Рішення № 23798200, 19.04.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" квітня 2012 р. Справа № 25/023-12

Господарський суд Київської області у складі судді Саванчук С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Національного авіаційного університету,

03680, м. Київ, просп. Космонавта Комарова, буд. 1

до Закритого акціонерного товариства "Авіакомпанія "АЕРОСВІТ",

08324, Київська область, Бориспільський район, с. Гора

про стягнення 125 000,00 грн.

за участю представників:

позивача - ОСОБА_1 (довіреність від 14.03.2012 № 937/06-03);

відповідача -ОСОБА_2 (довіреність від 22.12.2011 №138-2011-1).

Обставини справи:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Національного авіаційного університету (далі -позивач) до Закритого акціонерного товариства "Авіакомпанія "АЕРОСВІТ" (далі - відповідач) про стягнення 125 000,00 грн.

Позов обґрунтований невиконанням відповідачем грошових зобов'язань за договором від 12.01.2009 № 602-Х09 на створення (передачу) науково-технічної продукції.

Ухвалою господарського суду Київської області від 22.02.2012 прийнято справу до провадження та призначено до розгляду на 27.03.2012.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 4835 від 27.03.2012) надійшло клопотання позивача про приєднання письмових доказів до матеріалів справи. Клопотання задоволено, докази долучено до матеріалів справи.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 4839 від 27.03.2012) надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи у зв'язку із зайнятістю його представника. Клопотання задоволено.

У судове засідання 27.03.2012 представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали суду від 22.02.2012 не виконав, ухвалою суду від 27.03.2012 розгляд справи відкладено на 05.04.2012.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 5449 від 05.04.2012) надійшло клопотання позивача про відкладення розгляду справи, продовження строку розгляду спору та долучення письмових доказів до матеріалів справи. Клопотання задоволено частково, письмові докази долучені до матеріалів справи, у продовженні строку розгляду спору відповідно до статті 69 Господарського процесуального кодексу України відмовлено у зв'язку із передчасністю такого клопотання, оскільки на момент його подання був наявний достатній проміжок часу до закінчення загального строку розгляду спору.

05.04.2012 через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 5452 від 05.04.2012) відповідачем надано відзив на позовну заяву, в якому позов заперечується повністю, з вказаних у ньому підстав, а також заявлено застосування наслідків спливу позовної давності до стягнення заборгованості за актом № 1 від 30.06.2009.

Крім того, 05.04.2012 через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 5484 від 05.04.2012) відповідачем надано додаткові документи для доручення до матеріалів справи, у тому числі, доповнення до відзиву на позов. Документи долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 05.04.2012 оголошувалась перерва на 12.04.2012 відповідно до частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Через канцелярію господарського суду Київської області позивачем подано письмові пояснення по справі (вх. № 5858 від 12.04.2012) та клопотання про приєднання письмових доказів до матеріалів справи (вх. № 5859 від 12.04.2012). Вказані пояснення та докази долучено до матеріалів справи.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 5878 від 12.04.2012) надано письмові пояснення відповідача про визнання достовірності підпису уповноваженої особи та відбитків печатки відповідача на спірних Договорі та актах приймання-передачі. Вказане прийнято судом до уваги.

У судовому засіданні 12.04.2012 оголошувалась перерва на 17.04.2012 відповідно до частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 6106 від 17.04.2012) відповідачем надано довідку, підписану уповноваженим представником відповідача щодо зберігання та використання печаток і штампів на підприємстві.

У судовому засіданні 17.04.2012 оголошувалась перерва на 19.04.2012 відповідно до частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 6267 від 19.04.2012) відповідачем надано довідку, підписану уповноваженим представником відповідача щодо зберігання та використання печаток і штампів на підприємстві.

У судовому засіданні 19.04.2012 представник позивача повністю підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити з мотивів, викладених у позові, представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 19.04.2012 оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -

встановив:

Між Національним авіаційним університетом (далі - виконавець) та Закритим акціонерним товариством "Авіакомпанія "АЕРОСВІТ" (далі - замовник) укладено договір від 12.01.2009 № 602-Х09 на створення (передачу) науково технічної продукції (далі -Договір).

