Рішення № 23798377, 23.04.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" квітня 2012 р.Справа № 5017/517/2012

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „ЮГ-ПЛАСТ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю „СКФ"

про стягнення 263 926,37 грн. та виселення.

та

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „СКФ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю „ЮГ-ПЛАСТ"

про визнання договору оренди укладеним та зобов`язання виконати певні дії

Суддя Демешин О. А.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 -довіреність № 168 від 30.12.2011 р.

від відповідача: ОСОБА_2 -довіреність № 22 від 01.03.2012 р.

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю „ЮГ-ПЛАСТ" (далі - позивач) звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „СКФ" (далі - відповідач) про стягнення 263 926,37 грн., з яких: 76 686,10 грн. орендної плати; 3 477,66 грн. пені; 7 668,61 грн. штрафу; 176 094,00 грн. неустойка та виселення відповідача із приміщень, що були об'єктом оренди по Договору оренди № 170 від 30.12.2010 року, за адресою: м. Одеса, вул. Балківська, 84 (вул. Середня, 83а).

Відповідач звернувся із зустрічним позовом про визнання укладеним договору оренди нерухомих приміщень між ТОВ „СКФ" та ТОВ „ЮГ-ПЛАСТ" з 13.09.2011 року та про зобов'язання ТОВ „ЮГ-ПЛАСТ" підписати відповідні акти прийому-передачі нерухомого майна та не чинити перешкоди ТОВ „СКФ" у користуванні приміщенням.

Позивач зустрічний позов не визнав, про що зазначив у письмових запереченнях на зустрічний позов від 17.04.2012 року.

Відповідач відзиву на позов не надав, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, в порядку ст. 75 ГПК України.

Під час розгляду справи оголошувалась перерва у судовому засіданні до 23.04.2012 року о 12:00.

В С Т А Н О В И В :

30.12.2010р. між ТОВ „Юг-Пласт" та ТОВ „СКФ" було укладено Договір оренди за № 170 відповідно до умов якого позивач передав, а відповідач прийняв в оренду нежитлові приміщення літ.В-Н-1 та В-1-1, які розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Банківська, 84, загальною площею 270,20 кв.м. Договір був укладений строком до 31.11.2011р. (п.8.1 Договору).

Згідно п.4.1 Договору, орендар зобов`язався щомісячно, не пізніше ніж 10 числа кожного місяця, за який проводиться оплата, перераховувати орендодавцю на його поточний рахунок орендну плату в розмірі 29349грн., у т.ч. ПДВ.

Позивач, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, посилається на те, що в період дії вказаного договору, орендні платежі відповідачем не проводились. Розмір заборгованості за період з 12.09.2011р. по 31.11.2011р. становить у сумі 76 686,10 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача. Крім цього, за прострочення оплати за оренду позивачем нараховано пеню в розмірі 3477,66грн. та штраф за прострочення орендної плати понад 30 календарних днів в розмірі 7668,61грн..

Після закінчення терміну дії ( договору відповідач не повернув орендовані приміщення позивачу (31.11.2011р.) у зв`язку з чим останній, на підставі ч.2 ст.785 ЦК України, просить стягнути з відповідача неустойку в розмірі подвійної орендної плати, а саме -176094грн.

Також, у зв`язку із закінченням строку дії договору -позивач просить виселити відповідача з безпідставно займаних приміщень.

Відповідач, обґрунтовуючи зустрічний позов про визнання укладеним договору оренди нерухомих приміщень з 13.09.2011р. та про зобов`язання підписати відповідні акти прийому-передачі і не чинити перешкод у користуванні приміщеннями, посилається на укладення між сторонами угоди №1 від 13.09.2011р., якою визначалися умови укладення мирової угоди по справі №10/17-1835-2011, що розглядалась господарським судом Одеської області та встановлювалось зобов`язання позивача щодо укладення орендного договору на нежилі приміщення по вул..Балківській, 84 м.Одеси.

Відповідач стверджує, що направляв позивачу відповідний проект договору, який товариством з обмеженою відповідальністю „Юг-Плат" не був підписаний.

Заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, а у задоволенні зустрічного позову слід відмовити, виходячи з наступного:

Статтею 204 ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Вирішуючи спір по цій справі, суд виходить з правомірності укладеного між ТОВ „Юг-Пласт" та ТОВ „СКФ" договору № 170 оренди нежилого приміщення від 30.12.2010р. (а.с.9-14) про передачу позивачем в оренду відповідачу нежитлових приміщення літ.В-Н-1 та В-1-1, які розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Банківська, 84, загальною площею 270,20 кв.м. - не зважаючи на твердження відповідача про те, що таких договір між сторонами не укладався.

Крім того, зазначені приміщення відповідач прийняв в оренду по Акту передачі-приймання від 03.01.2011р. (а.с.15)

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 6 ст. 283 ГК України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 762 ЦК України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Як зазначалось вище, відповідач по договору № 170 від 30.12.2010р. зобов`язався щомісячно, не пізніше ніж 10 числа кожного місяця, за який проводиться оплата, перераховувати орендодавцю орендну плату в розмірі 29349грн., у т.ч. ПДВ.

Між тим, за період з 12.09.2011р. по 31.11.2011р. відповідач не виконував зобов`язань щодо здійснення у встановлені строки орендних платежів, внаслідок чого у нього виникла заборгованість в розмірі 76686,10грн., яка підлягає стягненню на користь позивача.

Також, підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені та штрафу, оскільки пунктом 6.2. договору оренди №170 від 30.12.2010р. було встановлено, що у випадку несвоєчасної оплати орендної плати, орендар повинен сплатити орендодавцю пеню в розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожен день прострочення, а пунктом 6.5 вказаного договору передбачалось, що у випадку прострочки понад 30 календаних днів передбачених договором строків оплати орендної плати та/чи комунальних послуг, орендар повинен додатково, крім сплати пені, сплатити орендодавцю штраф в розмірі 10% від неоплаченої (несвоєчасно оплаченої) суми.

Відповідно до ст. 3 Закону України від 22.11.1996 №543/96-ВР „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Позивачем у відповідності до вимог чинного законодавства та умов договору, розраховано пеню та штраф. Їх розміри, відповідно, становлять 3477,66грн. та 7668,61грн. і вимоги про стягнення в цій частині слід задовольнити.

Як зазначалось вище, Договір оренди був укладений між позивачем та відповідачем строком до 31.11.2011р. (п.8.1 Договору).

Частиною 1 статті 785 ЦК України передбачено, що у випадку припинення договору найму, наймач повинен негайно повернути наймодавцю речь у стані у якому вона була утримана.

Відповідно до пунктів. 3.2. 3.3 Договору, орендар повинен повернути об'єкт оренди орендодавцю по акту передачі-приймання та об'єкт оренди вважається фактично поверненим орендодавцю з моменту підписання вказаного акту.

Частиною 2 статті 785 ЦК України встановлено, якщо наймач не виконує обов'язки відносно повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки в розмірі подвійної оплати за користування річчю за час прострочення.

У зв'язку з цим, до суми позову позивачем обґрунтовано включено вимоги щодо стягнення неустойки у розмірі подвійної плати за користування об'єктом оренди за час прострочення його повернення за період з 01.12.2011р. по 29.02.2012р. у розмірі 176 094,00 грн. Тому, в цій частині, позовні вимоги, також, підлягають задоволенню.

Як вказувалось вище, строк дії Договору оренди закінчився 01.12.2011р. У відповідності із п.5.3.11 Договору, орендар зобов'язаний по закінченню строку дії Договору звільнити об'єкт оренди та повернути його орендодавцю.

На підставі ст.785 п.1 Цивільного кодексу України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцю річ у стані, в якому вона була отримана, з урахуванням нормального зносу.

Позивач після закінчення терміну дії договору неодноразово звертався до відповідача з приводу повернення нежилих приміщень, однак, вони до цього часу знаходяться в користуванні у ТОВ „СКФ" без будь-яких правових підстав.

Відповідно до ч.1 ст.319 ЦК України -власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Статтею 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Суд вважає, що таке усунення перешкод можливе шляхом задоволення позовних вимог про виселення відповідача з безпідставно займаних ним приміщень.

За таких обставин, первісний позов ТОВ „Юг-Пласт" підлягає задоволенню у повному обсязі.

Що стосується зустрічного позову, то він задоволенню не підлягає з огляду на наступне:

Обґрунтовуючи зустрічні позовні вимоги про визнання укладеним договору оренди нерухомих приміщень між ТОВ „СКФ" та ТОВ „Юг-Пласт" з 13.09.2011р., зобов`язання позивача підписати відповідні акти приймання-передачі та не чинити перешкод у користуванні приміщеннями, відповідач посилається на укладену між сторонами Угоду № 1 від 13.09.2011р., якою визначалися умови укладення мирової угоди по справі №10/17-1835-2011.

Між тим, предметом спору по вказаній справі було стягнення позивачем (ТОВ „Юг-Пласт") з відповідача (ТОВ „СКФ" грошових коштів по договору оренди №22 від 22.10.2007р., відповідно до умов якого позивач надавав відповідача в оренду приміщення загальною площею 587,7кв.м. на 8-му поверсі та площею 216,6кв.м. на 10-му поверсі будівлі №84 по вул..Балківській м.Одеси.

Цей договір припинив свою дію з 30.09.2010р., а 30.12.2010р. між сторонами було укладено вищевказаний договір №170 оренди нежилого приміщення від 30.12.2010р.на передачу в оренду приміщень літ. В-Н-1 та В-1-1 загальною площею 270,2кв.м.,розташованих на 8-та та 9-му поверхах будівлі №84 по вул..Балківській м.Одеси.

