Постанова № 23797039, 24.04.2012, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" квітня 2012 р. Справа № 5004/1424/11

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючий суддя Грязнов В.В.

суддя Савченко Г.І. ,

суддя Мельник О.В.

секретар судового засідання Яковлєв Д.В.,

за участю представників сторін:

від позивача - не з'явився;

від відповідача - ОСОБА_1, довір.б/н від 14.03.2012р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Відповідача-Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Імперія»на рішення господарського суду Волинської області від 17.08.2011р. у справі №5004/1424/11,

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 м.Луганськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Імперія»м.Луцьк

про стягнення 93 341 грн. 61 коп. майнової шкоди та 30 000 грн. моральної шкоди,-

Судом роз'яснено представнику Відповідача права та обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України. Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

Рішенням господарського суду Волинської області від 17.08.2011р. у справі №5004/1424/ 11 задоволено частково позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (надалі в тексті -ФОП ОСОБА_3.) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Імперія»(надалі в тексті -ТзОВ «Транс-Імперія») про стягнення 93 341 грн. 61 коп. майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та 30 000 грн. моральної шкоди.

Відповідно до рішення, з ТзОВ «Транс-Імперія»на користь ФОП ОСОБА_3 підлягає стягненню 92 101 грн. 86 коп. матеріальної шкоди та 1 097 грн. 24 коп. судових витрат. В частині стягнення 1 239 грн. 75 коп. витрат на проїзд залізничним траспортом до м.Києва та у зворотньому напрямку та 30 000 грн. моральної шкоди -в задоволенні позову відмовлено за недоведеніс-тю.

Рішення суду мотивоване тим, що вина водія, який перебуває у трудових відносинах з Відповідачем у пошкодженні внаслідок ДТП транспортного засобу, який належить ФОП ОСОБА_3 підтверджується наявними у матеріалах справи документами і, відповідно, дані збитки підлягають відшкодуванню. Задовільняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи, а саме Звітом №4/12 від 29.12.2010р. стверджено суму 116 638 грн. 86 коп. матеріального збитку, завданого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась 28.10. 2010р. з вини водія Відповідача ОСОБА_4, крім того, Позивачем 07.12.2010р. оплачено послуги суб'єкта оціночної діяльності в сумі 780 грн. та 29.10.2010р., після аварії, оплачено лампочки та стоп-ліхтар, вартість яких складає 183 грн. При цьому, місцевий суд прийняв до уваги, що 14.03.2011р. Страховою компанією "PZU Україна" виплачено Позивачеві страхове відшкодування в сумі 25 500 грн., з урахуванням чого місцевий суд задоволив позовні вимоги в сумі 92 101 грн. 86 коп., -відмовивши в решті позовних вимог.(арк.справи 63-65).

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, ТзОВ «Транс-Імперія»подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Волинської області від 17.08.2011р. скасувати і прийняти рішення про відмову в позові. Скаржник зазначає, що висновки суду не відповідають дійсності, оскільки ним не було взято до уваги існування іншого висновку про вартість матеріального збитку, спричиненого власникові транспортного засобу-ФОП ОСОБА_3, який складався на замовлення Страхової компанії Україна»і визначений оцінювачем ТзОВ українсько-німецьке підприємство «Декpа-Експерт»в сумі 37 068 грн. 54 коп., що є учетверо меншим, ніж заявлено Позивачем. Відтак, вважає, що до стягнення на користь Позивача могла бути присуджена сума 11 568 грн. 54 коп., а не 92 101 грн. 86 коп. Проте, місцевий суд не залучив до участі у справі Страхову компанію і не дослідив існування такої обставини. Крім того, суд не прийняв до уваги, що автомобіль MAN-8.163, держ.№ НОМЕР_1 належить ОСОБА_3 як громадянину і в момент ДТП використовувався ним у власних цілях, тому господарські, підприємницькі та інші права останнього, як підприємця -Відповідачем порушені не були, а отже - даний спір підлягає розгляду у суді загальної юрисдикції.(арк.справи 82-84).

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду у даній справі від 04.10.2011р. апеляційну скаргу ТзОВ «Транс-Імперія»прийнято до провадження, справу призначено до слухання.(арк.справи 79).

Позивач-ФОП ОСОБА_3. надіслав на адресу апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечив доводи Скаржника, підтримавши оскаржуване рішення, як законне і справедливе; вважає, що висновок суб'єкта оціночної діяльності ОСОБА_6, зроблений на замовлення Страхової компанії не може бути прийнятий судом як належний доказ, а для об'єктивного розгляду скарги необхідно залучити до участі у справі оцінювача ОСОБА_7, який проживає у АДРЕСА_1.(арк.справи 105-108).

