Постанова № 23797004, 24.04.2012, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" квітня 2012 р. Справа № 5004/44/12

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Савченко Г.І.

судді Мельник О.В. ,

судді Грязнов В.В.

при секретарі судового засідання Новак Р.А.

за участю представників сторін:

Від позивача - представник ОСОБА_1, дов.б/н., від 04.01.2012 року

Від відповідача - представник ОСОБА_2, дов.№1-4/320 від 23.04.2012 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротехніка" на рішення господарського суду Волинської області від 14.03.12 р. у справі №5004/44/12 (суддя Філатова С.Т.)

за позовом Приватного підприємства "Транспортна компанія"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротехніка"

про стягнення 25 228,25 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Волинської області від 14 березня 2012 року у справі №5004/44/12 - позов задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротехніка", вул. Єршова, 11, м. Луцьк, Волинська обл., 43000, код ЄДРПОУ 21750952 на користь Приватного підприємства "Транспортна компанія", юридична адреса: вул. Центральна, 2, с. Лище, Луцький р-н, Волинська обл., 45638, поштова адреса: вул. Рівненська, 48, м. Луцьк, Волинська обл.,43000; - 25 000 грн. заборгованості, 1 594,94 грн. витрат по сплаті судового збору. У стягненні 63,70 грн. річних та 164,55 грн. пені відмовлено.

Не погоджуючись з даним рішенням Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Агротехніка" подало апеляційну скаргу, в якій просить справу №5004/44/12 передати на розгляд до Господарського суду Волинської області для вирішення питання про зупинення провадження у справі. У випадку відмови у задоволенні прохання про зупинення провадження у справі, просить скасувати рішення Господарського суду Волинської області, а позов залишити без задоволення. Вважає, що рішення місцевого господарського суду винесено з неповним з'ясуванням обставин справи, неправильною оцінкою наданих доказів і встановлених юридичних фактів з порушенням норм процесуального та матеріального права.

Апеляційну скаргу обгрунтовує тим, що:

06.03.2012 року Відповідач звернувся до місцевого господарського суду з клопотанням про зупинення провадження у справі до вирішення господарським судом Волинської області справи №5004/157/12 за позовом ТзОВ «Агротехніка»до ПП «Транспортна Компанія»про відшкодування збитків в сумі 24 899,58 грн. по договору № 122 від 31.10.2011 року.

Спір між ТзОВ «Агротехніка»та ПП «Транспортна компанія»по справі №5004/44/12 за позовом ПП «Транспортна компанія»до ТзОВ «Агротехніка»взаємно пов'язаний зі спором між ТзОВ «Агротехніка» та ПП «Транспортна компанія»по справі №2/5004/157/12 за позовом ТзОВ «Агротехніка» до ПП «Транспортна компанія»оскільки невиконання ТзОВ «Агротехніка»зобов'язань по Договору №122 від 31.10.2011 року про перевезення вантажів в міжнародному автомобільному сполученні спричинене неналежним виконання ПП «Транспортна компанія»взятих на себе зобов'язань по зазначеному вище договору та задоволення Господарським судом у Волинській області вимог ТзОВ «Агротехніка»по справі №2/5004/157/12 робить неможливим задоволення Господарським судом у Волинській області вимог ПП «Транспортна Компанія»по справі №5004/44/12.

Однак, судом безпідставно було відхилено вищезазначене клопотання, як таке, що суперечить ч.1 ст.79 ГПК України, оскільки на думку суду першої інстанції не встановлено пов'язаності справ №5004/44/12 та № 5004/157/12, оскільки справа №5004/44/12 стосується стягнення заборгованості по оплаті за перевезення вантажу, а справа №5004/157/12 стосується відшкодування збитків, завданих недостачею вантажу.

В своїй апеляційній скарзі, скаржник посилається на те, що згідно частини 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно частини 1 статті 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до п.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, а п.6 зазначеної статті передбачено, що зобов'язана сторона має право відмовитися від виконання зобов'язання у разі неналежного виконання другою стороною обов'язків, що є необхідною умовою виконання.

Скаржник зазначає, що посилаючись статтю 193 Господарського кодексу України у судовому засіданні господарського суду Волинської області 14.03.2012 року Відповідачем доводились суду першої інстанції факти неналежного виконання Позивачем умов договору №122 від 31.10.2011 року, а саме:

- відповідно до п.3.2.9. Перевізник зобов'язувався нести повну матеріальну відповідальність за збереження в дорозі вантажу з моменту прийняття його для перевезення до видачі вантажоодержувачу;

- згідно п. 5.2. Договору Перевізник несе відповідальність за повну чи часткову втрату вантажу, прийнятого до перевезення, або його повне чи часткове пошкодження.

