Справа №2025/2215/12
Провадження №2/2025/734/12
Р I Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26.04.2012 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі головуючого судді Ткаченко О.А., за участю секретаря Скоробогатої О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, -
встановив:
Позивач звернулась до суду з позовною заявою, в якій зазначає, що з відповідачем вона перебувала у шлюбі, який було розірвано 28 липня 2008 року. Від цього шлюбу мають чотирьох дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4. Діти живуть з позивачкою. На синів ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 відповідач сплачує аліменти на підставі рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 29 травня 2008 року в розмірі 1/2 частини всіх видів заробітку. На доньку ОСОБА_6 відповідач не бажає добровільно надавати матеріальну допомогу, тому позивач просить стягнути на її користь з відповідача аліменти на утримання неповнолітньої дитини, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, в розмірі 1/8 частини всіх видів доходів, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку щомісячно, починаючи з дня подання позову до суду і до досягнення дитиною повноліття.
Позивач в судове засідання не з'явилась, але надала до суду заяву про розгляд цивільної справи за її відсутністю, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, у разі неявки в судове засідання відповідача, постановити заочне рішення на підставі доказів, що містяться в матеріалах справи.
Відповідач до судового засідання не з'явився, але надав до суду заяву, в якій він просить цивільну справу слухати без його участі, позовні вимоги позивача визнає в повному обсязі та не заперечує проти їх задоволення.
Відповідно до ч.4 ст.130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку встановленому ст.174 ЦПК України. Згідно ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Згідно ксерокопії свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_3 від 28 липня 2008 року позивач та відповідач розірвали їх шлюб (а.с.12).
З огляду на ксерокопії свідоцтв про народження, вбачається, що у шлюбі у позивача та відповідача, народилася донька: ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.13).
Згідно довідки Садівської сільської ради Лозівського району Харківської області №137 від 27.03.2012 року ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_6, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, та має наступний склад сім'ї: син - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, син -ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, син -ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, донька -ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.14).
Згідно виконавчого листа №2-1018/2008 від 29.05.2008 року з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_8, уродженця м.Єнакієве Донецької області, стягнути на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_10, на утримання дітей ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, аліменти у розмірі 1/2 частки з усіх видів заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, починаючи з 12 травня 2008 року і до повноліття дітей (а.с.15).
Згідно ст.180 Сімейного кодексу України, батьки повинні утримувати своїх неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття.
Судом встановлено, що відповідач матеріальну допомогу позивачеві на утримання їх спільних дітей не надає.
Своїми діями, відповідач порушує свої зобов'язання закріплені статтею 51 Конституції України від 28 червня 1996 року, згідно якої батьки зобов'язані утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття. Аналогічне твердження закріплене і в ст.180 Сімейного Кодексу України. Принципом 6 Декларації прав дитини, проголошеної Генеральною Асамблеєю 20 листопада 1959 року, зазначено, що дитина, якщо це можливо, повинна зростати під опікою і відповідальністю своїх батьків, і звичайно, в атмосфері любові та матеріального забезпечення. В ч.2 ст.3 Конвенції про права дитини, ратифікованої Україною 27.09.1991 року вказано, що держави-учасники зобов'язуються забезпечити дитині такий захист та опіку, які необхідні їй для її злагоди, приймаючи до уваги права та обов'язки її батьків, опікунів та інших осіб, котрі відповідають за неї по закону і з цією метою приймають всі відповідні законодавчі та адміністративні заходи. Відповідно до ст.8 Закону України «Про охорону дитинства»від 26 квітня 2001 року №2402 зазначено, що кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку, батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних доля всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України. В ст.11 цього ж Закону вказано, що сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього, кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків, предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини. Згідно статті 12 цього закону - виховання в сім'ї є першоосновою розвитку дитини, на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини, батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Керуючись вимогами ст.182 Сімейного Кодексу України та п.17 Постанови Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 Постанови Верховного Суду України «Про застосування судом окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ, щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне положення дітей, стан здоров'я та матеріальне положення позивача і відповідача. Крім того, судом враховується те, що позивач не працює.
Відповідно до ст.183 Сімейного Кодексу України, суд вважає можливим стягнути з відповідача аліменти на користь позивача на утримання дітей, в розмірі 1/8 частини його заробітку (доходів) відповідача, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня звернення до суду і до досягнення дитиною віку повноліття.
Судові витрати суд вирішує на підставі ч.2 ст.88 ЦПК України.
Керуючись ст.ст.10,11,31,57,60,77,79,81,88,130, 169, 174, 208-209, 212-213, 214,215, 218, 223, 224,225,226, ч.1 ст.367 ЦПК України; Частиною 5 Розділу 11 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного Процесуального Кодексу України; ст.ст.180,181,182,183, 191 Сімейного кодексу України, Принципом 6 Декларації прав дитини, проголошеної Генеральною Асамблеєю ООН 20.11.1959 року, ч.2 ст.3 Конвенції про права дитини, ратифікованої Україною 27.09.1991 року, ст.8 Закону України «Про охорону дитинства»від 26.04.2001 року №2402, ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 року №7 «Про державне мито», п.17 Постанови Верховного Суду України від 15.05.2006 року №3 «Про застосування судом окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ, щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», суд, -
вирішив:
Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_8, уродженця м.Єнакієве Донецької області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_11, не працюючого, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_10, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_12 району Харківської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, у розмірі 1/8 частки з усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менш ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня подачі позовної заяви до суду з 30.03.2012 року і до досягнення дитиною віку повноліття.
Рішення, в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць, підлягає негайному виконанню.
Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в дохід держави в розмірі 214 (двісті чотирнадцять) гривень 60 копійок (розрахунковий рахунок 31219206700015, код ЄДРПОУ 38053090, одержувач Лозівське УДКСУ Харківської області, банк ГУ ДКСУ Харківської області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22030001, судовий збір, код 02893953, пункт 1.1).
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до судової палати по цивільним справам Апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя О.А. Ткаченко
Судове рішення № 23797952, Лозівський міськрайонний суд Харківської області було прийнято 26.04.2012. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 2025/2215/12. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: