Рішення № 23798235, 03.05.2012, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

від "03" травня 2012 р. по справі № 5004/216/12

Господарський суд Волинської області, розглянувши матеріали по справі

за позовом Публічного акціонерного товариства "Райффайзен банк Аваль" в особі Волинської обласної дирекції

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

про стягнення 313 935,41 грн. та розірвання кредитного договору

Суддя: Філатова С.Т.

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача: ОСОБА_2, дов. №1519 від 03.11.2010р.

від відповідача: н/в

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України представнику позивача роз'яснено право відводу судді. Відводу судді заявлено не було. В судовому засіданні учаснику судового процесу роз'яснено процесуальні права та обов'язки згідно зі ст. 22 ГПК України.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Райффайзен банк Аваль" в особі Волинської обласної дирекції звернулося з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення 313 935,41грн., в т.ч. 255 795,17грн. заборгованості по кредиту, наданому згідно кредитного договору №010/1136/43679 від 04.09.2008р., 50 765,36грн. заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом за період з 08.09.2008р. по 19.02.2012р., 7 374,88грн. пені за несвоєчасну сплату кредиту та відсотків за користування кредитом за період з 19.08.2011р. по 19.02.2012р. згідно п.13.4 договору та розірвання кредитного договору №010/1136/43679 від 04.09.2008р.

Позовні вимоги обґрунтовує невиконанням відповідачем умов кредитного договору №010/1136/43679 від 04.09.2008р.

Розгляд спору неодноразово відкладався згідно ст.77 ГПК України у зв'язку з неподанням витребуваних доказів та необхідністю витребування додаткових доказів по справі.

Ухвалою суду від 17.04.2012р. сторони було зобов'язано надати суду: позивача - обґрунтований розрахунок суми позовних вимог з зазначенням та обґрунтуванням зарахування сум, отриманих на виконання рішення господарського суду Волинської області від 16.02.2011р. у справі №05/180-50; відповідача - свідоцтво суб'єкта підприємницької діяльності, пояснення (обґрунтовані доводи та заперечення) по суті позовних вимог.

Позивач в судовому засіданні 03.05.2012р. звернувся до суду з заявою про зменшення розміру позовних вимог, мотивуючи тим, що 16.02.2011р. рішенням господарського суду Волинської області по справі №05/180-50 постановлено стягнути з Підприємця ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Райффайзен банк Аваль" в особі Волинської обласної дирекції - 306 725,61 грн. заборгованості, в т.ч. 255 795,17 грн. заборгованості по кредиту, наданому згідно кредитного договору №010/1136/43679 від 04.09.2008р.; 48 273,70 грн. заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом за період з 08.09.2008р. по 09.11.2010р. та 2 656,74 грн. пені за несвоєчасну сплату кредиту та відсотків за користування кредитом за період з 28.05.2010р. по 09.11.2011р. згідно п.13.4 договору та судові витрати.

Вказує, що ним помилково було повторно подано позов щодо стягнення 255 795,17грн. заборгованості по кредиту, наданому згідно кредитного договору №010/1136/43679 від 04.09.2008р. та враховуючи те, що 28.10.2011р. було частково виконано рішення суду від 16.02.2011р. по справі №05/180-50, на суму 76 032грн., що стверджується платіжним дорученням №749 від 28.10.2011р., зараховано 48 273,70грн. в рахунок повного погашення відсотків за користування за користування кредитом за період з 08.09.2008р. по 09.11.2010р. та 27 758,30грн. - в рахунок погашення основної заборгованості по кредиту, наданому згідно кредитного договору №010/1136/43679 від 04.09.2008р., відповідно до ст.22 ГПК України зменшує розмір позовних вимог та просить стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на користь ПАТ "Райффайзен банк Аваль" в особі Волинської обласної дирекції 76 481,92 грн. заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом згідно кредитного договору №010/1136/43679 від 04.09.2008р. за період з 10.11.2010р. по 19.02.2012р.; 7 363,22грн. пені за несвоєчасну сплату кредиту та відсотків за користування кредитом за період з 19.08.2011р. по 19.02.2012р. згідно п.13.4 договору; розірвати кредитний договір №010/1136/43679 від 04.09.2008р.; стягнути з відповідача на користь ПАТ "Райффайзен банк Аваль" в особі Волинської обласної дирекції 1 676,90грн. судового збору за розгляд майнової вимоги і 1073грн. судового збору за розгляд немайнової вимоги; у відповідності до п.1.1 ст. 7 ЗУ "Про судовий збір" повернути надлишково сплачений судовий збір у розмірі 4 601,81грн.

