Рішення № 23800498, 09.04.2012, Апеляційний суд міста Севастополя

09.04.2012

Справа №22ц-2790/815/2012р. Головуючий в першій

інстанції Гапонов Д.Ю.

Категорія 27 Головуючий в апеляційній

інстанції Саліхов В.В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2012 року колегія судової палати в цивільних справах Апеляційного суду міста Севастополя в складі:

головуючого - Саліхова В.В.,

суддів - Єфімової В.О., Сундукова В.М.,

за участю секретаря - Блох Д.Д.,

представника позивача - Єременко В.В.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Севастополі апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» на заочне рішення Балаклавського районного суду міста Севастополя від 28 листопада 2011 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_5, третя особа - ОСОБА_6 про звернення стягнення на заставне майно,

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2011р. позивач звернувся до суду з позовом до відповідача,в якому просив в рахунок погашення заборгованості останнього перед ПАТ КБ «ПриватБанк» за кредитним договором від 03.04.2008р. звернути стягнення на предмет застави: автомобіль Volkswagen 1991 року випуску, який належить ОСОБА_5 на праві власності, шляхом продажу вказаного автомобіля, зі зняттям останнього з обліку в органах ДАЇ України, та надання ПАТ КБ «ПриватБанк» усіх повноважень, необхідних для продажу зазначеного автомобіля.

Вимоги позову мотивовані тим, що між позивачем та відповідачем 03.04.2008р. було укладено кредитно-заставний договір, відповідно до умов якого останній отримав кредит в розмірі 5762,25 доларів США зі сплатою відсотків за його користування в розмірі 11,04% відповідно до графіку в строк до 02.04.2013р. та з метою виконання вказаних зобов'язань передав банку у заставу вищезазначений автомобіль. Однак, взяті на себе зобов'язання за вказаним договором відповідач належним чином не виконує, у зв'язку з чим позивач звернувся з даним позовом.

Заочним рішенням Балаклавського районного суду м. Севастополя від 28.11.2011р. позов задоволено частково. Звернено стягнення на предмет застави: Volkswagen 1991 року випуску, який належить ОСОБА_5 на праві власності в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 03.04.2008р. в розмірі 35943,47 грн.

Не погодившись з вказаним заочним рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій ставить питання про його скасування та ухвалення нового рішення по справі про задоволення позовних вимог в повному об'ємі. Посилається на те, що суд першої інстанції застосував до спірних правовідносин закон, який не підлягає застуванню, не визначив спосіб реалізації предмету застави, помилково вважаючи, що порядок стягнення на майно регулюється ЗУ «Про виконавче провадження».

Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату та час розгляду справи сповіщався належним чином, що відповідно до ч.2 ст.305 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши доповідь головуючого, пояснення представника позивача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення та обставин справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що остання підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в термін, передбачений договором, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, боржник не звільняється від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання, якщо інше не встановлено договором чи законом; якщо у зобов'язанні встановлений строк(термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст.20 Закону України "Про Заставу" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання заставодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет застави.

Відповідно до ст.25 Закону України"Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет застави в рішенні суду зазначається спосіб реалізації предмету застави із застосовуванням однієї із процедур, передбачених ст.26 цього Закону, яка передбачає і продаж предмета застави шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем.

Згідно ст.589 ЦК України, у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 03.04.2008р. між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_5 був укладений кредитно-заставний договір №SESOA8000060110, за яким позичальник отримав кредит у сумі 5762,25 доларів США зі сплатою відсотків за його користування в розмірі 11,04% відповідно до графіку в строк до 02.04.2013р. У забезпечення виконання зобов'язань за вищевказаним договором відповідач передав банку у заставу автомобіль марки Volkswagen, модель Jetta,1991 року випуску, № кузова/шасі: НОМЕР_2, реєстраційний номер: НОМЕР_3, вартість якого становить 35 500 грн., який належить йому на праві власності. Станом на 19.09.2011р. заборгованість позивача перед відповідачем склала 4507 доларів США 98 центів. Згідно з п.15.7.1 договору застави від 10.04.2006р. заставодержатель має право звернути стягнення на предмет застави у випадку, якщо в момент настання термінів виконання якого-небудь із зобов'язань, передбачених кредитним договором, вони не будуть виконані.

З огляду на те, що відповідач не виконав умови кредитно-заставного договору в частині кредитних зобов'язань, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов до висновку про звернення стягнення на вищевказаний предмет застави.

Разом з тим, в порушення вимог діючого законодавства суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні не обрав спосіб продажу предмета застави.

Між іншим, згідно з п.12.3.3 кредитно-заставного договору у разі порушення заставодавцем зобов'язань за останнім заставодержавець має право звернути стягнення на предмет застави шляхом укладання договору купівлі-продажу від імені позичальника(а.с.19).

Такий спосіб реалізації заставного майна не суперечить вимогам ст.ст.24,26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», у зв'язку з чим, на думку колегії суддів, підлягає застосуванню в даному випадку.

На підставі вищенаведеного, судова колегія вважає, що висновки суду першої інстанції в частині не обрання шляху реалізації предмета застави не відповідають вимогам закону, тому рішення в цій частині підлягає зміні, а в іншій частині - залишенню без змін.

Керуючись статтями 303, п.4 ч.1 ст.309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» - задовольнити частково.

Заочне рішення Балаклавського районного суду міста Севастополя від 28 листопада 2011 року - змінити, виклавши його резолютивну частину в наступній редакції:

Позов Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_5 про звернення стягнення на заставне майно - задовольнити частково.

Звернути стягнення на предмет застави: автомобіль марки Volkswagen, модель Jetta, 1991 року випуску, № кузова/шасі: НОМЕР_2, реєстраційний номер: НОМЕР_3, вартість якого становить 35 500 грн., що належить ОСОБА_5, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №SESOA8000060110 від 03 квітня 2008 року в розмірі 35 943,47 грн., шляхом продажу вказаного автомобіля Публічним акціонерним товариством Комерційного банку «ПриватБанк» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) на підставі договору купівлі-продажу від імені відповідача.

В решті частині заочне рішення - залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: /підпис/ В.В. Саліхов

Судді: /підпис/ В.О. Єфімова

/підпис/ В.М. Сундуков

Копія вірна:

Суддя Апеляційного суду

міста Севастополя В.В. Саліхов