Рішення № 23798481, 23.04.2012, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" квітня 2012 р.Справа № 16/4/5022-107/2012

Господарський суд Тернопільської області у складі:

судді Хоми С.О.

За позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", вул. Б. Хмельницького, 6, м. Київ.

до відповідача Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз", вул. Чернівецька, 54, м. Тернопіль.

За участю представників сторін:

- позивача: ОСОБА_2 -головний юрисконсульт, довіреність № 14-328 від 16.03.2012 року.

- відповідача: ОСОБА_3 -юрисконсульт, доручення № 01/1134 від 06.07.2011 року.

Суть справи: Ухвалою суду від 09.04.2012 року розгляд справи було відкладено на 23.04.2012 року на 12 год. 00 хв., керуючись п.3 ч.1 ст.77 ГПК України в межах строків, встановлених ст.69 ГПК України.

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", вул. Б. Хмельницького, 6, м. Київ, звернулось до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз", вул. Чернівецька, 54, м. Тернопіль, про cтягнення суми, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення, що складає 12102 грн. 57 коп., 3% річних у розмірі 13505 грн. 10 коп., пені у розмірі 69939 грн. 54 коп., загалом 95547 грн. 21 коп.; судових витрат.

Як зазначає позивач в своїй позовній заяві, підставою для звернення до суду з позовом є неналежне виконання відповідачем умов договору № 14/1186/10 купівлі-продажу природного газу від 16.11.2010 року щодо дотримання строків оплати за поставлений природний газ.

Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав в повній мірі.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, підтримав позицію, викладену у відзиві на позовну заяву № 01/300 від 30.03.2012 року та доповненні № 01/624 від 09.04.2012 року до відзиву на позовну заяву.

В ході розгляду справи представнику позивача та представнику відповідача роз'яснено їх права та обов'язки згідно ст.ст.20,22,81-1 ГПК України.

Технічна фіксація судового процесу у відповідності до ст.81-1 ГПК України не здійснювалась за відсутності відповідного клопотання представників сторін.

Розглянувши наявні матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, заслухавши представника позивача та представника відповідача, суд встановив наступне.

16 листопада 2010 року між Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України", надалі "Продавець", з однієї сторони, та Відкритим акціонерним товариством "Тернопільгаз", надалі "Покупець", з другої сторони, було укладено договір купівлі-продажу природного газу №14/1186/10, у відповідності до пункту 1.1. розділу 1 якого "Продавець" зобов'язується передати у власність "Покупцю" в 2011 році імпортований природний газ, а "Покупець" зобов'язується прийняти у власність та оплатити газ на умовах даного договору.

У відповідності до п. 1.2 р. 1 договору газ, що постачається за цим договором, використовується "Покупцем" виключно для подальшої реалізації промисловим споживачам та іншим суб'єктам господарювання, які є кінцевими споживачами; використання газу "Покупцем" для інших потреб не є предметом цього договору, "Покупець" не є кінцевим споживачем.

Згідно п. 2.1 р. 2 договору "Продавець" передає "Покупцеві" у 2011 році природний газ у обсязі 60 000 тис. куб. м.

Як визначається в п. 3.3 р. 3 договору "Покупець" до 20 числа місяця, що передує місяцю поставки газу, надає "Продавцю" належним чином оформлену заявку, яку після затвердження "Продавцем" до 25 числа місяця, що передує звітному, надає філії "Об'єднане диспетчерське управління" ДК "Укртрансгаз" для включення її до планового розподілу газу на відповідний місяць поставки.

У відповідності до п. 3.5 р. 3 договору кількість газу, поставленого "Покупцю", закріплюється щомісячними актами приймання-передачі газу, які підписуються "Продавцем" і "Покупцем"; не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу, "Покупець" зобов'язується надати "Продавцю" підписані та скріплені печаткою "Покупця" два примірники акту приймання-передачі газу, в яких зазначаються фактичні обсяги переданого газу, його фактична ціна та вартість; акти приймання-передачі газу є підставою для остаточних розрахунків.

Згідно п. 5.1 р. 5 договору ціна за 1000 куб. м. газу становить 2 187 грн. 20 коп., без урахування податку на додану вартість (ПДВ), збору до затвердженого тарифу на природний газ у вигляді цільової надбавки, тарифів на його транспортування, розподіл і постачання, крім того ПДВ -20% - 437 грн. 44 коп., ціна газу разом з ПДВ -2 624 грн. 64 коп.