Суд заяву приймає згідно зі ст.22 ГПК України.

Спір слухається стосовно зменшеного розміру позовних вимог.

Відповідач втретє вимоги ухвали суду не виконав, в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.

Враховуючи те, що відповідач належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, що стверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №4301030724571 від 19.04.2012р., був повідомлений ухвалою суду від 17.04.2012р., що у разі неявки в судове засідання спір буде розглянуто за наявними в справі матеріалами, письмові докази міг відправити поштою і вправі був забезпечити явку представника на власний розсуд, господарський суд, визнавши зібрані докази достатніми для розгляду спору за наявними в справі матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, -

встановив:

Рішенням господарського суду Волинської області від 16.02.2011р. у справі №05/180-50 постановлено стягнути з Підприємця ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Райффайзен банк Аваль" в особі Волинської обласної дирекції 306 725,61 грн. заборгованості, в т.ч. 255 795,17 грн. заборгованості по кредиту, наданому згідно кредитного договору №010/1136/43679 від 04.09.2008р.; 48 273,70 грн. заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом за період з 08.09.2008р. по 09.11.2010р. та 2 656,74 грн. пені за несвоєчасну сплату кредиту та відсотків за користування кредитом за період з 28.05.2010р. по 09.11.2011р. згідно п.13.4 договору та судові витрати.

Рішення господарського суду Волинської області по справі №05/180-50 виконано частково, що стверджується платіжним дорученням №749 від 28.10.2011р. на суму 76 032грн., з яких 48 273,70грн. було зараховано в рахунок погашення відсотків за користування кредитом за період з 08.09.2008р. по 09.11.2010р. та 27 758,30грн. - в рахунок погашення основної заборгованості по кредиту, наданому згідно кредитного договору №010/1136/43679 від 04.09.2008р.

У зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань по кредитному договору №010/1136/43679 від 04.09.2008р. позивач звернувся до суду з позовом (згідно заяви про зменшення розміру позовних вимог від 03.05.2012р.) про стягнення з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 76 481,92 грн. заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом згідно кредитного договору №010/1136/43679 від 04.09.2008р. за період з 10.11.2010р. по 19.02.2012р.; 7 363,22грн. пені за несвоєчасну сплату кредиту та відсотків за користування кредитом за період з 19.08.2011р. по 19.02.2012р. згідно п.13.4 договору та розірвання кредитного договору №010/1136/43679 від 04.09.2008р.

Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Основні критерії належності виконання містяться у ст. 526 ЦКУ, відповідно до якої належно виконаним буде вважатися зобов'язання, яке виконано відповідно до умов договору, вимог ЦК та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Неналежно проведене виконання не припиняє зобов'язання, а лише тягне за собою покладення на боржника нових обов'язків, які становлять міри цивільно-правової відповідальності (відшкодування збитків, стягнення неустойки тощо).

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України - за кредитним договором банк або інша фінансова установа ( кредитор) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Верховний Суд України у Листі від 07.10.2010р. "Узагальнення судової практики розгляду цивільних справ, які виникають з кредитних правовідносин (2009 - 2010 роки)" зауважив, що дострокове присудження до виконання основного зобов'язання в натурі не тягне його припинення з дня набрання законної сили рішення суду і не виключає стягнення відсотків, пені і збитків та інших штрафних санкцій, передбачених угодою, до дня фактичного задоволення (повного розрахунку).

Зважаючи на те, що рішення господарського суду Волинської області по справі №05/180-50 виконано лише частково, відсотки за користування кредитом нараховані та стягнуті за період з 08.09.2008р. по 09.11.2010р., підставні вимоги позивача щодо стягнення 76 481,92 грн. заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом згідно кредитного договору №010/1136/43679 від 04.09.2008р. за наступний період з 10.11.2010р. по 19.02.2012р. згідно ст.ст.526, 599, 1054 ЦК України, п.2.3 кредитного договору №010/1136/43679 від 04.09.2008р., яким обумовлено, що проценти за користування кредитом нараховуються згідно внутрішніх положень позивача, але не рідше одного разу на місяць на суму кредиту, включаючи день надання та день, що передує даті повного погашення кредиту, виходячи з фактичної кількості днів в місяці та році (метод факт/факт).

Згідно зі ст.ст.230-232 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Пунктом 13.4 кредитного договору обумовлено, що за прострочення виконання будь-яких грошових зобов'язань за цим договором відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі 0,5% за кожен календарний день прострочення. Нарахування пені здійснюється починаючи з наступного календарного дня після дати, коли відповідне грошове зобов'язання мало бути виконаним і по день виконання відповідачем простроченого зобов'язання включно.