Згідно пунктів 1.1., 1.2. Договору замовник доручає, а виконавець бере на себе виконання робіт за темою: «Супроводження впровадження автоматизованої системи контролю надійності парку авіаційної техніки Закритого акціонерного товариства авіакомпанія "АЕРОСВІТ" на протязі одного 2009 року». Робота за цим договором виконується у відповідності до узгодженого сторонами технічного завдання, що є невід'ємною частиною цього Договору.

Відповідно до пункту 2.1 Договору, за виконані роботи, зазначені в пункті 1.1. Договору, замовник сплачує виконавцю 125 000,00 грн., згідно з протоколом погодження договірної ціни (додаток № 2 від 12.01.2009), календарного плану (додаток № 3 від 01.01.2009), плановою калькуляцією кошторисної вартості робіт (додаток № 4 від 01.01.2009), які є невід'ємною частиною Договору, оригінали яких залучено до матеріалів справи.

Пунктами 2.2, 2.3, 2.4. Договору визначено, що замовник зобов'язується перерахувати виконавцю аванс у сумі 20% від вартості роботи, тобто 25 000,00 грн., не пізніше місячного терміну з дня підписання договору. Оплата за виконані роботи проводиться замовником поетапно відповідно до календарного плану, згідно актів здачі-приймання виконаних робіт, протягом 10 днів з моменту їх підписання.

Відповідно до пунктів 3.1, 3.2 Договору, при закінченні виконання кожного етапу робіт, а також роботи в цілому, виконавець повідомляє замовника, після чого сторони складають двосторонній акт приймання та здачі у двох примірниках, а передача оформленої документації здійснюється за супровідними документами Виконавця.

Замовник протягом 10 робочих днів з дня отримання документації та акту здачі-приймання виконаних робіт (етапів) повинен розглянути одержану документацію, прийняти її чи подати обґрунтовані зауваження або мотивовану відмову. У випадку неподання таких зауважень у встановлений термін, роботи вважаються виконаними, а документація прийнятою (пункти 3.4., 3.5. Договору).

Власником документації, розробленої відповідно до Договору, є замовник (пункт 5.2.1. Договору).

Відповідно до пункту 6.1. Договору сторони визначили термін дії Договору: початок 12.01.2009, закінчення -після повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором, у тому числі і фінансових, але не пізніше 30.01.2010.

Відповідно до частини 2 статті 180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Частиною 7 статті 179 Господарського кодексу України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Дослідивши Договір між сторонами, з урахуванням положень статей 180, 331 Господарського кодексу України, статей 638 - 639, 892 -900 Цивільного кодексу України, суд дійшов висновку про те, що він є укладеним, так як сторони в належній формі дійшли згоди з усіх істотних умов, що засвідчено підписами повноважних представників та скріплено відбитками печаток.

З огляду на остаточні позиції сторін, чинність Договору не оспорюється, доказів його розірвання або визнання недійсним у судовому порядку, суду не надано.

Як свідчать матеріали справи, на виконання умов Договору позивачем виконано, а відповідачем прийнято роботи по створенню науково-технічної продукції на загальну суму 125 000,00 грн., що підтверджується:

- актом № 1 від 31.03.2009 здачі-приймання науково-технічної продукції за Договором на суму 50 000,00 грн.;

- актом № 2 від 30.06.2009 здачі-приймання науково-технічної продукції за Договором на суму 25 000,00 грн.;

- актом № 3 від 30.09.2009 здачі-приймання науково-технічної продукції за Договором на суму 25 000,00 грн.

- актом № 4 від 31.12.2009 здачі-приймання науково-технічної продукції за Договором на суму 25 000,00 грн.

Зазначені акти здачі-приймання науково-технічної продукції за Договором на суму 125 000,00 грн. підписані без зауважень уповноваженими представниками та скріплені відбитками печаток обох сторін.

При цьому, зі сторони відповідача акти №№ 1, 3, 4 містять відбитки основної круглої печатки з власним найменуванням відповідача, а акт № 2 містить відбиток прямокутного штампу з найменуванням структурного підрозділу відповідача -«Комплекс інженерно-технічного забезпечення».

З метою надання належної оцінки вищевказаним актам, судом досліджено наступні документи відповідача: наказ з особового складу від 30.01.2008 № 252-ос про переведення ОСОБА_3 на посаду Заступника Генерального директора з інженерно-технічного забезпечення -Начальника Комплексу інженерно-технічного забезпечення, посадову інструкцію Начальника Комплексу інженерно-технічного забезпечення, наказ з особового складу від 20.06.2011 № 1209-ос про звільнення ОСОБА_3 з підприємства, наказ з особового складу від 01.03.1999 № 43-ос про прийняття на роботу ОСОБА_3, довіреність від 02.11.2009 № 103-2009, видану ОСОБА_3 Генеральним директором відповідача зі строком дії до 01.11.2010, посадову інструкцію Заступника Генерального директора з інженерно-технічного забезпечення -Начальника Комплексу інженерно-технічного забезпечення, Перелік процедур та робочих інструкцій, що регламентують діяльність Комплексу інженерно-технічного забезпечення, затверджених 05.09.2007 Першим Заступником Генерального директора -Виконавчим директором відповідача, наказ з особового складу від 14.04.2009 № 518-ос про переведення ОСОБА_3 з посади Заступника Генерального директора з інженерно-технічного забезпечення -Начальника Комплексу інженерно-технічного забезпечення на посаду Начальника Комплексу інженерно-технічного забезпечення, витяг з процедури КАДА 307 щодо виготовлення, порядку обліку, зберігання та використання печаток, штампів та валідаторів Авіакомпанії (копії вказаних документів залучено до матеріалів справи) та довідку, видану уповноваженою особою відповідача про відсутність у 2008-2009 роках фактів втрати основної круглої печатки та прямокутного штампу з найменуванням структурного підрозділу: «Комплекс інженерно-технічного забезпечення»(оригінал довідки залучено до матеріалів справи).

З огляду на вказані документи, судом встановлено наявність повноважень у посадової особи відповідача - ОСОБА_3 на прийняття виконаних за Договором робіт шляхом підписання актів здачі-приймання № 1 від 31.03.2009, № 2 від 30.06.2009, № 3 від 30.09.2009, № 4 від 31.12.2009, а також встановлено правомірність засвідчення його підпису на акті про прийняття виконання договірних зобов'язань відбитком прямокутного штампу, на якому зазначено найменування відповідача та структурного підрозділу, який очолювала посадова особа відповідача, уповноважена відповідачем на вчинення вищевказаних дій.

В матеріалах справи відсутні докази перерахування відповідачем коштів за Договором позивачу, у тому числі, передбачений пунктом 2.2. Договору аванс у сумі 20 % від вартості робіт, що не заперечується відповідачем.

Згідно з пунктом 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Таким чином, станом на момент подання позовної заяви заборгованість відповідача за Договором становить 125 000,00 грн.

Позивачем направлено на адресу відповідача претензію від 21.11.2011 №3235/06-03 з вимогою погасити заборгованість по Договору в сумі 125 000,00 грн. Вказана кореспонденція отримана відповідачем 29.11.2011, що підтверджується підписом уповноваженої особи відповідача про її отримання, який міститься на повідомленні про вручення поштового відправлення, копію якого залучено до матеріалів справи. Претензія залишена відповідачем без відповіді.

Твердження відповідача, стосовно того, що договір від 12.01.2009 № 602-Х09 між сторонами не укладався та штамп, відбиток якого знаходиться на акті №2 з найменуванням структурного підрозділу: «Комплекс інженерно-технічного забезпечення»відповідачем не виготовлявся та при здійсненні господарської діяльності не використовувався, судом до уваги не беруться, оскільки відповідач у своїх письмових поясненнях від 12.04.2012 та довідці (вх. № 6267 від 19.04.2012) щодо зберігання та використання печаток і штампів на підприємстві, від них відмовився, укладання Договору та підписання актів приймання-передачі робіт за ним визнав.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

У відповідності до статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковими.