Однак, як зазначає скаржник, в порушення умов Договору Позивач доставив отриманий ним товар вантажоотримувачу не в повному обсязі, що підтверджується актом №8 про встановлення розбіжностей в кількості і якості при прийманні товару складеному працівниками ТзОВ «ТД Мясфрут»за участю представника Перевізника, водія ОСОБА_4 та відмітки в міжнародній товарно-транспортній накладній (СMR № 057261) про приймання товару по факту в кількості 19 226 кг. Тим самим підтверджено факт нестачі отримуваного товару ТзОВ «ТД Мясфрут». Факт нестачі отримуваного товару підтверджується листом який був переданий Відповідачу від керівництва ТзОВ «ТД Мясфрут»(вих. №312 від 08.12.2011 року) щодо компенсації за недоотриману вагу товару (774 кг.).

Крім того скаржник зазначає, що 14 березня 2012 року ТзОВ «Агротехніка»звернулось до Господарського суду Волинської області з клопотанням про приєднання до матеріалів господарської справи №5004/44/12 письмових доказів, які підверджують, факт неналежного виконання ПП «Транспортна компанія»взятих на себе зобов'язань по Договору №122 від 31.10.2011 року про перевезення вантажів в міжнародному автомобільному сполученні, а саме: акту № 8 від 19.11.2011 р. про недостачу; листа ТзОВ «Мясфрут»(Росія) про компенсацію недопоставки. Однак вищезазначені факти судом були безпідставно не взяті до уваги.

В судовому засіданні Рівненського апеляційного господарського суду представник Відповідача (скаржника) підтримує доводи апеляційної скарги.

Представник позивача заперечує доводи апеляційної скарги з підстав викладених в рішенні та відзиві на апеляційну скаргу.

Дослідивши докази у справі, вислухавши доводи сторін, Рівненський апеляційний господарський суд встановив.

31.10.2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агротехніка" в особі директора ОСОБА_5 (замовник) та Приватним підприємством "Транспортна компанія" в особі директора ОСОБА_6 (перевізник) був укладений договір про перевезення вантажів в міжнародному автомобільному сполученні №122.

За умовами договору перевізник на підставі замовлень замовника на перевезення зобов'язувався виконувати послуги по перевезенню вантажів замовника в міжнародному автомобільному сполученні в пункти та строки, визначені замовником, а замовник-приймати послуги перевізника та сплачувати їх вартість.

У пункті 1.2 договору сторони обумовили, що при виконанні перевезень за цим договором використовуються діючі положення Конвенції про міжнародні дорожні перевезення вантажів (КДПВ/СМR), Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів з застосуванням книжки МДП (Конвенція МДП/TIR), Конвенції про загальну транзитну процедуру, Європейської угоди відносно роботи екіпажів транспортних засобів, що виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР/ESTR), інших міжнародних угод та актів чинного законодавства України.

Згідно п. 2.1 договору конкретні умови кожного замовлення визначаються замовником у заявці, що узгоджується з перевізником.

Згідно п. 2.6 приймання-передача послуг з перевезення здійснюється шляхом підписання акту приймання-передачі наданих послуг.

Відповідно до п.п. 4.1, 4.2, 4.3, 4.4 договору оплата за послуги з перевезення здійснюється при наявності вчасно виставлених та правильно оформлених рахунків-фактур, а також доданих до них документів. Ціна послуг з перевезення вантажів оговорюється сторонами у заявці стосовно кожного конкретного перевезення. Підставою для оплати послуг з перевезення вантажів є надані перевізником замовнику такі документи: оригінал рахунку-фактури; акт приймання-передачі наданих послуг; податкова накладна (якщо перевізник є платником податку на додану вартість згідно чинного законодавства України); копія міжнародної товарно-транспортної накладної (СМR) з відмітками вантажовідправника, експедитора, перевізника та вантажоодержувача. Належні перевізнику суми за перевезення вантажів сплачуються замовником в безготівковому порядку впродовж десяти банківських днів з моменту отримання замовником документів.

Давши оцінку доказам у справі, доводам сторін, Рівненський апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст.909 ЦК України, ст. 307 ГК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Статтею 916 ЦК України визначено, що за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата.

Статтею 920 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Згідно договору-заявки №136 від 14.11.2011р. сторони погодили маршрут перевезення-Україна-Росія, вантаж-свинина морожена, вагу, вартість перевезення-25000 грн.

Надання послуг по перевезенню вантажу в міжнародному сполученні стверджується міжнародною товарно-транспортною накладною (СМR) №057261, згідно якої ТзОВ "Агротехніка" м.Луцьк відвантажила ТзОВ "ТД"Мясофрут" м.Санкт-Петербург свинину в напівтушках заморожену 525 н/туш вагою брутто 20 000 кг.

У договорі сторони обумовили порядок оплати, а саме: на підставі рахунку-фактури та наданих перевізником акту приймання-передачі наданих послуг, копій міжнародних товарно-транспортних накладних (СМR) з відмітками вантажовідправника, експедитора, перевізника та вантажоодержувача, замовник сплачує визначену у заявці суму в безготівковому порядку впродовж десяти банківських днів з моменту отримання замовником документів (п.п. 4.1, 4.2, 4.3, 4.4 договору). Вартість послуг з перевезення обумовлена у п. 14 договору-заявки-25 000грн.

Рахунок-фактура №1-00000863 від 17.11.2011р. на суму 25 000грн., акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №1-00000819 від 17.11.2011р., СМR № 057261 від 15.11.2011р. та вимога надіслані цінним листом ТзОВ "Агротехніка" 11.01.2012р., що стверджується описом вкладень до поштового відправлення та поштовою квитанцією №4302002773814. Вказані документи отримані замовником 13.01.2012р., що стверджується повідомленням про вручення (а.с.40) та довідкою Волинської дирекції Поштамт УДППЗ "Укрпошта" №03-11/31 від 12.03.2012р. (а.с. 62).

Заборгованість по оплаті за надані транспортні послуги в сумі 25000грн. не сплачена, що стверджується міжнародною товарно-транспортною накладною СМR №057261 від 15.11.2011р., договором про перевезення вантажів в міжнародному автомобільному сполученні №122 від 31.10.2011р., договором-заявкою №136 від 14.11.2011р., доказами надіслання пакету документів для проведення оплати (поштовою квитанцією №4302002773814 та описом вкладень до цінного листа, повідомленням про вручення від 13.01.2012р.), а тому підлягає до задоволення згідно ст. 916 ЦК України, ст.ст. 193, 307 ГК України, згідно яких учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Судова колегія Рівненського апеляційного господарського суду погоджується з судом першої інстанції в тому, що останній не прийняв до уваги заперечення представника відповідача в судовому засіданні 14.03.2012р. по оплаті у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань перевізником-недостачею товарів, оскільки договором не обумовлено відшкодування збитків по недостачі за рахунок перевізної плати. Факт перевезення товарів відповідачем не оспорений. Замовник не позбавлений права на відшкодування збитків у встановленому законодавством порядку.

Також судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду, що не підлягають до задоволення вимоги позивача про стягнення 63,70 грн. річних за період з 13.12.2011р. по 12.01.2012р. та 164,55 грн. пені за період з 13.12.2011р. по 12.01.2012р., оскільки рахунок та документи, необхідні для проведення оплати, надіслані відповідачу цінним листом 11.01.2012р. і підлягали до оплати в строк, визначений п.4.4 договору. Доказів отримання відповідачем пакету документів для оплати, надісланих 01.12.2011р., місцевому господарському суду та суду апеляційної інстанції надано не було.

На підставі вищевикладеного колегія суддів прийшла до висновку, що доводи Відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротехніка" викладені в апеляційній скарзі є безпідставними та необґрунтованими такими, що не підлягають задоволенню.

Таким чином, місцевим господарським судом повністю з"ясовані обставини, що мають значення для справи. Висновки, викладені в рішенні місцевого господарського суду, відповідають обставинам справи. Судом не порушені та правильно застосовані норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 99,101,103,105 ГПК України, Рівненський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротехніка" на рішення господарського суду Волинської області від 14 березня 2012 року по справі №5004/44/12 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Волинської області від 14 березня 2012 року по справі №5004/44/12 залишити без змін.

3. Матеріали справи №5004/44/12 повернути до господарського суду Волинської області.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя Савченко Г.І.

Суддя Мельник О.В.

Суддя Грязнов В.В.