У відповідності до п. 5.2 р. 5 договору до ціни газу, визначеної у пункту 5.1 цього договору, додається загальний тариф на послуги з транспортування 1000 куб. м. природного газу магістральними та розподільними газопроводами, який становить 234 грн., крім того ПДВ -20% - 46 грн. 80 коп., разом з ПДВ -280 грн. 80 коп.; У разі поставки газу споживачам, які безпосередньо підключені до магістральних або промислових трубопроводів нафто- газовидобувних підприємств, тариф на послуги з транспортування 1000 куб. м. газу цими трубопроводами встановлюється в розмірі 194 грн. 90 коп., крім того ПДВ -20% - 38 грн. 98 коп., разом з ПДВ -233 грн. 88 коп.

У п. 5. 3 р. 5 договору передбачено, що ціна на газ, визначена відповідно до п. 5.1 та тарифи на послуги з транспортування газу, визначені відповідно до п. 5.2 цього договору, можуть змінюватись у разі прийняття уповноваженими органами відповідних нормативних актів; у разі зміни ціни на газ та тарифів на послуги з транспортування газу, Сторонами в обов'язковому порядку здійснюється перерахунок вартості спожитого газу.

Як визначається в п. 5.5 р. 5 договору, загальна сума цього договору складається з вартості фактично переданого за цим договором газу та фактично наданих послуг з його транспортування.

Згідно п. 6.1 р. 6 договору оплата за газ здійснюється "Покупцем" виключно грошовими коштами шляхом 100% оплати вартості обсягів газу в термін до 14 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Відповідно до п. 6.2 р. 6 договору в платіжних дорученнях "Покупець" повинен обов'язково вказувати номер договору, дату його підписання, призначення платежу.

У п. 11.1 договору № 14/1186/10 купівлі-продажу природного газу від 16.11.2010 року зазначено, що договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками Сторін, скріплення їх підписів печатками Сторін і діє в частині поставки газу з 01 січня 2011 року до 31 грудня 2011 року, а в частині проведення розрахунків за газ -до їх повного здійснення.

В подальшому між Сторонами до договору було укладено:

-додаткову угоду № 1 від 05.01.2011 року;

- додаткову угоду №1/2 від 05.04.2011 року;

- додаткову угоду № 2 від 27.07.2011 року;

- додаткову угоду № 3 від 31.08.2011 року;

- додаткову угоду № 4 від 30.09.2011 року;

- додаткову угоду № 5 від 11.10.2011 року;

Вказані додаткові угоди укладались Сторонами стосовно зміни ціни на природний газ.

Як слідує з матеріалів справи, Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" в період з січня 2011 року по грудень 2011 року здійснила поставку природного газу Відкритому акціонерному товариству по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз" згідно наступних актів приймання-передачі природного газу:

- від 31 січня 2011 року -32, 656 тис. куб. м. на суму 98 594 грн. 99 коп.;

- від 28 лютого 2011 року -872,039 тис. куб. м. на суму 2 632 860 грн. 16 коп.;

- від 31 березня 2011 року -3 177,163 тис. куб. м. на суму 9 592 490 грн. 53 коп.;

- від 29 квітня 2011 року -1350,000 тис. куб. м. на суму 4 556 898 грн.

- від 30 квітня 2011 року -101,602 тис. куб. м. на суму 342 955 грн. 53 коп.;

- від 30 червня 2011 року -1 317,858 тис. куб. м. на суму 4 448 403 грн. 32 коп.;

- від 31 серпня 2011 року -2 651,090 тис. куб м. на суму 9 245 890 грн. 34 коп.;

- від 30 вересня 2011 року -2 899,466 тис. куб. м. на суму 9 758 152 грн. 82 коп.;

- від 31 жовтня 2011 року -12 249,441 тис. куб. м. на суму 45 871 216 грн. 67 коп;

- від 30 листопада 2011 року -21 212, 826 тис. куб. м. на суму 79 436 942 грн. 29 коп.;

- від 31 грудня 2011 року -162,381 тис. куб. м. на суму 608 077 грн. 88 коп. (належним чином засвідчені копії актів знаходяться в матеріалах справи).

Вказані акти підписані повноважними представниками сторін та скріпленими печатками позивача та відповідача.

Всього позивачем було поставлено відповідачу 460126,522 тис. куб. м. природного газу на загальну суму 166 592 482 грн. 53 коп.

Як зазначає позивач у позовній заяві, відповідачем було допущене неналежне виконання договірних зобов'язань, зазначених у п. 6.1 договору купівлі-продажу природного газу № 14/1186/10 від 16.11.2010 р., а саме -було допущено прострочення термінів оплати за поставлений природний газ.

У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України № 435-ІУ від 16 січня 2003 року з наступними змінами, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 1 статті 526 Цивільного кодексу України передбачені загальні умови виконання зобов'язання, а саме зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України № 436-IV від 16 січня 2003 року з наступними змінами, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

В силу п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відтак, позивач просить стягнути з відповідача 13 505 грн. 10 коп. -3% річних за період з 14.02.2011 року по 26.12.2011 року.

Перерахувавши суму 3% річних, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 13 505 грн. 10 коп.- 3% річних, підлягають до задоволення, як обгрунтовано заявлені, підтверджені матеріалами справи та визнані відповідачем.

Також, позивач просить стягнути з відповідача 12 102 грн. 57 коп. інфляційних нарахувань за період: лютий 2011 року -грудень 2012 року.

Перерахувавши суму інфляційних нарахувань, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 12 102 грн. 57 коп. інфляційних нарахувань, підлягають до задоволення, як обґрунтовано заявлені, підтверджені матеріалами справи та визнані відповідачем.

У відповідності до статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно частини 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Закон України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" № 543/96-ВР від 22 листопада 1996 року, з наступними змінами, регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Статтею 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що "платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін". А згідно статті 3 вказаного Закону „розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В п.7.2 розділу 7 договору сторони передбачили, що у разі невиконання "Покупцем" умов пункту 6.1 цього договору, "Покупець" зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день простроченого платежу.

В зв'язку з неналежним виконанням умов договору щодо своєчасної оплати за переданий природний газ, позивачем нарахована відповідачу пеня за період з 14.02.2011 року по 26.12.2011 року в сумі 69 939 грн. 54 коп. (повторний розрахунок додано до позовної заяви, ст. ст. 65-68 т. 1).

У відзиві на позовну заяву № 01/300 від 30.03.2012 року відповідач, зокрема, зазначив, що основним видом діяльності товариства є транспортування та постачання природного газу за регульованим тарифом за встановленими НКРЕ України цінами; інших джерел прибутку, окрім цільового відщеплення за надані послуги ПАТ "Тернопільгаз" не існує, що не дає можливості проводити своєчасні розрахунки згідно укладених договорів, в тому числі згідно договору № 14/1186/10.

Також відповідач у відзиві зазначив, що відповідно до п. 1.5 Постанови НКРЕ України № 983 від 04.09.2001 року "Про затвердження Методики розрахунку тарифів на транспортування та постачання природного газу для підприємств з газопостачання та газифікації" тарифи, визначені методикою повинні забезпечувати підприємствам з газопостачання та газифікації покриття економічно обґрунтованих витрат виробництва, отримання прибутку; однак, всупереч вищезазначеній методиці, протягом 2001-2011 років тарифи товариству доводяться не в повному обсязі, в межах 60-70 відсотків, внаслідок чого ПАТ "Тернопільгаз" несе щорічно збитки, які складають на сьогоднішній день 10 355 тис. грн., також зазначає, що підприємство не є комерційною структурою, а тому не впливає на вартість газу, тариф на його транспортування та постачання, а також на порядок проведення розрахунків з Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України".

У даному відзиві відповідач просить суд врахувати ступінь виконання зобов'язання, а саме: на момент звернення з позовом товариство у повному обсязі розрахувалось з НАК "Нафтогаз України", також зазначає, що в період дії договору мали місце неодноразові переплати грошових коштів за переданий природний газ, що свідчить про незначне прострочення у виконанні зобов'язання і яке негайно було усунуте ПАТ "Тернопільгаз" у добровільному порядку.

Також, відповідач у відзиві вказує, що розрахунок пені в сумі 69 939 грн. 54 коп. проведено позивачем без врахування оплат ПАТ "Тернопільгаз" та з порушенням строків нарахування неустойки (пені), передбачених п. 7.7 договору № 14/11856/10, відповідно до якого неустойка нараховується "Продавцем" протягом шести місяців, що передують моменту звернення з вимогою, претензією, позовом; відповідач долучив розрахунок пені з врахуванням договірних строків, відповідно до якого розмір пені становить 33 393 грн. 63 коп. (період з 14.09.2011 року по 25.12.2011 року); просить суд зменшити суму штрафних санкцій.