В прохальній частині зустрічної позовної заяви відповідач взагалі не зазначає на які приміщення він просить визнати укладеним договорі оренди з 13.09.2011р.

З описової частини вбачається, що під об`єктами оренди відповідач розуміє нежилі приміщення загальною площею 281,7кв.м, розташовані на 8-му та 9-му поверхах вищевказаної будівлі, оскільки про ний йде мова в, укладеній між сторонами, Угоді №1 від 13.09.2011р.

Між тим у вказаній угоді передбачалось зобов`язання позивача щодо укладення відповідного договору оренди в 3-денний строк з моменту належного та повного виконання ТОВ „СКФ" зобов`язань по сплаті 225000грн.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 208 ЦК України -правочини між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі.

Частинами 2,3 статті 180 ГК України встановлено, що господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо

Усіх його істотних умов. Істотними є умови, визначені такими законом чи необхідні для договорів даного виду, а також, умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

При укладанні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Статтею 181 ГК України встановлено загальний порядок укладання господарських договорів, зокрема -шляхом направлення будь-якої із сторін проекту договору іншій стороні, підписання його іншою стороною та повернення одного екземпляра другій стороні, або підписання із застереженнями про складення протоколу розбіжностей, розгляду протоколу розбіжностей тощо.

Вказаного порядку сторонами між сторонами не було дотримано. В матеріалах справи відсутні докази погодження істотних умов договору оренди, оскільки надісланий відповідачем на адресу позивача проект такого договору, останнім не був підписаний.

Проект же договору, що позивач направив відповідачу, взагалі не був підписаний обома сторонами. Тобто, направлення не підписаного позивачем із свого боку договору, - не можна вважати навіть пропозицією щодо укладення такого договору, оскільки волевиявлення ТОВ „Юг-Пласт" щодо істотних умов договору оренди мало бути засвідчено саме підписанням проекту договору з викладеними у ньому істотними умовами

Відповідно до ч.8 статті 181 ГПК України -у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся).

Навіть в Угоді № 1 від 13.09.2011р., на яку посилається відповідач в якості підтвердження погодження сторонами істотних умов договору оренди, зокрема -визначення конкретних приміщень в будівлі № 84 по вул..Балківській, 84 м.Одеси, які позивач зобов`язався передати в оренду відповідачу.

Крім того, як зазначалось вище, у вказаній Угоді ТОВ „Юг-Пласт" зобов`язалось надати в оренду відповідача нежитлові приміщення шляхом укладення відповідного договору оренди, і саме такий договір, у відповідності до вимог ч.ч.2,3 ст.180ГК України, мав містити всі істотні умови, чого не було досягнуто.

За таких обставин, зустрічні позовні вимог в частині визнання укладеним договору оренди нерухомих приміщень, задоволенню не підлягають.

Приймаючи до уваги, що зустрічні позовні вимоги про зобов`язання позивача підписати відповідні акти приймання-передачі та не чинити перешкод у користуванні приміщеннями, - є похідними від вимог про визнання договору оренди укладеним -у задоволенні цих зустрічних вимоги, також, слід відмовити.

Крім того, в прохальній частині зустрічної позовної заяви не зазначено стосовно яких індивідуально визначених приміщень слід зобов`язати позивача підписати відповідні акти приймання-передачі і не чинити перешкод у користуванні.

Згідно ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З огляду на наведене, суд вважає позовні вимоги, обґрунтованими, підтвердженими

матеріалами справи та такими, що відповідають вимогами чинного законодавства України, а

тому підлягають задоволенню у повному обсязі, з покладанням на відповідача витрат по сплаті

судового збору.

В задоволені зустрічного позову слід відмовити в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „СКФ" (65020, м. Одеса, вул. Базарна, 104, код - 21026392) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ЮГ-ПЛАСТ" (65005, м. Одеса, вул. Середня, 83, код - 32431058): 76686гривень 10коп. орендної плати; 3477гривень 66коп. пені; 7668гривень 61коп. штрафу; 176094гривні неустойки та 6351 гривню 53коп. судового збору.

3. Виселити Товариство з обмеженою відповідальністю „СКФ" (65020, м. Одеса, вул. Базарна, 104, код - 21026392) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ЮГ-ПЛАСТ" (65005, м. Одеса, вул. Середня, 83, код - 32431058) із нежилих приміщень загальною площею 270,02кв.м., розташованих на 8 та 9 поверхах (літ.В-Н-1, В-1-1) будівля №84 по вул..Балківській м.Одеси, , що були об'єктом оренди по Договору оренди № 170 від 30.12.2010 року.

4. У задоволені зустрічного позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 27.04.2012р.

Суддя Демешин О.А.