В судові засідання суду апеляційної інстанції ні ФОП ОСОБА_3., ні його представник не з'явився, хоч про час та місце слухання справи повідомлявся у встановленому порядку. (арк.справи 112-114, 146).

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши представника Відповідача, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Рівненський апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

З матеріалів справи вбачається, що 28 жовтня 2007р. близько 02 год. 35 хв. на 103-му кілометрі автодороги «Київ-Чоп»водій ОСОБА_4, який керував автомобілем Volvo FH-12, державний номер НОМЕР_3, що належить ТзОВ «Транс-Імперія»-не врахувавши стану дорожнього полотна, не дотримавшись безпечної швидкості руху та безпечного інтервалу скоїв зіткнення із припаркованим автомобілем MAN-8.163, державний номер НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_3.

Внаслідок ДТП обом вищевказаним транспортним засобам було завдано механічних пошкод-жень.

Так, автомобілю Позивача були завдані чисельні механічні пошкодження, а саме, деформовано: платформу кузова з лівої сторони, задній лівий борт, задній зовнішній диск з лівого боку, задній гідроборт, кріплення заднього бампера з лівого боку, ковпак лівого переднього колеса, спойлер на кабіні з лівого боку, захист під кузовом зліва, передню ліву стойку, задню ліву і праву стойку, які підтримують тент; пошкоджено цілісність тенту, розбито лівий задній блок фар, тріснуті бризговики заднього лівого колеса, відірване верхнє кріплення правовго дзеркала заднього виду, що стверджується копією Довідки виданої відділом ДАІ для ОДДЗ ВДАІ УМВС України в Житомирській області, яка міститься в матеріалах справи.(арк.справи 15-16).

Постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 24.12.2010р. ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні 28.10.2010р. адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та застосовано адміністративний штраф.(арк. справи 17, 18).

Пошкоджене авто Позивача 03.11.2010р. було представлено у місті Києві суб'єктові оціночної діяльності ОСОБА_6 для визначення на замовлення Страхової компанії вартості матеріального збитку, завданого внаслідок ДТП.

Відповідно до Звіту про оцінку вартості матеріального збитку, завданого пошкодженням транспортного засобу №446/11/10 від 03.12.2010р., проведеного ФОП ОСОБА_6 - вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу автомобіля MAN-8.163, державний номер НОМЕР_1 внаслідок ДТП складає 37 068 грн. 54 коп.(арк.справи 99).

Пошкоджене авто 29.11.2010р. також було представлено Позивачем у місті Києві суб'єктові оціночної діяльності ОСОБА_7 для визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику внаслідок ДТП.

Відповідно до Звіту №4/12 від 29.12.2010р., проведеного ФОП ОСОБА_7, ринкова вартість автомобіля MAN-8.163, державний номер НОМЕР_1 визначена у сумі 116 638 грн. 86 коп., а вартість матеріального збитку, завданого ОСОБА_3 як власнику авто в результаті пошкодження при ДТП складає також 116 638 грн. 86 коп.(арк.справи 22-35).

Майнову шкоду, завдану автомобілю MAN-8.163, державний номер НОМЕР_1 в результаті ДТП було відшкодовано Страховою компанією "PZU Україна" шляхом виплати ОСОБА_3 25 500 грн. 00 коп. згідно банківської виписки від 14.03.2011р. на підставі полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності №ВС 2056450 від 28.11.2009р., на підставі Звіту про оцінку №446/11/10 від 03.12.2010р., що стверджується матеріалами справи, зокрема копіями зазначених документів та письмовими поясненнями Позивача. (арк.справи 5, 19, 20, 97-99).

В добровільному порядку ТзОВ «Транс-Імперія», як власник Volvo FH-12, державний номер НОМЕР_3 не відновив пошкоджене авто Позивача, завданих збитків не відшкодував, що стверджується матеріалами справи.

Під час апеляційного провадження, представник Відповідача у судовому засіданні 28.11. 2011р. подав клопотання про призначення у справі судової експертизи щодо обґрунтованості висновків суб'єкта оціночної діяльності ОСОБА_7, викладених у Звіті №4112 «Про визначення вартості матеріального збитку автомобіля MAN-8.163, держ.№ВВ 7344 ВА»і покладених місцевим судом в основу рішення від 17.08.2011р., оскільки такі не співпадають з висновками ТзОВ українсько-німецьке підприємство «Декра-Експерт», на підставі яких ОСОБА_3 Страховою компанією "PZU Україна" виплачене страхове відшкодування в сумі 25 500 грн.(арк.справи 22-40, 97-99).

Приймаючи до уваги дане клопотання і ту обставину, що судом першої інстанції дані обставини не досліджувались і судова експертиза не призначалась, справу розглянуто в першому засіданні без участі сторін; виходячи з матеріалів і фактичних обставин справи та, вбачаючи необхідність проведення судової експертизи з питань, по яких між сторонами існують розбіжності, усунути які іншим шляхом немає можливості - ухвалою від 28.11.2011р. апеляційний суд призначив у справі №5004/1424/11 судову автотоварознавчу експертизу, доручивши її проведення державній установі, Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз.

Питання, поставлені на вирішення судової експертизи викладені в ухвалі апеляційного суду від 28.11.2011р. і зокрема, включають можливість визначення вартості відновлювального ремонту належного Позивачеві авто з урахування його зносу.(арк.справи 119-120).

Копію Висновку судового експерта №8083 від 12.03.2012р., після його надходження до суду апеляційної інстанції було надіслано сторонам у справі.(арк.справи 144-145).

Перевіряючи дотримання місцевим судом вимог чинного законодавства при ухваленні оскаржуваного рішення, апеляційний суд приймає до уваги наступне:

Статею 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) шкоди.

Згідно зі ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у спосіб, що встановлений договором або законом. Самостійним способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди (п.8 ч.2 статті 16 ЦК України).

Статтею 49 ГК України передбачено, що підприємці зобов'язані не завдавати шкоди довкіллю, не порушувати права та законні інтереси громадян і їх об'єднань, інших суб'єктів господарювання, установ, організацій, права місцевого самоврядування і держави. За завдані шкоду і збитки підприємець несе майнову та іншу встановлену законом відповідальність.

Частиною 4 ст.47 ГК України передбачено, що збитки, завдані підприємцю внаслідок порушення громадянами чи юридичними особами, органами державної влади чи органами місцевого самоврядування його майнових прав, відшкодовуються підприємцю відповідно до цього Кодексу та інших законів.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст.1166 ЦК України, шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до ч.2 ст.1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право...) володіє транспортним засобом. Водночас, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових обов'язків (ст.1172 ЦК України).

Вирішуючи спори, пов'язані з відшкодуванням шкоди, заподіяної взаємодією джерел підвищеної небезпеки, наприклад, зіткненням транспортних засобів, слід виходити з того, що у цьому випадку шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто з урахуванням принципу вини.

В силу статті 35 ГПК України, рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

Оскільки постановою Луцького міськрайонного суду від 24.12.2010р. встановлено вину працівника Відповідача ОСОБА_4 у здійсненні дорожньо-транспортної пригоди 28.10.2010р., то є вірним висновок суду першої інстанції, що шкода, завдана майну Позивача повинна бути покладена на Відповідача-ТзОВ «Транс-Імперія».

Відповідно до ч.2 ст.1192 ЦК України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).(ст.1194 ЦК України).

При цьому, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правомірно взято до уваги, що згідно п.2 Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників на-земних транспортних засобів №ВС/2056450 від 28.11.2009р. встановлено ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну потерпілих у сумі 25 500 грн. 00 коп. і, оскільки, Позивачу сплачене страхове відшкодування - в частині стягнення з Відповідача 25 500 грн. 00 коп. позов є безпідставним і задоволенню не підлягає.

У зв'язку з недоведенням Позивачем того, що витрати на проїзд до м.Києва та у зворотньому напрямку 6, 7, 31 грудня 2010р. та 17 квітня 2011р. в сумі 1 239 грн. 75 коп., пов'язані саме з ДТП, що сталося 28.10.2010р., - позовні вимоги в цій частині, судом першої інстанції правомірно залишені без задоволення.

Крім того, Позивач просив компенсувати за рахунок Відповідача завдану йому моральну шкоду в сумі 30 000 грн. 00 коп. як таку, що полягає, зокрема, «у порушенні звичайного способу життя, негативного впливу на стан здоров'я, а також моральних страждань, пов'язаних з ДТП».

При цьому, суд першої інстанції вірно зауважив, що Позивач обґрунтовує дану вимогу посиланням на ст.ст. 23, 1167 ЦК України, перша з яких містить визначення поняття моральної шкоди, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; компенсується моральна шкода особою, яка її завдала, за наявності її вини; юридична або фізична особа компенсує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Розглядаючи дану вимогу суд першої інстанції з'ясував, чим підтверджується факт заподіяння Позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин і якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі Позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. Розмір відшкодування спричиненої моральної шкоди з огляду на характер та обсяг страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав Позивач, характер немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин також досліджено місцевим судом, що узгоджується із правовою позицією Верховного суду України, яка відображена у Постанові Пленуму Верховного суду України №4 від 31.03.1995р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди».

Дослідивши обставини, якими Позивач обґрунтовує заподіяння йому немайнової шкоди, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про їх декларативний і неконкретизований характер. Неподання суду доказів, що стверджують обставини зниження престижу, ділової репутації та розміру відшкодування у сумі 30 000 грн. -не дають суду підстав вважати позовні вимоги в частині компенсації моральної шкоди такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, місцевим судом правомірно відхилено як безпідставне клопотання представника Відповідача від 16.08.2011р. про припинення провадження у справі на підставі п.1 ст.80 ГПК України, через те, що Позивач є власником пошкодженого автомобіля як фізична особа-громадянин, але не підприємець, а в даному випадку, на думку Відповідача, йдеться про порушені майнові права Позивача як фізичної особи, а не підприємця. Використання Позивачем спірного авто в підприємницькій діяльності стверджується доданою до матеріалів справи ліцензією на внутрішні перевезення вантажів вантажними автомобілями, причепами та напівпричепами. (арк.справи 14). Твердження Відповідача про використання автомобіля в час ДТП у власних цілях не заслуговує на увагу суду, як не підтверджене жодним доказом.

Судом також правомірно відхилено клопотання представника Відповідача від 16.08.2011р. про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Страхової компанії Україна»з огляду на те,що відповідно до ч.1 ст.27 ГПК України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Страховою компанією Україна»не подано заяви про вступ у справу, а Відповідачем не обґрунтовано, яким чином може вплинути рішення у даній справі на права страхової компанії.

Виходячи з приписів зазначених вище норм, особа, яка вимагає компенсації завданої їй матеріальної шкоди, повинна довести факт заподіяння шкоди, розмір матеріальної шкоди, причинно-наслідковий зв'язок між неправомірними діями особи, яка завдала шкоди та самою шкодою.

Проте, досліджуючи матеріали справи в частині розміру заподіяної шкоди, з огляду на недослідження судом і відсутність в оскаржуваному рішенні спростувань твердження Відповідача про штучне завищення оцінювачем ОСОБА_7 розміру матеріальної шкоди - судова колегія, вважає передчасним висновок суду першої інстанції про обґрунтованість завдання Позивачу матеріальної шкоди в сумі 116 638 грн. 86 коп.

Місцевий господарський суд необґрунтовано лишив поза увагою ту обставину, що за відсутності висновку оцінювача ОСОБА_7 що автомобіль MAN-8.163, держ.№ НОМЕР_1 внаслідок завданих ДТП 28.10.2010р. пошкоджень не підлягає відновленню - співпадіння рикової вартості і вартості матеріального збитку, зазначені у Звіті №№4/12 і суму яких заявлено до стягнення - потребувало додаткового експертного підтвердження шляхом призначення судової експертизи.

Як зазначалось више, враховуючи суперечливість висновків оцінювачів щодо вартості відновлювального ремонту спірного автомобіля, апеляційний суд призначив судову експертизу.

Висновком судової автотоварознавчої експертизи №8083 від 12.03.2012р., складеним Волинським відділенням Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз, на виконання ухвали Рівненського апеляційного господарського суду від 28.11.2011р., визначено, що:

- вартість відновлювального ремонту автомобіля MAN-8.163, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, станом на 07.12.2010 року (момент огляду) складала 79 023 грн. 45 грн.

- виходячи із матеріалів справи №5004/1424/11 та наданих фотоматеріалів вартість віднов-лювального ремонту, з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складників автомобіля MAN-8.163, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, станом на 07.12.2010р. (момент огляду) складала 35 919 грн. 61 коп.

- виходячи із даних Звіту, що у матеріалах справи №5004/1424/11, вартість відновлювального ремонту автомобіля MAN-8.163, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, є вищою від ринкової вартості цього ж автомобіля, що виходячи із вимог пункту 8.2.а. «Методики»було підставою не вказувати у Звіті вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу автомобіля.(арк.справи 128-143).

Під час вирішення даного спору, господарський суд виходить з таких обставин: з вини водія Відповідача пошкоджено належний Позивачу автомобіль; Позивач власними силами відновив пошкоджене авто; в добровільному порядку Відповідач завдані збитки не відшкодував; в чинній постанові Луцького міськрайонного суду -вину особи, яка перебуває з Відповідачем в трудових відносинах та експлуатує таке джерело на підставах, передбачених законом -стверджено. При цьому, господарський суд позбавлений необхідності досліджувати обставини, які є встановленими фактами відповідно до закону, тобто обставини спричинення шкоди майну Позивача внаслідок винних дій працівника Відповідача, оскільки це вже встановлено міськрайонним судом (постанова від 24.12.2010р.).

Враховуючи зазначене вище у сукупності, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що вимоги Позивача в частині стягнення матеріальної шкоди, завданої 28.10.2010р. внаслідок ДТП автомобілю MAN-8.163, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, 1997 року випуску - стверджуються довідками Відділу Державтоінспекції, постановою у справі №3-8639/2010 від 24.12.2010р., Висновком судової автотоварознавчої експертизи від 12.03.2012р. і підлягають задоволенню на підставі ст.20 Господарського кодексу України, стст. 11, 16, 22, 509, 1166, 1172, 1187, 1188 Цивільного кодек-су України.

Вбачається, що несплатою 35 919 грн. 61 коп. вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля -Відповідач завдав Позивачеві майнової шкоди.

Доказів сплати боргу суду апеляційної інстанції Відповідач не надав.

Відповідно до ст.43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи зазначені обставини в сукупності із отриманням Позивачем страхового відшкодування, судова колегія вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню в сумі 10 419 грн. 61 грн. матеріальної шкоди. В решті позовних вимог належить відмовити за безпідставністю.

З огляду на встановлені Рівненським апеляційним господарським судом обставини в сукупності, враховуючи положення статтей 43, 32, 33, 34, 43 ГПК України, -рішення від 17.08.2011 року у справі №5004/1424/11 підлягає частковому скасуванню, оскільки ухвалюючи його, місцевий господарський суд не з'ясував обставин, що мають значення для справи і припустився невідповідності обставинам справи висновків, викладених у рішенні.

За наслідками апеляційного провадження, на сторони належить покласти судові витрати пропорційно розміру задоволених вимог, на підставі частини другої ст.49 ГПК України, внаслідок його неправильних дій -доведення спору до господарського суду.

Відповідно до ст.6 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»від 21 січня 1993р. №7-93, державне мито сплачується за місцем розгляду та оформлення документів і зараховується до бюджету місцевого самоврядування за місцем знаходження господарського суду.

Оскільки, квитанціями від 11.05.2011р. №№00783У, 00784У державне мито в сумі 1 233 грн. 50 коп. та витрати на ІТЗ в сумі 236 грн. Позивачем сплачено до ГУДКУ у м.Києві, -зазначені суми, як вірно встановив місцевий суд - підлягають поверненню Позивачеві як зайво сплачені.(арк.справи 41, 42).

Керуючись, ст.ст. 33, 43, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Імперія»на рішення господарського суду Волинської області від 17.08.2011р. у справі №5004/1424/11 -задоволити частково.

2. Рішення місцевого господарського суду змінити в частині розміру задоволених вимог, виклавши його в наступній редакції:

«Позов задоволити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Імперія», яке знаходиться у м.Луцьк, вул.Підгаєцька, 3 (код ЄДР 32972217) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, який проживає у АДРЕСА_2; фактична адреса: АДРЕСА_3 (інд.№ НОМЕР_2) 10 419 грн. 61 грн. матеріальної шкоди, 104 грн. 20 коп. витрат по сплаті державного мита та 26 грн. 35 коп. витрат на оплату послуг з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу. Видати наказ.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3, який проживає у АДРЕСА_2; фактична адреса: АДРЕСА_3 (інд. №2579601075) довідку на повернення з Державного бюджету 1 233 грн. 50 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. плати за послуги з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, зайвосплачених Головному управлінню Державного казначейства України у м.Києві згідно квитанцій №№00783У, 00784У від 11 травня 20011р.».

3. Витрати Відповідача зі сплати державного мита в сумі 408 грн. 41 коп. за подання апеляційної скарги покласти на Позивача.

4. Надати місцевому суду доручення про видачу наказів та довідки.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України.

6. Справу №5004/1424/11 повернути до господарського суду Волинської області.

Головуючий суддя Грязнов В.В.

Суддя Савченко Г.І.

Суддя Мельник О.В.