В доповненні до відзиву на позовну заяву № 01/624 від 09.04.2012 року відповідач повідомив суд про те, що ПАТ "Тернопільгаз" визнає позовні вимоги НАК "Нафтогаз України" в частині стягнення 12 102 грн. 57 коп. втрат від інфляційних процесів та 13 505 грн. 10 коп. -3% річних, а також просить зменшити суму штрафних санкцій (33 393 грн. 63 коп.).

У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

В п. 7.7 р. 7 договору купівлі-продажу природного газу № 14/1186/10 від 16.11.2010 року сторони визначили, що неустойка нараховується "Продавцем" протягом шести місяців, що передують моменту звернення з вимогою, претензією, позовом.

З огляду на вищенаведене, судом здійснено перерахунок суми пені. За результатами здійсненого перерахунку суд вважає, що загальна сума пені складає 33 393 грн. 63 коп. за період з 14.09.2011 року по 25.12.2011 року.

Так, шестимісячний термін розпочинається 21.08.2011 року та закінчується 21.02.2012 року. З 21.08.2011 року по 13.09.2011 року та з 26.12.2011 року по 21.02.2012 року заборгованість відсутня. 21.02.2012 року - дата поступлення до господарського суду позовної заяви.

У відповідності до ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій; при цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу; якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Частиною 3 ст. 551 Цивільного кодексу України також визначено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно п. 2.4 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань" № 02-5/293 від 29.04.1994 р., із наступними змінами і доповненнями, вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК України), суд повинен об'єктивно оцінити чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

У відповідності до п.3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

В даному випадку з огляду на те, що:

- відповідач є підприємством, основним видом діяльності якого є транспортування та постачання природного газу за регульованим тарифом за встановленими НКРЕ України цінами, враховуючи, що протягом 2001-2011 років тарифи товариству доводяться не в повному обсязі, в межах 60-70 відсотків, що не дає можливості своєчасно проводити розрахунки з постачальниками природного газу, в т. ч і з НАК "Нафтогаз України":

- беручи до уваги , що ПАТ "Тернопільгаз" не є комерційною організацією, інших джерел прибутку, крім дольового відщеплення за надані послуги з транспортування газу для ПАТ "Тернопільгаз" не існує;

- враховуючи ступінь виконання відповідачем основного зобов'язання за договором купівлі-продажу природного газу № 14/1186/10 від 16.11.2010 року (станом на час розгляду справи заборгованість за поставлений природний газ сплачена повністю);

- беручи до уваги малу кількість днів прострочки ;

- враховуючи також, що примусове стягнення штрафних санкцій (пені) спричинить вилучення з господарського обороту ПАТ "Тернопільгаз" грошових коштів, що позбавить можливості закупки нових обсягів природного газу для забезпечення ним споживачів Тернопільської області, а також проводити розрахунки за поставлений природний газ у поточному році, здійснення робіт по забезпеченню безаварійного та безперебійного газопостачання, підтримці газорозподільної мережі у працездатному стані;

- згідно звіту про фінансові результати за 2011 рік відповідач поніс збиток в сумі 10 367 тис. грн;

- наявність переплат грошових коштів;

- з наведеного в сукупності, розглянувши клопотання відповідача щодо зменшення заявленої до стягнення пені, суд вважає за можливе на підставі п. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України, п. 3. ст. 83 ГПК України зменшити розмір пені, стягнувши її в сумі 16696 грн. 81 коп. грн. (50% від суми 33 393 грн. 63 коп.).

В стягненні решти пені слід відмовити.

За таких обставин справи, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача: 12102 грн. 57 коп. інфляційних нарахувань, 13505 грн. 10 коп. - 3% річних, 16696 грн. 81 коп. пені, як обґрунтовано заявлені, підтверджені матеріалами справи, не суперечать умовам договору та нормам чинному законодавству.

В решті позову відмовити.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 43,49,82, п. 3 ст. 83, ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз", вул. Чернівецька, 54, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 03353503, на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", вул. Б. Хмельницького, 6, м. Київ, ідентифікаційний код 20077720 -12102 грн. 57 коп. інфляційних нарахувань, 13505 грн. 10 коп. - 3% річних, 16696 грн. 81 коп. пені та 846 грн. 08 коп. судового збору в повернення сплачених судових витрат.

3. В решті позову відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення надіслати сторонам по справі.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України, через місцевий господарський суд.

Дата підписання: 26 квітня 2012 року

Суддя С.О. Хома