02.12 постанову про відкриття виконавчого провадження від 22.02.12, мав достатньо часу для добровільного виконання рішення суду, однак виконав рішення суду лише 7.03.12, тобто після спливу строку встановленого органом ДВС (29.02.12) та після спливу 7-денного строку, визначеного Законом для добровільного виконання боржником рішення майнового характеру

За наведеного відсутні правові підстави для задоволення скарги боржника та скасування законної постанови органу ДВС. Відсутність у бюджеті сум для відшкодування судових витрат присуджених у даній справі, на що як підставу скарги посилається боржник, не може бути прийнято судом до уваги також з огляду на приписи Закону.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 25, 27, 28 Закону України „Про виконавче провадження", ст.ст.121-2 Господарського процесуального кодексу України,

суд ухвалив:

1. Відмовити у задоволенні скарги відділу капітального будівництва Ужгородської міської ради на дії відділу державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції, включно з винесенням постанови від 2.03.12 про стягнення виконавчого збору.

Суддя Ушак І.Г.