Згідно статті 331 Господарського кодексу України, за договором на створення і передачу науково-технічної продукції одна сторона (виконавець) зобов'язується виконати зумовлені завданням другої сторони (замовника) науково-дослідні та дослідно - конструкторські роботи (далі - НДДКР), а замовник зобов'язується прийняти виконані роботи (продукцію) і оплатити їх.

Науково-технічною продукцією є завершені науково-дослідні, проектні, конструкторські, технологічні роботи та послуги, створення дослідних зразків або партій виробів, необхідних для проведення НДДКР згідно з вимогами, погодженими із замовниками, що виконуються чи надаються суб'єктами господарювання (науково-дослідними, конструкторськими, проектно-конструкторськими і технологічними установами, організаціями, а також науково-дослідними і конструкторськими підрозділами підприємств, установ і організацій тощо).

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно правовими актами щодо окремих видів договорів (частина 7 статті 179 Господарського кодексу України).

Згідно частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 892 Цивільного кодексу України за договором на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт підрядник (виконавець) зобов'язується провести за завданням замовника наукові дослідження, розробити зразок нового виробу та конструкторську документацію на нього, нову технологію тощо, а замовник зобов'язується прийняти виконану роботу та оплатити її.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частина 1 статті 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Оскільки відповідач в добровільному порядку з позивачем не розрахувався, позивач правомірно звернувся з відповідною позовною заявою до суду.

Разом з тим, судом розглянуто заявлену відповідачем позовну давність до стягнення заборгованості з оплати робіт, переданих по акту № 1 від 31.03.2009 на суму 50 000,00 грн.

Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Стаття 257 Цивільного кодексу України передбачає, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з частиною 5 статті 261 Цивільного кодексу України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Відповідно до пункту 2.4. Договору розрахунки за виконані роботи згідно з Календарним планом здійснюються у 10-денний термін після затвердження акту здачі-приймання.

Відповідно до статті 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

У відповідності до частини 1 статті 254 Цивільного кодексу України строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку.

Спірний акт № 1 здачі-приймання науково-технічної продукції за Договором на суму 50 000,00 грн. затверджений 31.03.2009, тобто останній день 10 -денного терміну належного виконання грошового зобов'язання відповідача за ним - 10.04.2009, а 11.04.2009 строк виконання вказаного зобов'язання сплинув та згідно з частиною 5 статті 261 Цивільного кодексу України починається перебіг позовної давності, і, відповідно, 11.04.2012 міг сплинути загальний трирічний строк позовної давності для стягнення заборгованості за цим актом.

Проте, позовна заява надійшла до суду 21.02.2012, що засвідчено відміткою канцелярії суду. Отже, на час звернення позивача до суду, позовна давність не сплинула.

З огляду на матеріали справи, досліджені оригінали документів, надані сторонами та пояснення представників сторін у судових засіданнях, суд дійшов висновку, що факт заборгованості відповідача перед позивачем за Договором у сумі 125 000,00 грн. повністю підтверджується матеріалами справи, у зв'язку з чим позов є обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відшкодування судового збору, сплаченого позивачем у розмірі 2 500,00 грн., відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

Керуючись статтями 4, 32, 33, 36, 43, 49, 75, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Авіакомпанія "АЕРОСВІТ" (08324, Київська область, Бориспільський район, с. Гора, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 20048090) на користь Національного авіаційного університету (03680, м. Київ, просп. Космонавта Комарова, буд. 1, ідентифікаційний код ЄДРПОУ01132330) 125 000 (сто двадцять п'ять тисяч) грн. 00 коп. основної заборгованості та 2 500 (дві тисячі п'ятсот) грн. 00 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 26.04.2012.

Суддя С.О. Саванчук