У відповідності до ст.ст. 1, 2 ЗУ "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 2 ст. 343 ГК України визначено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Підставні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 7 363,22грн. пені за несвоєчасну сплату кредиту та відсотків за користування кредитом за період з 19.08.2011р. по 19.02.2012р. в силу ст.ст. 230-232, 343 ГК України та п. 13.4 кредитного договору.

Відповідно до ст. 188 ГК України розірвання господарського договору в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Згідно зі ст.ст. 651, 652 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

У п.14.3 кредитного договору передбачено, що розірвання та зміна цього договору в односторонньому порядку не допускається, крім випадків, прямо передбачених цим договором та/або чинним законодавством України.

Вищим господарським судом України у п.2 інформаційного листа "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" №01-8/482 від 13.08.2008р. з посиланням на Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2002 у справі N 1-2/2002 (про досудове врегулювання спорів) зазначено, що недотримання позивачем вимог частини другої статті 188 Господарського кодексу України щодо обов'язку надсилання іншій стороні пропозицій про розірвання договору в разі виникнення такої необхідності не позбавляє позивача права звернутися за захистом порушеного права шляхом вчинення прямого позову до відповідача про розірвання договору.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Позивач обгрунтовує вимогу про розірвання кредитного договору з посиланням на те, що відповідач впродовж тривалого часу, не зважаючи на неодноразові вимоги банку погасити заборгованість, будь-яких заходів до виконання зобов'язань за кредитним договором не вжив та від повернення кредиту і інших сум за цим договором всіляко ухиляється, що свідчить про істотне порушення відповідачем умов договору.

Із представленого позивачем розрахунку суми боргу вбачається, що відповідач сплачував відсотки за користування кредитом нерегулярно та не в повному обсязі, а з травня 2010р. взагалі перестав їх сплачувати.

Враховуючи викладене, вимоги позивача щодо розірвання кредитного договору №010/1136/43679 від 04.09.2008р. підставні згідно ч. 2 ст. 651 ЦК України, п.14.3 кредитного договору №010/1136/43679 від 04.09.2008р.

Оскільки спір до суду доведений з вини відповідача, витрати по сплаті судового збору в сумі 1 676,90грн. за розгляд майнової вимоги і 1073грн. за розгляд немайнової вимоги слід віднести на нього відповідно до ст.49 ГПК України.

Частиною 1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" визначені умови повернення судового збору, зокрема, у разі зменшення позивачем розміру позовних вимог.

Вищий господарський суд України у пункті 11 Інформаційного листа №01-06/1175/2011 від 25.08.2011р. зауважив, що сума судового збору підлягає поверненню у випадках, зазначених у таких нормах ГПК, зокрема, частині четвертій статті 22 (зменшення позивачем розміру позовних вимог); у цьому разі судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми.

Оскільки позивачем зменшено розмір позовних вимог згідно заяви від 03.05.2012р., тому відповідно до ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір", судовий збір, сплачений на підставі платіжного доручення №24233 від 28.02.2012р., підлягає поверненню позивачу в розмірі переплаченої суми 4 601,81грн.

Беручи до уваги викладене, керуючись ст.ст.526, 599, 651, 1054 ЦК України, ст.ст. 230-232, 343 ГК України, ст.44, 49, 82-85 ГПК України, ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір", господарський суд, -

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1

на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен банк Аваль" в особі Волинської обласної дирекції, м.Луцьк, вул.Винниченка, 26, код ЄДРПОУ 20128765

76 481,92 грн. заборгованості по сплаті відсотків, 7 363,22грн. пені, 2 749,90грн. судового збору. Всього - 86 595,04грн.

3. Розірвати кредитний договір №010/1136/43679 від 04.09.2008р., укладений між Публічним акціонерним товариством "Райффайзен банк Аваль" та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1.

4. Управлінню державної казначейської служби України у місті Луцьку згідно ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" повернути Публічному акціонерному товариству "Райффайзен банк Аваль" в особі Волинської обласної дирекції (м.Луцьк, вул.Винниченка, 26, код ЄДРПОУ 20128765) з державного бюджету міста Луцька судовий збір в сумі 4 601,81грн., сплачений по платіжному дорученню №24233 від 28.02.2012р. (оригінал платіжного доручення знаходиться в матеріалах справи).

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено

04.05.2012р.

Суддя Філатова С. Т.